ДЗЕРКАЛО ЗОЛОТООРДИНСЬКОЇ ДОБИ З ПЕРЕДМІСТЯ КИЄВА
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
До фондів Боярського краєзнавчого музею надійшло металеве дзеркало, виявлене пошуковою групою “Корчагінець” біля с. Плесецького на Київщині. Дещо пошкоджений виріб діаметром 100 мм завтовшки 1 мм репрезентує особливу категорію декоративно-прикладного мистецтва Євразії. На його зовнішньому боці у двох концентричних колах зображені тварини в русі і пагони винограду. Речі з подібним декором властиві китайській металопластиці VIII–IX ст., а їхні репліки були розповсюджені за золотоординської доби в середовищі кочовиків Великого поясу степів Євразії і виготовлялись у містах Поволжя. Відсутність на звороті предмета притаманної далекосхідним дзеркалам ручки-петлі та нечіткість зображення при загалом незначній зношеності знахідки, що може свідчити про неодноразове відтискання прототипу виробу у глиняній формі, вказують на датування речі саме золотоординським часом. Знахідка належить до виділеного фахівцями різновиду дзеркал з вертикальним бортиком, а щодо видового визначення зображених на ній тварин висловлено різні думки, що зумовлено не лише станом збереження речей і баченням дослідниками сюжету, а й відмінностями у виконанні останнього. Попри наявність близьких і віддалених аналогів предмета на території Північного Кавказу, Поволжя, Середньої Азії й Сибіру, на землях Русі такі знахідки нечисленні, хоч і відомі на півдні Середнього Подніпров’я та у Причорномор’ї. Безсумнівно високий соціальний статус власниці речі вказує на перебування на території виявлення останньої золотоординського високопосадовця з дружиною чи, можливо, існування тут значного поселення вказаного періоду. Відтак навіть до проведення археологічного обстеження цього місця можна стверджувати про фіксацію доволі яскравого явища у вітчизняній історії.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Дзеркало, золотоординська доба, Київ, передмістя
Артем’єв А. В., Мироненко К. А., Супруненко О. Б. Обстеження золотоординських пам’яток на Полтавщині // Археологічні відкриття в Україні 2002–2003 рр.: Зб. наук. праць. Київ, 2004.
Белорыбкин Г. Н. Булгария (Болгария) волжско-камская // Пензенская энциклопедия. Москва, 2001. – Режим доступа: http://inpenza.ru/history/bulgaria.php
Бєляєва С. О., Кубишев А. І. Поселення Дніпровського Лівобережжя X–XV ст. (за матеріалами поселень поблизу сіл Комарівка та Озаричі). Київ, 1995.
Виноградов В. Б. Два зеркала золотоордынской эпохи из Чечено-Ингушетии // Советская археология, 1987, № 1.
Гаврилова А. А. Могильник Кудыргэ как источник по истории алтайских племен. Москва – Ленинград, 1965.
Город Болгар: Ремесло металлургов, кузнецов, литейщиков / Л. Л. Савченкова, Ю. А. Семыкин, Г. Ф. Полякова и др. Казань, 1996.
Довженок В. Й. Татарське місто на Нижньому Дніпрі часів пізнього середньовіччя // Археологічні пам’ятки УРСР . Т. X. 1961.
Иванов В. А., Кригер В. А. Курганы кыпчакского времени на Южном Урале (XII–XIV вв.). Москва, 1988.
Зорин А. В., Раздорский А. И., Щавелев С. П. Курск. История города от средневековья к новому времени: X–XVII. Курск, 1999. – Режим доступа: http://old-kursk.ru/book/kursk_XXVII/page122.html (Курский край. Курск. Научно-популярная серия в 20 т., т. 4).
Каримова Р. Р. Элементы убранства и аксессуары костюма кочевников Золотой Орды (типология и социокультурная интерпретация). Казань, 2013. (Серия “Археология евразийских степей”, вып. 16).
Коваль В. Ю. Предметы восточного импорта из Ростиславля Рязанского // Российская археология, 1998, № 2.
Козлова А. В. Восточные предметы быта, ремесла и торговли из раскопок в Великом Новгороде // Новгород и Новгородская земля. История и археология: Материалы науч. конф. Вып. 19. Новгород, 2005. – Режим доступа: Новгород и Новгородская земля. История и археология Новгорода. – http://www.bibliotekar.ru./rusNovgorod/115.htm
Кубанкин Д. А. Русская община золотоордынского города Укека // Поволжская археология, 2012, № 1.
Кузнецова Т. М. Зеркала из скифских памятников VI–III вв. до н. э. (классификация и хронологическое распределение) // Советская археология, 1987а, № 1.
Кузнецова Т. М. О терминах для описания зеркал из скифских памятников // Советская археология, 1987б, № 2.
Лубо-Лесниченко Е. И. Китайские бронзовые зеркала с изображением животных и винограда в собрании Эрмитажа // Сообщения Государственного Эрмитажа. Вып. XXXII. 1971.
Музейный портал “История и культура народов Сибири и Дальнего Востока”. № 762: Зеркало с шишечкой-петлей и львами (из кол. “Металлические зеркала”). – Режим доступа: http://www.sati.archaeology.nsc.ru/museum/prj7/_index.php?sub=all&cat=4&.
Недашковский Л. Ф. Золотоордынский город Укек и его округа. Москва, 2000.
Недашковский Л., Ракушин А. Бронзовые зеркала второй половины X–XIV в. из музеев Саратовской области // Татарская археология, 1998а, № 2 (3).
Недашковский Л., Ракушин А. Средневековые металлические зеркала с Увекского городища // Татарская археология, 1998б, № 1 (2).
Плетнева С. А. На славяно-хазарском пограничье. Дмитриевский археологический комплекс. Москва, 1989.
Полякова Г. Ф. К вопросу о систематизации зеркал Волжской Булгарии // Древности Волго-Камья. Казань, 1977.
Попандопуло З. Х. Средневековые зеркала городища Большие Кучугуры // Старожитності степового Причорномор’я і Криму. Т. X. Запоріжжя, 2002.
Приймак В. В. Территория верхнего и среднего течений Псла в золотоордынское время (середина XIII–XIV вв.) // Обоянь и обоянцы в отечественной и зарубежной истории и культуре: Сб. материалов межрегиональной науч. конф. (г. Обоянь, 21 апреля 2012 г.). Обоянь, 2013. – Режим доступа: http://old-kursk.ru/book/obojan/ra022.html
Пугаченкова Г. А. Бронзовое зеркало из Термеза // Советская этнография, 1961, № 1.
Руденко К. Металлические зеркала золотоордынского времени из собрания Национального музея Республики Татарстан // Татарская археология, 2004, № 1–2 (12–13) (Золотая Орда: археология, нумизматика, искусство. Золотоордынский город и Дешт-и-Кипчак).
Руденко С., Глухов А. Могильник Кудыргэ на Алтае // Материалы по этнографии. Вып. 2. Ленинград, 1927.
Свистун Г. Е., Шевченко О. А. Золотоордынское зеркало из фондов Художественно-мемориального музея И. Е. Репина // Восточноевропейские древности: Сб. науч. трудов. Воронеж, 2013 (Вестник Острогожского ист.-худ. музея им. И. Н. Крамского).
Сидоренко О. В., Супруненко О. Б. Знахідка золотоординського дзеркала під Лубнами // Археологічний літопис Лівобережної України, 2005, № 1–2.
Смирнов А. П. Волжские Булгары. Москва, 1951 (Тр. ГИМ, вып. XIX).
Старожитності Кременчука: Археологічні пам’ятки території та округи міста / О. Б. Супруненко, І. М. Кулатова, К. М. Мироненко та ін. Полтава – Кременчук, 2004.
Степи Евразии в эпоху средневековья / А. К. Амброз, В. Б. Ковалевская, И. Л. Кызласов и др. Москва, 1981. (Серия “Археология СССР с древнейших времен до средневековья в 20 томах”).
Супруненко О. Б. Нові знахідки золотоординської доби на Полтавщині // Старожитності Лівобережного Подніпров’я: Зб. наук. праць і матеріалів X наук.-практ. семінару “Охорона та дослідження пам’яток археології” (м. Комсомольськ, 14–16 серпня 2010 р.). Київ – Полтава, 2010.
Супруненко О. Б. Нові матеріали золотоординського часу з пониззя Псла // Праці Центру пам’яткознавства. Вип. 24. 2013.
Супруненко О. Б., Приймак В. В., Мироненко К. М. Старожитності золотоординського часу Дніпровського лісостепового Лівобережжя. Київ – Полтава, 2004. (Матеріали з підготовки “Зводу пам’яток історії та культури України” Полтавської і Сумської областей, вип. 2).
Сымонович Э. А. Памятники позднекочевнического времени в Поднепровье // Краткие сообщения Института археологии АН СССР. Вып. 81. 1960.
Тарабанов В. А. Средневековые погребения Ленино-хабльского могильника (по раскопкам 1975 г.) // Вопросы археологии Адыгеи. Майкоп, 1984.
Тишкин А. А., Серегин Н. Н. Металлические зеркала как источник по древней и средневековой истории Алтая (по материалам Музея археологии и этнографии Алтая Алтайского государственного университета). Барнаул, 2011. – Режим доступа: www.istmira.com/istsrvk/metallicheskie-zerkala-kak-istochnik-po-drevnej-i/
Тишкин А. А., Серегин Н. Н. Китайские изделия из археологических памятников раннесредневековых тюрок Центральной Азии // Теория и практика археологических исследований, 2013, № 1 (7).
Фахрутдинов Р. Г. Очерки по истории Волжской Булгарии. Москва, 1984.
Федоров-Давыдов Г. А. Кочевники Восточной Европы под властью золотоордынских ханов: Археологические памятники. Москва, 1966.
Федоров-Давыдов Г. А. Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов. Москва, 1976.
Ямилова Р. Р. Семантика зооморфных изображений на тканях и атрибутах костюма эпохи Золотой Орды. Золотоордынское наследие // Материалы Международной науч. конф. “Политическая и социально-экономическая история Золотой Орды XIII–XV вв.”. 17 марта 2009 г.: Сб. статей. Вып. 1. Казань, 2009. – Режим доступа: http://swordmaster.ord/2012/07/07/semantika-zoomorfnyh-izobrazheniy-na-tkanyah-i-atributah-kostyuma-epohi-zolotoy-ordy.html
The Metropolitan museum of art. – Режим доступу: http://www.metmyseum.org/collection/the-collection-online/search/49587?rpp=60&pg=1&ft=mirror&where=Asia&pos=31
REFERENCES
Artem”yev A. V., Myronenko K. A. and Suprunenko O. B. (2004), “Obstezhennya zolotoordyns”kykh pam”yatok na Poltavshchyni”, in Arkheolohichni vidkryttya v Ukrayini 2002–2003 rr.: Zb. nauk. prats”, Kyiv. (In Ukrainian).
Belorybkin G. N. (2001), “Bulgariya (Bolgariya) volzhsko-kamskaya”, in Penzenskaya entsiklopediya, Moscow, available at: http://inpenza.ru/history/bulgaria.php (In Russian).
Byelyayeva S. O. and Kubyshev A. I. (1995), Poselennya Dniprovs”koho Livoberezhzhya X–XV st. (za materialamy poselen” poblyzu sil Komarivka ta Ozarychi), Kyiv. (In Ukrainian).
Vinogradov V. B. (1987), “Dva zerkala zolotoordynskoy epokhi iz Checheno-Ingushetii”, Sovetskaya arkheologiya, No. 1. (In Russian).
Gavrilova A. A. (1965), Mogil’nik Kudyrg·e kak istochnik po istorii altayskikh plemen, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Gorod Bolgar: Remeslo metallurgov, kuznetsov, liteyshchikov (1996), Kazan. (In Russian).
Dovzhenok V. Y. (1961), “Tatars”ke misto na Nyzhn”omu Dnipri chasiv pizn”oho seredn”ovichchya”, in Arkheolohichni pam”yatky URSR, Vol. X. (In Ukrainian).
Ivanov V. A. and Kriger V. A. (1988), Kurgany kypchakskogo vremeni na Yuzhnom Urale (XII–XIV vv.), Moscow. (In Russian).
