Репліки османської мілітарної культури у військовому побуті Гетьманщини кінця XVII ст.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
О. Г. Сокирко
Анотація
У статті представлено порівняльний аналіз форм матеріального утримання професійних військ Гетьманщини та Османської імперії – сердюків та яничарів крізь призму їхніх субкультур. Османські впливи на військово-політичні практики та побут Гетьманщини стали особливо інтенсивними та помітними в середині – другій половині XVII ст. завдяки низці союзницьких альянсів та спільних воєнних походів. У системі забезпечення та утримання професійного найманого війська Гетьманщини простежуються не лише традиції, що прийшли з Речі Посполитої, а й запозичення з османської мілітарної моди.
Видача гетьманським сердюкам готового одягу, особливих преміальних виплат та інші форми заохочення вказують на чимало спільних рис із практиками утримання елітних відділів яничарського корпусу – серденгестів. У загальних рисах ці формування послугували взірцем для створення постійних піхотних полків сердюків у Гетьманщині в період правління Петра Дорошенка (1665–1676). Згодом сердюцькі контингенти з’вилися в арміях лівобережних гетьманів Івана Самойловича (1672–1687) та Івана Мазепи (1687–1709). Разом із формою набору, очевидно, було запозичено й традиції матеріального забезпечення серденгестів. Привертають увагу спеціальні виплати сердюкам “на чоботи” й особливі грошові премії напередодні походів, що мають прямі аналоги в османській практиці. Однією з прикметних рис, характерних для яничарської субкультури, стали закупівлі гетьманською скарбницею для сердюцьких полків казанів, що мали статус символів вояцької спільноти, яка приймала їжу з рук гетьмана. Казани широко використовувалися в козацькому війську, але там вони придбавалися приватним коштом і були звичайним похідним реманентом. Їжа (“хліб”) та вбрання (“барва”; так само як у яничарів, було однотипним і порівняно уніфікованим), які одержували гетьманські сердюки, були знаковим виявом підданства й покори. Виплата найманцям платні (“жолд”), особливих грошових премій, одягу й продуктів, окрім утилітарної ролі, мала й глибоко символічний зміст, у різний спосіб маркуючи патронат і особисту опіку володаря над ними.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Гетьманщина; культура харчування; козаки; сердюки; Османська імперія; яничари
Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Архивной комиссией. Т. 5. Санкт-Петербург, 1855.
Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. Т. 4. Санкт-Петербург, 1863.
Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. Т. 12. Санкт-Петербург, 1882.
Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. Т. 13. Санкт-Петербург, 1884.
Беляшевский Н. Расходы Речи Посполитой на козацких послов // Киевская старина, 1897, № 6.
Брехуненко В. Козаки на Степовому Кордоні Європи: Типологія козацьких спільнот ХVI – першої половини ХVIII ст. Київ, 2011.
Брехуненко В., Грибовський В., Мицик Ю., Піскун В., Синяк І., Тарасенко І. Між конфронтацією та взаємодією: українсько-кримські та українсько-ногайські стосунки в XVІI – першій половині ХХ ст. Київ, 2018.
Верменич Я. Крим і Північне Причорномор’я на цивілізаційному перехресті (VIII ст. до н. е. – кінець ХVІІІ ст.) // Схід і Південь України: час, простір, соціум: у 2 т. Т. 1. Київ, 2014.
Гаджиева С. Ш. Материальная культура ногайцев в ХІХ – начале ХХ вв. Москва, 1976.
Галенко О. Лук та рушниця в лицарській символіці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу // Mediaevalia Ucrainica: Ментальність та історія ідей. Т. V. Київ, 1998.
Галенко О. Зрадники-герої або український ідеал потуреченця // Соціум. Альманах соціальної історії. Вип. 6. Київ, 2006.
Галенко О. Конституційні ідеї Пилипа Орлика з перспективи степових витоків політичної традиції українського козацтва // Пилип Орлик: життя, політика, тексти. Матеріали Міжнародної наукової конференції “Ad Fonte” до 300-річчя Бендерської конституції 1710 р. Київ, 2011.
Гимбатова М. Б. Культура поведения и этикет ногайцев в семейном и общественном быту (ХІХ – начало ХХ века). Махачкала, 2007.
Грибовский В. В. Социальная типология казацких соообществ // Казачество в тюркском и славянском мирах. Казань, 2018.
Грибовський В. До питання про генетичний зв’язок запорозького зимівника з економікою причорноморських номадів ХVI–ХVIII ст. // Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження. Вип. 10. 2012.
Грибовський В. Коші кримських чабанів у ХVI–ХІХ ст.: риси подібності до запорозького козацтва // Гетьманська Україна між Польщею, Росією та Туреччиною. Ніжин, 2019.
Григор’єва Т. Турецьке підданство гетьмана Петра Дорошенка: умови та церемоніал його визнання // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. 270: Праці Історично-філософської секції. Львів, 2017.
