ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ЛЮДИНИ ЗАСОБАМИ ПЕРСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ “ОКО”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У сучасній лінгвістиці є кілька напрямів, які вивчають мову у зв’язку з людиною, й один з найпродуктивніших із цих напрямів – лінгвістика емоцій. Способи вербалізації емоцій різняться в мовах і нерідко становлять їхню найбільшу специфіку. Нині лінгвістика емоцій являє собою окрему наукову дисципліну, що вивчає зв’язок між емоціями і мовою, позначення емоцій за допомогою мовних засобів. Саме такій проблематиці й присвячено пропоновану статтю, метою якої є визначити особливості вербалізації психоемоційних станів людини засобами фразеологічних одиниць із соматичним компонентом “око” в сучасній перській мові, адже фразеологічні одиниці – один із найпоширеніших “емотивних засобів мови”. Для досягнення цієї мети використано методи суцільної вибірки, компонентного аналізу, структурного групування, а також статистичний метод. Дослідження дало змогу встановити, що в перській мові є чимала кількість фразеологічних одиниць із соматичним компонентом “око”, частина з яких використовується для мовного позначення емоцій. У результаті аналізу диференційовано три основні групи емоцій, які можуть стандартно вербалізуватися за допомогою досліджуваних фразеологізмів: позитивні (радість, прихильність, бажання, сором’язливість), негативні (страх, гнів, злість, ненависть, тривога, хвилювання, сум, сором), нейтральні (закоханість, здивування). Водночас на основі отриманих даних статистичного аналізу визначено, що найчастотнішою групою емоцій, які вербалізуються фразеологічними одиницями із соматичним компонентом “око”, є негативні емоції. Описано функціонування фразеологізмів у комунікативних ситуаціях, подано зведені статистичні дані щодо їхнього використання. Аналіз функціонування фразеологізмів у комунікативних ситуаціях дав змогу пересвідчитися у високій частотності використання представниками перської лінгвокультури фразеологічних одиниць навіть у звичайній рутинній комунікації, причому нерідко представники цієї лінгвокультури віддають перевагу фразеологізмам перед стилістично нейтральною лексикою.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
перська мова, фразеологічна одиниця, соматичний компонент “око”, емоції людини
References:
Akhmadi M. and Sadat-Makhmudyan S. (2014), “Natsional’no-kul’turnyye kharakteristiki russkikh i persids’kikh ustoychivykh slovosochetaniy s komponentom ruka”, in Molodoy uchenyy, No. 13, pp. 295–298. (In Russian).
Baryshnikov A. F. (1982), Leksikologiya i frazeologiya persidskogo yazyka, Voyennyy Krasnoznamennyy institut, Moscow. (In Russian).
Bowlby J. (1982), Attachment, Basic Books, New York, NY.
Dodonov B. І. (1978), Emotsiya kak tsennost’, Politizdat, Moscow. (In Russian).
Gavrilova T. P. (2011), “Priroda perezhivaniya gneva v nauchno-psikhologicheskoy i svyatootecheskoy literature”, in Konsul’tativnaya psikhologiya i psikhoterapiya, Vol. 19, No. 3, pp. 24–46. (In Russian).
Goleva G. S. (2000), Farsi-russkiy slovar’, Graal’, Moscow. (In Russian).
Goleva G. S. (2006), Frazeologiya sovremennogo persidskogo yazyka, Muravey, Moscow. (In Russian).
Il’in E. P. (2001), Emotsii i chuvstva, Izdatel’skiy dom “Piter”, Saint Petersburg. (In Russian).
Ionova S. V. (2019), “Lingvistika emotsiy – nauka budushchego”, in Izvestiya VGPU, Filologicheskiye nauki, No. 1 (134), pp. 124–131. (In Russian).
Izard C. Е. (1977), Human Emotions (Emotions, Personality, and Psychotherapy series), Plenum Press, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4899-2209-0
Korogly Kh. (1973), Persidskiye poslovitsy, pogovorki i krylatyye slova, 2nd ed., Nauka, Moscow. (In Russian).
Kryshko A. Yu. and Brit N. M. (2015), Vplyv idey Vil’hel’ma fon Humbol’dta (1767–1835) na movnu osvitu v Ukrayini XIX – pochatku XX stolittia, FPO Zhovtyy O. O., Uman. (In Ukrainian).
Kuchmanych I. M. and Selivanova S. V. (2013), “Pochuttya nenavysti yak ob”yekt psykholohichnoho analizu”, Naukovyy visnyk Mykolayivs’koho derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlyns’koho, Psykholohichni nauky, Vol. 2, Issue 10, pp. 182–185. (In Ukrainian).
Kyrylenko T. S. (2007), Psykholohiya: Emotsiyna sfera osobystosti. Lybid’, Kyiv. (In Ukrainian).
Maksymenko S. D. (2008), Zahal’na psykholohiya, Tsentr uchbovoyi literatury, Kyiv. (In Ukrainian).
