Перший європейський систематичний опис індуїзму в другому томі “Португальської Азії” Мануела де Фарії-і-Соузи (1640–1674)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Ця стаття (запланована публікація якої в номері журналу, присвяченому ювілею Павла Ріттера, не відбулася через невчасне її завершення) є намаганням врятувати [від забуття] довгий іспаномовний опис індуїзму, завершений португальським інтелектуалом Мануелем де Фарією-і-Соузою в 1640 році, але оприлюднений у “Lisbon presses” лише в 1674-му. Наше дослідження охоплює головні теми праці Фарії-і-Соузи: від індуїстської космогонії та міфів до релігійних практик, побачених католицькими місіонерами, особливо в регіоні Малабарі. Наголос у статті робиться на джерелах тексту Соузи та на його літературній спробі запропонувати іспаномовній читацькій аудиторії цікавий і дуже щирий систематичний дайджест індуїстської релігії, інтерпретованої із залученням християнських паралелей, а також з ерудованим порівнянням певних аспектів індуїзму з класичними топосами, що циркулювали в європейському культурному просторі від часів епохи Відродження.
У вступі та своїх примітках на полях Фарія-і-Соуза пояснює, що в основу його праці “про релігію Індії” покладено анонімний рукопис (португальською мовою), надісланий з Португалії до Мадрида відомим свого часу автором, мемуаристом і власником великої бібліотеки Мануелем Северімом де Фарією (1584–1655), який був впливовим каноніком дієцезії Éвори. Цей датований 1618 роком португальський рукопис обсягом 73 аркуші, що досі зберігається в Публічній бібліотеці Евори під назвою “Трактат про язичницьких богів усього Сходу та про обряди й церемонії малабарців” (Tratado dos deuses gentnlicos de todo o oriente e dos ritos e cerimуnias que usam os Malabares), приписують єзуїту Мануелові Баррадасу (бл. 1570–1646), що займався місіонерством в Індії, а згодом в Ефіопії. У статті пояснюється, що першоджерелом цього рукопису, на який покладався у своїй праці Фарія-і-Соуза, була вибірково скорочена версія полемічного трактату італійського єзуїтського місіонера Джакомо Фенісіо (1558–1632). Із часом трактат стали називати (за назвою його першого розділу) “Книгою східноіндійської секти ” (Livro da Seita dos Нndios Orientais). Він поширювався португальською мовою серед єзуїтських місіонерів в Індії, щоб навчити їх критикувати та засуджувати “ідолопоклонство брагманів”. Єдина цілісна рукописна копія великого тексту Фенісіо, що збереглася, належить Британській бібліотеці (Ms. Sloane 1820) і була опублікована 1933 року в Уппсалі Ярлом Шарпентьє (на жаль, із численними хибами в прочитанні та прогалинами).
Праця Фарії-і-Соузи про індуїзм доносить до читачів неполемічні й описові сегменти майже невідомого рукопису Фенісіо. Потрапивши на сторінки “Португальської Азії”, ці відомості перестали анонімно поширюватися серед деяких португальських єзуїтів та інтелектуалів. Крім того, текст Фарії-і-Соузи – це набагато більше, ніж просто копія та переклад рукопису, що є скороченням трактату Фенісіо. Автор дописує від себе коментарі й зауваження, створюючи в такий спосіб захопливий дайджест релігійної космології, міфології та практик, які ми сьогодні зазвичай називаємо індуїзмом.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Мануел де Фарія-і-Соуза; Джакомо Фенісіо; Мануел Баррадас; індуїзм; Малабар; християнські паралелі; класичний топос; бурлеск; фольклор; релігійні й культурні запозичення
Manuscript sources:
Archivum Romanum Societatis Iesu (ARSI), Roma, Ms. Goa 54: Barradas M. Tratado primeiro. Do estado da Santa Fé romana em Ethiopia quando se lançou o pregão contra ella; Tratado segundo. Do reino de Tygrê e seus mandos em Ethiopia; Tratado terceiro. Da cidade e fortaleza de Adem (1634), 204 f.
Archivum Romanum Societatis Iesu (ARSI), Roma, Ms. Goa 59: Trancoso G. F. Sumario das serimonias e modo de proceder dos brâmanes destas partes da India conforme suas lleis e doutrinas dos seus doutores, ff. 142 (Trancoso Gonçalo Fernandes. Tratado do Pe. Gonçalo Fernandes Trancoso sobre o Hinduísmo (Maduré, 1616) (1973), José Wicki (ed.), Centro de Estudos Históricos Ultramarinos, Lisboa).
Biblioteca Pública de Évora (BPE) – Tratado dos deuses gentílicos de todo o oriente e dos ritos e cerimónias que usam os Malabares, [atr. to Manuel Barradas], [1618], ff. 73, [1 br.]
British Library, Ms. Sloane 1820 – LIVRO primeiro “Da seita dos Indios Orientais e principalmente dos Malavares” [ff. 1–36]; Livros II–VII “Da ley dos Indios” [ff. 37–271]; Livro VIII “Do culto dos falsos deoses dos Indios orientais” [ff. 272–340] (Fenicio G. (1933), The Livro da Seita dos Indios Orientais, Jarl Charpentier (ed.), Almqvist & Wiksells, Uppsala).
Printed sources:
Barros João de (1552), Primeira Década da Ásia, dos feitos que os Portugueses fizeram no descobrimento dos mares e terras do Oriente, Germão Galharde, Lisboa.
Barros João de (1553), Segunda Década da Ásia etc., Germão Galharde, Lisboa.
Barros João de (1563), Terceira Década da Ásia etc., João de Barreira, Lisboa.
Barros João de (1613), Quarta Década da Ásia etc., ed. João Baptista Lavanha, Imprensa Real, Madrid.
