Релевантність та еволюція Таґоріани в Україні – основні напрямки

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  М. Гош

Анотація

У цій статті на основі нових, донині не введених у науковий обіг матеріалів зроблено першу спробу систематизувати столітню традицію української Таґоріани – процес рецепції Рабіндраната Таґора, який досі не здійснювався в Україні через історичні причини. Здійснено періодизацію Таґоріани – на шість історичних періодів, від 1913 року до сьогодні. Також подається тлумачення концепції Таґоріани; пояснюється, чому саме цей термін варто використати для дослідження основних траєкторій, що ґрунтуються на філософських дослідженнях, охоплюють переклади, інтерпретації та дослідження текстів Таґора, його творів з аудіовізуальних та сценічних мистецтв, а також їхнє естетичне сприйняття через власні твори українських авторів і митців. Згадана вище періодизація розкриває герменевтичну еволюцію української Таґоріани з певною відмінністю: до 1930-х років, на відміну від країн Заходу, рецепції Таґора в Україні не притаманний “орієнталізм” (за концепцією Едуарда Саїда). Українці позитивно сприйняли мудрість Таґора, його незахідні підходи до імперськості, глибоку прихильність до гармонії між природою та людиною, до потреби широкого доступу до освіти для всіх. Пізніше, зі зміцненням радянської влади, спостерігається державний контроль над Таґоріаною. Візит Таґора до Москви був ретельно спланований та зрежисований радянською владою в 1930 році з метою здобуття міжнародного визнання і позиціонування радянської Росії як держави, що солідаризується з колоніальним народом та виступає проти імперіалізму. Проте до 1955 року творів Таґора не друкували в СРСР, бо в них були думки вільного світу та дух свободи особистості.

Протягом наступних десятиліть, з одного боку, здійснювався терор проти українських інтелектуалів, які відіграли чималу роль у рецепції Таґора, а саме проти Павла Ріттера, Юхима Михайліва, Юрія Сірого, Євгена Плужника, Михайла Івченка та багатьох інших; з іншого боку, тоталітарна влада вміло використала постать Таґора як “антиімперіалістичного” та “антиколоніального” діяча, у радянському антизахідному розумінні цих термінів. І хоч згодом “відлига” 1960-х, а потім “перебудова” 1980-х років і привели до певної вільної атмосфери, коли твори деяких поетів і перекладачів опинилися в центрі уваги, проте ті твори Таґора, що були цензуровані та заборонені радянською владою, і далі поширювалися підпільно серед дисидентів. Зрештою, незалежність України дала ширший спектр та можливості для рецепції Таґора. Таґоріана має перетворитися з державного агентства з політичним порядком денним на вільний простір індивідуальної творчої свободи та ініціатив. Аналіз тенденцій попередніх років спадщини Таґоріани доводить, що після російської агресії проти України у 2022 році подальша рецепція Таґора створює ще одну перспективу – це усвідомлення можливості постколоніального літературного діалогу Індії з Україною на основі рівності культур, які пройшли через досвід колоніалізму. Це також стосується діалогу України з країнами Глобального Півдня.

Як цитувати

Гош, М. (2024). Релевантність та еволюція Таґоріани в Україні – основні напрямки. Східний світ, (1 (122), 89-118. https://doi.org/10.15407/orientw2024.01.089
Переглядів статті: 340 | Завантажень PDF: 195

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання