“МОВНЕ ПИТАННЯ” ГРЕКІВ УКРАЇНСЬКОГО НАДАЗОВ’Я: ОБ’ЄКТИВНІ, СУБ’ЄКТИВНІ ТА ІНШІ СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Є. К. Чернухін

Анотація

Питання загрожених мов греків-ромеїв та греків-урумів розглядається в контексті історії грецького мовного питання, особливістю якого були граматичні розбіжності між мовами Св. Письма, штучною мовою писемності та освіти (“катаревусою”), усною мовою та її локальними варіантами (діалектами). Визначаються чинники, що впливали на мовну ситуацію в “грецькому світі” та в українському Надазов’ї, для якої характерне використання однією особою кількох мов. Через давню зміну мови йдеться про два аспекти мовного питання: власне грецький та тюркський. Найчисленніша група тюркомовних християн мешкала в центральній частині Малої Азії і в XVII–XIX ст. створила особливу “караманлійську” культуру, що згасла після переселення її носіїв до сусідніх країн. Тюркомовні уруми Криму, а пізніше Надазов’я увіходили до сфери впливу цієї культури. Після переселення до Надазов’я румеї та уруми підлягали русифікації і практично не мали доступу до грецької освіти. 1926 р. в межах політики коренізації всім грекам СРСР мовою навчання була призначена новогрецька мова в її народній формі (димотика). Для урумів мовою освіти призначена кримськотатарська. Румейські мови Надазов’я слід вважати за окремі мови, споріднені з новогрецькою, якими з початку 1930-х років стараннями окремих осіб почали створюватися офіційні дискурси. Після зміни національної політики і масових репресій 1937–1938 рр. питання мови румеїв та урумів публічно не обговорюються до кінця 1950-х рр. У 1960-ті – 1980-ті рр. за активної участі низки київських учених відбувається часткове відродження національних традицій надазовських румеїв та урумів у загальносоюзному контексті. Проте з кінця 1980-х років починається чергове запровадження новогрецької мови в царині освіти України, і зокрема для греків Надазов’я. На цей час орієнтація на новогрецьку мову негативно позначається на румейських та урумських мовах, оскільки сфера використання їх весь час звужується. Для уникнення остаточного згасання цих мов необхідні окрема програма їхнього відродження, створення дидактичних матеріалів і мережі
освітніх центрів.

Як цитувати

Чернухін, Є. К. (2022). “МОВНЕ ПИТАННЯ” ГРЕКІВ УКРАЇНСЬКОГО НАДАЗОВ’Я: ОБ’ЄКТИВНІ, СУБ’ЄКТИВНІ ТА ІНШІ СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ. Східний світ, (4), 89-115. https://doi.org/10.15407/orientw2018.04.089
Переглядів статті: 18 | Завантажень PDF: 6

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

грецьке мовне питання, загрожені мови, надазовські греки, румеї, уруми

Посилання

Анимица Г. А., Галикбарова М. П. Румэку глоса. Донецк, 2012.

Араджиони М. А. Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е гг. XVIII в. – 90-е гг. XX в.): Пособие для студентов вузов и учителей общеобразовательных и национальных воскресных школ. Симферополь, 1999.

Балабанов К. В., Пахоменко С. П. Національно-культурне та громадське життя греків України в другій половині XX – на початку XXI століття. Маріуполь, 2006.

Баранова В. В. Язык и этническая идентичность. Урумы и румеи Приазовья. Москва, 2010.

Бацак Н. Грецька спільнота надазов’я: етнокультурні процеси (остання чверть ХVIIІ – початок ХХ століття). Київ, 2010.

Белецкий А. А. Результаты двуязычия в говорах румейского языка на Украине (Тюркизмы румейского языка) // Материалы конференции “Актуальные вопросы современного языкознания и лингвистическое наследие Е. Д. Поливанова”. Т. 1. Самарканд, 1964.