Грушевський М. Історія України-Руси. Т. ІХ. Ч. 1. Київ, 1996.
Грушевський М. Історія України-Руси. Т. Х. Київ, 1998.
Ґолінський М. Silva rerum: (1648–1665) [Архів ранньомодерної Української держави, т. 4] / Упор. Я. Федорук; лат. пер. М. Домбровський, О. Заяць. Ч. ІІ: (1650–1653). Київ, 2020.
Дашкевич Я. Україна на межі між Сходом і Заходом (XIV–XVIII ст.) // Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Т. CCXXII: Праці історико-філософської секції. Львів, 1991.
Добриков В. В. Донские отпуски: 1613–1696 гг.: Автореф. дис. … кандидата исторических наук. Воронеж, 2011.
Дудар Р., Срібняк І. Збройні сили Османської імперії (XIV – початок XIX ст.): Історія розвитку, структура, бойові кондиції. Київ, 2013.
Зайцев И. В. Крымская историографическая традиция XV–XIX вв.: пути развития: рукописи, тексты и источники. Москва, 2009.
Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (ІР НБУВ). Ф. ІІ, спр. 15422; ф. VIII, спр. 228м.
Костомаров Н. Руина: Гетманства Бруховецкого, Многогрешного и Самойловича // Костомаров Н. Собрание сочинений. Исторические монографии и исследования. Кн. 6. Т. XV. Санкт-Петербург, 1905.
Книга путешествий Эвлии Челеби. Походы с татарами и путешествия по Крыму (1641–1667 гг.). Симферополь, 1996.
Крикун М. Інструкція послам Війська Запорозького на варшавський сейм 1666 року і відповідь короля Яна Казимира на неї // Крикун М. Між війною і радою. Козацтво правобережної України в другій половині XVII – на початку XVIII століття: Статті і матеріали. Київ, 2006.
Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Т. 1. Киев, 1888.
Лазаревский А. Описание Старой Малороссии. Т. 3. Киев, 1902.
Мебде-и Канун-и Йеничери оджагы тарихи (История происхождения законов янычарского корпуса) / Изд. текста, пер. с тур., коммент. и указ. И. Петросян. Москва, 1987.
Мільчев В. Характерні риси Запорозького етосу XVIII століття // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Вип. XXVII. Запоріжжя, 2009.
Нечитайло П. О., Горбаненко С. А. Мідний посуд та рис з Кам’янця-Подільського // Археологія, 2017, № 2.
Остапчук В. Проблеми і перспективи розвитку української османістики // Український археографічний щорічник. Вип. І. Київ, 1992.
Попельницька О. П’ять гетьманських резиденцій: Суботів, Чигирин, Батурин, Глухів, Козелець: Інформація історичних джерел // Історико-географічні дослідження в Україні. Число 8. 2005.
Пріцак О. Етимологія та зміст назви “козак” // Український історик, 1965, № 3–4.
Романовський В. Документ до історії державного скарбу давньої Гетьманщини // Український археографічний збірник. Т. 3. 1930.
Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. Львів, 1992.
Середа О. Ханська Україна в адміністративній структурі Сілістринсько-Очаківського еялету // Чорноморська минувшина. Вип. 3. Одеса, 2008.
Середа О. Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIII ст. [XVIII. Yüzyıl Osmanlı Belgeleri Işığında Osmanlı-Ukrayna Bozkır Serhatti]. Одеса, 2015.
Сокирко О. “Одягати й наглядати” (одяг і соціальний статус найманців Лівобережного Гетьманату кінця XVII – початку XVIIІ ст.) // Соціум: Альманах соціальної історії. Вип. 1. Київ, 2002.
Сокирко О. Військова організація та воєнне мистецтво українського козацтва // Історія українського козацтва: Нариси у 2 томах. Т. 1. Київ, 2006a.
Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669–1726 рр. Київ, 2006b.
Сокирко О. Українські сердюки та османські serden-geçti (до дискусії про етимологію та побутування термінів) // Чорноморська минувшина. Вип. 14. 2019. DOI: https://doi.org/10.18524/2519-2523.2019.14.187077
Чухліб Т. Козаки та яничари: Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500–1700 рр. Київ, 2010.
Шейхумеров А. А. Организационная структура крымскотатарского войска (XV–XVIII вв.) // Золотоордынская цивилизация, 2017, № 10.
Эварницкий Д. Запорожье в остатках старины и преданиях народа. Ч. 2. Санкт-Петербург, 1888.
Эварницкий Д. Источники для истории запорожских казаков. Т. 1. Владимир, 1903.
Яворницький Д. Історія запорізьких козаків / Пер. І. Сварника. Т. 1. Львів, 1990.
Acta historica res gestas Poloniae illustrantia ab anno 1507 usque 1795. Vol. II. Cz. 1. Kraków, 1880.
