ПАРФЯНИ – ГІДНИЙ ВОРОГ РИМУ? РЕМАРКИ ЩОДО РИМСЬКО-ПАРФЯНСЬКОГО ПОЛІТИЧНОГО КОНФЛІКТУ В I СТ. ДО Н. Е. І ЙОГО ВПЛИВУ НА РИМСЬКУ ІМПЕРСЬКУ ІДЕОЛОГІЮ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Х. Л. Крюкевич

Анотація

Як показала історія, іноді сутність невдачі найкращим чином проявляється в наслідках події. У випадку Парфянської держави вищезгаданий закон також, здається, знаходить своє підтвердження. У представленій статті ми досліджуємо тему зовнішніх зв’язків Римської імперії з монархією Арсакідів (Парфянська імперія) в I ст. до нашої ери. У роботі розглядаються перші дипломатичні зіткнення двох могутніх держав, а також питання їхніх військових зіткнень у цей період. Починаючи з обставин першого офіційного посольства між Л. Корнеліусом Суллою і парфянським емісаром Оробазосом (перше десятиліття I ст. до н. е.) і розглядаючи далі поразку легіонів М. Красса в битві при Каррах (53 р. до н. е.), власні плани Юлія Цезаря з проведення парфянської кампанії (45–44 рр. до н. е.), східну експедицію Марка Антонія (36 р. до н. е.) та успіх імператора Августа в поверненні втрачених штандартів легіонів (20 р. до н. е.), в роботі основна увага приділяється формуванню образу парфян, як і витокам тодішнього стереотипного сприйняття їх та їхньої держави в римській імперській ідеології, як результату вищезазначених історичних подій. Який вплив мала поразка Красса на римську військову еліту і populus Romanus того часу? Де лежать глибинні основи всього римсько-парфянського конфлікту?

Як цитувати

Крюкевич, Х. Л. (2022). ПАРФЯНИ – ГІДНИЙ ВОРОГ РИМУ? РЕМАРКИ ЩОДО РИМСЬКО-ПАРФЯНСЬКОГО ПОЛІТИЧНОГО КОНФЛІКТУ В I СТ. ДО Н. Е. І ЙОГО ВПЛИВУ НА РИМСЬКУ ІМПЕРСЬКУ ІДЕОЛОГІЮ. Східний світ, (3), 60-72. https://doi.org/10.15407/orientw2017.03.060
Переглядів статті: 17 | Завантажень PDF: 9

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

I ст. до н. е., імперська ідеологія, Парфія, пропаганда, Рим, Середній Схід

Посилання

Appian (1962), “The Syrian Wars [Syriaca]”, in Appian’s Roman History, ed. H. White, Vol. II, London, Cambridge.

Appian (1961), “The Civil Wars [Bellum civile]” in Appian’s Roman History, ed. H. White, Vol. IV, London, Cambridge.

(M. Tullius) Cicero (1940), Epistulae, ed. L. C. Purser, Vol. II, pt. 1, Clarendon Press, Oxford.

(M. Tullius) Cicero (1899), The Letters [Epistulae], ed. E. S. Shuckburgh, Vol. II, London.

(M. Tullius) Cicero (1891), The Orations [Orationae], ed. C. D. Yonge, George Bell & Sons, London.

Cassius Dio (1914–55), Roman History [Historia Romana], ed. E. Cary, Vol. III, V–VI, Cambridge, London, New York.

(Rufus) Festus (1819), Breviarum rerum gestarum populi Romani, ed. R. Mecenate, Roma.

Lucius Annaeus Florus (1872), Epitomae de Tito Livio, ed. C. Halm, Leipzig.

Flavius Josephus (1895), “The Antiquities of the Jews [Antiquitates Judaicae”, in The Works of Flavius Josephus, ed. W. Whiston, Auburn and Buffalo, John E. Beardsley, New York.

Flavius Josephus (1895), “The Wars of the Jews [De Bello Judaico Libri VII]”, in The Works of Flavius Josephus, ed. W. Whiston, Auburn and Buffalo, John E. Beardsley, New York.

(M. Junianus) (1853), Justinus, Epitome of the Philippic History of Pompeius Trogus [Epitoma Historiarum Philippicarum], ed. J. S. Watson, London.

Herodian (1961), History of the Roman Empire, from the death of Marcus Aurelius to the ascension of Gordian III, ed. E. C. Echols, London.

(Titus) Livius (1850), The epitomes of the lost books [Epitomae], ed. W. A. McDevitte, London.

Plutarch (1916–20), Parallel Lives [Vitae Parallaelae], ed. B. Perrin, Vol. IV–V, IX, London.

Res Gestae Divi Augusti/Monumentum Ancyranum (1935), ed. J. Gagé, Paris.

Strabo (1924), The Geography [Geographica], ed. H. L. Jones, Harvard University Press, Cambridge, MA, William Heinemann, Ltd., London.

(L. Cornelius) Tacitus (1907–1968), Annalae, ed. H. Furneaux, Vol. I–II, Oxford.

Velleius Paterculus (1961), Historia Romana, in Velleius Paterculus and Res Gestae Divi Augusti, ed. F. W. Shipley, W. Heinemann, London, Harvard University Press, Cambridge, MA.

Modern reference works

André J. M. (1982), “La conception de l’État et de l’Empire dans la pensée gréco-romaine des deux premiers siècles de notre ère”, in ANRW II, Bd. 30, 1, pp. 3–73. https://doi.org/10.1515/9783110844108-002

Badian E. (1959), “Sulla’s Cilician Command”, Athenaeum, Vol. 37, pp. 279–304.

Badian E. (1964), Studies in Greek and Roman History, Basil Blackwell, Oxford.

Ball W. (2002), Rome in the East. The Transformation of an Empire, Routledge, London, New York.

Brunt P. (1971), Italian Manpower 225 B. C. – A. D. 14, Oxford University Press, Oxford.

Campbell B. (2004), War and Society in imperial Rome 31 B. C – A. D 284, Routledge, London, New York.

Cohen G. M. (2013), The Hellenistic Settlements in the East from Armenia and Mesopotamia to Bactria and India, University of California Press, Berkeley, Los Angeles, London.

Dąbrowa E. (1986), “The Frontier in Syria in the first century AD”, in P. Freeman, D. Kennedy (Eds.), The Defence of the Roman and Byzantine East. Proceedings of a colloquium held at the University of Sheffield in April 1986, BAR, Oxford, pp. 93–108.

Dąbrowa E. (1987), “Les premiers ‘otages’ parthes á Rome”, Folia Orientalia, T. XXIV, pp. 63–71.

Dąbrowa E. (2005), “Les aspects politiques et militaires de la conquěte parthe de la Mesopotamie”, Electrum. Journal of Ancient History, Vol. 10, pp. 73–88.

Dąbrowa E. (2006), “Marc Antoine, les Parthes et l’Arménie”, en G. Traina (Ed.), Studi sill’ etá di Marco Antonio, Congedo, Galatina, pp. 323–352.

Dąbrowa E. (2012), “The Arsacids and their State”, in R. Rollinger et al. (Eds.), Altertum und Gegenwart. 125 Jahre Alte Geschichte in Innsbruck, Studienverlag, Innsbruck, pp. 21–52.

Debevoise N. C. (1938), A political history of Parthia, University of Chicago Press, Chicago.

Dobiáš J. (1931/1932), “Les premiers reports des Romains avec les Parthes et l’occupation de la Syrie”, Archiv orientálni, Vol. 3, pp. 215–256.

Erskine A. (2010), Roman Imperialism, Edinburgh University Press, Edinburgh.

Frye R. N. (1962), The Heritage of Persia, Weidenfeld and Nicolson, London.

Ghirshman R. (1978), Iran: from the earliest times to the islamic conquest, Penguin Books, Suffolk.

Kane B. (2008), The Forgotten Legion, London.

Keaveney A. (1981), “Roman treaties with Parthia, circa 95 – circa 64 B. C.”, American Journal of Philology, Vol. 102, pp. 195–212. https://doi.org/10.2307/294311

Keaveney A. (1998), Lukullus, PIW, Warszawa.

Kucharczak T. (1976), “Starożytna Syria wobec ekspansji Rzymu (II–I w. p. n. e.)”, Meander, Vol. XXXI, No. 1–2, pp. 41–55.

Letzner W. (2000), Lucius Cornelius Sulla. Versuch einer Biographie, LIT Verlag, Münster.

Malitz J. (1984), “Caesars Partherkrieg”, Historia. Zeitschrift für Alte Geschichte, Bd. 33, pp. 21–59.

