ПИТАНЯ ПРО РОЛЬ АЗЕРБАЙДЖАНУ В РУСІ ЗА КОНСТИТУЦІЮ В ІРАНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Е. Я. Мадатлі

Анотація

Проблема національного відродження, зародження й розвитку національно-демократичного руху в Південному Азербайджані, розширення цього прогресивного руху в масштабі всього Ірану стала темою, до якої іранські історики звертаються, починаючи з 20-х років минулого століття, продовжуючи дослідження цього питання й у наші дні. У представленій статті ця тема розкривається на основі критичної оцінки книги відомого іранського історика, професора Утрехтського університету (Голландія) азербайджанця Тураджа Атабекі “Азербайджан у сучасному Ірані”, виданої в Тегерані в 1997 році. Слід зазначити, що в ході дослідження Т. Атабекі зумів відтворити живу картину подій тих років, використавши офіційні іранські архівні документи й матеріали, радянські архіви, архіви Міністерства закордонних справ Великобританії, документи з Національного архіву США у Вашингтоні, архівні документи Азербайджанської демократичної партії й Азербайджанського національного уряду, архіви Азербайджанської Республіки, матеріали періодики Ірану й Азербайджану, мемуари діячів Азербайджанської Демократичної Республіки (1918–1920), національних урядів Шейха Мухаммеда Хіябані (квітень – вересень 1920 р.), Сеїда Джафара Пішеварі (1945–1946) і діячів еміграції. У розглянутій роботі Т. Атабекі хоча й висвітлюється роль Азербайджану й Тебріза в суспільно-політичній історії Ірану, однак у ній практично не знаходить відображення вирішальна роль Саттархана та його соратників по боротьбі в русі Машрута. У той час як у документах і матеріалах тієї доби, в періодичній національній та закордонній пресі його справедливо звеличували як героя-рятівника руху за Конституцію в Ірані.

Як цитувати

Мадатлі, Е. Я. (2022). ПИТАНЯ ПРО РОЛЬ АЗЕРБАЙДЖАНУ В РУСІ ЗА КОНСТИТУЦІЮ В ІРАНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ. Східний світ, (4), 65-73. https://doi.org/10.15407/orientw2016.04.065
Переглядів статті: 15 | Завантажень PDF: 6

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

іранська історіографія, Азербайджан, Конституція

Посилання

Вышнеградова А. Революционное движение в Иранском Азербайджане // Новый Восток, 1922, № 2.

Иванова М. Н. Национально-освободительное движение в Иранском Азербайджане в 1918–1920 гг. // Краткие сообщения Института востоковедения АН ССР . Т. XIV. Москва, 1955.

Ильински Г. Шейх Мухаммед Хиябани // Революционный Восток, 1934, № 6 (28).

Тагиева Ш. А. Национально-освободительное движение в Иранском Азербайджане в 1917–1920 гг. Баку, 1956.

Хатами A. Иран – страна и люди. Москва, 2016.

Abadian H. Rəsulzadə, Firqe-ye Demokrat və təhəvvulat-e moaser-e İran. Tehran, 1376.

Adəmiyyət F. Fekr-e demokrasi-ye ectemayi dər Nehzət-e Məşrute-ye İran. Tehran, 1961.

Atabəyi T. Azərbaycan dər İran-e moaser. Tehran, 1376.

Atabəyi T. Azərbaycan: etnik mənşəyi və İranda qüdrət uğrunda mübarizəsi. Azərbaycan dilində nəşrinə ön söz. Bakı, 2002.

Doktor Zehtabi M. (Kirişçi). Azərbaycan türklərinin əski tarixi. 1-ci cild. Təbriz, 1377; 2-ci cild. Təbriz, 1379.

Heyət Cavad. Dr. Turac Atabəyinin “Azərbaycan” kitabı üzərində bir dəyərləndirmə və təkmilləşdirmə // Atabəyi T. Azərbaycan: etnik mənşəyi və İranda qüdrət uğrunda mübarizəsi. Azərbaycan dilində nəşrinə ön söz. Bakı, 2002.

Kəsrəvi Ə. Qiyam-e Şeyx Məhəmməd Xiyabani. Məhəmmədəli Humayun Katuzianın redaktəsi və müqəddiməsi ilə. Tehran, 1376.

Kəsrəvi Ə. Tarix-e hicdəhsale-ye Azərbaycan ya sərneveşt-e qordan və deliran. Celd-e əvvəl və celd-e dovvom. Tehran, 2537 (по тогдашнему шахскому календарю, который ныне не используется).

Kəsrəvi Ə. Tarix-e məşrute-ye İran. Celd-e əvvəl və celd-e dovvom, çape çahardəhom. Tehran, 2537а.

Kəsrəvi Ə. Tarix-e Məşrute-ye İran. 1-ci cild, 14-ca nəşr. Tehran, 1978.

Mədətli E. Azərbaycan həqiqətləri İran tarixşünaslığında. Bakı, 2011.

Məlikzadə M. Tarix-e enqelab-e məşrutiyyət-e İran. 4-cü cild, 2-ci nəşr. Tehran, 1984.

Məmmədli Q. Xiyabani. Bakı, 1949.

Müxbirüssəltənə Hidayət M. Xaterat və Xətərat. 3-cü nəşr. Tehran, 1982.