Aksan V. H. War and peace // The Сambridge History of Turkey. Vol. 3. Cambridge University Press, 2006. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521620956.006
Aksan V. H. Ottoman Ethnographies of Warfare, 1500–1800 // Empires and Indigenes: Intercultural Alliance, Imperial Expansion, and Warfare in the Early Modern World / Еd. by W. E. Lee. New York, USA, 2011. https://doi.org/10.18574/nyu/9780814753088.003.0006
Alkan M. The End of Akıncı Corps in the Ottoman Empire // IBAC 2012: 2nd International Balkan Annual Conference: The Balkans at a Crossroads. Vol. 2. Istanbul, 2013.
Ardelean F. N. Seimeni în slujba principilor Transilvaniei în a doua jumătate a secolului XVII [Seimeni in the Service of Transylvanian Rulers in the Second Half of the Seventeenth Century] // Banatica. Nr. 22. 2012.
Bursa N. Powerful Corps and Heavy Cauldrons // Dublin Gastronomy Symposium: 2018 – Food and Power. 2018. URL: https://arrow.tudublin.ie/cgi/viewcontent.cgi?article=1130&context=dgs (дата звернення: 25.09.2023).
Ciesielski T. Wpływ sztuki wojennej Orientu w wojskach Rzeczypospolitej // Staropolski ogląd świata. Rzeczpospolita między okcydentalizmem a orientalizmem / Red. F. Wolański, R. Kołodziej. T. 1: Przestrzeń kontaktów. Toruń, 2009.
Davies B. L. Warfare, State and Society on the Black Sea Steppe, 1500–1700. London and New York, 2007.
Khazanov A. M. The Eurasian Steppe Nomads in World Military History // Nomad Aristocrats in a World of Empires / Ed.by J. Paul. Weisbaden, 2013.
Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim. Ejalet Kamieniecki 1672–1699. Warszawa, 1994.
Kołodziejczyk D. Rola islamskiego sąsiedztwa w kulturze i polityce Rzeczypospolitej // Rzeczpospolita wielu wyznań. Materiały z międzynarodowej konferencji Kraków, 18–20 listopada 2002 / Red. A. Kaźmierczyka, A. K. Link-Lenczowskiego, M. Markiewicza i K. Matwijowskiego. Kraków, 2004.
Kołodziejczyk D. The Crimean Khanate and Poland-Lithuania International Diplomacy on the European Periphery (XVth–XVIIIth Century). A Study of Peace Treaties Followed by Annotated Documents. Leiden, 2011. https://doi.org/10.1163/ej.9789004191907.i-1098
Majewski A. A. Rachunki wojskowe hetmana wielkiego litewskiego Pawła Jana Sapiehy z lat 1655–1662 // Res historica. Nr. 49. 2020. DOI: https://doi.org/10.17951/rh.2020.49.567-587
Masson G. L. The urban Janissary in eighteenth-century Istanbul. Doctorates Thesis Ph.D. University of Birmingham, 2019.
Milewski D. Wydatki hetmanów koronnych na początku lat 50. XVII wieku na podstawie akt skarbowo-wojskowych z AGAD w Warszawie // Echa Przeszłości. Nr. XX/1. 2019. DOI: https://doi.org/10.31648/ep.4835
Murphey R. Ottoman Warfare, 1500–1700. London, 1999. https://doi.org/10.4324/9780203166024
Neagoe C. Seimenii în oştile Moldovei şi Ţării Româneşti (secolul al XVIII-iea) // Argesis. Studii şi comunicări Seria Istorie. Nr. XV. 2006.
Ostapchuk V. The Human Landscape of the Ottoman Black Sea in the Face of the Cossack Naval Raids // Oriente Moderno (Nuova serie: The Ottomans and the Sea). Issue 20/81. 2001. https://doi.org/10.1163/22138617-08101003
Ostapchuk V. Cossack Ukraine In and Out of Ottoman Orbit, 1648–1681 // The European Tributary States of the Ottoman Empire in the Sixteenth and Seventeenth Centuries. Brill, 2013. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004254404_007
Özcan A. Akıncı // Islam Ansiklopedisi. Vol. 2. Istanbul, 1989.
Perry C. The Horseback Kitchen in Central Asia // Food on the Move: Proceedings of the Oxford Symposium on Food and Cookery 1996 / Еd. by H. Walker. Prospect Books, 1997.
Paul J. The State and the Military – a Nomadic Perspective // Militär und Staatlichkeit. Beiträge des Kolloquiums am 29. und 30.04.2002 / Ed. by I. Schneider. Halle, 2003.
Pritsak O. The Turkic Etymology of the Word Qazaq “Cossack” // Harvard Ukrainian Studies. Vol. 28. No. 1/4. 2006.
Quataert D. Clothing Laws, State, and Society in the Ottoman Empire, 1720–1829 // International Journal of Middle East Studies. Vol. 29. No. 3. 1997. https://doi.org/10.1017/S0020743800064837
Sahillioğlu H. Yeniçeri Çuhası ve İl Bayezid’in Son Yıllarında Yeniçeri Çuha Muhasebesi // Güneydoğu Avrupa Araştırmaları Dergisi. Sayi 2–3. 1974.
Singer A. Constructing Ottoman Beneficence: An Imperial Soup Kitchen in Jerusalem. Albany, 2002. https://doi.org/10.1353/book4524
Sydorenko A. Using the Ukrainian Archives for the Study of Janissary Networks in the Northern Black Sea: Research Perspectives and Challenges // Cihannüma Tarih ve Coğrafya Araştırmaları Dergisi. Sayi 8. 2022. DOI: https://doi.org/10.30517/cihannuma.1131057
Turanly F. The Military Cooperation between the Crimean Khanate and the Zaporozhian Host in the Second Quarter of the XVIIth Century // Східноєвропейський історичний вісник, 2019, № 11. DOI: https://doi.org/10.24919/2519-058x.11.170699
Veinstein G. On the Ottoman janissaries (fourteenth-nineteenth centuries) // Fighting for a Living: A Comparative History of Military Labour 1500–2000 / Ed. by E.-J. Zürcher. Amsterdam University Press, 2013. DOI: https://doi.org/10.1515/9789048517251-005
Wagner M. Wydatki wojskowe hetmana wielkiego koronnego Stanisława Jabłonowskiego w latach 1685–1689 // Pecunia nervus belli. Z dziejów dyplomacji i stosunków międzynarodowych w XV–XVIII wieku / Red. M. Markiewicz, R. Skowron, F. Wolański. Katowice, 2016.
Wimmer J. Historia piechoty polskiej do roku 1864. Warszawa, 1978.
Yılmaz G. Body Politics and the Devşirmes in the Early Modern Ottoman Empire: The Conscripted Children of Herzegovina // Children and Childhood in the Ottoman Empire: From the 15th to the 20th Century. Edinburgh University Press, 2021. https://doi.org/10.1515/9781474455411-015
Yılmaz G. Janissaries in the making: coerced labor and chivalric masculinity in the early modern Ottoman Empire // Labor History. Vol. 64, Issue 3: Gender, War and Coerced Labor. 2023. DOI: https://doi.org/10.1080/0023656X.2023.2180626
Zygulski Z. jun. Broń w dawnej Polsce na tle uzbrojenia Eurpy i Bliskiego Wschodu. Warszawa, 1982.
REFERENCES
Akty, otnosyashchiyesya k istorii Zapadnoy Rossii, sobrannyye i izdannyye Arkhivnoy komissiyey (1855), Saint Petersburg, Vol. 5. (In Ukrainian and Russian).
Akty, otnosyashchiyesya k istorii Yuzhnoy i Zapadnoy Rossii, sobrannyye i izdannyye Arkheograficheskoyu komissiyeyu (1863), Saint Petersburg, Vol. 4. (In Ukrainian and Russian).
Akty, otnosyashchiyesya k istorii Yuzhnoy i Zapadnoy Rossii, sobrannyye i izdannyye Arkheograficheskoyu komissiyeyu (1882), Saint Petersburg, Vol. 12. (In Ukrainian and Russian).
Akty, otnosyashchiyesya k istorii Yuzhnoy i Zapadnoy Rossii, sobrannyye i izdannyye Arkheograficheskoyu komissiyeyu (1884), Saint Petersburg, Vol. 13. (In Ukrainian and Russian).
Belyashevskiy N. (1897), “Raskhody Rechi Pospolitoy na kozatskikh poslov”, Kiyevskaya starina, No. 6, pp. 85–95. (In Russian).
Brekhunenko V. (2011), Kozaky na Stepovomu Kordoni Yevropy: Typolohiya kozats’kykh spil’not XVI – pershoyi polovyny XVIII st., Instytut ukrayins’koyi arkheohrafiyi ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevs’koho NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Brekhunenko V., Hrybovs’kyy V., Mytsyk Yu., Piskun V., Synyak I. and Tarasenko I. (2018), Mizh konfrontatsiyeyu ta vzayemodiyeyu: ukrayins’ko-kryms’ki ta ukrayins’ko-nohays’ki stosunky v XVII – pershiy polovyni XX st., Instytut ukrayins’koyi arkheohrafiyi ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevs’koho NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Vermenych Ya. (2014), “Krym i Pivnichne Prychornomor”ya na tsyvilizatsiynomu perekhresti (VIII st. do n. e. – kinets’ XVIII st.)”, in Skhid i Pivden’ Ukrayiny: chas, prostir, sotsium: u 2 t., Vol. 1, Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).