Zorin A. V., Razdorskiy A. I. and Shchavelev S. P. (1999), Kursk. Istoriya goroda ot srednevekov’ya k novomu vremeni: X–XVII, Kursk, available at: http://old-kursk.ru/book/kursk_XXVII/page122.html (In Russian).
Karimova R. R. (2013), Elementy ubranstva i aksessuary kostyuma kochevnikov Zolotoy Ordy (tipologiya i sotsiokul’turnaya interpretatsiya), Kazan. (In Russian).
Koval’ V. Yu. (1998), “Predmety vostochnogo importa iz Rostislavlya Ryazanskogo”, Rossiyskaya arkheologiya, No. 2. (In Russian).
Kozlova A. V. (2005), “Vostochnyye predmety byta, remesla i torgovli iz raskopok v Velikom Novgorode”, in Novgorod i Novgorodskaya zemlya. Istoriya i arkheologiya: Materialy nauch. konf., Issue 19: Novgorod, Novgorod i Novgorodskaya zemlya. Istoriya i arkheologiya Novgoroda, available at: www.bibliotekar.ru./rusNovgorod/115.htm (In Russian).
Kubankin D. A. (2012), “Russkaya obshchina zolotoordynskogo goroda Ukeka”, Povolzhskaya arkheologiya, No. 1. (In Russian).
Kuznetsova T. M. (1987a), “Zerkala iz skifskikh pamyatnikov VI–III vv. do n. e. (klassifikatsiya i khronologicheskoye raspredeleniye)”, Sovetskaya arkheologiya, No. 1. (In Russian).
Kuznetsova T. M. (1987b), “O terminakh dlya opisaniya zerkal iz skifskikh pamyatnikov”, Sovetskaya arkheologiya, No. 2. (In Russian).
Lubo-Lesnichenko E. I. (1971), “Kitayskiye bronzovyye zerkala s izobrazheniyem zhivotnykh i vinograda v sobranii Ermitazha”, in Soobshcheniya Gosudarstvennogo Ermitazha, Issue XXXII. (In Russian).
Muzeynyy portal “Istoriya i kul’tura narodov Sibiri i Dal’nego Vostoka”, No. 762: Zerkalo s shishechkoy-petley i l’vami (iz kol. “Metallicheskiye zerkala”), available at: www.sati.archaeology.nsc.ru/museum/prj7/_index.php?sub=all (In Russian).
Popandopulo Z. Kh. (2002), “Srednevekovyye zerkala gorodishcha Bol’shiye Kuchugury”, in Starozhytnosti stepovoho Prychornomor”ya i Krymu, Vol. X, Zaporizhia. (In Russian).
Priymak V. V. (2013), “Territoriya verkhnego i srednego techeniy Psla v zolotoordynskoye vremya (seredina XIII–XIV vv.)”, in Oboyan’ i oboyantsy v otechestvennoy i zarubezhnoy istorii i kul’ture: Sb. materialov mezhregional’noy nauch. konf. (g. Oboyan’, 21 aprelya 2012 g.), Oboyan, available at: http://old-kursk.ru/book/obojan/ra022.html (In Russian).
Pugachenkova G. A. (1961), “Bronzovoye zerkalo iz Termeza”, Sovetskaya etnografiya, No. 1. (In Russian).
Rudenko K. (2004), “Metallicheskiye zerkala zolotoordynskogo vremeni iz sobraniya Natsional’nogo muzeya Respubliki Tatarstan”, Tatarskaya arkheologiya, No. 1–2 (12–13). (In Russian).
Rudenko S. i Glukhov A. (1927), “Mogil’nik Kudyrg·e na Altaye”, in Materialy po etnografii, Issue 2, Leningrad. (In Russian).
Svistun G. E. and Shevchenko O. A. (2013), “Zolotoordynskoye zerkalo iz fondov Khudozhestvenno-memorial’nogo muzeya I. E. Repina”, in Vostochnoyevropeyskiye drevnosti: Sb. nauch. trudov, Voronezh. (In Russian).
Sydorenko O. V. and Suprunenko O. B. (2005), “Znakhidka zolotoordyns”koho dzerkala pid Lubnamy”, Arkheolohichnyy litopys Livoberezhnoyi Ukrayiny, No. 1–2. (In Ukrainian).
Smirnov A. P. (1951), Volzhskiye Bulgary, Moscow. (In Russian).
Starozhytnosti Kremenchuka: Arkheolohichni pam”yatky terytoriyi ta okruhy mista (2004), Poltava and Kremenchuk. (In Ukrainian).
Stepi Evrazii v epokhu srednevekov’ya (1981), Moscow. (In Russian).
Suprunenko O. B. (2010), “Novi znakhidky zolotoordyns”koyi doby na Poltavshchyni”, in Starozhytnosti Livoberezhnoho Podniprov”ya: Zb. nauk. prats” i materialiv X nauk.-prakt. seminaru “Okhorona ta doslidzhennya pam”yatok arkheolohiyi” (m. Komsomol”s”k, 14–16 serpnya 2010 r.), Kyiv and Poltava. (In Ukrainian).
Suprunenko O. B. (2013), “Novi materialy zolotoordyns”koho chasu z ponyzzya Psla”, in Pratsi Tsentru pam”yatkoznavstva, Issue 24. (In Ukrainian).
Suprunenko O. B., Pryymak V. V. and Myronenko K. M. (2004), in Starozhytnosti zolotoordyns”koho chasu Dniprovs”koho lisostepovoho Livoberezhzhya, Kyiv and Poltava. (In Ukrainian).
Symonovich E. A. (1960), “Pamyatniki pozdnekochevnicheskogo vremeni v Podneprov’ye”, in Kratkiye soobshcheniya Instituta arkheologii AN SSSR, Issue 81. (In Russian).
Tarabanov V. A. (1984), “Srednevekovyye pogrebeniya Lenino-khabl’skogo mogil’nika (po raskopkam 1975 g.)”, in Voprosy arkheologii Adygei, Maykop. (In Russian).
Tishkin A. A. i Seregin N. N. (2011), Metallicheskiye zerkala kak istochnik po drevney i srednevekovoy istorii Altaya (po materialam Muzeya arkheologii i etnografii Altaya Altayskogo gosudarstvennogo universiteta), Barnaul, available at: www.istmira.com/istsrvk/metallicheskie-zerkala-kak-istochnik-po-drevnej-i/ (In Russian).
Tishkin A. A. and Seregin N. N. (2013), “Kitayskiye izdeliya iz arkheologicheskikh pamyatnikov rannesrednevekovykh tyurok Tsentral’noy Azii”, Teoriya i praktika arkheologicheskikh issledovaniy, No. 1 (7). (In Russian).
Fakhrutdinov R. G. (1984), Ocherki po istorii Volzhskoy Bulgarii, Moscow. (In Russian).
Fedorov-Davydov G. A. (1966), Kochevniki Vostochnoy Evropy pod vlast’yu zolotoordynskikh khanov: Arkheologicheskiye pamyatniki, Moscow. (In Russian).
Fedorov-Davydov G. A. (1976), Iskusstvo kochevnikov i Zolotoy Ordy: Ocherki kul’tury i iskusstva narodov Evraziyskikh stepey i zolotoordynskikh gorodov, Moscow. (In Russian).
Yamilova R. R. (2009), “Semantika zoomorfnykh izobrazheniy na tkanyakh i atributakh kostyuma epokhi Zolotoy Ordy. Zolotoordynskoye naslediye”, in Materialy Mezhdunarodnoy nauch. konf. “Politicheskaya i sotsial’no-ekonomicheskaya istoriya Zolotoy Ordy XIII–XV vv.”. 17 marta 2009 g.: Sb. statey, Issue 1. Kazan, available at: http://swordmaster.ord/2012/07/07/semantika-zoomorfnyh-izobrazheniy-na-tkanyah-i-atributah-kostyuma-epohi-zolotoy-ordy.html (In Russian).
The Metropolitan museum of art, available at: www.metmyseum.org/collection/the-collection-online/search/49587?rpp=60&pg=1&ft=mirror&where=Asia&pos=31
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.