Pişəvəri M. C. “Axərin səngər-e azadi” – məcmue-ye məğalat Mir Cəfər Pişevəri dər ruznameye // “Həğiğət” – ərkan-e ettehadiye-ye umumi kargəran-e İran, 1300–1301 / Be kuşeş-e Rəhim Rəisniya. Tehran, 1377.

Pişəvəri M. C. (Cavadzadə Xalxali). Seçilmiş əsərləri // “Azərbaycan” ruznaməsinin nəşriyyəsi, 1965, yersiz.

Rəsulzadə M. Ə. Qozareşhayi əz enğelab-e Məşrutiyyət-e İran. Tehran, 1377.

Tağıyeva Ş. Ə. 1920-ci il Təbriz üsyanı. Bakı, 1990.

Tağıyeva Ş., Rəhimli Ə. (Bije), Bayramzadə S. Güney Azərbaycan. Bakı, 2000.

REFERENCES

Vyshnegradova A. (1922), “Revolyutsionnoye dvizheniye v Iranskom Azerbaydzhane”, in Novyy Vostok, No. 2. (In Russian).

Ivanova M. N. (1955), “Natsional’no-osvoboditel’noye dvizheniye v Iranskom Azerbaydzhane v 1918–1920 gg.”, in Kratkiye soobshcheniya Instituta vostokovedeniya AN SSR, Vol. XIV, Moscow. (In Russian).

Il’inski G. (1934), “Sheykh Mukhammed Khiyabani”, in Revolyutsionnyy Vostok, No. 6, (28). (In Russian).

Tagiyeva Sh. A. (1956), Natsional’no-osvoboditel’noye dvizheniye v Iranskom Azerbaydzhane v 1917–1920 gg., Baku. (In Russian).

Khatami A. (2016), Iran – strana i lyudi, Moscow. (In Russian).

Abadian H. (1376), Rəsulzadə, Firqe-ye Demokrat və təhəvvulat-e moaser-e İran, Tehran. (In Azerbaijani).

Adəmiyyət F. (1961), Fekr-e demokrasi-ye ectemayi dər Nehzət-e Məşrute-ye İran, Tehran. (In Azerbaijani).

Atabəyi T. (1376), Azərbaycan dər İran-e moaser, Tehran. (In Azerbaijani).

Atabəyi T. (2002), Azərbaycan: etnik mənşəyi və İranda qüdrət uğrunda mübarizəsi, Azərbaycan dilində nəşrinə ön söz, Baku. (In Azerbaijani).

Doktor Zehtabi M. (Kirişçi) (1377, 1379), Azərbaycan türklərinin əski tarixi, Vols. 1–2, Tabriz. (In Azerbaijani).

Heyət Cavad (2002), “Dr. Turac Atabəyinin “Azərbaycan” kitabı üzərində bir dəyərləndirmə və təkmilləşdirmə”, in Atabəyi T., Azərbaycan: etnik mənşəyi və İranda qüdrət uğrunda mübarizəsi, Azərbaycan dilində nəşrinə ön söz, Baku. (In Azerbaijani).

Kəsrəvi Ə. (1376), Qiyam-e Şeyx Məhəmməd Xiyabani, Məhəmmədəli Humayun Katuzianın (Ed.), Tehran. (In Azerbaijani).

Kəsrəvi Ə. (2537), Tarix-e hicdəhsale-ye Azərbaycan ya sərneveşt-e qordan və deliran, Celd-e əvvəl və celd-e dovvom, Tehran. (In Azerbaijani).

Kəsrəvi Ə. (2537a), Tarix-e məşrute-ye İran, Celd-e əvvəl və celd-e dovvom, çape çahardəhom, Tehran. (In Azerbaijani).

Kəsrəvi Ə. (1978), Tarix-e Məşrute-ye İran, Vol. 1, 14th edition, Tehran. (In Azerbaijani).

Mədətli E. (2011), Azərbaycan həqiqətləri İran tarixşünaslığında, Baku. (In Azerbaijani).

Məlikzadə M. (1984), Tarix-e enqelab-e məşrutiyyət-e İran, Vol. 4, 2nd edition, Tehran. (In Azerbaijani).

Məmmədli Q. (1949), Xiyabani, Baku. (In Azerbaijani).

Müxbirüssəltənə Hidayət M. (1982), Xaterat və Xətərat, 3rd edition, Tehran. (In Azerbaijani).

Pişəvəri M. C. (1377), “ ‘Axərin səngər-e azadi’ – məcmue-ye məğalat Mir Cəfər Pişevəri dər ruznameye”, in “Həğiğət” – ərkan-e ettehadiye-ye umumi kargəran-e İran, 1300–1301, Be kuşeş-e Rəhim Rəisniya, Tehran. (In Azerbaijani).

Pişəvəri M. C. (Cavadzadə Xalxali) (1965), Seçilmiş əsərləri, “Azərbaycan” ruznaməsinin nəşriyyəsi. (In Azerbaijani).

Rəsulzadə M. Ə. (1377), Qozareşhayi əz enğelab-e Məşrutiyyət-e İran, Tehran. (In Azerbaijani).

Tağıyeva Ş. Ə. (1990), 1920-ci il Təbriz üsyanı, Baku. (In Azerbaijani).

Tağıyeva Ş., Rəhimli Ə. (Bije) and Bayramzadə S. (2000), Güney Azərbaycan, Baku. (In Azerbaijani).