Mastino A. (1986), “Orbis, κόσμοσ, οίκουμένη: aspetti spaziali dell’idea di impero universale da Augusto a Teodosio”, in Popoli e spazio romano tra diritto e profezia: atti del 3. Seminario internazionale di studi storici “Da Roma alla terza Roma”, 21–23 aprile 1983, Edizioni scientifiche italiane, Roma, Napoli, pp. 63–162.

Merriam C. U. (2004), “Either with Us or against Us”: the Parthians in Augustan ideology, Scholia, Vol. 13, pp. 56–70.

Mielczarek M. (1993), Cataphracti and Clibanarii. Studies on the Heavy Armoured Cavalry of the Ancient World, Oficyna Naukowa MS, Łódź.

Olbrycht M. J. (1998), “Die Arsakidenreich zwischen der mediterranen Welt und Innerasien. Bemerkungen zur politischen Strategie der Arsakiden von Wologases I. bis zum Herrschaftsantritt des Vologases III (50–147 n. Chr.)”, Electrum, Vol. 2, pp. 123–159.

Olbrycht M. J. (1998), “Parthian military strategy at wars against Rome”, in Military Archaeology. Weaponry and Warfare in the Historical and Social Perspective, The State Hermitage, St. Petersburg, pp. 138–141.

Olbrycht M. J. (2009), “Mithridates VI Eupator and Iran”, in J. M. Hoejte (Ed.), Mithridates VI and the Pontic Kingdom, Aarhus University Press, pp. 163–190.

Olshausen E. (1972), “Mithridates VI. und Rom”, in ANRW, Bd. I, 5.1, Berlin – New York, pp. 808–814.

Ostrowski J. A. (2005), Między Bosforem a Eufratem. Azja Mniejsza od śmierci Aleksandra Wielkiego do najazdu Turków seldżuckich, Wrocław.

Rose C. B. (2005), “The Parthians in Augustan Rome”, American Journal of Archaeology, Vol. 109, pp. 21–75. https://doi.org/10.3764/aja.109.1.21

Sampson G. C. (2008), The Defeat of Rome: Crassus, Carrhae, and the Invasion of the East, Pen & Sword Military, Barnsley.

Scullard H. H. (2011), From the Gracchi to Nero: A History of Rome 133 BC to AD 68, Rout-ledge, London, New York.

Sherwin-White A. N. (1984), Roman Foreign Policy in the East, 168 B. C. to A. D. 1, Duckworth, London.

Smith F. (1916), “Die Schlacht bei Carrhä”, Historische Zeitschrift, Bd. 115, pp. 237–262. https://doi.org/10.1524/hzhz.1916.115.jg.237

Sykes P. M. (1915), A history of Persia, Macmillan and Company, London.

Timpe D. (1962), “Die Bedeutung der Schlacht von Karrhae”, Museum Helveticum: schwei-zerische Zeitschrift für klassische Altertumswissenschaft, Bd. 19, pp. 104–129.

Timpe D. (1975), “Zur augusteischen Partherpolitik zwischen 30 und 20 v. Chr.”, WJA, Neue Folge, Bd. 1, pp. 155–169.

Vogt J. (1929), Orbis Romanus. Zur Terminologie des römischen Imperialismus, Tübingen.

Wheeler E. L. (2007), “The Army and the Limes in the East”, in O. Erdkamp (Ed.), A Companion to the Roman Army, Blackwell Publishing, Oxford, pp. 235–266. https://doi.org/10.1002/9780470996577.ch15

Wissemann G. (1982), Die Parther in der augusteischen Dichtung, Peter Lang, Frankfurt am Main.

Wolski J. (1966), “Les Achémenides et les Arsacides. Contribution à l’histoire de la formation des traditions iraniennes”, Syria, T. 43, fasc. 1–2, pp. 65–79. https://doi.org/10.3406/syria.1966.5906

Wolski J. (1976), “Iran und Rom. Versuch einer historischen Wertung der gegenseitigen Berichungen”, in ANRW, Bd. II, 9.1, pp. 195–214.

Wolski J. (1979), “Points de vue sur les sources gréco-romaines de l’epoque parthe”, in J. Harmatta (Ed.), Prologomena to the sources on the History of Pre-Islamic Central Asia, Akadémiai Kiadó, Budapest, pp. 17–25.

Wolski J. (1980), “L’Arménie dans la politique du haut-empire parthe (env. 175–87 av. n. è.)”, Iranica Antiqua, Vol. 15, pp. 251–267.

Wolski J. (1985), “Rzym i państwo Partów w I w. p.n.e.”, Kwartalnik Historyczny, Vol. 92, No. 2, pp. 221–233.

