КОНЦЕПЦІЯ ВЛАДИ ЦАДИКА У ВЧЕННІ ХАСИДІВ ПРО МОЛИТВУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  I. В. Туров

Анотація

У пропонованій статті відзначається, що різноманіття концепцій літургійного служіння хасидів зводиться до трьох основних типів: практики споглядання літер літургійних текстів, медитації, орієнтованої на сутності божественної плероми, й екзотеричної молитовної практики. У кожній з них ґрунтовно опрацьовуються положення про виняткові здібності цадиків впливати на вищі світи та забезпечувати людей божественними благами. У першому випадку мова йде про те, що лише праведні пастирі здатні цілковито усунути власну індивідуальність і злитися з Творцем воєдино. Щира молитва простих людей може в деяких випадках завдати шкоди обраному народу. Тому покора цадикам є першоосновою благополуччя спільноти правовірних. У другому випадку лідер хасидів постає перед нами в образі рятувальника жителів горішнього світу. Він відновлює гармонію царства сфірот. Без його допомоги неможливо позбавити стражденну наречену Шехіну від мук вигнання та забезпечити її любовне побачення з небесним нареченим. Відповідно, уява про цадика як про людину, на якій перебуває Шехіна, є вирішальною обставиною, що визначає його владу над громадою. У третьому випадку Всесвіт описується як божественне царство. Голова хасидів виконує обов’язки наближеного до його повелителя. Стосунки цадиків із Всевишнім в усьому подібні стосункам простих хасидів з ним. Віруючі регулярно відвідують своїх лідерів, щоб просити їх про виконання своїх бажань. Праведні пастирі переказують ці прохання володарю світу, а той виконує їх. Осмислення ситуації в такий спосіб важливе для підтримки встановленої гармонії космічної ієрархії. Всі три розглянуті доктрини синагогальної служби є рівноцінними і доповнюють одна одну. Всі три, згідно з дослідженнями, рівною мірою важливі для обґрунтування всеосяжної влади цадиків.

Як цитувати

ТуровI. В. (2022). КОНЦЕПЦІЯ ВЛАДИ ЦАДИКА У ВЧЕННІ ХАСИДІВ ПРО МОЛИТВУ. Східний світ, (2-3), 91-107. https://doi.org/10.15407/orientw2016.02.091
Переглядів статті: 9 | Завантажень PDF: 4

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Влада, молитва, хасиди, цадик

Посилання

Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике. Иерусалим − Москва, 2004.

Bereshit Raba / ed. Teodor-Albek. Jerusalem, 1996.

Dov Ber mi-Mezhirecz. Magid dvarav le-Yaaqov / Еd. R Schats-Uffenheimer. Jerusalem, 1976.

Dubnov S. Toldot ha-hasidut. Tel Aviv, 1960.

Elimelekh mi-Lyzhansk. Noam Elimelekh. Jerusalem, 1978.

Enelow H. Kawwana: The Struggle for Inwardness in Judaism // Studies in Jewish Literature issued in honour of Professor K. Kohler. Berlin, 1913.

Etkes I. Baal Shem. Ha-Besht – Magiya, Mistika, Hanhaga. Jerusalem, 2001.

Fine L. The Contamplative Practice of Yehudim in Lurianic Kabbalah // Jewish Spirituality. Vol. 2. New-York, 1997.

Haim Tirer mi-Tshernovits. Beer maim haim. Jerusalem, 1970.

Idel M. Jewish Magic from the Renaissance Period to Early Hasidism // Religion, Science, and Magic. New York, 1989.

Idel M. Qabbalah: hebetim hadashim. Jerusalem, 1993.

Idel M. Hasidism, Between Ecstasy and Magic. New York, 1995.

Idel M. Messianic Mystics. New Haven and London, 1998.

Idel M. “Higher then time”: Observation on some concepts of time in Kabbalah and Hasidism // Time and Eternity in Jewish Mysticism. Leiden – Boston, 2015.

Idel M. Visualization of Colors, 1: David ben Yehudah he-Ḥasid’s Kabbalistic Diagram // Ars Judaica, 2015, № 11.

Jacobs L. Hasidic Prayer. London, 1993.

Koyfman Ts. Be Kol darkeha dahu: Tfisat ha-elohut ve-ha-avoda be-geshmiut be-reiya ha-hasidut. Hotsaat Universita Bar Ilan, 2008.

Levi Itshaq mi-Berdichev. Qdushat Levi. Jerusalem, 1958.

Liebes Y. Studies in the Zohar. Albany, 1993.

Menahem Mendel mi-Vitebsk. Pri ha-arets. Jerusalem, 1989.

Menahem Nahum mi-Tshernobyl. Meor eynayim. Jerusalem, 1989.

Moshe Haym Efraim mi-Sudylkov. Degel mahane Efrayim. Jerusalem, 1994.

Nigal G. Al meqorot ha-dvequt be-sifrut reshit ha-hasidut // Kiryat sefer, 1971, № 46.

Pechter M. Iqvot hashpaato shel sefer “Reshit hokhma” le-R. Eliyahu de Vidas be-kitvey R. Yaaqov Yosef mi-Polonoye // Mehkarim be-Qabbalah, be filosofiya ehudit u-ve sifrut hamusar ve-ha-haut musagim le Ishayahu Tishby. Jerusalem, 1986.

Rabinowitsch Z. Ha-Hasidut ha-litait. Jerusalem, 1961.

Sack B. Ha-Tfila be-Mishnato shel r. Moshe Qordovero // Daat, 1982, № 9.

Sack B. Iyun be-hashpaat r. Moshe Qordovero al ha-hasidut // Eshel Beer Sheva, 1986, № 3.

Sack B. Be-Shaarey ha-qabbalah shel R. Moshe Kordovero. Jerusalem, 1995.

Sack B. The Influence of Reshit hokhmah on the Teachings of the Maggid of Mezhirech // Hassidism reappraised. London, Portland, Oregon, 1997.

Schatz-Uffenheimer R. Ha-hasidut ke-mistika. Jerusalem, 1980.

Scholem G. Ha-shlav ha-aharon: Mehqarey ha-hasidut shel Gershom Sholem. Jerusalem, 2008.

Sefer Shivhey ha-Besht / Еd. A. Rubinstein. Jerusalem, 2005.

Shneur Zalman mi-Lyady. Liqutey amarim: Tanya. Moscow, 2005.

Tishby I. Mishnat ha-zohar. Jerusalem, 1971.

Torat ha-Magid. Vol. 1. Tel-Aviv, 1969.

Weiss J. The Studies in Eastern European Jewish Mysticism. Oxford, 1997.

Wilensky M. Hasidim u-mitnagdim. Vol. 1. Jerusalem, 1970.

Wortheym A. Halakhot ve-halikhot be-hasidut. Jerusalem, 1960.

Yaaqov Yosef mi-Polonoye. Toldot Yaaqov Yosef. Jerusalem, 1973.

Zohar. Jerusalem, 1958.

REFERENCES

Sholem G. (2004), Osnovnyye techeniya v evreyskoy mistike, Jerusalem and Moscow. (In Russian).

Bereshit Raba (1996), in J. Theodor and Ch. Albeck (Eds.), Jerusalem.

Dov Ber mi-Mezhirecz (1976), in R Schats-Uffenheimer (Ed.), Magid dvarav le-Yaaqov, Jerusalem. (In Hebrew).

Dubnov S. (1960), Toldot ha-hasidut, Tel Aviv. (In Hebrew).

Elimelekh mi-Lyzhansk (1978), Noam Elimelekh, Jerusalem. (In Hebrew).

Enelow H. (1913), “Kawwana: The Struggle for Inwardness in Judaism”, in Studies in Jewish Literature issued in honour of Professor K. Kohler, Berlin.

Etkes I. (2001), Baal Shem. Ha-Besht – Magiya, Mistika, Hanhaga, Jerusalem.

Fine L. (1997), “The Contamplative Practice of Yehudim in Lurianic Kabbalah”, in Jewish Spirituality, Vol. 2, New York.

Haim Tirer mi-Tshernovits (1970), Beer maim haim, Jerusalem. (In Hebrew).

