Екосвідомість у Рамаяні Валмікі: естетичне дослідження екологічної цілісності та біорізноманіття
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
За допомогою екоестетичного прочитання тексту “Рамаяни”, найдавнішого санскритського епосу, автори статті простежують вияви екологічної свідомості. Завдяки аналізу екорелігійних/культурних практик, поширених у часи “Рамаяни” (rāmāyaṇa-kāla), на передній план публікації виведено уявлення про екологічну цілісність, красу біорізноманіття, взаємозв’язки між різними організмами екосистеми та знання про довкілля. У нашу епоху антропоцену у свідомості людей відчуття екологічної турботливості відійшло вбік, що призвело до серйозної екологічної кризи. Люди стали панувати над природним середовищем, і це ставить під загрозу життя не лише самих людей, а й інших істот. Щоб підтримувати симбіотичні стосунки з природою, необхідно відродити в людині естетичні прагнення. Естетика є важливим знаряддям сприйняття природи в різноманітті її повсякдення; сприйняття, що налагоджує зв’язок між екологічною естетикою та етикою. До того ж ідея екологічної гармонії є одним із ключових понять екоестетики, яку в “Рамаяні” (легендарним автором якої вважається Валмікі) можна побачити нерідко. Хоча з екологічного погляду епос вже розглядали різні вчені, досі не було жодної значної розвідки, де б досліджувався екоестетичний вимір тексту. Зважаючи на наявність цієї прогалини, автори намагаються дослідити актуальність екоестетичного методу вирішення проблем, з одночасним залученням дискурсу екоестетики сьогодення. Також у статті на основі різних епізодів епосу аналізуються почуття, пов’язані з піклуванням про екологію. Насамкінець підкреслюється важливість екоестетичного чуття для переорієнтації людей у бік екологічної гармонії.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
“Рамаяна”, Валмікі, екоестетика, етика, гармонія, антропоцен, релігія, культура
Bartholomew I of Constantinople (2002), “Sacrifice: The Missing Dimension”, in The Orthodox Fellowship of the Transfiguration, available at: https://www.orth-transfiguration.org/wp-content/uploads/2016/09/Library_HAH-Patriarch-Bartholomew-Address-on-Sacrifiice-Venice-Italy-2002.pdf (accessed March 22, 2021).
Bateson G. (1972), “The Root of Ecological Crisis”, in Steps to an Ecology of Mind, Ballantine Books, New York, pp. 488–493.
Bilimoria P., Prabhu J. and Sharma R. (2016), Indian Ethics: Classical Tradition and Contemporary Challenges: Volume I, Routledge, New York, USA. https://doi.org/10.4324/9781315252445
Carlson A. (2018), “Environmental Aesthetics, Ethics, and Ecoaesthetics”, The Journal of Aesthetics and Art Criticism, Vol. 76, Issue 4, pp. 399–410. DOI: https://doi.org/10.1111/jaac.12586
Carson R. (2000), Silent Spring, New Ed edition, Penguin UK.
Chapman J. L. and Reiss M. J. (2012), Ecology: Principles and Applications, Cambridge University Press, New York.
Chapple C. K. and Tucker M. E. (2000), Hinduism and ecology: the intersection of earth, sky, and water, Harvard Divinity School, MA, USA.
Cheng X. (2013), “On the Four Keystones of Ecological Aesthetic Appreciation”, in Simon C. Estok and Won-Chung Kim (eds), East Asian Ecocriticism: A Critical Reader, Palgrave Macmillan, New York, pp. 221–236. DOI: https://doi.org/10.1057/9781137345363_13
Haberman D. L. (2017), “Hinduism”, in W. Jenkins, M. E. Tucker and J. Grim (eds), Routledge Handbook of Religion and Ecology, Routledge, NY, USA, pp. 35–42.
Haeckel E. (1914), The Natural History of Creation, Appleton, New York.
Holdrege B. A. (2004), “Dharma”, in Sushil Mittal and Gene R. Thursby (eds), The Hindu World, Routledge, New York.
Jain P. (2011), Dharma and Ecology of Hindu Communities: Sustenance and Sustainability, Ashgate, Surrey, England.
Lee D. (2000), “The Natural History of the Rāmāyaṇa”, in C. K. Chapple, and M. E. Tucker (eds), Hinduism & Ecology: The Intersection of Earth, Sky & Water, Harvard Divinity School, MA, USA, pp. 245–268.
