Павло Ріттер (1872–1939) про німецькомовних філософів, лінгвістів та сходознавців
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті проаналізовано праці українського сходознавця Павла Ріттера щодо публікацій та теорій окремих німецькомовних філософів-сходознавців, мовознавців, санскритологів, індологів та інших сходознавців. По-перше, мова йде про німецьких учених, які викладали східні мови та літератури в Харківському університеті в першій третині ХІХ століття (Й. Г. Барендт, Й. А. Б. Дорн). Зокрема, важливою була критична стаття П. Г. Ріттера щодо особливостей викладання в 1827–1835 рр. у Харківському університеті східних мов та творів Бернгарда Дорна, який був авторитетним фахівцем із санскриту, мов та історії Афганістану й Ірану. У цьому контексті П. Г. Ріттер розглядає головні риси монографії “De affinitate linguae slavicae et sanscritae” (1833) Дорна та порівнює її з поглядами іншого відомого мовознавця та санскритолога Франца Боппа. По-друге, Павло Ріттер аналізував також актуальні публікації німецьких науковців (О. Штраус, Г. Гакманн) щодо індійської та китайської філософії у своїх рецензіях в українському часописі “Східний світ” наприкінці 1920-х років. По-третє, вчений на початку 1930-х рр. присвятив свої численні енциклопедичні статті німецьким та австрійським мовознавцям, санскритологам, філософам та сходознавцям (А. Шляйхер, Й. Шмідт, О. Шрадер, Л. фон Шредер, Р. Штайнер, Г. Штайнталь). Серед них були й статті щодо особливостей теорії “генеалогічного дерева” мовознавця Августа Шляйхера та “хвильової теорії” професора Йоганнеса Шмідта, у якого П. Г. Ріттер стажувався в Берлінському університеті в 1895–1896 рр. Важливе значення мала також ґрунтовна стаття Павла Ріттера щодо особливостей антропософії австрійсько-німецького мислителя Рудольфа Штайнера, зокрема в контексті впливів східної філософії на його позицію. Проаналізовані в статті праці Павла Ріттера вирізнялися ґрунтовністю та досконалістю. Крім цього, харківський учений у своїх працях перекладав з німецької мови ключові тези названих німецькомовних сходознавців, знайомлячи в такий спосіб вітчизняних читачів та фахівців з актуальними досягненнями німецьких та австрійських сходознавців.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Павло Ріттер, антропософія, лінгвістика, німецькомовні сходознавці, санскрит, сходознавство, східна філософія
Алфавитный список студентов и посторонних слушателей Императорского Харьковского университета за осеннее полугодие 1893 года. Харьков, 1893.
Павло Григорович Ріттер. Збірник біографічних та бібліографічних матеріалів / Відповідальний редактор А. П. Ковалівський. Харків, 1966.
П. Р. Рец. на: Heinrich Hackmann. Chinesische Philosophie. (Geschichte der Philosophie in Einzeldarstellungen. Band 5. Verlag von Ernst Reinhardt. München, 1927) // Східний світ, 1928, № 3–4.
Риттер П. Г. Барендт Иоганн-Готфрид // Биографический словарь профессоров и преподавателей / Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905). Под редакцией М. Г. Халанского и Д. И. Багалея. Харьков, 1908a.
Риттер П. Г. Дорн Бернгард-Иоганн-Альберт // Биографический словарь профессоров и преподавателей / Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905). Под редакцией М. Г. Халанского и Д. И. Багалея. Харьков, 1908b.
Риттер П. Г. Риттер Павел Григорьевич // Биографический словарь профессоров и преподавателей / Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905). Под редакцией М. Г. Халанского и Д. И. Багалея. Харьков, 1908c.
Риттер П. Что такое санскрит? (Пробная лекция, прочтенная 14 октября 1899 г. в Императорском Харьковском университете) / Ritter P. Qu ̓ est se, qu le Sanskrit? // Записки Императорского Харьковского университета, 1900. Кн. 2. Часть неофициальная.
Риттер П. Шлейхер (Schleicher), Август // Энциклопедический словарь русского биб-лиографического института Гранат. Седьмое издание [стереотипное издание]. Т. 50. Москва, 1932a.
Риттер П. Шмидт (Schmidt), Иоганнес // Энциклопедический словарь русского биб-лиографического института Гранат. Седьмое издание [стереотипное издание]. Т. 50. Москва, 1932b.
Риттер П. Шрадер (Schrader), Отто // Энциклопедический словарь русского библиографического института Гранат. Седьмое издание [стереотипное издание]. Т. 50. Москва, 1932c.
