Бронзові окімоно доби Мейдзі в музейних колекціях України: компанія Міяо

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  С. Б. Рибалко

  А. Л. Щербань

Анотація

У фокусі дослідження – бронзова скульптура малих форм (окімоно) доби Мейдзі, зокрема твори, що потрапляли до Європи під брендом Міяо, з колекцій Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького, Feldman Family Museum (Харків). У статті висвітлено історіографічні та термінологічні аспекти досліджуваної теми, окреслено принципи формування джерельної бази, атрибуції й експертизи творів; визначено позиції провідних учених щодо художньої оцінки бронзових окімоно.

Результатами проведеного дослідження є реконструйований контекст формування бронзової скульптури нового типу, висвітлення трансформацій, що відбулися за часів реформ Мейдзі в організації праці художника та естетичних орієнтирах; визначено типологію бронзової скульптури та коло основних сюжетів (персонажі синтоїстської та буддійської міфології, даоські самітники, герої народних казок, актори в костюмах та масках, сюжети із життя селян, аристократів, чиновництва).

У процесі вивчення колекцій здійснено (уточнено) атрибуцію групи творів, аналіз їхньої образно-змістової структури та стилістично-технологічного складника, типологію підписів.

З’ясовано, що продукція компанії Міяо стала результатом втрати внутрішнього ринку та переорієнтації діяльності на експорт; підкреслено особливу роль виробів з металу на міжнародних виставках, вплив європейської художньої системи та її органічне поєднання з традиційними японськими промислами. Показано, що за такими ознаками, як підвищена декоративність, використання елементів вбрання та інших деталей, що ідентифікуються як китайські, значна частина творів Міяо може розглядатися як сучасна (східна) версія шинуазрі або зразок східного орієнталізму. Водночас широке застосування техніки сякудо, візерунків та позолоти корелювалося з національною спадщиною (стиль Момояма) та європейськими інтер’єрами кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Доведено, що бронзова скульптура малих форм у художньому та технологічному сенсах гідно репрезентована в музейних зібраннях України, демонструє розмаїття підходів та моделей, типологічно може належати як до ужиткового мистецтва, так і до декоративної скульптури малих форм. Виявлено факт збереження тенденції до наслідування стилістики Міяо серед майстрів кінця ХІХ століття та початку ХХІ століття.

Як цитувати

Рибалко, С. Б., & Щербань, А. Л. (2022). Бронзові окімоно доби Мейдзі в музейних колекціях України: компанія Міяо. Східний світ, (3), 98-117. https://doi.org/10.15407/orientw2022.03.098
Переглядів статті: 37 | Завантажень PDF: 31

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

мистецтво доби Мейдзі, бронзові окімоно, колекції японського мистецтва України, компанія Міяо

Посилання

ЛІТЕРАТУРА

Мещеряков А. Н. Император Мэйдзи и его Япония. Москва, 2006.

Рибалко С. Б. Зі Сходу на Захід: японська мініатюрна пластика з колекції О. Фельдмана. Харків, 2009.

Совершенство в деталях. Искусство Японии эпохи Мэйдзи, 1868–1912: частная коллекция: каталог выставки. Т. 2. / Вступ. статья, коммент.: А. И. Цирефман. Санкт-Петербург, 2016.

Успенский М. В. Нэцкэ. Ленинград, 1986.

Цирефман А. И. Японская металлическая пластика периода Мэйдзи (1868–1912 гг.) // Вестник Государственного университета культуры и искусств, 2012, № 3.

An illustrated catalogue of Japanese modern fine arts displayed at the Japan-British Exhibition, London, 1910 / compiled by the Office of the Imperial Japanese Government Commission to the Japan-British exhibition. Tokyo.

Anderson W. Pictorial Arts of Japan. With a Brief Historical Sketch of the Associated Arts, and Some Remarks upon the Pictorial Art of the Chinese and Korean. Boston, 1886.

Batchelor J. The Ainu and their folk-lore. London, 1901.

Bordignon L. The Golden Age of Japanese Okimono: The Dr. A. M. Kanter Collection. London, 2010.

Earle J. Splendors of Meiji: Treasures of Imperial Japan, Masterpieces from the Khalili Collection. St. Petersburg, Florida, Broughton International Publications, 1999.

Earle J. Splendors of Imperial Japan: Arts of the Meiji Period from the Khalili Collection. London, 2006.

Exposition Universelle Internationale de 1900. Catalogue special officiel du Japon. Paris, 1900.

Impey O., Fairley M. Metalwork in the Khalili Collection // Meiji no TakaraTreasures of Imperial Japan (Nasser D. Khalili Collections of Japanese art). Vol. II. London, 1995.

Harris V. Japanese imperial craftsmen: Meiji art from the Khalili collection. London, 1994.

Harris V. The Transition from Edo Practices to Meiji Enlightenment // Meijino Takara Treasures of Imperial Japan (Nasser D. Khalili Collections of Japanese art). Vol. II. London, 1995.

Mabuchi Akiko. Cernuschi et sa collection d’Okimono // Ebisu. No. 19. 1998. https://doi.org/10.3406/ebisu.1998.1614

Meiji Magic: Japan Gift to the West. New York, 2008.

Mutsu H. British Press and the Japan-British Exhibition of 1910. London, 2001.