Gadzhiyeva S. Sh. (1976), Material’naya kul’tura nogaytsev v XІX – nachale XX vv., Nauka, Moscow. (In Russian).
Halenko O. (1998), “Luk ta rushnytsya v lytsars’kiy symvolitsi ukrayins’koho kozatstva: paradoksy kozats’koyi ideolohiyi i problema skhidnoho vplyvu”, Mediaevalia Ucrainica: Mental’nist’ ta istoriya idey, Vol. V, Krytyka, Kyiv, pp. 93–110. (In Ukrainian).
Halenko O. (2006), “Zradnyky-heroyi abo ukrayins’kyy ideal poturechentsya”, Sotsium. Al’manakh sotsial’noyi istoriyi, Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, Kyiv, Vol. 6, pp. 203–231. (In Ukrainian).
Halenko O. (2011), “Konstytutsiyni ideyi Pylypa Orlyka z perspektyvy stepovykh vytokiv politychnoyi tradytsiyi ukrayins’koho kozatstva”, in Pylyp Orlyk: zhyttya, polityka, teksty. Materialy Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi “Ad Fontes” do 300-richchya Benders’koyi konstytutsiyi 1710 r., Pul’sary, Kyiv, pp. 224–233 (In Ukrainian).
Gimbatova M. B. (2007), Kul’tura povedeniya i etiket nogaytsev v semeynom i obshchestvennom bytu (XIX – nachalo XX veka), Epokha, Makhachkala. (In Russian).
Gribovskiy V. V. (2018), “Sotsial’naya tipologiya kazatskikh sooobshchestv”, in Kazachestvo v tyurkskom i slavyanskom mirakh”, Institut arkheologii im. A. Kh. Khalikova AN RT, Kazan, pp. 93–172. (In Russian).
Hrybovskyy V. (2012), “Do pytannya pro henetychnyy zv’yazok zaporoz’koho zymivnyka z ekonomikoyu prychornomors’kykh nomadiv XVI–XVIII st.”, Prydniprov”ya: istoryko-krayeznavchi doslidzhennya, No. 10, pp. 20–33. (In Ukrainian).
Hrybovskyy V. (2019), “Koshi kryms’kykh chabaniv u XVI – XIX st.: rysy podibnosti do zaporoz’koho kozatstva”, in Het’mans’ka Ukrayina mizh Pol’shcheyu, Rosiyeyu ta Turechchynoyu, NDU im. M. Hoholia, Nizhyn, pp. 255–272. (In Ukrainian).
Hryhor”yeva T. (2017), “Turets’ke piddanstvo het’mana Petra Doroshenka: umovy ta tseremonial yoho vyznannya”, Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka, Vol. 270: Pratsi Istorychno-filosofs’koyi sektsiyi, Lviv, pp. 449–475. (In Ukrainian).
Hrushevs’kyy M. (1996), Istoriya Ukrayiny-Rusy, Vol. IX, Pt. 1, Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Hrushevs’kyy M. (1998), Istoriya Ukrayiny-Rusy, Vol. X, Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Golins’kyy M. (2020), Silva rerum: (1648–1665) [Arkhiv rann’omodernoyi Ukrayins’koyi derzhavy, T. 4], Ya. Fedoruk, M. Dombrovs’kyy and O. Zayats’ (eds), Vol. II: (1650–1653), Instytut ukrayins’koyi arkheohrafiyi ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevs’koho NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Polish and Ukrainian).
Dashkevych Ya. (1991), “Ukrayina na mezhi mizh Skhodom i Zakhodom (XIV–XVIII st.)”, Zapysky naukovoho tovarystva im. T. Shevchenka, Vol. 222, Lviv, pp. 28–44. (In Ukrainian).
Dobrikov V. V. (2011), Donskiye otpuski: 1613–1696 gg., Avtoref. diss. ... kandidata istoricheskikh nauk, Voronezh. (In Russian).
Dudar R. and Sribnyak I. (2013), Zbroyni syly Osmans’koyi imperiyi (XIV – pochatok XIX st.): Istoriya rozvytku, struktura, boyovi kondytsiyi, Mizhnarodnyy naukovo-osvitniy konsortsium imeni Lyus’yena Fevra, Kyiv. (In Ukrainian).
Zaytsev I. V. (2009), Krymskaya istoriograficheskaya traditsiya XV–XIX vv.: puti razvitiya: rukopisi, teksty i istochniki, Vostochnaya literatura, Moscow. (In Russian).
Instytut rukopysu Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny im. V. I. Vernads’koho (IR NBUV) [Institute of Manuscripts of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine], Fund II, File 15422; Fund VIII, File 228m.
Kostomarov N. (1905), “Ruina: Getmanstva Brukhovetskogo, Mnogogreshnogo i Samoylovicha”, in Kostomarov N., Sobraniye sochineniy. Istoricheskiye monografii i issledovaniya, Book 6, Vol. XV, Saint Petersburg. (In Russian).