Белецкий А. А. Греческие диалекты юго-востока Украины и проблема их языка и письменности // Ученые записки ЛГУ. № 343. Кафедра общего языкознания. Серия “Филологические науки”. Вып. 73. Балканская филология. Ленинград, 1969.

Белецкий А. А. Рецензия на: Browning R. Medieval and Мodern Greek. Hutchinson University Library, London, 1969. 152 p. // Византийский временник. Т. 32. Москва, 1971.

Білецький А. О. Греки України та їх мова // Білецький А. О. Вибрані праці. Київ, 2012.

Гавриил, архиепископ [Розанов В. Ф.]. Хронолого-историческое описание церковной епархии Херсонской и Таврической // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. 2. Одесса, 1848.

Гаркавец А. Н. О происхождении и классификации урумских говоров Северного Приазовья // Советская тюркология, 1981, № 2.

Гаркавець О. М. Принципи становлення й розвитку урумської пісенної мови // Мово-знавство, 1986, № 3.

Гаркавець О. М. Уруми Надазов’я // Східний світ, 1993, № 2.

Гаркавець О. М. Уруми Надазов’я. Історія, мова, казки, пісні, загадки, прислів’я, писемні пам’ятки. Алма-Ата, 1999.

Гаркавець O. M. Урумський словник. Алма-Ата, 2000.

Джуха И. Г. Мартиролог. Греческая операция: История репрессий против греков в СССР. Ассоциация греческих общественных объединений России. Санкт-Петербург, 2006. [Серия “Новогреческие исследования”; Проект “Греческий мартиролог” (история репрессий против греков в СССР)].

Дрига І. Мова листів Трифілія у порівняльно-історичному висвітленні (Караманлійські пам’ятки Анатолії) // Східний світ, 2008a, № 1.

Дрига І. Мова листів Трифілія у порівняльно-історичному висвітленні. (Варіант 3–4) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 45. Львів, 2008b.

Елоева Ф. А. Понтийский диалект в синхронии и диахронии. Учебное пособие. Санкт-Петербург, 2004.

Захарова Г. Растрелянный греческий театр: к 80-летию основания Мариупольского государственного греческого театра. Mариуполь, 2012.

Калоеров С. А. О переселении греков в Приазовье и основании греческих населенных пунктов // Материалы по истории и культуре греков Украины / Сост. С. А. Калоеров, Г. Н. Чердакли. Вып. 1. Донецк, 1998.

Калоеров С. А. Советское и постсоветское время (1918–2011) // Документы по истории греков Приазовья: в 4-х томах.Т. 4. Харьков, 2017.

Кисилиер М. Л. О происхождении румейского языка // Индоевропейское языкознание и классическая филология. X. Материалы чтений, посвященных памяти профессора И. М. Тронского. Санкт-Петербург, 2006.

Костан К. З літератури маріупольських греків. Харків, 1932.

Латышев В. В. К начальной истории города Мариуполя // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. 32. 1915.

Лингвистическая и этнокультурная ситуация в греческих селах Приазовья. По материалам экспедиций 2001–2004 годов / Отв. ред. М. Л. Кисилиер. Санкт-Петербург, 2009.

Мариуполь и его окрестности. Мариуполь, 1892.

Муратов С. Н. Материалы по говорам тюркоязычных греков (урумов) Донецкой области УССР // Краткие сообщения Института народов Азии. № 72. Языкознание. Москва, 1963.

Рибалко O. Мистецькі і культурні заходи як один із засобів сприяння збереженню загрожених мов (на прикладі урумської мови) // Загрожені мови. Кримськотатарська та інші тюркські мови в Україні: збірник наукових праць. Київ, 2016.

Серафимов С. А. Крымские христиане (греки) на северных берегах Азовского моря // Материалы по истории и культуре греков Украины / Сост. С. А. Калоеров, Г. Н. Чердакли. Вып. 1. Донецк, 1998.