Lutgendorf P. (2000), “City, Forest, and Cosmos: Ecological Perspectives from the Sanskrit Epics”, in C. K. Chapple, and M. E. Tucker (eds), Hinduism & Ecology: The Intersection of Earth, Sky & Water, Harvard Divinity School, MA, USA, pp. 269–290.
Miles M. (2014), Eco-Aesthetics: Art, Literature and Architecture in a Period of Climate Change (Radical Aesthetics-Radical Art), Bloomsbury Academic, London, UK.
Nadkarni N. M. (2017), “Ecology”, in W. Jenkins, M. E. Tucker and J. Grim (eds), Routledge Handbook of Religion and Ecology, Routledge, London, UK, pp. 412–419.
Narayanan V. (1997), “One Tree Is Equal to Ten Sons’: Hindu Responses to the Problems of Ecology, Population, and Consumption”, Journal of the American Academy of Religion, Vol. 65, No. 2, pp. 291–332. https://doi.org/10.1093/jaarel/65.2.291
Nash J. (2016), “Review of People Trees: Worship of Trees in Northern India, by David L. Haberman”, The Journal of Hindu Studies, Vol. 9, Issue 3, pp. 362–364. DOI: https://doi.org/10.1093/jhs/hiw022
Nelson L. E. (2012), “Ecology”, in Brill’s Encyclopaedia of Hinduism, Vol. 4: History, Philosophy, Knowledge Traditions, Interreligious Contact, K. A. Jacobsen (ed.), Brill Academic Publishers, Leiden, pp. 663–676.
Orr A. (2017), “An Introduction to Eco-Theology”, A Church of Ireland Theological Journal, pp. 10–12.
Panov V. I. (2013), “Ecological Thinking, Consciousness, Responsibility”, Procedia: Social and Behavioral Sciences, Vol. 86, pp. 379–383. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.08.583
Rambachan A. (2006), The Advait Worldview: God, World and Humanity, State University of New York Press, Albany.
Rolston H. (2002), “From Beauty to Duty: Aesthetics of Nature and Environmental Ethics”, in Arnold Berleant (ed.), Environment and the Arts: Perspectives on environmental Aesthetics, Hampshire and Burlington, VT, pp. 127–141.
Seed J. (1988), “Beyond Anthropocentricism”, in John Seed et al. (eds), Thinking like a Mountain: Towards a council of all Beings, New Catalyst Books Edition, Gabriola Island, pp. 35–40.
Sivaramakrishnan M. (2017), “Ecopoetics and the Literature of Ancient India”, in J. Parham and L. Westling (eds), A Global History of Literature and The Environment, Cambridge University Press, pp. 65–79. https://doi.org/10.1017/CBO9781316212578.006
Tucker M. E. and Grim J. (2000), “Series Foreword”, in C. K. Chapple and M. E. Tucker (eds), Hinduism and ecology: the intersection of earth, sky, and water, Harvard Divinity School, MA, USA, pp. XV–XXVII.
Thiyagarajan R. (2014), Ecotourism and Ecofriendly Environment as Depicted in Valmiki Rāmāyaṇa, Paper presented at GTU, February 17, 2014, available at: https://www.academia.edu/15360447/ECO_TOURISM_IN_VALMIKI_RĀMĀYAṆA (accessed July 10, 2021).
Tiwari Sh. (2010), “Origin of Environmental Science from Vedas”, in Sanskrit Vimarsha, pp. 156–170, available at: www.sanskrit.nic.in/SVimarsha/V2/c17.pdf (accessed May 17, 2021).
Tucker M. E. and Grim J. (2000), “Series Foreword”, in C. K. Chapple and M. E. Tucker (eds), Hinduism and ecology: the intersection of earth, sky, and water, Harvard Divinity School, MA, USA, pp. XV–XXVII.
Vālmīki-Rāmāyaṇa (2006), (With Sanskrit Text and English Translation), Part 1, Gita Press, Gorakhpur, India.
Vālmīki-Rāmāyaṇa (2006), (With Sanskrit Text and English Translation), Part 2, Gita Press, Gorakhpur, India.
White L. (1967), “The Historical Roots of Our Ecologic Crisis”, Science, Vol. 155, No. 3767, pp. 1203–1207. DOI: https://doi.org/10.1126/science.155.3767.1203
Xiangzhan Ch. (2010), “Ecoaesthetics and Ecocriticism”, Interdisciplinary Studies in Literature and Environment, Vol. 17, No. 4, pp. 785–789.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.