Kniga puteshestviy Evlii Chelebi. Pokhody s tatarami i puteshestviya po Krymu (1641–1667 g.) (1996), Tavriya, Simferopol. (In Russian).
Krykun M. (2006), “Instruktsiya poslam Viys’ka Zaporoz’koho na varshavs’kyy seym 1666 roku i vidpovid’ korolya Yana Kazymyra na neyi”, in Krykun M., Mizh viynoyu i radoyu. Kozatstvo pravoberezhnoyi Ukrayiny v druhiy polovyni XVII – na pochatku XVIII stolittya: Statti i materialy, Krytyka, Kyiv, pp. 205–248. (In Ukrainian).
Lazarevskiy A. (1888), Opisaniye Staroy Malorossii, Vol. 1, Kyiv. (In Russian).
Lazarevskiy A. (1902), Opisaniye Staroy Malorossii, Vol. 3, Kyiv. (In Russian).
Mebde-i Kanun-i Yyenicheri odzhagy tarikhi (Istoriya proiskhozhdeniya zakonov yanycharskogo korpusa) (1987), I. Petrosyan (ed.), Nauka, Moscow. (In Turkish and Russian).
Mil’chev V. (2009), “Kharakterni rysy Zaporoz’koho etosu XVIII stolittya”, Naukovi pratsi istorychnoho fakul’tetu Zaporiz’koho natsional’noho universytetu, Vol. XXVII, ZNU, Zaporizhzhya, pp. 21–27. (In Ukrainian).
Nechytaylo P. O. and Horbanenko S. A. (2017), “Midnyy posud ta rys z Kam’yantsya-Podil’s’koho”, Arkheolohiya, No. 2, pp. 65–75. (In Ukrainian).
Ostapchuk V. (1992), “Problemy i perspektyvy rozvytku ukrayins’koyi osmanistyky”, Ukrayins’kyy arkheohrafichnyy shchorichnyk, Vol. I, Naukova dumka, Kyiv, pp. 94–112. (In Ukrainian).
Popel’nyts’ka O. (2005), “P’yat’ het’mans’kykh rezydentsiy: Subotiv, Chyhyryn, Baturyn, Hlukhiv, Kozelets: Informatsiya istorychnykh dzherel”, Istoryko-heohrafichni doslidzhennya v Ukrayini, Vol. 8, Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, Kyiv, pp. 50–83. (In Ukrainian).
Pritsak O. (1965), “Etymolohiya ta zmist nazvy ‘kozak’ ”, Ukrayins’kyy istoryk, No. 3–4, pp. 76–78. (In Ukrainian).
Romanovs’kyy V. (1930), “Dokument do istoriyi derzhavnoho skarbu davn’oyi Het’manshchyny”, Ukrayins’kyy arkheohrafichnyy zbirnyk, Vol. 3, Naukova dumka, Kyiv, pp. 1–16. (In Ukrainian).
Svyeshnikov I. K. (1992), Bytva pid Berestechkom, Slovo, Lviv. (In Ukrainian).
Sereda O. (2008), “Khans’ka Ukrayina v administratyvniy strukturi Silistryns’ko-Ochakivs’koho eyaletu”, Chornomors’ka mynuvshyna, No. 3, Odesa, pp. 57–72 (In Ukrainian).
Sereda O. (2015), Osmans’ko-ukrayins’ke stepove porubizhzhya v osmans’ko-turets’kykh dzherelakh XVIII st. [XVIII. Yüzyıl Osmanlı Belgeleri Işığında Osmanlı-Ukrayna Bozkır Serhatti], Astroprynt, Odesa. (In Ukrainian and Turkish).
Sokyrko O. (2002), “ ‘Odyahaty y nahlyadaty’ (odyah i sotsial’nyy status naymantsiv Livoberezhnoho Het’manatu kintsya XVII – pochatku XVIII st.)”, Sotsium: Al’manakh sotsial’noyi istoriyi, Vol. 1, Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, Kyiv, pp. 173–188. (In Ukrainian).
Sokyrko O. (2006a), “Viys’kova orhanizatsiya ta voyenne mystetstvo ukrayins’koho kozatstva”, in: Istoriya ukrayins’koho kozatstva: Narysy u 2 tomakh, Vol. 1, Vydavnychyy dim “Kyyevo-Mohylyans’ka akademiya”, Kyiv, рр. 485–530. (In Ukrainian).
Sokyrko O. (2006b), Lytsari druhoho sortu. Naymane viys’ko Livoberezhnoyi Het’manshchyny 1669–1726 rr., Tempora, Kyiv. (In Ukrainian).
Sokyrko O. (2019), “Ukrayins’ki serdyuky ta osmans’ki serden-geçti (do dyskusiyi pro etymolohiyu ta pobutuvannya terminiv)”, Chornomors’ka mynuvshyna, Vol. 14, pp. 3–11. (In Ukrainian). https://doi.org/10.18524/2519-2523.2019.14.187077
Chukhlib T. (2010), Kozaky ta yanychary: Ukrayina u khrystyyans’ko-musul’mans’kykh viynakh 1500–1700 rr., Vydavnychyy dim “Kyyevo-Mohylyans’ka akademiya”, Kyiv. (In Ukrainian).
Sheykhumerov A. A. (2017), “Organizatsionnaya struktura krymskotatarskogo voyska (XV–XVIII vv.)”, Zolotoordynskaya tsivilizatsiya, No. 10, pp. 321–337. (In Russian).
Evarnitskiy D. (1888), Zaporozh’ye v ostatkakh stariny i predaniyakh naroda, Vol. 2, Saint Petersburg. (In Russian).
Evarnitskiy D. (1903), Istochniki dlya istorii zaporozhskikh kazakov, Vol. 1, Vladimir. (In Russian).
Yavornyts’kyy D. (1990), Istoriya zaporiz’kykh kozakiv, Transl. by I. Svarnyk, Vol. 1, Svit, Lviv. (In Ukrainian).
Acta historica res gestas Poloniae illustrantia ab anno 1507 usque 1795 (1880), Vol. II, Cz. 1, Kraków.
Aksan V. H. (2006), “War and peace”, in The Сambridge History of Turkey, Vol. 3, Cambridge University Press, pp. 81–117. https://doi.org/10.1017/CHOL9780521620956.006
Aksan V. H. (2011), “Ottoman Ethnographies of Warfare, 1500–1800”, in W. E. Lee (ed.), Empires and Indigenes: Intercultural Alliance, Imperial Expansion, and Warfare in the Early Modern World, New York University Press, New York, USA, pp. 141–163. https://doi.org/10.18574/nyu/9780814753088.003.0006
Alkan M. (2013), “The End of Akıncı Corps in the Ottoman Empire”, in IBAC 2012: 2nd International Balkan Annual Conference: The Balkans at a Crossroads, Vol. 2, Istanbul, pp. 492–501.
Ardelean F. N. (2012), “Seimeni în slujba principilor Transilvaniei în a doua jumătate a secolului XVII”, Banatica, Nr. 22, pp. 119–134.
Bursa N. (2018), “Powerful Corps and Heavy Cauldrons”, in Dublin Gastronomy Symposium: 2018 – Food and Power, available at: https://arrow.tudublin.ie/cgi/viewcontent.cgi?article=1130&context=dgs (accessed September 25, 2023).
Cieselski T. (2009), “Wpływ sztuki wojennej Orientu w wojskach Rzeczypospolitej”, in F. Wolański i R. Kołodziej (eds), Staropolski ogląd świata. Rzeczpospolita między okcydentalizmem a orientalizmem, Vol. 1: Przestrzeń kontaktów, Wydawnictwo Adam Marszałek, Toruń, pp. 97–111.
Davies B. L. (2007), Warfare, State and Society on the Black Sea Steppe, 1500–1700, Routledge, London and New York.
Khazanov A. M. (2013), “The Eurasian Steppe Nomads in World Military History”, in J. Paul (ed.), Nomad Aristocrats in a World of Empires, Dr. Ludwig Reichert Verlag, Weisbaden, pp. 187–207.
Kołodziejczyk D. (1994), Podole pod panowaniem tureckim. Ejalet Kamieniecki 1672–1699, Oficyna Wydawnicza POLCZEK, Warszawa.
Kołodziejczyk D. (2004), “Rola islamskiego sąsiedztwa w kulturze i polityce Rzeczypospolitej”, in A. Kaźmierczyk, A. K. Link-Lenczowski, M. Markiewicz i K. Matwijowski (eds), Rzeczpospolita wielu wyznań, Materiały z międzynarodowej konferencji Kraków, 18–20 listopada 2002, Kraków, рр. 441–448.
Kołodziejczyk D. (2011), The Crimean Khanate and Poland-Lithuania International Diplomacy on the European Periphery (XVth–XVIIIth Century). A Study of Peace Treaties Followed by Annotated Documents, Brill, Leiden. https://doi.org/10.1163/ej.9789004191907.i-1098
Majewski A. A. (2020), “Rachunki wojskowe hetmana wielkiego litewskiego Pawła Jana Sapiehy z lat 1655–1662”, Res historica, Nr. 49, pp. 567–587. DOI: https://doi.org/10.17951/rh.2020.49.567-587
Masson G. L. (2019), The urban Janissary in eighteenth-century Istanbul, Doctorates Thesis Ph.D, University of Birmingham.