Сергиевский М. В. Мариупольские греческие говоры // Известия АН СССР. Общественные науки. Т. 7. Ленинград, 1934.

Смолина М. Урумский язык. Урум дили (приазовский вариант). Учебное пособие для начинающих с аудиоприложением. Киев, 2008.

Соколов И. И. O языкe греков Мариупольского и Сталинского округов // Язык и литература. Т. 6. 1930.

Соколов И. И. Мариупольские греки. 1. Мариупольские греки до поселения их на Украине (ХV–XVIII вв.) // Труды Института славяноведения Академии наук СССР. Т. 1. Ленинград, 1932.

Спірідонов Д. Історичний інтерес вивчення говірок Маріупольських греків // Східний світ, 1930, № 12 (3).

Трагедія греків України в історичній пам’яті українців (80-і роковини репресивної “грецької операції”): зб. матеріалів наук.-практ. конф., м. Маріуполь, 14 грудня 2017 р. Маріуполь, 2017.

Улунян А. А. Греческая национальная периодическая печать в России и СССР в первой трети 20 века // Academie Bulgare des Sciences. Institute d’ Etudes Balkaniques. Etudes Balkaniques, 1989, No. 4.

Хаджинова О. К. Греческие литераторы – современники Георгия Костоправа. Мариуполь, 2004.

Хартахай Ф. Христианство в Крыму. Симферополь, 1864.

Чернухин Е. Памятники караманлийского письма в Украине: к постановке проблемы и о перспективах исследования // Роль етнічних спільнот Донеччини в розбудові української державності. Матеріали І регіональної конференції. Донецьк. 15–16 грудня 2006 р. Донецьк, 2006a.

Чернухин Е. К вопросу об изучении родного языка и сохранении греческого этноса в Украине // Записки Історико-філологічного товариства Андрія Білецького. Вип. 4. Кн. 2. Київ, 2006b.

Чернухін Є. Проблеми репертуару та особливості перекладів грецьких богослужбових текстів тюркськими мовами (на матеріалах урумських рукописів ХVIII–ХІХ ст.) // Мова та історія. Вип. 103. Київ, 2009.

Чернухін Є. Kараманлійські пам’ятки в Інституті рукопису Націoнальної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Рукописна та книжкова спадщина України. Вип. 15. Київ, 2012.

Чернухін Є. Греки Надазов’я в пошуках свого місця в історії України: нотатки за невиданими джерелами 1950-х – 1960-х років // Регіональна історія України. Вип. 8. Київ, 2014a.

Чернухін Є. Історична пам’ять греків Криму та Надазов’я у невиданих краєзнавчих студіях кінця 1950-х – початку 1960-х рр. // Kрим від античності до сьогодення: Історичні студії. Kиїв, 2014b.

Чернухін Є. Невідомий автограф Касандри Костан (Олександри Костянтинівни Гаргали) у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Східний cвіт, 2014c, № 3.

Чернухін Є. К. Архів протоієрея Трифілія Карацоглу : першоджерела з історії греків Kриму та Надазов’я XVIII ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Київ, 2016a.

Чернухін Є. Рух за збереження мови і національних традицій у грецькому Надазов’ї: огляд листів до Андрія Білецького і Тетяни Чернишової 1950-х – 1980-х років // Національне питання в Україні: виклики сучасності, уроки історії. Доповіді та матеріали всеукраїнської наукової конференції 20 листопада 2014 р. Kиїв, 2016b.

Чернухін Є., Гальченко Е. О двух Евангелиях караманлийского письма ХVІІІ в. из Крыма и Северного Приазовья // Рукописна та книжкова спадщина України. № 19. Київ, 2015.

Чернухін Є. К., Горбач Т. С., Купченко-Гринчук О. М., Лось В. Е. Архів українських філологів А. О. Білецького і Т. М. Чернишової у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Біографічне дослідження. Науковий каталог. Київ, 2014.

Чернухін Є., