ЗНАЧЕННЯ ДАХУ В БУДІВЕЛЬНИХ РИТУАЛАХ КИТАЮ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  К. Ю. Рахно

Анотація

Стаття присвячена малодослідженому аспектові ритуальних практик будівництва в Китаї, а саме спорудженню даху. Воно було дуже важливим, тому що дах був високосакралізованою частиною будівлі, оточеною в традиційній культурі різними віруваннями й обрядодіями. Дах ототожнювався з небом у китайській системі символів. Будівництво будинку передбачало набагато більше, ніж низку технічних операцій. Зводити новий будинок зазвичай залучалися професійні теслі. Їхні професійні навички включали астрологію, геомантію й будівельну магію, і вони користувалися посібником для тесль “Лу Бань цзін” (“Канон Лу Баня”), а також різними альманахами. Підйом сволока, який інкорпорував багато обрядів і забобонних звичаїв, ставав кульмінацією будівництва житла. Це впливало на щастя людей, які будуть жити в ньому, тому сволок був прикрашений різними амулетами, сприятливими символами та доброзичливими написами. Надавалося значення прикметам і знакам. Крім того, домовласники докладали всіх зусиль, щоб уникнути будь-яких конфліктів з теслями і мулярами та нейтралізувати їхнє можливе чаклунство.

Як цитувати

Рахно, К. Ю. (2022). ЗНАЧЕННЯ ДАХУ В БУДІВЕЛЬНИХ РИТУАЛАХ КИТАЮ. Східний світ, (1-2), 78-91. https://doi.org/10.15407/orientw2017.01.078
Переглядів статті: 17 | Завантажень PDF: 5

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

дах, Китай, ритуал

Посилання

Baker Hugh. Ancestral Images: A Hong Kong Collection. Hong Kong – Aberdeen, 2011.

Benedyktowicz Danuta, Benedyktowicz Zbigniew. Dom w tradycji ludowej. Wrocław, 1992.

Bray Francesca. Technology and Gender: Fabrics of Power in Late Imperial China. Berkeley – Los Angeles, 1997.

Chau Adam Yuet. Miraculous Response: Doing Popular Religion in Contemporary China. Stanford, 2008.

Eberhard Wolfram. Dictionary of Chinese Symbols: Hidden Symbols in Chinese Life and Thought. London – New York, 1986.

Eberhard Wolfram. Studies in Chinese Folklore and Related Essays. Bloomington, 1970.

Feuchtwang Stephan. An Anthropological Analysis of Chinese Geomancy. Ventiane, 1974.

Frazer James George. The Golden Bough: Afternath. A Supplement to the Golden Bough. London – Basingtoke, 1936.

Hayes James. Specialists and Written Materials in the Village World // Popular Culture in Late Imperial China. Berkeley, 1985.

Kendall Laurel. Shamans, Housewives, and Other Restless Spirits: Women in Korean Ri-tual Life. Honolulu, 1987.

Knapp Ronald G. China’s Living Houses: Folk Beliefs, Symbols, and Household Ornamentation. Honolulu, 1999.

Ruitenbeek Klaas. Carpentry and Building in Late Imperial China: A Study of the Fifteenth-Century Carpenter’s Manual Lu Ban Jing. Leiden – New York, 1993.

Sartori Paul. Sitte und Brauch. Zweiter Teil: Leben und Arbeit daheim und draußen. Leipzig, 1911.

Seaman Gary. Winds, Waters, Seeds, and Souls: Folk Concepts of Physiology and Etiology in Chinese Geomancy // Paths to Asian Medical Knowledge. Berkeley, 1992.

Seligmann Siegfried. Der böse Blick und Verwandtes: ein Beitrag zur Geschichte des Aberglaubens aller Zeiten und Völker. Hildesheim, 1985.

Williams Charles Alfred Speed. Chinese Symbolism and Art Motifs: An Alphabetical Compendium of Antique. Boston, 1974.

REFERENCES

Baker Hugh (2011), Ancestral Images: A Hong Kong Collection, Hong Kong and Aberdeen.

Benedyktowicz Danuta, Benedyktowicz Zbigniew (1992), Dom w tradycji ludowej, Wrocław.

Bray Francesca (1997), Technology and Gender: Fabrics of Power in Late Imperial China, Berkeley and Los Angeles.

Chau Adam Yuet (2008), Miraculous Response: Doing Popular Religion in Contemporary China, Stanford.

Eberhard Wolfram (1986), Dictionary of Chinese Symbols: Hidden Symbols in Chinese Life and Thought, London and New York.

Eberhard Wolfram (1970), Studies in Chinese Folklore and Related Essays, Bloomington.

Feuchtwang Stephan (1974), An Anthropological Analysis of Chinese Geomancy, Ventiane.

Frazer James George (1936), The Golden Bough: Afternath. A Supplement to the Golden Bough, London and Basingtoke.

Hayes James (1985), “Specialists and Written Materials in the Village World”, Popular Culture in Late Imperial China, Berkeley.

Kendall Laurel (1987), Shamans, Housewives, and Other Restless Spirits: Women in Korean Ri-tual Life, Honolulu.

Knapp Ronald G. (1999), China’s Living Houses: Folk Beliefs, Symbols, and Household Ornamentation, Honolulu.

Ruitenbeek Klaas (1993), Carpentry and Building in Late Imperial China: A Study of the Fifteenth-Century Carpenter’s Manual Lu Ban Jing, Leiden and New York.

Sartori Paul (1911), Sitte und Brauch. Zweiter Teil: Leben und Arbeit daheim und draußen, Leipzig.

Seaman Gary (1992), “Winds, Waters, Seeds, and Souls: Folk Concepts of Physiology and Etiology in Chinese Geomancy”, Paths to Asian Medical Knowledge, Berkeley.

Seligmann Siegfried (1985), Der böse Blick und Verwandtes: ein Beitrag zur Geschichte des Aberglaubens aller Zeiten und Völker, Hildesheim.

Williams Charles Alfred Speed (1974), Chinese Symbolism and Art Motifs: An Alphabetical Compendium of Antique, Boston.