КОНЦЕПЦІЯ ВЛАДИ ЦАДИКІВ У ВЧЕНІ ХАСИДІВ ПРО СИЛУ РОЗУМУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Хасиди вважають розум однією з найважливіших якостей, що визначають перевагу цадиків над іншими людьми. Ця стаття присвячена виявленню ролі зазначеної концепції в розробленій хасидами ідеології влади. Проведене дослідження обґрунтовує такі головні тези. По-перше, згідно з вченням лідерів розглянутого релігійного руху, інтелектуальна діяльність дозволяє праведному справляти вирішальний вплив на рішення Творця. По-друге, богоугодне мислення ґрунтується на змісті як таємних кабалістичних, так і загальновідомих рабинських писань. При цьому сказане в згаданих групах текстів не поділяється на інформацію вищого і нижчого порядку. Будь-яка із запропонованих моделей дозволяє цадику досягти стану справжньої величі розуму. По-третє, цадик, як провідник божественної волі, що наглядає за порядком у всіх сферах буття, зобов’язаний думати про кожного сущого, виходячи з реалій як світу горнього, так і земного. Саме важкий тягар влади зобов’язує його невпинно переживати різноманіття інтелектуального досвіду.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Влада, розум, хасиди, цадики
Сират К. История средневековой еврейской философии. Москва, 2003.
Шолем Г. Основные течения в еврейской мистике. Иерусалим − Москва, 2004.
Avivi J. Qabalat ha-Ari. Vol. 3. Jerusalem, 2011.
Bereshit Raba / Ed. Teodor-Albek. Jerusalem, 1996.
Dov Ber mi-Mezhirecz. Or ha-emet. New York, 1960.
Dov Ber mi-Mezhirecz. Or tora. Ney-York, 2004.
Dov Ber mi-Mezhirecz. Magid dvarav le-Yaaqov. New-York, 2004.
Gafni I. The world of the Talmud from the Mishnah to the Arab Conquest // Christianity and Rabbinic Judaism. Washington, 1993.
Green A. The Zaddiq as Axis Mundi in Later Judaism // Jewish Spirituality. New-York, 1987.
Green A. Tipologiya shel manhigut ve-ha-zadik ha-hasidy // Tsadik ve-eda. Hebetim historiyim ve-hevratiyim be-heqer ha-hasidut. Jerusalem, 2001.
Idel M. Ha-havaya ha-mistit etsel Avraham Abulafiya. Jerusalem, 1988.
Idel M. The Mystical Experience in Avraham Abulafia. Albany, New York, 1988.
Idel M. Maimonides and Kabalah // Studies in Maimonides. Cambridge, 1990.
Idel M. Prakim be-kabala ha-nevuit. Jerusalem, 1990.
Idel M. Qabbalah: hebetim hadashim. Jerusalem, 1993.
Idel M. Hasidism, Between Ecstasy and Magic. New York, 1995.
Idel M. Visualization of Colors, 1: David ben Yehudah he-Ḥasid’s Kabbalistic Diagram // Ars Judaica, 2015, № 11.
Josef ibn Kaspy. Mishna Kesef. Jerusalem, 1979.
Kalonimus Kalman Epstain mi-Krakov. Maor va-shemesh. Brooklyn – New York, 1985.
Kats S. Jewish Philosophers. Jerusalem, 1975.
Koyfman Ts. Be Kol darkeha dahu: Tfisat ha-elohut ve-ha-avoda be-geshmiut be-reiya ha-hasidut. Hotsaat Universita Bar Ilan, 2008.
Levi Itshaq mi-Berdichev. Qdushat Levi. Jerusalem, 1958.
Levine L. The Rabbinic Class of Roman Palestine in Late Antiquity. Jerusalem – New York, 1992.
Menahem Mendel mi-Vitebsk. Pri ha-arets. Parashat Matot ve-Masey. Jerusalem, 1989.
Menahem Nahum mi-Tshernobyl. Meor eynayim.
Moshe ben Maymon. Shmone Prakim. Tel-Aviv, 1948.