Idel M. (1989), “Jewish Magic from the Renaissance Period to Early Hasidism”, in Religion, Science, and Magic, New York.

Idel M. (1993), Qabbalah: hebetim hadashim, Jerusalem. (In Hebrew).

Idel M. (1995), Hasidism, Between Ecstasy and Magic, New York.

Idel M. (1998), Messianic Mystics, New Haven and London.

Idel M. (2015), “ ‘Higher then time’: Observation on some concepts of time in Kabbalah and Hasidism”, in Time and Eternity in Jewish Mysticism, Leiden and Boston.

Idel M. (2015), “Visualization of Colors, 1: David ben Yehudah he-Ḥasid’s Kabbalistic Diagram”, Ars Judaica, No. 11.

Jacobs L. (1993), Hasidic Prayer, London.

Koyfman Ts. (2008), Be Kol darkeha dahu: Tfisat ha-elohut ve-ha-avoda be-geshmiut be-reiyaha-hasidut, Hotsaat Universita Bar Ilan. (In Hebrew).

Levi Itshaq mi-Berdichev (1958), Qdushat Levi, Jerusalem. (In Hebrew).

Liebes Y. (1993), Studies in the Zohar, Albany.

Menahem Mendel mi-Vitebsk (1989), Pri ha-arets, Jerusalem. (In Hebrew).

Menahem Nahum mi-Tshernobyl (1989), Meor eynayim, Jerusalem. (In Hebrew).

Moshe Haym Efraim mi-Sudylkov (1994), Degel mahane Efrayim, Jerusalem. (In Hebrew).

Nigal G. (1971), “Al meqorot ha-dvequt be-sifrut reshit ha-hasidut”, in Kiryat sefer, No. 46. (In Hebrew).

Pechter M. (1986), “Iqvot hashpaato shel sefer ‘Reshit hokhma’ le-R. Eliyahu de Vidas be-kitvey R. Yaaqov Yosef mi-Polonoye”, in Mehkarim be-Qabbalah, be filosofiya ehudit u-ve sifrut hamusar ve-ha-haut musagim le Ishayahu Tishby, Jerusalem. (In Hebrew).

Rabinowitsch Z. (1961), Ha-Hasidut ha-litait, Jerusalem. (In Hebrew).

Sack B. (1982), “Ha-Tfila be-Mishnato shel r. Moshe Qordovero”, in Daat, No. 9. (In Hebrew).

Sack B. (1986), “Iyun be-hashpaat r. Moshe Qordovero al ha-hasidut”, in Eshel Beer Sheva, No. 3. (In Hebrew).

Sack B. (1995), Be-Shaarey ha-qabbalah shel R. Moshe Kordovero, Jerusalem. (In Hebrew).

Sack B. (1997), “The Influence of Reshit hokhmah on the Teachings of the Maggid of Mezhirech”, in Hassidism reappraised, London, Portland and Oregon.

Schatz-Uffenheimer R. (1980), Ha-hasidut ke-mistika, Jerusalem. (In Hebrew).

Scholem G. (2008), Ha-shlav ha-aharon: Mehqarey ha-hasidut shel Gershom Sholem, Jerusalem. (In Hebrew).

Sefer Shivhey ha-Besht (2005), Rubinstein A. (Ed.), Jerusalem. (In Hebrew).

Shneur Zalman mi-Lyady (2005), Liqutey amarim: Tanya, Moscow.

Tishby I. (1971), Mishnat ha-zohar, Jerusalem. (In Hebrew).

Torat ha-Magid (1969), Vol. 1, Tel-Aviv. (In Hebrew).

Weiss J. (1997), The Studies in Eastern European Jewish Mysticism, Oxford.

Wilensky M. (1970), Hasidim u-mitnagdim, Vol. 1, Jerusalem. (In Hebrew).

Wortheym A. (1960), Halakhot ve-halikhot be-hasidut, Jerusalem. (In Hebrew).

Yaaqov Yosef mi-Polonoye (1973), Toldot Yaaqov Yosef, Jerusalem. (In Hebrew).

Zohar (1958), Jerusalem. (In Hebrew).