ОБРАЗ КАВКАЗУ В ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЯХ АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті проаналізовано “кавказькі сюжети” у творчості українського орієнталіста Агатангела Кримського. Джерельною базою дослідження стали опубліковані праці вченого, найбільш дотичні до історії Кавказького регіону. Метою статті є формування загального образу Кавказького регіону у творчості патріарха українського сходознавства. У процесі дослідження автор доходить до висновку, що, незважаючи на те що А. Ю. Кримський був насамперед арабістом, тюркологом та іраністом, Кавказ для нього не був чужим та незнаним. Знайомство з регіоном учений розпочав ще під час навчання в Лазаревському інституті східних мов та Московському університеті. Кримський неодноразово подорожував Кавказом, що знайшло відображення в його літературних творах. У науковій спадщині А. Кримського Кавказ з’являється в контексті досліджень, присвячених історії, літературо-знавству, джерелознавству, мовознавству, лінгвістиці та бібліографії. І хоча у творчості дослідника увага приділяється практично всім країнам регіону, проте найбільш “кавказькі” праці дослідника пов’язані з історією Азербайджану. Це пояснюється тим, що його історія та культура тісно переплітаються з профільними зацікавленнями Кримського – арабістикою, іраністикою та тюркологією.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
іраністика, А. Ю. Кримський, Азербайджан, арабістика, Кавказ, Сходознавство, тюркологія
Алієва Заміна Керім кизи. Словесність народів Закавказзя в наукових студіях українських орієнталістів кінця ХІХ – поч. ХХ століть: рецепції й дистрибуції. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Київ, 2006.
Багиров А. М. Выдающийся востоковед Газанфар Алиев // Culture and Civilization. Vol. 7, Is.5А. 2017.
Балагадирова П. Т. Исследования историка-востоковеда А. Е. Крымского по истории Кабалы // Гілея. Вип. 133 (№ 6). 2018.
Бертельс Е. Э. Великий азербайджанский поет Низами: эпоха – жизнь – творчество. Баку, 1940a.
Бертельс Е. Э. Низами и его изучение (к 800-летнему юбилею) // Советское востоковедение. Вып. I. Москва – Ленинград, 1940b.
Василюк О. Д. Агатангел Кримський як учень та вчитель (за даними епістолярію) // Східний світ, 2014, № 4. https://doi.org/10.15407/orientw2014.04.065
Гурницький К. І. Кримський як історик / Відп. ред. С. М. Пархомчук. Київ, 1971.
Епістолярна спадщина Агатангела Кримського (1890–1941): [в 2 т.]. Т. 1 (1890–1917). Київ, 2005.
Каплан Роберт Девід. На схід до Тартарії. Подорожі Балканами, Близьким Сходом і Кавказом / [Пер. з англ. Андрія Бондаря]. Київ, 2017.
Кримський А. Пальмове гилля. Екзотичні поезії. Львів, 1901.
Кримський А. Андрій Лаговський. Львів, 1905.
Кримський А. Історія Персії та її письменства. Т. 1: Як Персія, звойована арабами, відродилася політично (IX та X вв.). Київ, 1923.
Кримський А. Ю. Історія Туреччини: звідки почалася Османська держава, як вона зростала й розвивалася і як досягла апогею своєї слави й могутности / Ін-т сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України. [2-ге вид., випр.]. Київ; Львів, 1996.
Кримський А. Ю. З історії Ірану передарійської доби. Елам // Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці: в 5 т. Т. 4. Київ, 2008a.
Кримський А. Ю. Партія та Аршакіди, звідки їхня держава взялася // Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці: в 5 т. Т. 4. Київ, 2008b.
Кримський А. Ю. Історія хазарів з найдавніших часів до Х віку. Частина перша // Хазарский альманах. Т. 7. Киев – Харьков – Иерусалим, 2008c.
Кримський А. Ю. Тюрки, їх мови та літератури // Кримський А. Ю. Вибрані сходознавчі праці: в 5 т. Т. 3. Київ, 2010.
Кримський А. Ю. Історія хазар (неопубліковані фрагменти) // Східний світ, 2018a, № 1.
Кримський А. Ю. Історія хазар (неопубліковані фрагменти) // Східний світ, 2018b, № 3.
Кримський А. Ю. Історія хазар (неопубліковані фрагменти) // Східний світ, 2018c, № 4.
Кримський Аг. Перський театр, звідки він узявсь і як розвивавсь (уривок з третього тома “Історії Персії та її письменства”). Київ, 1925.
Крымский А. Турция. I. История // Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат. Седьмое издание. Т. 41. Ч. X. Москва, 1927a.
Крымский А. Тюркские литературы. III. Азербейджанская литература // Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат. Седьмое издание. Т. 41. Ч. X. Москва, 1927b.
Крымский А. Низамий // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Эфрона. (В 86 томах с иллюстрациями и дополнительными материалами). URL: http://www.vehi.net/brokgauz/index.html (дата звернення: 12.01.2021).
Крымский А. Е. Страницы из истории северного или кавказского Азербайджана (классической Албании) [г. Кабала] // Сергею Федоровичу Ольденбургу. К пятидесятилетию научно-общественной деятельности 1882–1932. Сборник статей. Ленинград, 1934.
Крымский А. Е. Страницы из истории Северного или Кавказского Азербайджана (классической Албании). Шеки // Кримський А. Ю. Твори в п’яти томах. Т. 4. Сходознавство. Київ, 1974.
Крымский А. Е. Низами и его современники. Баку, 1981.
Крымский А. Е. История мусульманства. Москва, 2003.
Марченко В. Творчість і життя / Упорядн. Н. Смужаниця-Марченко, Н. Кочан. Київ, 2001.
Матвєєва Л., Циганкова Е. А. Ю. Кримський – неодмінний секретар Всеукраїнської Академії наук: вибране листування. Київ, 1997.
Миллер В. Ф. Осетинские этюды. Владикавказ, 1992.
Османов Ф. Л. История и культура Кавказской Албании. IV в. до н. э. – III в. н. э. на основании археологических материалов. Баку, 2006.
Павличко С. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського. Київ, 2000.
Первый Всесоюзный тюркологический съезд. 26 февраля – 5 марта 1926 г. Баку, 1926.
Сарбей В. Г. А. Ю. Кримський та О. С. Хаханашвілі // Український історичний журнал, 1967, № 3.
Сергиенко Г. Деятельность кирилло-мефодиевцев в Грузии в 60–80 годах 19 века // Из истории украинско-грузинских связей. Киев, 1971.
REFERENCES
Zamina Kerim kyzy (2006), Slovesnist’ narodiv Zakavkazzya v naukovykh studiyakh ukrayins’kykh oriyentalistiv kintsya XIX – poch. XX stolit’: retseptsiyi y dystrybutsiyi, Avtoreferat dysertatsiyi na zdobuttya naukovoho stupenya kandydata filolohichnykh nauk, Kyiv. (In Ukrainian).
Bagirov A. M. (2017), “Vydayushchiysya vostokoved Gazanfar Aliyev”, Culture and Civilization, Vol. 7, Is.5А, pp. 170–179. (In Russian).
Balagadirova P. T. (2018), “Issledovaniya istorika-vostokoveda A. E. Krymskogo po istorii Kabaly, in Gіleya, Issue 133 (No. 6), pp. 84–85. (In Russian).
Bertel’s E. E. (1940a), Velikiy azerbaydzhanskiy poyet Nizami: epokha – zhizn’ – tvorchestvo, AzFAN, Baku. (In Russian).
Bertel’s E. E. (1940b), “Nizami i ego izucheniye (k 800-letnemu yubileyu)”, Sovetskoye vostokovedeniye, Issue I, Moscow and Leningrad, pp. 95–106. (In Russian).
Vasylyuk O. D. (2014), “Ahatanhel Kryms’kyy yak uchen’ ta vchytel’ (za danymy epistolyariyu)”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 65–70. (In Ukrainian). https://doi.org/10.15407/orientw2014.04.065
Hurnyts’kyy K. I. (1971) Kryms’kyy yak istoryk, S. M. Parkhomchuk (ed.), Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
Epistolyarna spadshchyna Ahatanhela Kryms’koho (1890–1941): in 2 vols (2005), Vol. 1 (1890–1917), A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine, Kyiv. (In Ukrainian).
Kaplan Robert Devid (2017), Na skhid do Tartariyi. Podorozhi Balkanamy, Blyz’kym Skhodom i Kavkazom, Transl. from English by Andriy Bondar, Tempora, Kyiv. (In Ukrainian).
Krims’kiy A. (1901), Pal’move hyllya. Ekzotychni poeziyi, Lviv. (In Ukrainian).
Kryms’kyy A. (1905), Andriy Lahovs’kyy, NTSh, Lviv. (In Ukrainian).
Kryms’kyy A. (1923), Istoriya Persiyi ta yiyi pys’menstva, Vol. 1: Yak Persiya, zvoyovana arabamy, vidrodylasya politychno (IX ta X vv.), Drukarnya VUAN, Kyiv. (In Ukrainian).
Krims’kiy A. Yu. (1996), Istoriya Turechchyny: zvidky pochalasya Osmans’ka derzhava, yak vona zrostala y rozvyvalasya i yak dosyahla apoheyu svoyeyi slavy y mohutnosty, 2nd edition, Olir, Kyiv and Lviv. (In Ukrainian).
Krims’kiy A. Yu. (2008a), “Z istoriyi Iranu peredariys’koyi doby. Elam”, in Krims’kiy A. Yu., Vibranі skhodoznavchі pratsі: in 5 vols, Vol. 4, Stylos, Kyiv, pp. 45–92. (In Ukrainian).
Krims’kiy A. Yu. (2008b), “Partiya ta Arshakidy, zvidky yikhnya derzhava”, in Krims’kiy A. Yu., Vibranі skhodoznavchі pratsі: in 5 vols, Vol. 4, Stylos, Kyiv, pp. 93–236. (In Ukrainian).
