“Паспашя” Дандіна: вплив санскритської граматичної традиції на санскритську поетику

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Дж. Немец

Анотація

Хоча висновки з цього нарису можуть бути перебільшені, його теза проста: Дандін, автор санскритського трактату з теорії поезії “Кав’я-даршя” (VII ст.), знав граматичну працю Паніні (“Аштадг’яї” (бл. V ст. до н. е.)) і “Магабгаш’ю” (II ст. до н. е.) та коментар до неї Патаньджалі і прагнув у своєму власному аналізі мови концептуально віддзеркалювати й наслідувати санскритську граматичну традицію, водночас відкриваючи новий вимір лінгвістичного аналізу. Простіше кажучи, Паніні й Патаньджалі запропонували модель трактування мови, на яку взорувався Дандін, свідомо модифікуючи її.

Докази цього впливу завжди були під рукою, але щоб їх побачити, потрібно читати різножанрові санскритські твори й робити це з увагою до сформованих у досучасній Південній Азії особливостей освітнього процесу, що значно відрізнявся від нинішнього вузькоспеціалізованого підходу до читання, згідно з яким часто, якщо не завжди, матеріал поділяється на розмежовані предмети: філософію, літературу, лінгвістику, історію тощо. Читаючи паралельно праці з давньоіндійської граматики (vyākaraṇa) та літературної майстерності (alaṃkāra-śāstra), можна розпізнати вплив першої на другу у вступних віршах “Кав’я-дарші”, де є помітним намір автора запозичити та повторити дещо зі вступної (paspaśa) частини (āhnika) “Магабгаш’ї” Патаньджалі. Тому ця публікація дістала назву «“Паспашя” Дандіна: вплив санскритської граматичної традиції на санскритську поетику».

Як цитувати

Немец, Д. (2022). “Паспашя” Дандіна: вплив санскритської граматичної традиції на санскритську поетику. Східний світ, (4), 211-220. https://doi.org/10.15407/orientw2022.04.211
Переглядів статті: 30 | Завантажень PDF: 27

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Дандін, Паніні, Патаньджалі, в’якарана, аламкара-шястра, санскритська граматична традиція, Південна Азія

Посилання

Abhyankar K. V. (1962–1972), The Vyākaraṇa-Mahābhāṣya of Patañjali, edited by F. Kielhorn, Third edition, revised and furnished with additional readings, references and selected critical notes, 3 vols, Bhandarkar Oriental Research Institute, Poona. (In Sanskrit).

Eppling J. F. (1989), A Calculus of Creative Expression: The Central Chapter of Daṇḍin’s “Kāvyādarśa”, Ph.D. Dissertation, The University of Wisconsin, Madison.

Kielhorn F. E. (1885–1909), The Vyākaraṇa-Mahābhāṣya of Patañjali, Second Revised Edition, Bombay Sanskrit Series, Nos 18, 19, 20, 21, 22, and 26, Government Central Book Depot, Bombay. (In Sanskrit).

Pollock Sh. (1985), “The Theory of Practice and the Practice of Theory in Indian Intellectual History”, Journal of the American Oriental Society, Vol. 105, No. 3, pp. 499–519. DOI: https://doi.org/10.2307/601525

Yogeśvaradattaśarmā (Pārāśaraḥ) (1999), Ācārya Daṇḍī-Kāvyādarśa, Aneka Ṭikāoṃ Sahita. Prathama khaṇḍa: 1. Ratnaśrī, 2. Hṛdayaṅgamā, 3. Prabhā, 4. Vivṛti, 4 vols, Nāg Publisher, Delhi. (In Sanskrit).