Rybalko S. Lost pages in Japan’s Art History // Asian Journal of Social Sciences & Humanities (AJSSH). Oyama (Japan), November, 2012а.

Rybalko S. Okimono: a dialogue between East and West // The Asian Conference on Arts and Humanities, 2012: Conferences Proceedings, IAFOR. Osaka, 2012b.

Seton A. Collecting Japanese antiques. Boston, Rutland, Vermont, Tokyo, 2004.

Till B. The Arts of Meiji Japan, 1868–1912 Changing Aesthetics. Art Gallery of Greater Victoria, 1995.

Wichmann S. Japonisme: The Japanese Influence on Western Art since 1858. London, 1999.

国 雄行 「博覧会の時代:明治政府の政策」 2005年、東京.

内国勧業博覧会美術品出品目録 1996東京.

押切隆世「百年前の日本」 (セイラム・ピーボディー博物館蔵 / モース コレクション写真編) 1983 東京.

REFERENCES

Meshcheryakov A. N. (2006), Imperator Meydzi i ego Yaponiya, Natalis and Ripol Klassik, Moscow. (In Russian).

Rybalko S. B. (2009), Zi Skhodu na Zakhid: yapons’ka miniatyurna plastyka z kolektsiyi O. Fel’dmana, Folio, Kharkiv. (In Ukrainian).

Sovershenstvo v detalyakh. Iskusstvo Yaponii epokhi Meydzi, 1868–1912: chastnaya kollektsiya: katalog vystavki (2016), Vol. 2, Preface and comments by A. I. Tsirefman, Chistyy list, Saint Petersburg. (In Russian).

Uspenskiy M. V. (1986), Netske, Iskusstvo, Leningrad. (In Russian).

Tsirefman A. I. (2012), “Yaponskaya metallicheskaya plastika perioda Meydzi (1868–1912 gg.)”, Vestnik Gosudarstvennogo universiteta kul’tury i iskusstv, No. 3. (In Russian).

An illustrated catalogue of Japanese modern fine arts displayed at the Japan-British Exhibition, London, 1910, Compiled by the Office of the Imperial Japanese Government Commission to the Japan-British exhibition, The Shimbi Shoin, Tokyo.

Anderson W. (1886), Pictorial Arts of Japan. With a Brief Historical Sketch of the Associated Arts, and Some Remarks upon the Pictorial Art of the Chinese and Korean, Houghton, Mifflin, and Company, Boston.

Batchelor J. (1901), The Ainu and their folk-lore, The Religious Tract Society, London.

Bordignon L. (2010), The Golden Age of Japanese Okimono: The Dr. A. M. Kanter Collection, Antique Collectors Club Dist, London.

Earle J. (1999), Splendors of Meiji: Treasures of Imperial Japan, Masterpieces from the Khalili Collection, Broughton International Publications, St. Petersburg, Florida.

Earle J. (2006), Splendors of Imperial Japan: Arts of the Meiji Period from the Khalili Collection, Khalili Collections, London.

Exposition Universelle Internationale de 1900. Catalogue special officiel du Japon (1900), Paris.

Impey O. and Fairley M. (1995), “Metalwork in the Khalili Collection”, in Meiji no Takara Treasures of Imperial Japan (Nasser D. Khalili Collections of Japanese art), Vol. II, The Kibo Foundation, London, pp. 32–45.

Harris V. (1994), Japanese imperial craftsmen: Meiji art from the Khalili collection, British Museum Press, London.

Harris V. (1995), “The Transition from Edo Practices to Meiji Enlightenment”, in Meijino Takara Treasures of Imperial Japan (Nasser D. Khalili Collections of Japanese art), Vol. II, British Museum Press, London, pp. 18–31.

Mabuchi Akiko (1998), “Cernuschi et sa collection d’Okimono”, Ebisu, No. 19, pp. 107–122. https://doi.org/10.3406/ebisu.1998.1614

Meiji Magic: Japan Gift to the West (2008), New York, Flying Cranes Antiques, p. 19.

Mutsu H. (2001), British Press and the Japan-British Exhibition of 1910, Melbourne Institute of Asian Languages and Societies, University of Melbourne.

Rybalko S. (2012а), “Lost pages in Japan’s Art History”, Asian Journal of Social Sciences & Humanities (AJSSH), Oyama (Japan), November, pp. 124–133.

Rybalko S. (2012b), “Okimono: a dialogue between East and West”, in The Asian Conference on Arts and Humanities, 2012: Conferences Proceedings, IAFOR, Osaka, pp. 82–94.

Seton A. (2004), Collecting Japanese antiques, Tuttle, Boston, Rutland, Vermont, Tokyo.

Till B. (1995), The Arts of Meiji Japan, 1868–1912 Changing Aesthetics, Art Gallery of Greater Victoria.

Wichmann S. (1999), Japonisme: The Japanese Influence on Western Art Since 1858, Thames & Hudson, London.

Kuni Takeyuki (2005), Hakurankai no jidai: Meiji seihu no hakurankai seisaku, Ivata Shōin, Tokyo. (In Japanese).

Naikoku kangyo hakurankai bijutsuhin shuppin mokuroku, ІІ (1996), Tokyo. (In Japanese).

Oshikiri Takashi yo hyakunenmae no Nihon (Sei ramu pоbodо hakubutsukan zō/ mōsu korekushon shashin-hen) (1983), Shōgakkan, Tokyo. (In Japanese).