Особливості підготовки магістрів-сходознавців в Університеті Яна Казимира у Львові

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Р. Б. Тарнавський

Анотація

У статті уперше на основі архівних матеріалів з Державного архіву Львівської області комплексно проаналізовано специфіку підготовки магістрів-сходознавців у Львівському університеті міжвоєнного періоду як основу формування наукових шкіл професорів З. Смоґожевського, А. Клявека, С. Стасяка та В. Котвича.

Автор встановив, що ступінь магістра філософії в галузі орієнталістичних наук від часу його запровадження освітнім міністерством Польської Республіки (1927) і до осені 1939 р. у Львівському університеті здобуло 25 осіб (зокрема й провідні сходознавці М. Левіцький, Ф. Махальський, Л. Скужак, А. Кунст, Є. Завалинський). А ще деякі (зокрема, О. Пріцак) працювали над здобуттям цього ступеня.

Стверджено, що підготовка магістрів у галузі орієнталістичних наук була комплексною – філологічно-історичною та охоплювала проблеми мовознавства, історії літератури, історії, етнографії, географії, філософії, релігієзнавства тощо. Обсяг представлення тієї чи іншої ділянки залежав від групи, яку обирав студент, – мовної (алтаїст М. Левіцький), історії літератури (семітологи Ю. Бер, Л. Ґутман, І. Шенкер, індологи Е. Ґрубер, А. Кунст, М. Одерфельд) чи історії (дослідники історії Близького Сходу Я. Барух, Г. Бухман, А. Воронович, Р. Ґюнсберґ, Я. Зальц, А. Квеллер, Я. Клінґер, Н. Кудеш, Ф. Махальський, М. Штайнер, тюркологи С. Александрович, Є. Завалинський та Р. Здзенський, монголісти Р. Вільбах і В. Франц, індолог Л. Скужак).

Система магістерських іспитів сприяла поєднанню декількох галузей сходознавства під час фахової підготовки студента (наприклад, арабістики та іраністики, іраністики та індології, монголістики та тюркології, тюркології та арабістики), а підготовка магістерської роботи мала розвинути його вміння працювати з джерелами (зокрема, здійснювати їхній переклад зі східних мов, критично осмислювати отриманий матеріал), аналізувати історіографію, застосовувати різноманітні дослідницькі методи.

Як цитувати

Тарнавський, Р. Б. (2022). Особливості підготовки магістрів-сходознавців в Університеті Яна Казимира у Львові. Східний світ, (1), 83-113. https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.083
Переглядів статті: 52 | Завантажень PDF: 27

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

сходознавство, ступінь магістра філософії в галузі орієнталістичних наук, Львівський університет, Зиґмунт Смоґожевський, Алексий Клявек, Стефан Стасяк, Владислав Котвич

Посилання

ЛІТЕРАТУРА

Козицький А. Львівська орієнталістика кінця XIX – першої третини XX ст. // Наукові записки університету “Острозька академія”. Історичні науки. Вип. 2. Острог, 2002.

Козицький А. Владислав Котвіч та його сходознавчі студії // Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія “Історія”, 2007a, № 20. DOI: 10.24919/2312-2595.20.172099

Козицький А. Стефан Стасяк та його сходознавчі дослідження // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія “Історія та географія”. Вип. 27. Харків, 2007b.

Козицький А. Історія Стародавнього Сходу у Львівському університеті міжвоєнного періоду // Східний світ, 2010a, № 1.

Козицький А. Львівські сходознавці першої третини ХХ століття // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 45. Львів, 2010b.

Козицький А. Польське орієнталістичне товариство (1922–1939 рр.) // Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск. Львів, 2017.

Козицький А. Анджей Ґавронський (1885–1927): визначний поліглот та організатор сходознавчих студій у Львівському університеті // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Вип. 19–20. Львів, 2018–2019. DOI: 10.30970/fhi.2019.19-20.2361 https://doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2361

Кочубей Ю. Слово про Омеляна Пріцака // Східний світ, 1999, № 1–2.

