Вияви антиурядових настроїв на теренах Київського військового, Подільського й Волинського генерал-губернаторства в період Східної (Кримської) війни 1853–1856 рр.

Анотація

Наукова актуальність дослідження широкого спектра подій Східної війни 1853–1856 рр. визначається значимістю їхнього концептуального осмислення в контексті впливу на геополітичні конфігурації, державно-політичні практики й культурно-ідеологічні орієнтири ХІХ ст. Мета цієї статті – на основі дослідження вперше запроваджених до наукового обігу документів Центрального державного історичного архіву України м. Києва висвітлити вияви антиурядових настроїв на теренах Київського військового, Подільського й Волинського генерал-губернаторства, що активізувалися на тлі загострення російсько-турецького протистояння під час Східної війни 1853–1856 рр. З’ясуванню важливих аспектів інформаційно-психологічного впливу подій Східної війни 1853–1856 рр. на українських землях, що входили до складу Російської імперії, сприяють документи канцелярії київського військового, подільського й волинського генерал-губернатора, у яких, зокрема, відображалися відомості щодо посилення нагляду за місцевим, насамперед польським, населенням (у зв’язку з фіксацією антиурядових настроїв), а також інформація щодо виявлення фактів збору коштів для британських і французьких військ, висловлювання сподівань на поразку Російської імперії та відновлення Польської держави і проведення поміщиками відповідної агітації серед селян, щодо заперечення відомостей російських газет і нелегального поширення зарубіжної преси. Очевидно, що терени Київського військового, Подільського й Волинського генерал-губернаторства розглядалися царськими адміністративно-каральними структурами як “неблагонадійні” в контексті поширення антиурядових настроїв з огляду на потужний вплив польського чинника на землях Правобережної України, що стала ареною протистояння державних моделей Речі Посполитої та Російської імперії. Вияви антиурядових настроїв документально фіксувалися із грифом “секретно” органами державної влади в результаті здійснення поліцейського нагляду на місцевому рівні, а також застосування репресивних заходів проти “неблагонадійних” підданих. А отже, реконструкція реальних масштабів і змісту антиурядових настроїв на теренах Правобережної України упродовж Східної війни 1853–1856 рр. ускладнюється внаслідок підпільного характеру діяльності осіб і соціальних груп, опозиційно налаштованих щодо внутрішньо- й зовнішньополітичного курсу самодержавної Російської імперії.