Риттер П. Шредер (Schröder), Леопольд фон // Энциклопедический словарь русского библиографического института Гранат. Седьмое издание [стереотипное издание]. Т. 50. Москва, 1932d.
Риттер П. Штейнер (Steiner), Рудольф // Энциклопедический словарь русского биб-лиографического института Гранат. Седьмое издание [стереотипное издание]. Т. 50. Москва, 1932e.
Риттер П. Штейнталь (Steinthal), Гейманн (Хаим) // Энциклопедический словарь русского библиографического института Гранат. Седьмое издание [стереотипное издание]. Т. 50. Москва, 1932f.
Abaschnik V. A. Johann Albrecht Bernhard Dorn (1805–1881) aus Coburg als Professor der Orientalistik in Charkow und Sankt Petersburg // Coburger Geschichtsblätter. Hg. von der Historischen Gesellschaft Coburg e.V. Heft 1–2. 2004.
Bopp F. Vergleichende Grammatik des Sanskrit, Zend, Griechischen, Lateinischen, Litthauischen, Gothischen und Deutschen. Teil I. Berlin, 1833.
Dorn J. A. B. De affinitate linguae slavicae et sanscritae. Харьков, 1833.
Geldner K. F. Über die Metrik des jüngeren Avesta: nebst Übersetzung ausgewählter Abschnitte. Tübingen, 1877.
Hackmann H. Chinesische Philosophie: mit einem Bildnis Bodhidharmas. München, 1927.
Personalnachrichten // Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft. Vol. 53. 1899.
Schleicher A. Die Sprachen Europas in systematischer Übersicht. Bonn, 1850.
Schmidt J. Die Verwantschaftsverhältnisse der indogermanischen Sprachen. Weimar, 1872.
Schrader O. Sprachvergleichung und Urgeschichte. Linguistisch-historische Beiträge zur Erforschung des indogermanischen Altertums. Jena, 1883.
Schrader O. Sprachvergleichung und Urgeschichte. Linguistisch-historische Beiträge zur Erforschung des indogermanischen Altertums. Zweite vollständig umgearbeitete und beträchtlich vermehrte Auflage. Jena, 1890.
Schroeder L. v. Pythagoras und die Inder. Eine Untersuchung über Herkunft und Abstammung der pythagoreischen Lehren. Leipzig, 1884.
Sieg E. Bhāradvājaçīkshā: cum versione latina, excerptis ex commentario, adnotationibus criticis et exegeticis. Berlin, 1892.
Steiner R. Die Philosophie der Freiheit. Grundzüge einer modernen Weltanschauung. Berlin, 1894.
Steinthal H. Die Sprachwissenschaft Wilh. v. Humboldt’s und die Hegel’sche Philosophie. Berlin, 1848.
Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft im Jahre 1907 // Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft. Vol. 61. No. 1. 1907.
REFERENCES
Alfavitnyy spisok studentov i postoronnikh slushateley Imperatorskogo Khar’kovskogo universiteta za osenneye polugodiye 1893 goda (1893), University Typ., Kharkiv. (In Russian).
Pavlo Hryhorovych Ritter. Zbirnyk biografichnykh ta bibliografichnykh materialiv (1966), A. P. Kovalivskyi (ed.), Kharkiv University Press, Kharkiv. (In Ukrainian and Russian).
P. R. (1928), “Review on: Heinrich Hackmann. Chinesische Philosophie. (Geschichte der Philosophie in Einzeldarstellungen. Band 5. Verlag von Ernst Reinhardt. München, 1927)”, Shìdnij svìt, No. 3–4, pp. 350–351. (In Ukrainian).
Ritter P. G. (1908a), “Barendt Johann Gottfried”, in Khalanskiy M. G. and Bagaley D. I. (eds), Biograficheskiy slovar’ professorov i prepodavateley / Istoriko-filologicheskiy fakul’tet Khar’kovs-kogo universiteta za pervyye 100 let ego sushchestvovaniya (1805–1905), Typ. Adolph Darre, Kharkiv, p. 218. (In Russian).
Ritter P. G. (1908b), “Dorn Bernhard Johann Albert”, in Khalanskiy M. G. and Bagaley D. I. (eds), Biograficheskiy slovar’ professorov i prepodavateley / Istoriko-filologicheskiy fakul’tet Khar’kovskogo universiteta za pervyye 100 let ego sushchestvovaniya (1805–1905), Typ. Adolph Darre, Kharkiv, pp. 218–223. (In Russian).
Ritter P. G. (1908c), “Ritter Pavel Grigor’yevich”, in Khalanskiy M. G. and Bagaley D. I. (eds), Biograficheskiy slovar’ professorov i prepodavateley / Istoriko-filologicheskiy fakul’tet Khar’kovskogo universiteta za pervyye 100 let ego sushchestvovaniya (1805–1905), Typ. Adolph Darre, Kharkiv, p. 231. (In Russian).