Milewski D. (2019), “Wydatki hetmanów koronnych na początku lat 50. XVII wieku na podstawie akt skarbowo-wojskowych z AGAD w Warszawie”, Echa Przeszłości, Nr. XX/1, pp. 175–194. DOI: https://doi.org/10.31648/ep.4835
Murphey R. (1999), Ottoman Warfare, 1500–1700, UCL Press, London. https://doi.org/10.4324/9780203166024
Neagoe C. (2006), “Seimenii în oştile Moldovei şi Ţării Româneşti (secolul al XVIII-iea)”, Argesis. Studii şi comunicări Seria Istorie, Nr. XV, pp. 279–284.
Ostapchuk V. (2001), “The Human Landscape of the Ottoman Black Sea in the Face of the Cossack Naval Raids”, Oriente Moderno (Nuova serie: The Ottomans and the Sea), Issue 20/81, pp. 23–95. https://doi.org/10.1163/22138617-08101003
Ostapchuk V. (2013), “Cossack Ukraine In and Out of Ottoman Orbit, 1648–1681”, in The European Tributary States of the Ottoman Empire in the Sixteenth and Seventeenth Centuries, Brill, pp. 123–152. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004254404_007
Özcan A. (1989), “Akıncı”, in Islam Ansiklopedisi, Vol. 2, Istanbul, pp. 249–250.
Perry C. (1997), “The Horseback Kitchen in Central Asia”, in H. Walker (еd.), Food on the Move: Proceedings of the Oxford Symposium on Food and Cookery 1996, Prospect Books, pp. 243–248.
Paul J. (2003), “The State and the Military – a Nomadic Perspective”, in I. Schneider (ed.), Militär und Staatlichkeit. Beiträge des Kolloquiums am 29. und 30.04.2002, Universities of Leipzig and HalleWittenberg, Halle, pp. 25–68.
Pritsak O. (2006), “The Turkic Etymology of the Word Qazaq ‘Cossack’ ”, Harvard Ukrainian Studies, Vol. 28, No. 1/4, pp. 237–243.
Quataert D. (1997), “Clothing Laws, State, and Society in the Ottoman Empire, 1720–1829”, International Journal of Middle East Studies, Vol. 29, No. 3, pp. 403–425. https://doi.org/10.1017/S0020743800064837
Sahillioğlu H. (1974), “Yeniçeri Çuhası ve İl Bayezid’in Son Yıllarında Yeniçeri Çuha Muhasebesi”, Güneydoğu Avrupa Araştırmaları Dergisi, Sayi 2–3, pp. 416–466.
Singer A. (2002), Constructing Ottoman Beneficence: An Imperial Soup Kitchen in Jerusalem, State University of New York Press, Albany. https://doi.org/10.1353/book4524
Sydorenko A. (2022), “Using the Ukrainian Archives for the Study of Janissary Networks in the Northern Black Sea: Research Perspectives and Challenges”, Cihannüma Tarih ve Coğrafya Araştırmaları Dergisi, Sayi 8, рр. 129–144. DOI: https://doi.org/10.30517/cihannuma.1131057
Turanly F. (2019), “The Military Cooperation between the Crimean Khanate and the Zaporozhian Host in the Second Quarter of the XVIIth Century”, East European Historical Bulletin, No. 11, рр. 39–55. DOI: https://doi.org/10.24919/2519-058x.11.170699
Veinstein G. (2013), “On the Ottoman janissaries (fourteenth-nineteenth centuries)”, in E.-J. Zürcher (ed.), Fighting for a Living: A Comparative History of Military Labour 1500–2000. Amsterdam University Press, рр. 115–134. DOI: https://doi.org/10.1515/9789048517251-005
Wagner M. (2016), “Wydatki wojskowe hetmana wielkiego koronnego Stanisława Jabłonowskiego w latach 1685–1689”, in M. Markiewicz, R. Skowron i F. Wolański (eds), Pecunia nervus belli. Z dziejów dyplomacji i stosunków międzynarodowych w XV–XVIII wieku, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, Katowice, рр. 226–238.
Wimmer J. (1978), Historia piechoty polskiej do roku 1864, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa.
Yılmaz G. (2021), “Body Politics and the Devşirmes in the Early Modern Ottoman Empire: The Conscripted Children of Herzegovina”, in Children and Childhood in the Ottoman Empire: From the 15th to the 20th Century, Edinburgh University Press, pp. 239–263. https://doi.org/10.1515/9781474455411-015
Yılmaz G. (2023), “Janissaries in the making: coerced labor and chivalric masculinity in the early modern Ottoman Empire”, Labor History, Vol. 64, Issue 3: Gender, War and Coerced Labor, pp. 238–255. https://doi.org/10.1080/0023656X.2023.2180626
Zygulski Z. jun. (1982), Broń w dawnej Polsce na tle uzbrojenia Eurpy i Bliskiego Wschodu, PWN, Warszawa.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.