Krims’kiy A. Yu. (2008c), “Istoriya khazariv z naydavnishykh chasiv do X viku. Chastyna persha”, Khazarskiy al’manakh, Vol. 7, Kyiv, Kharkiv and Jerusalem, 164 p. (In Ukrainian).
Krims’kiy A. Yu. (2010), “Tyurky, yikh movy ta literatury”, in Krims’kiy A. Yu., Vibranі skhodoznavchі pratsі: in 5 vols, Vol. 3, Kyiv, pp. 89–203. (In Ukrainian).
Krims’kiy A. Yu. (2018a), “Istoriya khazar (neopublikovani frahmenty)”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 127–144. (In Ukrainian).
Krims’kiy A. Yu. (2018b), “Istoriya khazar (neopublikovani frahmenty)”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 113–125. (In Ukrainian).
Krims’kiy A. Yu. (2018c), “Istoriya khazar (neopublikovani frahmenty)”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 143–154. (In Ukrainian).
Krims’kiy Ag. (1925), Pers’kiy teatr, zvіdki vіn uzyavs’ і yak rozvivavs’: Urivok z III toma “Іstoriyi Persiyi ta yiyi pis’menstva”, Drukarnya UAN, Kyiv. (In Ukrainian).
Krymskiy A. “Nizamiy”, Entsiklopedicheskiy slovar’ F. A. Brokgauza i I. A. Efrona: (V 86 tomakh s illyustratsiyami i dopolnitel’nymi materialami), available at: www.vehi.net/brokgauz/index.html (accessed January 12, 2021). (In Russian).
Krymskiy A. (1927a), “Turtsiya. I. Istoriya”, Entsiklopedicheskiy slovar’ Russkogo bibliograficheskogo instituta Granat, 7th edition, Vol. 41, Part X, Moscow, pp. 175–206. (In Russian).
Krymskiy A. (1927b), “Tyurkskiye literatury. III. Azerbeydzhanskaya literatura”, Entsiklopedicheskiy slovar’ Russkogo bibliograficheskogo instituta Granat, 7th edition, Vol. 41, Part X, Moscow, pp. 362–369. (In Russian).
Krymskiy A. E. (1934), “Stranitsy iz istorii severnogo ili kavkazskogo Azerbaydzhana (klassicheskoy Albanii) [g. Kabala]”, in Sergeyu Fedorovichu Ol’denburgu. K pyatidesyatiletiyu nauchno‑obshchestvennoy deyatel’nosti 1882–1932. Sbornik statey, AN SSSR, Leningrad, pp. 289–305. (In Russian).
Krymskiy A. E. (1974), “Stranitsy iz istorii Severnogo ili Kavkazskogo Azerbaydzhana (klassicheskoy Albanii). Sheki”, in Krims’kiy A. Yu., Tvory v p”yaty tomakh, Vol. 4: Skhodoznavstvo, Naukova dumka, Kyiv, pp. 585–602. (In Russian).
Krymskiy A. E. (1981), Nizami i ego sovremenniki, Elm, Baku. (In Russian).
Krymskiy A. E. (2003), Istoriya musul’manstva, Kuchkovo Pole, Moscow. (In Russian).
Marchenko V. (2001), Tvorchist’ i zhyttya, Compl. by N. Smuzhanytsya-Marchenko and N. Kochan, Sfera, Dukh i Litera, Kyiv. (In Ukrainian).
Matvyeyeva L. and Tsyhankova E. (1997), A. Yu. Kryms’kyy – neodminnyy sekretar Vseukrayins’koyi Akademiyi nauk: vybrane lystuvannya, Oberehy, Kyiv. (In Ukrainian).
Miller V. F. (1992), Osetinskiye etyudy, Severo-osetinskiy institut gumanitarnykh issledovaniy, Vladikavkaz. (In Russian).
Osmanov F. L. (2006), Istoriya i kul’tura Kavkazskoy Albanii. IV v. do n. e. – III v. n. e. (na osnovanii arkheologicheskikh materialov), Takhsil, Baku. (In Russian).
Pavlychko Solomiya (2000), Natsionalizm, seksual’nist’, oriyentalizm. Skladnyy svit Ahatanhela Kryms’koho, Vydavnytstvo Solomiyi Pavlychko “Osnovy”, Kyiv. (In Ukrainian).
Pervyy Vsesoyuznyy tyurkologicheskiy s”yezd. 26 fevralya – 5 marta 1926, (Stenograficheskiy otchet) (1926), ASSR, Baku. (In Russian).
Sarbey V. H. (1967), “A. Yu. Kryms’kyy ta O. S. Khakhanashvili”, Ukrayins’kyy istorychnyy zhurnal, No. 3, pp. 92–97. (In Ukrainian).
Sergiyenko G. (1971), “Deyatel’nost’ kirillo-mefodiyevtsev v Gruzii v 60–80 godakh 19 veka”, in Iz istorii ukrainsko-gruzinskikh svyazey, Naukova dumka, Kyiv, pp. 84–98. (In Russian).