Лисий Ю., Тарнавський Р. Мережа наукових підрозділів філологічно-історичного та філологічного спрямувань гуманітарного факультету університету Яна Казимира у Львові (1924–1939): структура та працівники // Народознавчі зошити, 2021, № 3. DOI 10.15407/nz2021.03.606 https://doi.org/10.15407/nz2021.03.606

Полотнюк Я. Сходознавство у Львівському університеті // Східний світ, 1993, № 2.

Радивилов Д. А. Ибадитские рукописи ЛНУ им. И. Франко: сборник ас-Сийар ал-‘уманиййа // Polyphonia Orientis. До ювілею В. С. Рибалкіна. Київ, 2013.

Сходознавство і візантологія в Україні в іменах: біобібліографічний словник / Упоряд.: Е. Г. Циганкова, Ю. М. Кочубей, О. Д. Василюк; редкол.: Л. В. Матвєєва (голов. ред.) та ін. Київ, 2011.

Тарнавський Р. Б. Народознавство у Львівському університеті наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст.: контексти, дискурси, наукові зв’язки. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук (спеціальності 07.00.01 – історія України, 07.00.05 – етнологія). Львів, 2020.

Фелонюк А. Євген Завалинський – призабутий тюрколог (з історії українського сходознавчого осередку Львова 1930-х – початку 1940-х років) // Український археографічний щорічник. Вип. 15. Київ, 2010.

Фелонюк А. Неопублікований нарис Євгена Завалинського про польсько-турецькі відносини у XV–XVII століттях // Український археографічний щорічник. Вип. 18. Київ, 2013.

Фелонюк А. Сходознавчі зацікавлення Омеляна Пріцака у львівський період життя (1936–1943 рр.) // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, 2015, № 7.

Ali Woronowicz i Mustafa Aleksandrowicz w Egipcie: materiały źródłowe i publicystyka z lat 1934–1938 / Edycja naukowa tekstów źródłowych, redakcja naukowa i opracowanie G. Czerwiński, E. Maksimowicz; wstęp G. Czerwiński. Białystok, 2019.

Encyclopaedia Iranica, 2006. URL: https://iranicaonline.org/articles/machalski-franciszek (дата звернення: 12.02.2022).

Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка. Т. І / Видавнича рада: І. О. Вакарчук (голова). Львів, 2011.

Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка. Т. ІІ / Видавнича рада: І. О. Вакарчук (голова). Львів, 2014.

Hahn W. Orientalizm Antoniego Langego: (z zarysem bibliografii). Franciszek Machalski, Tarnopol 1937 [recenzja] // Pamiętnik Literacki: czasopismo kwartalne poświęcone historii i krytyce literatury polskiej. Т. 35, No. 1/4. 1938.

Lewicki T. Z dziejów orientalistyki lwowskiej // Ruch Biblijny i Liturgiczny. T. 33, No. 4. 1980. DOI:10.21906/rbl.1501 https://doi.org/10.21906/rbl.1501

Olszowska K. W. Orientalistyka lwowska i krakowska – dwa ośrodki naukowe oraz ich wzajemne powiązania // Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne. T. 145/2. Kraków, 2018. DOI: 10.4467/20844069PH.18.015.7817 https://doi.org/10.4467/20844069PH.18.015.7817

Slownik biograficzny Tatarów polskich XX wieku / Red. nauk. A. Miśkiewicz. Białystok, 2016.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki / Red. nauk. S. Strelcyn. Warszawa, 1957.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki. T. II / Red. nauk. J. Reychman. Warszawa, 1966.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki. T. III / Red. nauk. J. Reychman. Warszawa, 1969.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki. T. IV / Red. nauk. T. Majda. Warszawa, 2015.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki. T. V / Red. nauk. T. Majda. Warszawa, 2010.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki. T. VI / Red. nauk. T. Majda. Warszawa, 2013.