Wolski J. (1994), “Rzymska polityka na Wschodzie. Imperializm rzymski w konflikcie z imperializmem irańskim”, in J. Wolski, T. Kotula, A. Kunisz (Eds.), Starożytny Rzym we współczesnych badaniach. Państwo-Społeczeństwo-Gospodarka. Liber in memoriam Lodovici Piotrowicz, Kraków, pp. 81–103.

Wolski J. (1995), “Wpływ imperializmu rzymskiego na losy wschodnich prowincji rzymskich”, in T. Kotula, A. Ładomirski (Eds.), Kryzysy państwa rzymskiego: Republika i Cesarstwo (Acta Universitatis Wratislaviensis. Antiquitas, T. XXI), Wrocław, pp. 55–63.

Wolski J. (2003), Seleucid and Arsacid Studies. A Progress Report in Developments in Source Research, Polish Academy of Arts and sciences, Kraków.

Zanker P. (1988), The Power of Images in the Age of Augustus, transl. A. Shapiro, University of Michigan Press, Ann Arbor.

Ziegler K. H. (1964), Die Beziehungen zwischen Rom und den Partherreich. Ein Beitrag zur Geschichte des Völkerrechts, Franz Steiner Verlag, Wiesbaden.

REFERENCES

Appian (1962), “The Syrian Wars [Syriaca]”, in Appian’s Roman History, ed. H. White, Vol. II, London, Cambridge.

Appian (1961), “The Civil Wars [Bellum civile]” in Appian’s Roman History, ed. H. White, Vol. IV, London, Cambridge.

(M. Tullius) Cicero (1940), Epistulae, ed. L. C. Purser, Vol. II, pt. 1, Clarendon Press, Oxford.

(M. Tullius) Cicero (1899), The Letters [Epistulae], ed. E. S. Shuckburgh, Vol. II, London.

(M. Tullius) Cicero (1891), The Orations [Orationae], ed. C. D. Yonge, George Bell & Sons, London.

Cassius Dio (1914–55), Roman History [Historia Romana], ed. E. Cary, Vol. III, V–VI, Cambridge, London, New York.

(Rufus) Festus (1819), Breviarum rerum gestarum populi Romani, ed. R. Mecenate, Roma.

Lucius Annaeus Florus (1872), Epitomae de Tito Livio, ed. C. Halm, Leipzig.

Flavius Josephus (1895), “The Antiquities of the Jews [Antiquitates Judaicae”, in The Works of Flavius Josephus, ed. W. Whiston, Auburn and Buffalo, John E. Beardsley, New York.

Flavius Josephus (1895), “The Wars of the Jews [De Bello Judaico Libri VII]”, in The Works of Flavius Josephus, ed. W. Whiston, Auburn and Buffalo, John E. Beardsley, New York.

(M. Junianus) (1853), Justinus, Epitome of the Philippic History of Pompeius Trogus [Epitoma Historiarum Philippicarum], ed. J. S. Watson, London.

Herodian (1961), History of the Roman Empire, from the death of Marcus Aurelius to the ascension of Gordian III, ed. E. C. Echols, London.

(Titus) Livius (1850), The epitomes of the lost books [Epitomae], ed. W. A. McDevitte, London.

Plutarch (1916–20), Parallel Lives [Vitae Parallaelae], ed. B. Perrin, Vol. IV–V, IX, London.

Res Gestae Divi Augusti/Monumentum Ancyranum (1935), ed. J. Gagé, Paris.

Strabo (1924), The Geography [Geographica], ed. H. L. Jones, Harvard University Press, Cambridge, MA, William Heinemann, Ltd., London.

(L. Cornelius) Tacitus (1907–1968), Annalae, ed. H. Furneaux, Vol. I–II, Oxford.

Velleius Paterculus (1961), Historia Romana, in Velleius Paterculus and Res Gestae Divi Augusti, ed. F. W. Shipley, W. Heinemann, London, Harvard University Press, Cambridge, MA.

Modern reference works

André J. M. (1982), “La conception de l’État et de l’Empire dans la pensée gréco-romaine des deux premiers siècles de notre ère”, in ANRW II, Bd. 30, 1, pp. 3–73. https://doi.org/10.1515/9783110844108-002

Badian E. (1959), “Sulla’s Cilician Command”, Athenaeum, Vol. 37, pp. 279–304.

Badian E. (1964), Studies in Greek and Roman History, Basil Blackwell, Oxford.