Moshe ben Maymon. More Nevuhim. Jerusalim, 1977.
Moshe Haym Efraim mi-Sudylkov. Degel mahane Efrayim. Jerusalem, 1954.
Pachter M. Le-Birur ha-musagim ktanut ve-gadlut be-kabalat ha-Ary ke-reka le-havanatam be-mahshava ha-hasidit // Mehkarey erushalaim be mahshevet Israel. Jerusalem, 1992.
Psiqta Rabati. Parashat 21 / Ed. Meitr Ish Shalom. Vena, 1880.
Rapoport-Albert A. Hasidism after 1772: Structural Continuity and Change // Hasidism Reappraised / Ada Rapoport-Albert. London, 1997.
Ravitskiy A. Ha-Tora ha-antropologit shel ha-nes be-filosofiya ha-ehudit bimey ha beynaim // Mehkarey Erushalaim be-mahshevet Israel. Vol. 2. Jerusalem, 1983.
Sack B. Iyun be-hashpaat r.Moshe Qordovero al ha-hasidut // Eshel Beer Sheva, 1986, № 3.
Scholem G. Ha-Bilti Muda u-Musag “kadmut ha-sehel” be-sifrut ha-hasidit // Ha-shlav ha-aharon: Mehqarey ha-hasidut shel Gershom Scholem. Jerusalem, 2008.
Shohet A. Ha-zadik be-torat ha-hasidut // Sefer Yaakov Gil. Jerusalem, 1979.
Tishby I. Mishnat ha-zohar. Vol. 1. Jerusalem, 1971.
Tishby I. “Qudsha Brikh Hu Orayta ve-Israel kulo had” – maqor ha-amra be-pirush “Idra Raba” le-Ramhl // Haqri qbala ve-Shluhateha. Vol. 3. 1993.
Urbach E. Hazal: Emunot ve-deot. Jerusalem, 1986.
Weiss J. Some Notes on the Social Background of Early Hasidism // Studies in Eastern European Jewish Mysticism. Oxford, 1997.
Wolfson E. Walking as a Sacred Duty: Theological Transformation of Social Reality in Early Hasidism // Hassidism reappraised. London, Portland, Oregon, 1997.
Wolfson Z. Ha-Mahshava ha egudit bi-mey ha-beynaim. Jerusalem, 1978.
REFERENCES
Sirat K. (2003), Istoriya srednevekovoy evreyskoy filosofii, Moscow. (In Russian).
Sholem G. (2004), Osnovnyye techeniya v evreyskoy mistike, Jerusalem and Moscow. (In Russian).
Avivi J. (2011), Qabalat ha-Ari, Vol. 3, Jerusalem. (In Hebrew).
Bereshit Raba (1996), in Teodor-Albek (Ed.), Jerusalem. (In Hebrew).
Dov Ber mi-Mezhirecz (1960), Or ha-emet, New York. (In Hebrew).
Dov Ber mi-Mezhirecz (2004), Or tora, Ney-York. (In Hebrew).
Dov Ber mi-Mezhirecz (2004), Magid dvarav le-Yaaqov, New-York. (In Hebrew).
Gafni I. (1993), “The world of the Talmud from the Mishnah to the Arab Conquest”, in Christianity and Rabbinic Judaism, Washington.
Green A. (1987), “The Zaddiq as Axis Mundi in Later Judaism”, in Jewish Spirituality, New-York.
Green A. (2001), “Tipologiya shel manhigut ve-ha-zadik ha-hasidy”, in Tsadik ve-eda. Hebetim historiyim ve-hevratiyim be-heqer ha-hasidut, Jerusalem. (In Hebrew).
Idel M. (1988), Ha-havaya ha-mistit etsel Avraham Abulafiya, Jerusalem. (In Hebrew).
Idel M. (1988), The Mystical Experience in Avraham Abulafia, Albany and New York.
Idel M. (1990), “Maimonides and Kabalah”, Studies in Maimonides, Cambridge.
Idel M. (1990), Prakim be-kabala ha-nevuit, Jerusalem. (In Hebrew).