REFERENCES

Kozyts’kyy A. (2002), “L’vivs’ka oriyentalistyka kintsya XIX – pershoyi tretyny XX st.”, Naukovi zapysky universytetu “Ostroz’ka akademiya”. Istorychni nauky, Issue 2, pp. 207–217. (In Ukrainian).

Kozyts’kyy A. (2007a), “Vladyslav Kotvich ta yoho skhodoznavchi studiyi”, Problemy humanitarnykh nauk: zbirnyk naukovykh prats’ Drohobyts’koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriya “Istoriya”, No. 20, pp. 87–96. (In Ukrainian). DOI: 10.24919/2312-2595.20.172099

Kozyts’kyy A. (2007b), “Stefan Stasyak ta yoho skhodoznavchi doslidzhennya”, Zbirnyk naukovykh prats’ Kharkivs’koho natsional’noho pedahohichnoho universytetu im. H. S. Skovorody, Seriya “Istoriya ta heohrafiya”, Issue 27, pp. 39–45. (In Ukrainian).

Kozyts’kyy A. (2010a), “Istoriya Starodavn’oho Skhodu u L’vivs’komu universyteti mizhvoyennoho periodu”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 56–60. (In Ukrainian).

Kozyts’kyy A. (2010b), “L’vivs’ki skhodoznavtsi pershoyi tretyny XX stolittya”, Visnyk L’vivs’koho universytetu, Seriya istorychna, Issue 45, pp. 389–410. (In Ukrainian).

Kozyts’kyy A. (2017), “Pol’s’ke oriyentalistychne tovarystvo (1922–1939 rr.)”, Visnyk L’vivs’koho universytetu, Seriya istorychna, Special issue, pp. 571–594. (In Ukrainian).

Kozyts’kyy A. (2018–2019), “Andzhey Gavrons’kyy (1885–1927): vyznachnyy polihlot ta orhanizator skhodoznavchykh studiy u L’vivs’komu universyteti”, Naukovi zoshyty istorychnoho fakul’tetu L’vivs’koho universytetu, Issue 19–20, pp. 481–496. (In Ukrainian). https://doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2361

Kochubey Yu. (1999), “Slovo pro Omelyana Pritsaka”, Shìdnij svìt, No. 1–2, pp. 6–19. (In Ukrainian).

Lysyy Yu. and Tarnavs’kyy R. (2021), “Merezha naukovykh pidrozdiliv filolohichno-istorychnoho ta filolohichnoho spryamuvan’ humanitarnoho fakul’tetu universytetu Yana Kazymyra u L’vovi (1924–1939): struktura ta pratsivnyky”, Narodoznavchi zoshyty, No. 3, pp. 606–614. (In Ukrainian). DOI: 10.15407/nz2021.03.606

Polotnyuk Ya. (1993), “Skhodoznavstvo u L’vivs’komu universyteti”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 124–132. (In Ukrainian).

Radivilov D. A. (2013), “Ibaditskiye rukopisi LNU im. I. Franko: sbornik as-Siy•ar al-‘umaniyy•a”, in Polyphonia Orientis. Do yuvileyu V. S. Rybalkina, A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine, Kyiv, pp. 341–364. (In Russian).

Skhodoznavstvo i vizantolohiya v Ukrayini v imenakh: biobibliohrafichnyy slovnyk (2011), Matvyeyeva L. V. at all (eds), Compl. by Tsyhankova E. H., Kochubey Yu. M. and Vasylyuk O. D., A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine, Kyiv. (In Ukrainian).

Tarnavs’kyy R. B. (2020), Narodoznavstvo u L’vivs’komu universyteti naprykintsi XIX – u pershiy polovyni XX st.: konteksty, dyskursy, naukovi zv”yazky, Dysertatsiya na zdobuttya naukovoho stupenya doktora istorychnykh nauk (spetsial’nosti 07.00.01 – istoriya Ukrayiny, 07.00.05 – etnolohiya), LNU imeni Ivana Franka, NAS of Ukraine, Instytut ukrayinoznavstva im. I. Kryp’yakevycha, Instytut narodoznavstva, Lviv. (In Ukrainian).

Felonyuk A. (2010), “Yevhen Zavalyns’kyy – pryzabutyy tyurkoloh (z istoriyi ukrayins’koho skhodoznavchoho oseredku L’vova 1930-kh – pochatku 1940-kh rokiv)”, Ukrayins’kyy arkheohrafichnyy shchorichnyk, Issue 15, pp. 298–323. (In Ukrainian).

Felonyuk A. (2013), “Neopublikovanyy narys Yevhena Zavalyns’koho pro pol’s’ko-turets’ki vidnosyny u XV–XVII stolittyakh”, Ukrayins’kyy arkheohrafichnyy shchorichnyk, Issue 18, pp. 119–122. (In Ukrainian).

Felonyuk A. (2015), “Skhodoznavchi zatsikavlennya Omelyana Pritsaka u l’vivs’kyy period zhyttya (1936–1943 rr.)”, Naukovyy visnyk Skhidnoyevropeys’koho natsional’noho universytetu imeni Lesi Ukrayinky, No. 7, pp. 115–121. (In Ukrainian).

Ali Woronowicz i Mustafa Aleksandrowicz w Egipcie: materiały źródłowe i publicystyka z lat 1934–1938 (2019), Czerwiński G. and Maksimowicz E. (eds), Wydawnictwo Stowarzyszenia Absolwentów Wydziału Prawa Uniwersytetu w Białymstoku, Białystok.

Encyclopaedia Iranica (2006), available at: https://iranicaonline.org/articles/machalski-franciszek (accessed February 12, 2022).

Encyclopedia. L’vivs’kyy natsional’nyy universytet imeni Ivana Franka (2011), Vakarchuk I. O. at all (eds), Vol. I, LNU imeni Ivana Franka, Lviv. (In Ukrainian).

Encyclopedia. L’vivs’kyy natsional’nyy universytet imeni Ivana Franka (2014), Vakarchuk I. O. at all (eds), Vol. II, LNU imeni Ivana Franka, Lviv. (In Ukrainian).

Hahn W. (1938), “Orientalizm Antoniego Langego: (z zarysem bibliografii). Franciszek Machalski, Tarnopol 1937 [recenzja]”, Pamiętnik Literacki: czasopismo kwartalne poświęcone historii i krytyce literatury polskiej, Vol. 35, No. 1/4, pp. 330–334.

Lewicki T. (1980), “Z dziejów orientalistyki lwowskiej”, Ruch Biblijny i Liturgiczny, Vol. 33, No. 4, pp. 188–190. DOI: 10.21906/rbl.1501 https://doi.org/10.21906/rbl.1501

Olszowska K. W. (2018), “Orientalistyka lwowska i krakowska – dwa ośrodki naukowe oraz ich wzajemne powiązania”, Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne, Vol. 145/2, pp. 303–316. DOI: 10.4467/20844069PH.18.015.7817 https://doi.org/10.4467/20844069PH.18.015.7817

Slownik biograficzny Tatarów polskich XX wieku (2016), Miśkiewicz A. (ed.), Muzułmański Związek Religijny w Rzeczypospolitej Polskiej, Najwyższe Kolegium Muzułmańskie, Białystok.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki (1957), Strelcyn S. (ed.), Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki (1966), Reychman J. (ed.), Vol. II, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki (1969), Reychman J. (ed.), Vol. III, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki (2015), Reychman J. (ed.), Vol. IV, Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki (2010), Majda T. (ed.), Vol. V, Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa.

Szkice z dziejów polskiej orientalistyki (2013), Majda T. (ed.), Vol. VI, Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa.