СХОДОЗНАВЧА СПАДЩИНА О. КАРАЄВА
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
О. Караєв – один з перших дослідників-сходознавців Киргизстану. Він народився 1930 року в селі Сайлик Чуйської долини. Закінчив історичний факультет Киргизького державного університету. У 1963 році в Москві захистив кандидатську дисертацію на тему “Арабсько-перські джерела XII століття про киргизів і Киргизстан”. У 1984 році в Ташкенті в Інституті сходознавства Академії наук Узбекистану імені Абу Райхан Беруні успішно захистив докторську дисертацію на тему “Історія Караханідського каганату (X – початок XIII ст.)”. О. Караєв виховувався радянською школою сходознавства і згодом зробив великий внесок у справу вивчення питань цього напрямку. Арабо-перські автори IX–X ст. залишили дуже цінні відомості про господарське життя киргизів. У дослідженнях О. Караєва виявлено, що киргизи протягом I–II тисячоліть н. е. займалися тваринництвом, землеробством, полюванням і торгівлею. Їхнім основним життєвим джерелом було тваринництво. У віруваннях переважав шаманізм. Але було поширене й маніхейство, поклоніння Тенгрі і духам предків, що займало головне місце в давніх віруваннях. До досліджуваних О. Караєвим питань увійшли відомості про торгові траси, міста, аули й кишлаки, про побут, господарство та культуру киргизів у середні віки. Виявлені автором матеріали в майбутньому, безперечно, будуть підтверджуватися археологічними знахідками та польовими матеріалами. У своїх дослідженнях О. Караєв аналізував відомості, що містяться в працях таких арабських авторів, як Ібн Хордадбех (820–912 рр.), Ібн ал-Факіх (X ст.), Кудама Ібн Джафар (помер у 958 р.), ал-Істахрі (X ст.), ал-Мукаддасі (947–1000 рр.), Абу Дулаф (X ст.), Махмуд Кашгар (XI ст.), ал-Марвазі (XI–XII ст.), у творі невідомого автора перською мовою “Худуд ал-алам” (X ст.), у працях перських авторів Гардізі (X ст.), ал-Ідрісі (1100–1164 рр.), Ібн Бекрана (XII ст.), Мухаммеда Ауфі (X ст.), ат-Табарі, ал-Йакубі, Ібн Руста, ал-Масуді. Деякі з цих авторів писали з чуток, а деякі з них дісталися до просторів нинішньої Середньої Азії й писали на основі побаченого і засвідченого.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Караєв, спадщина, Сходознавство
Азимджанова С. А. К истории Ферганы второй половины XV в. Ташкент, 1957.
Акимушкин О. Ф. Моголистан, моголы и киргизы в первой половине XVI в. (заметки по политической истории региона) // Письменные памятники и проблемы истории культуры народов Востока. Ч. 1. Москва, 1975.
Аристов Н. А. Усуни и кыргызы. Очерки истории быта населения западного Тянь-Шаня и исследования по его исторической географии. Бишкек, 2001.
Ахмедов Б. А. К изучению политической истории Киргизии XV века // Общественные науки в Узбекистане, 1961, № 5.
Бартольд В. В. Кыргыз жана Кыргызстан тарыхы боюнча тандалма эмгектер / Түз. Кошумча түшүндүрмөлөр ж-а алгы сөз жазган Ө. Караев. Бишкек, 1997.
Бернштам А. Н. Избранные труды по археологии и истории кыргызов и Кыргызстана. Т. I. Бишкек, 1998.
Вамбери Г. История Бохары или Трансоксании с древнейших времен до настоящего по восточным обнародованным и не обнародованным историческим источникам / Перев. А. П. Павловского. Т. I. Санкт-Петербург, 1873.
Златкин И. Я. История Джунгарского ханства 1635–1758 гг. Москва, 1983.
Иванов П. П. Очерки по истории Средней Азии XVI – сер. XIX в. Москва, 1958.