Ritter P. (1900), “Chto takoye Sanskrit? (Probnaya lektsiya, prochtennaya 14 oktyabrya 1899 g. v Imperatorskom Khar’kovskom universitete)” in Ritter P. “Qu’ est se, qu le Sanskrit?”, Zapiski Imperatorskogo Khar’kovskogo universiteta, Book 2, Unofficial part, pp. 1–12. (In Russian).
Ritter Pavel (1932a), “Schleicher August”, in Entsiklopedicheskiy slovar’ russkogo bibliograficheskogo instituta Granat, 7th ed. [stereotypical edition], Vol. 50, Moscow, pp. 237–238. (In Russian).
Ritter Pavel (1932b), “Schmidt Johannes”, in Entsiklopedicheskiy slovar’ russkogo bibliograficheskogo instituta Granat, 7th ed. [stereotypical edition], Vol. 50, Moscow, pp. 308–309. (In Russian).
Ritter Pavel (1932c), “Schrader Otto”, in Entsiklopedicheskiy slovar’ russkogo bibliograficheskogo instituta Granat, 7th ed. [stereotypical edition], Vol. 50, Moscow, pp. 404–405. (In Russian).
Ritter Pavel (1932d), “Schröder Leopold von”, in Entsiklopedicheskiy slovar’ russkogo bibliograficheskogo instituta Granat, 7th ed. [stereotypical edition], Vol. 50, Moscow, p. 406. (In Russian).
Ritter Pavel (1932e), “Steiner Rudolf”, in Entsiklopedicheskiy slovar’ russkogo bibliograficheskogo instituta Granat, 7th ed. [stereotypical edition], Vol. 50, Moscow, pp. 439–443. (In Russian).
Ritter Pavel (1932f), “Steinthal Heymann (Chajim)”, in Entsiklopedicheskiy slovar’ russkogo bibliograficheskogo instituta Granat, 7th ed. [stereotypical edition], Vol. 50, Moscow, pp. 443–444. (In Russian).
Abaschnik Vladimir (2004), “Johann Albrecht Bernhard Dorn (1805–1881) aus Coburg als Professor der Orientalistik in Charkow und Sankt Petersburg”, Coburger Geschichtsblätter. Hg. von der Historischen Gesellschaft Coburg e.V., No. 1–2, pp. 26–39.
Bopp Franz (1833), Vergleichende Grammatik des Sanskrit, Zend, Griechischen, Lateinischen, Litthauischen, Gothischen und Deutschen, Teil I, Duemmler, Berlin.
Dorn Johannes Albrecht Bernhard (1833), De affinitate linguae slavicae et sanscritae, University Typ., Kharkiv.
Geldner Karl Friedrich (1877), Über die Metrik des jüngeren Avesta: nebst Übersetzung ausgewählter Abschnitte, Laupp’schen Buchhandlung, Tübingen.
“Personalnachrichten” (1899), Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft, Vol. 53, p. XI.
Schleicher August (1850), Die Sprachen Europas in systematischer Übersicht, König, Bonn.
Schmidt Johannes (1872), Die Verwantschaftsverhältnisse der indogermanischen Sprachen, Böhlau, Weimar.
Schrader Otto (1883), Sprachvergleichung und Urgeschichte. Linguistisch-historische Beiträge zur Erforschung des indogermanischen Altertums, Hermann Costenoble, Jena.
Schrader Otto (1890), Sprachvergleichung und Urgeschichte. Linguistisch-historische Beiträge zur Erforschung des indogermanischen Altertums. Zweite vollständig umgearbeitete und beträchtlich vermehrte Auflage, Hermann Costenoble, Jena.
Schroeder Leopold von (1884), Pythagoras und die Inder. Eine Untersuchung über Herkunft und Abstammung der pythagoreischen Lehren, Otto Schulze, Leipzig.
Sieg Emil (1892), Bhāradvājaçīkshā: cum versione latina, excerptis ex commentario, adnotationibus criticis et exegeticis, Speyer & Peters, Berlin.
Steiner Rudolf (1894), Die Philosophie der Freiheit. Grundzüge einer modernen Weltanschauung, Verlag von Emil Felber, Berlin.
Steinthal Heymann (1848), Die Sprachwissenschaft Wilh. v. Humboldt’s und die Hegel’sche Philosophie, Ferd. Dümmler’s Buchhandlung, Berlin.
“Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft im Jahre 1907” (1907), Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft, Vol. 61, No. 1. pp. IV–XIX.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.