Завершальний етап науково-організаційної діяльності індолога Стефана Стасяка на кафедрі орієнталістики Львівського університету
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті на основі матеріалів з Архіву Львівського національного університету імені Івана Франка та Державного архіву Львівської області уперше реконструйовано та проаналізовано особливості перетворення професорської кафедри індійської філології зі спеціальним оглядом історії культури та філософії і закладу індійської філології та культури, які в Університеті Яна Казимира у Львові очолював провідний польський індолог Стефан Стасяк, на кафедру орієнталістики (східних мов, східного мовознавства) Львівського державного університету імені Івана Франка під керівництвом цього ж ученого. Тож автор спростував наявну в історіографії тезу, що впродовж 1939–1941 рр. С. Стасяк очолював у Львівському університеті Інститут сходознавства.
Розкрито специфіку формування складу кафедри орієнталістики (зокрема, впливу на нього національно-політичного чинника) з наголосом на особливостях працівників нового орієнталістичного підрозділу та окреслено напрями його діяльності. Стверджено, що ядро колективу кафедри склали учні С. Стасяка, зокрема індологи – санскритологи В. Шаян та Я. Кесслер, знавчиня новоіндійської філології та культури Е. Ґрубер. Окрім того, професор залучив до підрозділу спеціалістів, які мали розвивати традиційні для Львівського університету гебраїстику, арабістику, іраністику і тюркологію (М. Ґоліґер, М. Садик Бей Аґабекзаде, Є. Завалинський), монголістику (Р. Вільбах-Штарк). Новим напрямом, що був представлений на кафедрі орієнталістики, стала синологія (її репрезентував М. Кнороз, який у майбутньому міг розвивати і японістику).
Отже, встановлено, що С. Стасяк, якому випала можливість продовжити організаційний розвиток сходознавчих студій у Львівському університеті під час першої радянської окупації західноукраїнських земель у 1939–1941 рр., намагався розбудувати підрозділ, зорієнтований на комплексну підготовку сходознавців. Але, зважаючи на те, що основою нової кафедри стали індологічні підрозділи Львівського університету, найбільшою була увага саме до мов і культури Індії.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
сходознавство, кафедра орієнталістики, мови і культури Індії, Львівський університет, Стефан Стасяк, Ева Ґрубер, Володимир Шаян
Качмар В. Львівський університет у 1784–1918 роках: організаційні, освітньо-наукові та національні трансформації. Львів, 2021.
Козицький А. Стефан Стасяк та його сходознавчі дослідження // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія “Історія та географія”. Вип. 27. Харків, 2007.
Козицький А. Львівські сходознавці першої третини ХХ століття // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 45. Львів, 2010.
Козицький А. Стасяк (Stasiak) Стефан // Сходознавство і візантологія в Україні в іменах: біобібліографічний словник / Упоряд.: Е. Г. Циганкова, Ю. М. Кочубей, О. Д. Василюк; редкол.: Л. В. Матвєєва (голов. ред.) та ін. Київ, 2011.
Козицький А. Стасяк (Stasiak) Стефан // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка. Т. ІІ / Видавнича рада: І. О. Вакарчук (голова). Львів, 2014.
Козицький А. Анджей Ґавронський (1885–1927): визначний поліглот та організатор сходознавчих студій у Львівському університеті // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Вип. 19–20. Львів, 2018–2019. DOI: 10.30970/fhi.2019.19-20.2361
Лисий Ю., Тарнавський Р. Мережа наукових підрозділів філологічно-історичного та філологічного спрямувань гуманітарного факультету університету Яна Казимира у Львові (1924–1939): структура та працівники // Народознавчі зошити, 2021, № 3. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2021.03.606
Полотнюк Я. Сходознавство у Львівському університеті // Східний світ, 1993, № 2.
Притула Я., Тарнавський Р. Університет Яна Казимира у Львові // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка. Т. І / Видавнича рада: І. О. Вакарчук (голова). Львів, 2011.
