“МОВНЕ ПИТАННЯ” ГРЕКІВ УКРАЇНСЬКОГО НАДАЗОВ’Я: ОБ’ЄКТИВНІ, СУБ’ЄКТИВНІ ТА ІНШІ СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Є. К. Чернухін

Анотація

Питання загрожених мов греків-ромеїв та греків-урумів розглядається в контексті історії грецького мовного питання, особливістю якого були граматичні розбіжності між мовами Св. Письма, штучною мовою писемності та освіти (“катаревусою”), усною мовою та її локальними варіантами (діалектами). Визначаються чинники, що впливали на мовну ситуацію в “грецькому світі” та в українському Надазов’ї, для якої характерне використання однією особою кількох мов. Через давню зміну мови йдеться про два аспекти мовного питання: власне грецький та тюркський. Найчисленніша група тюркомовних християн мешкала в центральній частині Малої Азії і в XVII–XIX ст. створила особливу “караманлійську” культуру, що згасла після переселення її носіїв до сусідніх країн. Тюркомовні уруми Криму, а пізніше Надазов’я увіходили до сфери впливу цієї культури. Після переселення до Надазов’я румеї та уруми підлягали русифікації і практично не мали доступу до грецької освіти. 1926 р. в межах політики коренізації всім грекам СРСР мовою навчання була призначена новогрецька мова в її народній формі (димотика). Для урумів мовою освіти призначена кримськотатарська. Румейські мови Надазов’я слід вважати за окремі мови, споріднені з новогрецькою, якими з початку 1930-х років стараннями окремих осіб почали створюватися офіційні дискурси. Після зміни національної політики і масових репресій 1937–1938 рр. питання мови румеїв та урумів публічно не обговорюються до кінця 1950-х рр. У 1960-ті – 1980-ті рр. за активної участі низки київських учених відбувається часткове відродження національних традицій надазовських румеїв та урумів у загальносоюзному контексті. Проте з кінця 1980-х років починається чергове запровадження новогрецької мови в царині освіти України, і зокрема для греків Надазов’я. На цей час орієнтація на новогрецьку мову негативно позначається на румейських та урумських мовах, оскільки сфера використання їх весь час звужується. Для уникнення остаточного згасання цих мов необхідні окрема програма їхнього відродження, створення дидактичних матеріалів і мережі
освітніх центрів.

Як цитувати

Чернухін, Є. К. (2018). “МОВНЕ ПИТАННЯ” ГРЕКІВ УКРАЇНСЬКОГО НАДАЗОВ’Я: ОБ’ЄКТИВНІ, СУБ’ЄКТИВНІ ТА ІНШІ СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ. Східний світ, (4 (101), 89-115. https://doi.org/10.15407/orientw2018.04.089
Переглядів статті: 127 | Завантажень PDF: 59

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання