Вступ до “Бгаґавадґіта-рагасьї” / Переклад з англійської, вступна стаття та примітки Д. В. Бурби
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
“Бгаґавадґіта-рагасья” – велика книга, написана індійським ученим, філософом і палким націоналістом Балом Ґанґадгаром Тілаком. Він був першим лідером руху за незалежність Індії, а Магатма Ґанді назвав його “творцем сучасної Індії”.
Назва книги Тілака перекладається як «Таємниця “Бгаґавадґіти”». “Бгаґавадґіта” є найвідомішою зі священних книг індуїзму. У ній поєднані метафізика школи санкх’я, монізм упанішад і теїзм культу бога Кришни. Серед прибічників індуїзму можна виділити три головні напрямки тлумачення “Бгаґавадґіти”. Прихильники моністичних поглядів зазвичай пропагують джняна-йоґу (пізнання ілюзорності матеріального світу), теїсти проповідують верховенство бгакті (служіння Богу з любов’ю і відданістю), тоді як адепти технічних методів йоґи підкреслюють необхідність займатися дихальними, фізичними, психічними та іншими вправами. Але для Тілака найвищою є карма-йоґа (“йоґа дії”), яку він розуміє як безкорисливе служіння Батьківщині й, зрештою, всьому людству. Він каже: «Щоб дії не поневолювали того, хто діє, вони мають виконуватися як участь у Божому задумі, без прив’язаності до отриманих результатів. Так я розумію вчення “Ґіти”. Звісно, у ній є джняна-йоґа. І бгакті-йоґа теж є. Ніхто не заперечує. Але вони обидві підпорядковані карма-йозі, яку проповідує “Ґіта”».
У вступній статті розкривається історія створення “Бгаґавадґіта-рагасьї” та окреслені віхи життєвого шляху її автора.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Б. Ґ. Тілак, “Бгаґавадґіта-рагасья”, Індія, індуїзм, карма-йоґа
ЛІТЕРАТУРА
Бгаґавадґіта / Переклад із санскриту, післямова та довідковий апарат Дмитра Бурби. Харків, 2020.
Бгаґавадґіта. Глава 3 / переклад із санскриту, вступна стаття та коментарі Д. В. Бурби // Східний світ, 2018, № 4.
Бгаґавадґіта. Глава 5 / переклад із санскриту, вступна стаття та коментарі Д. В. Бурби // Східний світ, 2019, № 2.
Бурба Д. В. Махатма Лев Толстой. Москва, 2013.
Семенцов В. С. Бхагавадгита в традиции и в современной научной критике. Москва, 1995.
Bhagavad-Gita-Bhashya // Memorial Edition of the works of Shri Shankaracharya. Vol. 11. Srоrangam, 1910. (Санскритський текст).
Brown D. M. The Nationalist Movement: Indian Political Thought from Ranade to Bhave. Berkley and Los Angeles, 1970.
Desai M. The Gospel of Selfless Action or the Gita according to Gandhi. Ahmedabad, 1946.
Mahatma Gandhi. The Collected Works. 98 vols. New Delhi, 1999. URL: https://www.gandhiashramsevagram.org/gandhi-literature/collected-works-of-mahatma-gandhi-volume-1-to-98.php (дата звернення: 2.08.2022).
Nehru J. The Discovery of India. Sixth impression. Delhi – Oxford – New York, 1994.
Radakrishnan S. The Ethics of the Bhagavadgita and Kant // International Journal of Ethics, Jul., Vol. 21, No. 4. 1911. https://doi.org/10.1086/intejethi.21.4.2376569
Rao M. Gita is not a Decree // The New Indian Express, 2015, 7th November.
The Bhagavad-gita with eleven commentaries. First Collection: (I) Shankaracharya’s Adwaita Bhashya; (2) Anandagiri’s Vyakhya; (3) Ramanuja’s Vishishta-adwaita Bhashya; (4) Deshika’s Tatparya-chandrika;•(5) Madhava’s Dwaita Bhashya; (6) Jayatirtha’s Prameya deepika; (7) Hanumat’s Paishacha Bhashya; (8) Venkatnatha’s Brahmanandagiri; (9) Vallabha’s Tattva-deepika; (10) Purushotama’s Amrita tarangini; (11) Nilakantha’s Bhava-deepa; end last Yamuna muni’s Artha-sangraha with Deshika’s Raksha and Gita Mahatmya of each Adhyaya. Vol. 1: Prathama-ṣatkam. New Edition (2nd). Bombay, 1934. (Санскритський текст).
The Katha and Prasna Upanishads and Sri Sankara’s Commentary / Translated by S. Sitarama Sastri, B. A. Madras, 1923. (Містить санскритський текст).
Tilak B. G. Śri Bhagavadgītā-Rahasya or Karma-Yoga-Śāstra. Poona, 1936.
Тilak Bal Gangadhar // Encyclopedia Britannica. 2014. URL: https://www.britannica.com/biography/Bal-Gangadhar-Tilak (дата звернення: 2.8.2022).
Тilak Bal Gangadhar // James G. Lochtefeld. The Illustrated Encyclopedia of Hinduism. New York, 2002.
REFERENCES
Bhagavadgita (2020), Translated from Sanskrit, with notes and afterword, by Dmytro Burba, Folio, Kharkiv. (In Ukrainian).
“Bhagavadgita, Chapter 3, Translated from the Sanskrit, Introductory Article and Commentaries by D. Burba” (2018), Shìdnij svìt, No. 4, pp. 116–129. (In Ukrainian).
“Bhagavadgita, Chapter 5, Translated from the Sanskrit, Introductory Article and Commentaries by D. Burba” (2019), Shìdnij svìt, No. 2, pp. 81–92. (In Ukrainian).
Burba D. V.(2013), Mahātmā Leo Tolstoy, Eksmo, Moscow. (In Russian).
Sementsov V. S. (1995), Bhagavadgita v traditsii i v sovremennoy nauchnoy kritike, Nauka, Moscow. (In Russian).
“Bhagavad-Gita-Bhashya” (1910), in Memorial Edition of the works of Shri Shankaracharya, Vol. 11, Sri Vani Vilas Press, Srоrangam. (In Sanskrit).
Brown D. M. (1970), The Nationalist Movement: Indian Political Thought from Ranade to Bhave, University of California Press, Berkley and Los Angeles.
Desai M. (1946), The Gospel of Selfless Action or the Gita according to Gandhi, Navajivan Mudranalaya, Ahmedabad.
Mahatma Gandhi (1999), The Collected Works, 98 volumes, Publications Division Government of India, New Delhi, available at: https://www.gandhiashramsevagram.org/gandhi-literature/collected-works-of-mahatma-gandhi-volume-1-to-98.php (accessed August 2, 2022).
Nehru J. (1994), The Discovery of India, sixth impression, Oxford University Press, Delhi, Oxford and New York.
Radakrishnan S. (1911), “The Ethics of the Bhagavadgita and Kant”, International Journal of Ethics, Vol. 21, No. 4, pp. 465–475. https://doi.org/10.1086/intejethi.21.4.2376569
Rao M. (2015), “Gita is not a Decree”, The New Indian Express, 7th November.
The Bhagavad-gita with eleven commentaries, First Collection: (I) Shankaracharya’s Adwaita Bhashya; (2) Anandagiri’s Vyakhya; (3) Ramanuja’s Vishishtaadwaita Bhashya; (4) Deshika’s Tatparya-chandrika;•(5) Madhava’s Dwaita Bhashya; (6) Jayatirtha’s Prameya deepika; (7) Hanumat’s Paishacha Bhashya; (8) Venkatnatha’s Brahmanandagiri; (9) Vallabha’s Tattva-deepika; (10) Purushotama’s Amrita tarangini; (11) Nilakantha’s Bhava-deepa; (12) Yamuna muni’s Artha-sangraha with Deshika’s Raksha and Gita Mahatmya of each Adhyaya (1934), Vol. 1: Prathama-ṣatkam, 2nd Edition, The “Gujarati” Printig Press, Bombay. (In Sanskrit).
The Katha and Prasna Upanishads and Sri Sankara’s Commentary (1923), Translated by S. Sitarama Sastri, Madras. (Partly in Sanskrit).
Tilak B. G. (1936), Śri Bhagavadgītā-Rahasya or Karma-Yoga-Śāstra, Lokamanya Tilak Mandir, Poona.
“Тilak Bal Gangadhar” (2014), in Encyclopedia Britannica, available at: https://www.britannica.com/biography/Bal-Gangadhar-Tilak (accessed August 2, 2022).
“Тilak Bal Gangadhar” (2002), in James G. Lochtefeld, The Illustrated Encyclopedia of Hinduism, The Rosen Publishing Group, New York.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.