Тарнавський Р. Б. Рішення Ради Львівського державного університету імені Івана Франка про присвоєння наукових ступенів та вчених звань (січень – травень 1941 р.) // Історичний архів. Наукові студії. Вип. 17. Миколаїв, 2016.
Тарнавський Р. Б. Народознавство у Львівському університеті наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст.: контексти, дискурси, наукові зв’язки. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук (спеціальності 07.00.01 – історія України, 07.00.05 – етнологія). Львів, 2020.
Тарнавський Р. Б. Особливості підготовки магістрів-сходознавців в Університеті Яна Казимира у Львові // Східний світ, 2022, № 1. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.083
Фелонюк А. Євген Завалинський – призабутий тюрколог (з історії українського сходознавчого осередку Львова 1930-х – початку 1940-х років) // Український археографічний щорічник. Вип. 15. Київ, 2010.
Karttunen K. Persons of Indian Studies. 2017. URL: https://whowaswho-indology.info/ (дата звернення: 6.11.2022).
Lewicki T. Z dziejów orientalistyki lwowskiej // Ruch Biblijny i Liturgiczny. T. 33, No. 4. 1980. DOI: 10.21906/rbl.1501
Machalski F. Orientalizm Antoniego Langego: Z zarysem bibliografii. Tarnopol, 1937.
Machalski F. Wspomnienia o Stefanie Stasiaku // Przegląd Orientalistyczny, 1963, No. 1.
Reychman J. Stefan Stasiak (1882–1962) // Przegląd Orientalistyczny, 1963, No. 1.
Szajan W. Hymny Rygwedy (wiązka pierwsza). Lwów, 1936.
Szajan W. Hymny Rygwedy (wiązka druga): Hymny Walki. Lwów, 1937.
Szkice z dziejów polskiej orientalistyki. T. II / Red. nauk. J. Reychman. Warszawa, 1966.
Szkice z dziejów polskiej orientalistyki. T. III / Red. nauk. J. Reychman. Warszawa, 1969.
REFERENCES
Kachmar V. (2021), L’vivs’kyy universytet u 1784–1918 rokakh: orhanizatsiyni, osvitn’o-naukovi ta natsional’ni transformatsiyi, LNU imeni Ivana Franka, Lviv. (In Ukrainian).
Kozyts’kyy A. (2007), “Stefan Stasyak ta yoho skhodoznavchi doslidzhennya”, Zbirnyk naukovykh prats’ Kharkivs’koho natsional’noho pedahohichnoho universytetu im. H. S. Skovorody, Seriya “Istoriya ta heohrafiya”, Issue 27, pp. 39–45. (In Ukrainian).
Kozyts’kyy A. (2010), “L’vivs’ki skhodoznavtsi pershoyi tretyny XX stolittya”, Visnyk L’vivs’koho universytetu, Seriya istorychna, Issue 45, pp. 389–410. (In Ukrainian).
Kozyts’kyy A. (2011), “Stasyak (Stasiak) Stefan”, in Matvyeyeva L. V. at all (eds), Skhodoznavstvo i vizantolohiya v Ukrayini v imenakh: biobibliohrafichnyy slovnyk, Compl. by Tsyhankova E. H., Kochubey Yu. M. and Vasylyuk O. D., A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine, Kyiv, p. 210. (In Ukrainian).
Kozyts’kyy A. (2014), “Stasyak (Stasiak) Stefan”, in Encyclopedia. L”vivs”kyy natsional”nyy universytet imeni Ivana Franka, Vakarchuk I. O. at all (eds), Vol. II, LNU imeni Ivana Franka, Lviv, p. 468. (In Ukrainian).