Ball W. (2002), Rome in the East. The Transformation of an Empire, Routledge, London, New York.

Brunt P. (1971), Italian Manpower 225 B. C. – A. D. 14, Oxford University Press, Oxford.

Campbell B. (2004), War and Society in imperial Rome 31 B. C – A. D 284, Routledge, London, New York.

Cohen G. M. (2013), The Hellenistic Settlements in the East from Armenia and Mesopotamia to Bactria and India, University of California Press, Berkeley, Los Angeles, London.

Dąbrowa E. (1986), “The Frontier in Syria in the first century AD”, in P. Freeman, D. Kennedy (Eds.), The Defence of the Roman and Byzantine East. Proceedings of a colloquium held at the University of Sheffield in April 1986, BAR, Oxford, pp. 93–108.

Dąbrowa E. (1987), “Les premiers ‘otages’ parthes á Rome”, Folia Orientalia, T. XXIV, pp. 63–71.

Dąbrowa E. (2005), “Les aspects politiques et militaires de la conquěte parthe de la Mesopotamie”, Electrum. Journal of Ancient History, Vol. 10, pp. 73–88.

Dąbrowa E. (2006), “Marc Antoine, les Parthes et l’Arménie”, en G. Traina (Ed.), Studi sill’ etá di Marco Antonio, Congedo, Galatina, pp. 323–352.

Dąbrowa E. (2012), “The Arsacids and their State”, in R. Rollinger et al. (Eds.), Altertum und Gegenwart. 125 Jahre Alte Geschichte in Innsbruck, Studienverlag, Innsbruck, pp. 21–52.

Debevoise N. C. (1938), A political history of Parthia, University of Chicago Press, Chicago.

Dobiáš J. (1931/1932), “Les premiers reports des Romains avec les Parthes et l’occupation de la Syrie”, Archiv orientálni, Vol. 3, pp. 215–256.

Erskine A. (2010), Roman Imperialism, Edinburgh University Press, Edinburgh.

Frye R. N. (1962), The Heritage of Persia, Weidenfeld and Nicolson, London.

Ghirshman R. (1978), Iran: from the earliest times to the islamic conquest, Penguin Books, Suffolk.

Kane B. (2008), The Forgotten Legion, London.

Keaveney A. (1981), “Roman treaties with Parthia, circa 95 – circa 64 B. C.”, American Journal of Philology, Vol. 102, pp. 195–212. https://doi.org/10.2307/294311

Keaveney A. (1998), Lukullus, PIW, Warszawa.

Kucharczak T. (1976), “Starożytna Syria wobec ekspansji Rzymu (II–I w. p. n. e.)”, Meander, Vol. XXXI, No. 1–2, pp. 41–55.

Letzner W. (2000), Lucius Cornelius Sulla. Versuch einer Biographie, LIT Verlag, Münster.

Malitz J. (1984), “Caesars Partherkrieg”, Historia. Zeitschrift für Alte Geschichte, Bd. 33, pp. 21–59.

Mastino A. (1986), “Orbis, κόσμοσ, οίκουμένη: aspetti spaziali dell’idea di impero universale da Augusto a Teodosio”, in Popoli e spazio romano tra diritto e profezia: atti del 3. Seminario internazionale di studi storici “Da Roma alla terza Roma”, 21–23 aprile 1983, Edizioni scientifiche italiane, Roma, Napoli, pp. 63–162.

Merriam C. U. (2004), “Either with Us or against Us”: the Parthians in Augustan ideology, Scholia, Vol. 13, pp. 56–70.

Mielczarek M. (1993), Cataphracti and Clibanarii. Studies on the Heavy Armoured Cavalry of the Ancient World, Oficyna Naukowa MS, Łódź.

Olbrycht M. J. (1998), “Die Arsakidenreich zwischen der mediterranen Welt und Innerasien. Bemerkungen zur politischen Strategie der Arsakiden von Wologases I. bis zum Herrschaftsantritt des Vologases III (50–147 n. Chr.)”, Electrum, Vol. 2, pp. 123–159.

Olbrycht M. J. (1998), “Parthian military strategy at wars against Rome”, in Military Archaeology. Weaponry and Warfare in the Historical and Social Perspective, The State Hermitage, St. Petersburg, pp. 138–141.

Olbrycht M. J. (2009), “Mithridates VI Eupator and Iran”, in J. M. Hoejte (Ed.), Mithridates VI and the Pontic Kingdom, Aarhus University Press, pp. 163–190.