Camões Luís de (1639), Lusiada de Luis de Camões principe de los poetas de España comentada por Manuel de Faria i Sousa, Cavallero del Habito de Christo, i de la Casa Real, 2 vols, Ivan Sanchez, Madrid.
Couto Diogo do (1602), Decada Quarta (Dos feitos que os portugueses fizeram na conquista e descobrimento das terras e mares do Oriente, em quanto governaram na India Lopo Vaz de Sampaio e parte de Nuno da Cunha), Pedro Craesbeeck, Lisboa.
Couto Diogo do (1612), Decada Quinta (Dos feitos... em quanto governaram na India Nuno da Cunha, Garcia de Noronha, Estevão da Gama e Martim Afonso de Sousa), Pedro Craesbeeck, Lisboa.
Couto Diogo do (1614), Decada Sexta (Dos feitos... em quanto governaram na India João de Castro, Garcia de Sá, Jorge Cabral e Afonso de Noronha), Pedro Craesbeeck, Lisboa.
Couto Diogo do (1616), Decada Setima (Dos feitos... em quanto governaram na India Pedro de Mascarenhas, Francisco Barreto, Constantino Conde de Redondo, Francisco Coutinho e João de Mendonça), Pedro Craesbeeck, Lisboa.
Quevedo y Villegas Francisco de (1912), El siglo del cuerno. Gracias y disgracias del ojo del culo y otros trabajos festivos, Imp. Feliu y Susanna, Barcelona.
Sousa Manuel de Faria e (1666), Asia Portuguesa, Vol. I, Henrique Valente de Oliveira, Lisboa.
Sousa Manuel de Faria e (1674), Asia Portuguesa, Vol. II, Antonio Craesbeck de Mello, Lisboa.
Sousa Manuel de Faria e (1675), Asia Portuguesa, Vol. III, Antonio Craesbeck de Mello, Lisboa.
Sousa Manuel de Faria e (1695), The Portuguese Asia, 3 vols, Translation by John Stevens, C. Brome, London.
Sousa Manuel de Faria e (1945), Ásia Portuguesa, 3 vols, Livraria Civilização, Porto.
Bibliography:
Andrade António Alberto Banha de (1980), João de Barros, historiador do pensamento humanista português de Quinhentos, Academia Portuguesa de História, Lisboa.
Barata A. F. (1897), Catálogo dos Principais Manuscritos da Livraria do Visconde da Esperança, Minerva Eborense, Évora.
Blunt A. (1985), Artistic Theory in Italy, 1450–1660, Oxford University Press, Oxford.
Boxer Ch. R. (1981), João de Barros, Portuguese Humanist and Historian of Asia, Concept Publishing Company, Nova Delhi.
Curtius E. R. (2013), European Literature and the Latin Middle Ages, Princeton University Press, Princeton and Oxford. https://doi.org/10.1515/9781400846153
Dahmen P. (1931), Robert de Nobili l’Apôtre des Brahmes, Spes, Paris.
Dharampal-Frick G. (2018), “Revisiting the Malabar Rites Controversy: A Paradigm of Ritual Dynamics in the Early Modern Catholic Missions of South India”, in Županov I. G. & Fabre P. A. (eds), The Rites Controversies in the Early Modern World, Brill, Leiden and Boston, pp. 122–142. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004366299_007
Menon K. P. Padmanabha (2013), History of Kerala, Asian Educational Services, New Dehli.
Pennec H. (2020), “Camillo Beccari (1849–1928). A ‘Holiness Specialist’ and publisher of sources on Ethiopia in the Early Modern Period”, in Quaderni Storici, pp. 497–525.
Sanfilippo M. & Prezzolini C. (2008), Roberto de Nobili (1577–1656) missionário gesuita poliziano, Guerra Edizioni, Perugia.
Schouten J. P. (2018), “A Foreign Culture Baptised: Roberto de Nobili and the Jesuits”, Exchange, Vol. 47, Issue 2, pp. 183–198. DOI: https://doi.org/10.1163/1572543X-12341477
Seltmann F. (1986), Schattenspiel in Kerala: Sakrales Theater in Süd- Indien, Franz Steiner Verlag Wiesbaden GmbH, Stuttgart.
Sousa Ivo Carneiro de (2002), A Rainha D. Leonor (1458–1525). Poder, Misericórdia, Religiosidade e Espiritualidade no Portugal do Renascimento, Fundação Calouste Gulbenkian – Fundação para a Ciência e a Tecnologia, Lisboa.
Sweetman W. (2003), Mapping Hinduism. “Hinduism” and the study of Indian religions, 1600–1776, Verlag der Franckeschen Stifungen zu Halle, Halle.
Sweetman W., “Reading Jesuit Readings of Hinduism”, in Jesuit Historiography Online, Brill Reference Online, First published online: 2019. DOI: https://doi.org/10.1163/2468-7723_jho_COM_217891
Venu G. (1990), Tholpavakoothu Shadow Puppets of Kerala, Sangeet Natak Akademi, New Delhi.
Vink M. P. M. (2002), “Between the Devil and the Deep Blue Sea: The Christian Paravas, a ‘Client Community’ in Seventeenth-Century Southeast India”, Itinerario, Vol. XXVI, Issue 2, pp. 64–98. DOI: https://doi.org/10.1017/S0165115300009141
Xavier Â. B. & Županov I. G. (2015), Catholic Orientalism: Portuguese Empire, Indian Knowledge, Oxford University Press, New Delhi.
Županov I. G. (1998), “Lust, Marriage and Free Will; Jesuit Critique of Paganism in South India (17th century)”, in International Conference “The Doors of Asia; Multiple Heritage of Vasco da Gama”, Paris, 7–9 January 1998.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.