Kozyts’kyy A. (2018–2019), “Andzhey Gavrons’kyy (1885–1927): vyznachnyy polihlot ta orhanizator skhodoznavchykh studiy u L’vivs’komu universyteti”, Naukovi zoshyty istorychnoho fakul’tetu L’vivs’koho universytetu, Issue 19–20, pp. 481–496. (In Ukrainian). https://doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2361
Lysyy Yu. and Tarnavs’kyy R. (2021), “Merezha naukovykh pidrozdiliv filolohichno-istorychnoho ta filolohichnoho spryamuvan’ humanitarnoho fakul’tetu universytetu Yana Kazymyra u L’vovi (1924–1939): struktura ta pratsivnyky”, Narodoznavchi zoshyty, No. 3, pp. 606–614. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/nz2021.03.606
Polotnyuk Ya. (1993), “Skhodoznavstvo u L’vivs’komu universyteti”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 124–132. (In Ukrainian).
Prytula Ya. and Tarnavs’kyy R. (2011), “Universytet Yana Kazymyra u L’vovi”, Encyclopedia. L”vivs”kyy natsional”nyy universytet imeni Ivana Franka, Vakarchuk I. O. at all (eds), Vol. I, LNU imeni Ivana Franka, Lviv, pp. 54–79. (In Ukrainian).
Tarnavs’kyy R. B. (2016), “Rishennya Rady L’vivs’koho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka pro prysvoyennya naukovykh stupeniv ta vchenykh zvan’ (sichen’ – traven’ 1941 r.)”, Istorychnyy arkhiv. Naukovi studiyi, Vol. 17, pp. 22–29. (In Ukrainian).
Tarnavs’kyy R. B. (2020), Narodoznavstvo u L’vivs’komu universyteti naprykintsi XIX – u pershiy polovyni XX st.: konteksty, dyskursy, naukovi zv”yazky, Dysertatsiya na zdobuttya naukovoho stupenya doktora istorychnykh nauk (spetsial’nosti 07.00.01 – istoriya Ukrayiny, 07.00.05 – etnolohiya), LNU imeni Ivana Franka, NAS of Ukraine, Instytut ukrayinoznavstva im. I. Kryp’yakevycha, Instytut narodoznavstva, Lviv. (In Ukrainian).
Tarnavs’kyy R. B. (2022), “Osoblyvosti pidhotovky mahistriv-skhodoznavtsiv v Universyteti Yana Kazymyra u L’vovi”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 83–113. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.083
Felonyuk A. (2010), “Yevhen Zavalyns’kyy – pryzabutyy tyurkoloh (z istoriyi ukrayins’koho skhodoznavchoho oseredku L’vova 1930-kh – pochatku 1940-kh rokiv)”, Ukrayins’kyy arkheohrafichnyy shchorichnyk, Issue 15, pp. 298–323. (In Ukrainian).
Karttunen K. (2017), Persons of Indian Studies, available at: https://whowaswho-indology.info/ (accessed November 6, 2022).
Lewicki T. (1980), “Z dziejów orientalistyki lwowskiej”, Ruch Biblijny i Liturgiczny, Vol. 33, No. 4, pp. 188–190. DOI: 10.21906/rbl.1501
Machalski F. (1937), Orientalizm Antoniego Langego: Z zarysem bibliografii, Podolskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk, Tarnopol.
Machalski F. (1963), “Wspomnienia o Stefanie Stasiaku”, Przegląd Orientalistyczny, No. 1, pp. 23–28.
Reychman J. (1963), “Stefan Stasiak (1882–1962)”, Przegląd Orientalistyczny, No. 1, pp. 15–22.
Szajan W. (1936), Hymny Rygwedy (wiązka pierwsza), Nakładem autora Lwów.
Szajan W. (1937), Hymny Rygwedy (wiązka druga): Hymny Walki, Nakładem autora, Lwów.
Szkice z dziejów polskiej orientalistyki (1966), Reychman J. (ed.), Vol. II, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa.
Szkice z dziejów polskiej orientalistyki (1969), Reychman J. (ed.), Vol. III, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.