Паназіатизм та образ ісламу в Японії II половини XIX – XXI cт.

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. М. Бібік

Анотація

Стаття присвячена аналізу становлення та трансформації образу ісламу в Японії в II половині XIX – XXI ст. Образ ісламу розглядається на основі дослідницьких публікацій, перекладів та філософських творів японських мусульман та прихильників ідеології паназіатизму (сюди належать тексти Окава Сюмея, Танака Іппея, Аріґа Бунпаціро, Вакабаясі Хана, Ідзуцу Тосіхіко). У статті вперше дається аналіз новітнього перекладу Корану японською мовою, завершений Мідзутані Макото та Суґімото Кьоіціро у 2019 р. Сучасний образ ісламу в Японії розглядається на основі мемуарів японських мусульман та збірок інтерв’ю з японською мусульманською спільнотою. Додатковим джерелом аналізу медійного образу ісламу в Японії стала перша манґа Хамеда Нурі на мусульманську тематику під назвою “Сатоко та Нада”.

Авторка виокремлює три періоди становлення образу ісламу в Японії. У перший період, із II половини XIX до I половини XX ст., поява зацікавленості в ісламі пов’язана з розвитком паназійської ідеології. У цей час формується позитивний образ ісламу як релігії, запровадження якої може сприяти втіленню паназійського проєкту об’єднання Азії та боротьбі проти Заходу. З II половини XX століття і до початку XXI ст. іслам сприймається як одна з іноземних релігій, що не має сутнісного зв’язку з японською культурою. З 11 вересня 2011 р. можна спостерігати поступову трансформацію образу ісламу. З другого боку, образ ісламу набуває негативних конотацій, з іншого боку, діяльність японської мусульманської громади сприяє формуванню образу ісламу як релігії, яка не суперечить японській культурі та повсякденному способу життя.

Як цитувати

Бібік, О. М. (2022). Паназіатизм та образ ісламу в Японії II половини XIX – XXI cт. Східний світ, (1), 157-173. https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.157
Переглядів статті: 112 | Завантажень PDF: 63

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Japan, Pan-Asianism, Islam, translations of the Quran, Japanese culture

Посилання

ЛІТЕРАТУРА

Бибик А. Н. Особенности становления ислама в Японии // Аль-Калям. Вип. 6. Вінниця, 2017.

Капранов С. В. Окава Сюмей – патріарх японського ісламознавства (до 130-річчя від дня народження) // Аль-Калям. Вип. 6. Вінниця, 2017.

Юнусова А. Б. “Великий имам Дальнего Востока” Мухаммед Габдулхай Курбангалиев // Вестник Евразии, 2001, № 4.

Bushra Anis. The emergence of Islam and the status of Muslim minority in Japan // Journal of Muslim Minority Affairs. Vol. 18, No. 2. 1998. DOI: https://doi.org/10.1080/13602009808716415

Esenbel Selcuk. A transnational history of revolution and nationalism: Encounters between Japanese Asianists, the Turkish Revolution, and the world of Islam // New Perspectives on Turkey. No. 35. 2006. DOI: 10.1017/S0896634600004477

Esenbel Selcuk. The legacy of the war and the world of Islam in Japanese Pan-Asian discourse: Wakabayashi han’s Kaikyo Sekai to Nihon // Japan, Turkey and The World of Islam. The writings of Selcuk Esenbel. Vol. 3. Global Orient, 2011. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004212770_004

Esenbel Selcuk. Japan’s Global Claim to Asia and the World of Islam: Transnational Nationalism and World Power, 1900–1945 // The American Historical Review. Vol. 109. 2013. DOI: https://doi.org/10.1086/ahr/109.4.1140

Izutsu Toshihiko. Sufism and Taosism: A Comparative Study of Key Philosophical Concepts. London, 1983.

Komatsu Hisao. Muslim Intellectuals and Japan: A Pan-Islamist mediator, Abdurreshid Ibrahim // Intellectuals in the World of Islam through the Twentieth Century: Transmission, Transformation, Communication. New York, 2006.

Krämer H. M. Pan-Asianism’s Religious Undercurrents: The Reception of Islam and Translation of the Qur’ān in Twentieth Century Japan // The Journal of Asian Studies. Vol. 73, No. 3. 2014. DOI: https://doi.org/10.1017/S0021911814000989

Misawa Nobuo. Shintoism and Islam in Interwar Japan: How did the Japanese Come to Believe in Islam? // Orient. Vol. 46. 2011. DOI: https://doi.org/10.5356/orient.46.119

Nakamura Kojiro. Islamic Studies In Japan // Religion and Society. An Agenda for the 21st Century. Vol. 5. 2007a. DOI: https://doi.org/10.1163/ej.9789004161238.i-306.100

Nakamura Kojiro. The Significance of Toshihiko Izutsu’s Legacy for Comparative Religion // Journal Intellectual Discourse. Vol. 17, No. 2. 2007b.

Nakhleh Emile A., Sakurai Keiko, Penn Michael. Islam in Japan: A Cause for Concern? // Аsia policy, 2008, No. 5.

Obuse Keiko. The Japan Islamic Congress A Possible Case of an Islamic New Religion in Japan // Journal of Religion in Japan. Vol. 6, Issue 3. 2018. DOI: 10.1163/22118349-00603006 https://doi.org/10.1163/22118349-00603006

Obuse Keiko. Living Compound Marginality: Experiences of a Japanese Muslim Woman // Religions. Vol. 10, Issue 7. 2019. DOI: https://doi.org/10.3390/rel10070434

Saitoh Abdul Karim. The historical journey of islam eastward and the Muslim community in Japan today // Institute of Muslim Minority Affairs. Journal. Vol. 1, Issue 1. 1979. DOI: https://doi.org/10.1080/02666957908715787

Usuki Akira. A Japanese Asianist’s View of Islam: A Case Study of Okawa Shumei // Annals of Japan Association of Middle East Studies. Vol. 28, Issue 2. 2012.

クルアーン:やさしい和訳翻訳者:水谷周と杉本恭一郎. New Delhi, 2021.

トルコから日本へ 読売新聞。1933年12月10日.

臼杵陽。青年期・大川周明のスーフィズム理解。論文「神秘的マホメット教」をめぐって。日本女子大学紀要・文学部 、号63, 2014.

ユペチカ。サトコとナダ 1。 京都, 2017.

佐藤兼永。日本の中でイスラム教を信じる 。東京, 2015.

若林半。回教世界と日本 。大日社, 1938.

小村明子。日本とイスラームが出会うときその歴史可性。東京, 2015.

小村不二男。須田正継小伝日本イスラーム史。日本イスラーム友好連盟, 1988.

川村光郎。戦前日本イスラム中東研究小史// Annals of Japan Association for Middle East Studies. Vol. 2. 1987.

大川周明。安楽の門 大川周明全。第巻、東京, 1961а.

大川周明。回教概論 // 大川周明全集。第7巻、東京, 1961b.

田中逸平。イスレアムと大亜細亜主義 田中逸平. 1924.

嶋本隆光。大川周明の宗教研究 一 イス ラー ム 研究へ の 道一 。大阪大学, 2008.

樋口美作。日本ムスリムとして生きる。東京, 2007.

有賀文八郎。日本に於けるイスラム教 小柳司気太。道教の一斑。東京, 1935.

REFERENCES

Bibik A. N. (2017), “Osobennosti stanovleniya islama v Yaponii”, in Al’-Kalyam, No. 6, pp. 48–60. (In Russian).

Kapranov S. V. (2017), “Okava Syumey – patriarkh yapons’koho islamoznavstva (do 130-richchya vid dnya narodzhennya)”, in Al’-Kalyam, No. 6, pp. 60–75. (In Ukrainian).

Yunusova A. B. (2001), “ ‘Velikiy imam Dalnego Vostoka’ Mukhammed Gabdulkhay Kurbangaliyev”, Vestnik Evrazii, No. 4, pp. 83–117. (In Russian).

Bushra Anis (1998), “The emergence of Islam and the status of Muslim minority in Japan”, Journal of Muslim Minority Affairs, Vol. 18, No. 2, pp. 329–345. DOI: https://doi.org/10.1080/13602009808716415

Esenbel Selcuk (2006), “A transnational history of revolution and nationalism: Encounters between Japanese Asianists, the Turkish Revolution, and the world of Islam”, New Perspectives on Turkey, No. 35, pp. 37–63. DOI: 10.1017/S0896634600004477

Esenbel Selcuk (2011), “The legacy of the war and the world of Islam in Japanese Pan-Asian discourse: Wakabayashi han’s Kaikyo Sekai to Nihon”, in Japan, Turkey and The World of Islam. The writings of Selcuk Esenbel, Vol. 3, pp. 53–73. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004212770_004

Esenbel Selcuk (2013), “Japan’s Global Claim to Asia and the World of Islam: Transnational Nationalism and World Power, 1900–1945”, The American Historical Review, Vol. 109. pp. 1140–1170. DOI: https://doi.org/10.1086/ahr/109.4.1140

Izutsu Toshihiko (1983), Sufism and Taosism: A Comparative Study of Key Philosophical Concepts, University of California Press, London.

Komatsu Hisao (2014), Muslim Intellectuals and Japan: A Pan-Islamist mediator, Abdurreshid Ibrahim, in Intellectuals in the World of Islam through the Twentieth Century: Transmission, Transformation, Communication, Routledge, New York, pp. 273–288.