Manşūrī M. and Pārsī Ḩ. (1392/ 2013), Barresī-ye dīvān-e ghazalīyāt-e Āmīr Khosrow Dehlevī, Tehran. (In Persian).
Mazepova O. V. (2014a), “Metaforychna kontseptualizatsiya emotsiy u pers’kiy movi (na prykladi kontseptu strakh)”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 89–94. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/orientw2014.01.089
Mazepova O. V. (2014b), “Metaforychni modeli emotsiynykh kontseptiv sum ta radist’ u pers’kiy movi”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 123–130. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/orientw2014.04.123
Mazepova O. V. (2014с), “Metafora ta metonimiya yak zasoby kontseptualizatsiyi emotsiy v pers’kiy movi (na prykladi kontseptu strakh)”, Movni i kontseptual’ni kartyny svitu, Issue 50, No. 2, pp. 3–14. (In Ukrainian).
Mekhdi N. (2014), “Semanticheskiye osobennosti russkikh i persidskikh frazeologizmov s komponentom ‘ruka’ ”, Vestnik RUDN, Seriya: Teoriya yazyka. Semiotika. Semantika, No. 1, pp. 90–96. (In Russian).
Najafī Ā. (1378/2000), Farhang-e fārsī ʻāmiyāneh, Tehran. (In Persian).
Okhrimenko M. A. (2011a), “Frazeosemantychne mikropole ‘Zakokhanist’ (na materiali suchasnykh pers’koyi i ukrayins’koyi mov)”, Mova i kul’tura, Issue 14, Vol. 1, pp. 187–192. (In Ukrainian).
Okhrimenko M. A. (2011b), Pers’ko-ukrayins’kyy slovnyk emotyvnoyi frazeolohiyi, Volyns’ki starozhytnosti, Lutsk. (In Ukrainian).
Okhrimenko M. A. (2012), Idioetnichni osoblyvosti odynyts’ frazeosemantychnoho polya “emotsiyi lyudyny” v pers’kiy i ukrayins’kiy movakh, Avtoreferat dys. … k. f. n., Kyiv. (In Ukrainian).
Okhrimenko M. A. (2013), “Pryntsypy ukladannya pers’ko-ukrayins’koho slovnyka emotyvnoyi frazeolohiy”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 61–65. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/orientw2013.01.061
Partyko T. B. (2008), Zahal’na psykholohiya, Vydavnychyy dim “In Yure”, Kyiv. (In Ukrainian).
Peysikov L. S. (1975), Leksikologiya sovremennogo persidskogo yazyka, Izd-vo Moskovskogo universiteta, Moscow. (In Russian).
Rubinchik Yu. A. (1981), Osnovy frazeologii persidskogo yazyka, Nauka, Moscow. (In Russian).
Rubinchik Yu. A. (1985a), Persidsko-russkiy slovar’, Vol. 1, Russkiy yazyk, Moscow. (In Russian).
Rubinchik Yu. A. (1985b), Persidsko-russkiy slovar’, Vol. 2, Russkiy yazyk, Moscow. (In Russian).
Shakhovskiy V. I. (2006), “Kategorial’naya emotsional’naya situatsiya v svete teorii i semiotiki”, in XV Mezhdunarodnyy simpozium po psikholingvistike i teorii kommunikatsii. Rechevaya deyatel’nost’. Yazykovoye soznaniye. Obshchayushchiyesya lichnosti, May 30 – June 2, 2006, Kaluga and Moscow. (In Russian).
Shakhovskiy V. I. (2008), Lingvisticheskaya teoriya emotsiy, Gnozis, Moscow. (In Russian).
Shakhovskiy V. I. (2009), “Emotsii kak ob”yekt issledovaniya v lingvistike”, Voprosy psikholingvistiki, No. 9, pp. 29–42. (In Russian).
Shakhovskiy V. I. (2019), “Obosnovaniye lingvisticheskoy teorii emotsiy”, Voprosy psikholingvistiki, No. 39, pp. 22–37. (In Russian).
Shaki М. (1967), Principles of Persian Bound Phraseology, Oriental Institute, Prague.
Shcherbatykh Yu. V. (2007), Psikhologiya strakha: populyarnaya entsiklopediya, Eksmo, Moscow. (In Russian).
Sinnott E. W. (1966), The bridge of life, Simon and Schuster, New York, NY.
Steingass F. A. (1963), Comprehensive Persian-English dictionary, Routledge and K. Paul, London.
Telegdi S. (1951), “Nature et fonction des periphrases verbales dites ‘verbes composes’ en persan”, Acta Orientalia, Vol. 1, No. 2/3, pp. 315–338, Budapest.
Vaysgerber Y. L. (2004), Rodnoy yazyk i formirovaniye dukha, Editorial URSS, Moscow. (In Russian).
Voskānīyān G. A. (1387/2008), Farhang-e rūsi beh fārsī, Jāvedān Kherad, Tehran. (In Persian).
Wierzbicka A. (1996), Yazyk, kul’tura, poznaniye, Russkiye slovari, Moscow. (In Russian).