Olshausen E. (1972), “Mithridates VI. und Rom”, in ANRW, Bd. I, 5.1, Berlin – New York, pp. 808–814.

Ostrowski J. A. (2005), Między Bosforem a Eufratem. Azja Mniejsza od śmierci Aleksandra Wielkiego do najazdu Turków seldżuckich, Wrocław.

Rose C. B. (2005), “The Parthians in Augustan Rome”, American Journal of Archaeology, Vol. 109, pp. 21–75. https://doi.org/10.3764/aja.109.1.21

Sampson G. C. (2008), The Defeat of Rome: Crassus, Carrhae, and the Invasion of the East, Pen & Sword Military, Barnsley.

Scullard H. H. (2011), From the Gracchi to Nero: A History of Rome 133 BC to AD 68, Rout-ledge, London, New York.

Sherwin-White A. N. (1984), Roman Foreign Policy in the East, 168 B. C. to A. D. 1, Duckworth, London.

Smith F. (1916), “Die Schlacht bei Carrhä”, Historische Zeitschrift, Bd. 115, pp. 237–262. https://doi.org/10.1524/hzhz.1916.115.jg.237

Sykes P. M. (1915), A history of Persia, Macmillan and Company, London.

Timpe D. (1962), “Die Bedeutung der Schlacht von Karrhae”, Museum Helveticum: schwei-zerische Zeitschrift für klassische Altertumswissenschaft, Bd. 19, pp. 104–129.

Timpe D. (1975), “Zur augusteischen Partherpolitik zwischen 30 und 20 v. Chr.”, WJA, Neue Folge, Bd. 1, pp. 155–169.

Vogt J. (1929), Orbis Romanus. Zur Terminologie des römischen Imperialismus, Tübingen.

Wheeler E. L. (2007), “The Army and the Limes in the East”, in O. Erdkamp (Ed.), A Companion to the Roman Army, Blackwell Publishing, Oxford, pp. 235–266. https://doi.org/10.1002/9780470996577.ch15

Wissemann G. (1982), Die Parther in der augusteischen Dichtung, Peter Lang, Frankfurt am Main.

Wolski J. (1966), “Les Achémenides et les Arsacides. Contribution à l’histoire de la formation des traditions iraniennes”, Syria, T. 43, fasc. 1–2, pp. 65–79. https://doi.org/10.3406/syria.1966.5906

Wolski J. (1976), “Iran und Rom. Versuch einer historischen Wertung der gegenseitigen Berichungen”, in ANRW, Bd. II, 9.1, pp. 195–214.

Wolski J. (1979), “Points de vue sur les sources gréco-romaines de l’epoque parthe”, in J. Harmatta (Ed.), Prologomena to the sources on the History of Pre-Islamic Central Asia, Akadémiai Kiadó, Budapest, pp. 17–25.

Wolski J. (1980), “L’Arménie dans la politique du haut-empire parthe (env. 175–87 av. n. è.)”, Iranica Antiqua, Vol. 15, pp. 251–267.

Wolski J. (1985), “Rzym i państwo Partów w I w. p.n.e.”, Kwartalnik Historyczny, Vol. 92, No. 2, pp. 221–233.

Wolski J. (1994), “Rzymska polityka na Wschodzie. Imperializm rzymski w konflikcie z imperializmem irańskim”, in J. Wolski, T. Kotula, A. Kunisz (Eds.), Starożytny Rzym we współczesnych badaniach. Państwo-Społeczeństwo-Gospodarka. Liber in memoriam Lodovici Piotrowicz, Kraków, pp. 81–103.

Wolski J. (1995), “Wpływ imperializmu rzymskiego na losy wschodnich prowincji rzymskich”, in T. Kotula, A. Ładomirski (Eds.), Kryzysy państwa rzymskiego: Republika i Cesarstwo (Acta Universitatis Wratislaviensis. Antiquitas, T. XXI), Wrocław, pp. 55–63.

Wolski J. (2003), Seleucid and Arsacid Studies. A Progress Report in Developments in Source Research, Polish Academy of Arts and sciences, Kraków.

Zanker P. (1988), The Power of Images in the Age of Augustus, transl. A. Shapiro, University of Michigan Press, Ann Arbor.

Ziegler K. H. (1964), Die Beziehungen zwischen Rom und den Partherreich. Ein Beitrag zur Geschichte des Völkerrechts, Franz Steiner Verlag, Wiesbaden.