Krämer H. M. (2014), “Pan-Asianism’s Religious Undercurrents: The Reception of Islam and Translation of the Qur’ān in Twentieth Century Japan”, The Journal of Asian Studies, Vol. 73, No. 3, pp. 619–640. DOI: https://doi.org/10.1017/S0021911814000989

Misawa Nobuo (2011), “Shintoism and Islam in Interwar Japan: How did the Japanese Come to Believe in Islam?”, Orient, Vol. 46, pp. 119–39. DOI: https://doi.org/10.5356/orient.46.119

Nakamura Kojiro (2007a), “Islamic Studies in Japan”, Religion and Society. An Agenda for the 21st Century, Vol. 5, pp. 261–265. DOI: https://doi.org/10.1163/ej.9789004161238.i-306.100

Nakamura Kojiro (2007b), “The Significance of Toshihiko Izutsu’s Legacy for Comparative Religion”, Journal Intellectual Discourse, Vol. 17, No. 2, pp. 14–58.

Nakhleh Emile A., Sakurai Keiko and Penn Michael (2008), “Islam in Japan: A Cause for Concern?”, Аsia policy, No. 5, pp. 61–104.

Obuse Keiko (2018), “The Japan Islamic Congress A Possible Case of an Islamic New Religion in Japan”, Journal of Religion in Japan, Vol. 6, Issue 3, pp. 241–263. DOI: 10.1163/22118349-00603006

Obuse Keiko (2019), “Living Compound Marginality: Experiences of a Japanese Muslim Woman”, Religions, Vol. 10, Issue 7, pp. 1–25. DOI: https://doi.org/10.3390/rel10070434

Saitoh Abdul Karim (1979), “The historical journey of islam eastward and the Muslim community in Japan today”, Institute of Muslim Minority Affairs Journal, Vol. 1, Issue 1, pp. 117–126. DOI: https://doi.org/10.1080/02666957908715787

Usuki Akira (2012), “A Japanese Asianist’s View of Islam: A Case Study of Okawa Shumei”, Annals of Japan Association of Middle East Studies, Vol. 28, Issue 2, pp. 59–84.

Kuruān: Yasashī wayaku (2021), Transl. by Mizutani Makoto to Sugimoto Kyōichirō, Goodword Books, New Delhi. (In Japanese).

“Toruko kara Nihon he” (1933), in Yomiuri shinbun, December 10, pp. 12–14. (In Japanese).

Usuki Akira (2014), “Seinen-ki Ōkawa Shūmei no sūfizumu rikai. Ronbun `shinpi-teki Mahometto-kyō’ o megutte”, Nihonjoshi-daigaku-kiyō bungakubu, No. 63, pp. 85–112. (In Japanese).

Yupechika (2017), Satoko to Nada 1, Seikai-sha. (In Japanese).

Satō Kenei (2015), Nihon no naka de isuramukyō o shinjiru, Bungei-shunjū, Tōkyō. (In Japanese).

Wakabayashi Han (1938), Kaikyō sekai to Nihon, Dainichi-sha. (In Japanese).

Komura Akiko (2015), Nihon to isurāmu ga deau toki sono rekishi-kasei, Gendaisho-kan, Tōkyō. (In Japanese).

Komura Fujio (1988), “Suda Masatsugu shōden”, in Nihon isurāmu-shi, Nihon isurāmu yūkō renmei, pp. 197–207. (In Japanese).

Kawamura Mitsurō (1987), “Senzen Nihon Isuramu Chūtō kenkyū shōshi”, Annals of Japan Association for Middle East Studies, Vol. 2, pp. 409–439.(In Japanese).

Ōkawa Shūmei (1961a), “Anraku no mon”, in Ōkawa Shūmei zenshū”, Vol. 1, Iwasaki shoten, Tōkyō, 236 p. (In Japanese).

Ōkawa Shūmei (1961b), “Kaikyō gairon”, in Ōkawa Shūmei zenshū, Iwasaki shoten, Tōkyō, Vol. 7, 258 p. (In Japanese).

Tanaka Ippei (1924), Isureamu to dai Ajia shugi, Tanaka Ippei, pp. 112–357. (In Japanese).

Shimamoto Takamitsu (2008), Ōkawa shūmei no shūkyō kenkyū ichi isu rā mu kenkyū e no michi ichi, Ōsaka daigaku. (In Japanese).

Higuchi Mimasaka (2007), Nihon musurimu to shite ikiru, Kōsei shuppan-sha, Tōkyō. (In Japanese).

Ariga Bunpachirō (1935), “Nihon ni okeru Isuramukyō in Koyanagi Tsukasa ki-futo”, in Dōkyō no ippan, Tōhō shoin, Tōkyō, pp. 1–29. (In Japanese).