Idel M. (1993), Qabbalah: hebetim hadashim, Jerusalem. (In Hebrew).
Idel M. (1995), Hasidism, Between Ecstasy and Magic, New York.
Idel M. (2015), “Visualization of Colors, 1: David ben Yehudah he-Ḥasid’s Kabbalistic Diagram”, Ars Judaica, No. 11.
Josef ibn Kaspy (1979), Mishna Kesef, Jerusalem. (In Hebrew).
Kalonimus Kalman Epstain mi-Krakov (1985), Maor va-shemesh, Brooklyn and New York. (In Hebrew).
Kats S. (1975), Jewish Philosophers, Jerusalem.
Koyfman Ts. (2008), Be Kol darkeha dahu: Tfisat ha-elohut ve-ha-avoda be-geshmiut be-reiya ha-hasidut, Hotsaat Universita Bar Ilan. (In Hebrew).
Levi Itshaq mi-Berdichev (1958), Qdushat Levi, Jerusalem. (In Hebrew).
Levine L. (1992), The Rabbinic Class of Roman Palestine in Late Antiquity, Jerusalem and New York.
Menahem Mendel mi-Vitebsk (1989), Pri ha-arets. Parashat Matot ve-Masey, Jerusalem. (In Hebrew).
Menahem Nahum mi-Tshernobyl, Meor eynayim. (In Hebrew).
Moshe ben Maymon (1948), Shmone Prakim, Tel-Aviv. (In Hebrew).
Moshe ben Maymon (1977), More Nevuhim, Jerusalem. (In Hebrew).
Moshe Haym Efraim mi-Sudylkov (1954), Degel mahane Efrayim, Jerusalem. (In Hebrew).
Pachter M. (1992), “Le-Birur ha-musagim ktanut ve-gadlut be-kabalat ha-Ary ke-reka le-havanatam be-mahshava ha-hasidit”, in Mehkarey erushalaim be mahshevet Israel, Jerusalem. (In Hebrew).
Psiqta Rabati (1880), Parashat 21, in Meitr Ish Shalom (Ed.), Vienna. (In Hebrew).
Rapoport-Albert A. (1997), “Hasidism after 1772: Structural Continuity and Change”, in Hasidism Reappraised, London.
Ravitskiy A. (1983), “Ha-Tora ha-antropologit shel ha-nes be-filosofiya ha-ehudit bimey ha beynaim”, in Mehkarey Erushalaim be-mahshevet Israel, Vol. 2, Jerusalem. (In Hebrew).
Sack B. (1986), “Iyun be-hashpaat r.Moshe Qordovero al ha-hasidut”, in Eshel Beer Sheva, No. 3. (In Hebrew).
Scholem G. (2008), “Ha-Bilti Muda u-Musag ‘kadmut ha-sehel’ be-sifrut ha-hasidit”, in Ha-shlav ha-aharon: Mehqarey ha-hasidut shel Gershom Scholem, Jerusalem. (In Hebrew).
Shohet A. (1979), “Ha-zadik be-torat ha-hasidut”, in Sefer Yaakov Gil, Jerusalem. (In Hebrew).
Tishby I. (1971), Mishnat ha-zohar, Vol. 1, Jerusalem. (In Hebrew).
Tishby I. (1993), “‘Qudsha Brikh Hu Orayta ve-Israel kulo had’ – maqor ha-amra be-pirush ‘Idra Raba’ le-Ramhl”, in Haqri qbala ve-Shluhateha, Vol. 3. (In Hebrew).
Urbach E. (1986), Hazal: Emunot ve-deot, Jerusalem. (In Hebrew).
Weiss J. (1997), “Some Notes on the Social Background of Early Hasidism”, in Studies in Eastern European Jewish Mysticism, Oxford.
Wolfson E. (1997), “Walking as a Sacred Duty: Theological Transformation of Social Reality in Early Hasidism”, in Hassidism reappraised, London, Portland and Oregon.
Wolfson Z. (1978), Ha-Mahshava ha egudit bi-mey ha-beynaim, Jerusalem. (In Hebrew).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.