Караев О. Арабские и персидские источники IX–XII веков о киргизах и Киргизии. Фрунзе, 1968.
Караев О. Моголистан и улус Чагатая. Фрунзе, 1973.
Караев О. К вопросу о социально-экономических отношениях и о политическом строе в Средней Азии X–XII веков // Известия Академии наук Киргизской ССР . Общественные науки, 1977, № 1.
Караев О. О населении Центрального Тянь-Шаня и Семиречья в IX–XI веках // Известия Академии наук Киргизской ССР . Общественные науки, 1980, № 5.
Караев О. История Караханидского каганата. Фрунзе, 1983.
Крачковский И. Ю. Избранные сочинения. Т. IV. Москва – Ленинград, 1957.
Кылычев А. М. XIV–XV к-гы Теңир-Тоо жана ага чектеш аймактардын тарыхы (шараф ад-Дин Али Йездинин “Зафар-наме” асарларынын маалыматтары боюнча). Бишкек, 2004.
Мокеев А. М. Этапы этнической истории и социальной организации кыргызского народа на Тянь-Шане в XVI – сер. XVIII вв. // Известия Академии наук Республики Кыргызстан. Общественные науки, 1991, № 4.
Мокрынин В. П. Торговые связи Киргизстана (VI–X вв.) // Арабо-персидские источники о тюркских народах. Фрунзе, 1973.
Петров К. И. К истории движения киргизов на Тянь-Шань и их взаимоотношения с ойратами. Фрунзе, 1961.
Пищулина К. А. Юго-Восточный Казахстан в середине XIV – нач. XV вв. Алма-Ата, 1983.
Риттер К. Землеведение. Географии стран Азии, находящихся в непосредственном сношениях с Россиею / Перев. и доп. В. В. Григорьева. Вып. II. Санкт-Петербург, 1873.
Туманович Н. Н. Сочинение Мирзы Мухаммед-Хайдера “Тарих-и Рашиди” как источник по истории киргизов и Киргизии // Арабо-персидские источники о тюркских народах. Фрунзе, 1973.
Чимитдоржиев Ш. Б. Взаимоотношения Монголии и Средней Азии в XVII–XVIII вв. Москва, 1979.
Юдин В. П. Центральная Азия в XIV–XVIII веках глазами востоковеда. Алматы, 2001.
Якубовский А. Я. Феодальное общество Средней Азии и его торговля с Восточной Европой в X–XI вв. // Материалы по истории Узбекской, Таджикской и Туркменской ССР. Ч. I. Москва – Ленинград, 1932.
REFERENCES
Azimdzhanova S. A. (1957), K istorii Fergany vtoroy poloviny XV v., Tashkent. (In Russian).
Akimushkin O. F. (1975), ‘Mogolistan, mogoly i kirgizy v pervoy polovine XVI v. (zametki po politicheskoy istorii regiona)”, in Pis’mennyye pamyatniki i problemy istorii kul’tury narodov Vostoka, Part 1, Moscow. (In Russian).
Aristov N. A. (2001), Usuni i kyrgyzy. Ocherki istorii byta naseleniya zapadnogo Tyan’-Shanya i issledovaniya po ego istoricheskoy geografii, Bishkek. (In Russian).
Akhmedov B. A. (1961), “K izucheniyu politicheskoy istorii Kirgizii XV veka”, Obshchestvennyye nauki v Uzbekistane, No. 5. (In Russian).
Bartol’d V. V. (1997), Kyrgyz jana Kyrgyzstan taryhy boıýncha tandalma emgekter, Túz. Koshýmcha túshúndúrmólór j-a algy sóz jazgan Ó. Karaev, Bishkek. (In Kyrgyz).
Bernshtam A. N. (1998), Izbrannyye trudy po arkheologii i istorii kyrgyzov i Kyrgyzstana, Vol. I. Bishkek. (In Russian).
Vamberi G. (1873), Istoriya Bokhary ili Transoksanii s drevneyshikh vremen do nastoyashchego po vostochnym obnarodovannym i ne obnarodovannym istoricheskim istochnikam, Transl. By A. P. Pavlovsky, Vol. I, Saint Petersburg. (In Russian).
Zlatkin I. Ya. (1983), Istoriya Dzhungarskogo khanstva 1635–1758 gg., Moscow. (In Russian).
Ivanov P. P. (1958), Ocherki po istorii Sredney Azii XVI – ser. XIX v., Moscow. (In Russian).
Karayev O. (1968), Arabskiye i persidskiye istochniki IX–XII vekov o kirgizakh i Kirgizii, Frunze. (In Russian).
Karayev O. (1973), Mogolistan i ulus Chagataya, Frunze. (In Russian).
Karayev O. (1977), “K voprosu o sotsial’no-ekonomicheskikh otnosheniyakh i o politicheskom stroye v Sredney Azii X–XII vekov”, Izvestiya Akademii nauk Kirgizskoy SSR. Obshchestvennyye nauki, No. 1. (In Russian).
Karayev O. (1980), “O naselenii Tsentral’nogo Tyan’-SHanya i Semirech’ya v IX–XI vekakh”, Izvestiya Akademii nauk Kirgizskoy SSR. Obshchestvennyye nauki, No. 5.
Karayev O. (1983), Istoriya Karakhanidskogo kaganata, Frunze. (In Russian).
Krachkovskiy I. Yu. (1957), Izbrannyye sochineniya, Vol. IV, Moscow, Leningrad. (In Russian).
Kylychev A. M. (2004), XIV–XV k-gy Tenir-Too zhana aga chektesh aymaktardyn tarykhy (sharaf ad-Din Ali Yyezdinin “Zafar-name” asarlarynyn maalymattary boyuncha), Bishkek. (In Kyrgyz).
Mokeyev A. M. (1991), “Etapy etnicheskoy istorii i sotsial’noy organizatsii kyrgyzskogo naroda na Tyan’-Shane v XVI – ser. XVIII vv.”, Izvestiya Akademii nauk Respubliki Kyrgyzstan. Obshchestvennyye nauki, No. 4. (In Russian).
Mokrynin V. P. (1973), “Torgovyye svyazi Kirgizstana (VI–X vv.)”, in Arabo-persidskiye istochniki o tyurkskikh narodakh, Frunze, 3. (In Russian).
Petrov K. I. (1961), K istorii dvizheniya kirgizov na Tyan’-SHan’ i ikh vzaimootnosheniya s oyratami, Frunze. (In Russian).
Pishchulina K. A. (1983), Yugo-Vostochnyy Kazakhstan v seredine XIV – nach. XV vv,. Almaty. (In Russian).
Ritter K. (1873), Zemlevedeniye. Geografii stran Azii, nakhodyashchikhsya v neposredstvennom snosheniyakh s Rossiyeyu, Transl. by V. V. Grigor’yev, Issue II, Saint Petersburg. (In Russian).
Tumanovich N. N. (1973) “Sochineniye Mirzy Mukhammed-Khaydera “Tarikh-i Rashidi” kak istochnik po istorii kirgizov i Kirgizii”, in Arabo-persidskiye istochniki o tyurkskikh narodakh, Frunze. (In Russian).
Chimitdorzhiyev Sh. B. (1979), Vzaimootnosheniya Mongolii i Sredney Azii v XVII–XVIII vv., Moscow. (In Russian).
Yudin V. P. (2001), Tsentral’naya Aziya v XIV–XVIII vekakh glazami vostokoveda, Almaty. (In Russian).
Yakubovskiy A. Ya. (1932), “Feodal’noye obshchestvo Sredney Azii i ego torgovlya s Vostochnoy Evropoy v X–XI vv.”, in Materialy po istorii Uzbekskoy, Tadzhikskoy i Turkmenskoy SSR, Part I. Moscow, Leningrad. (In Russian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.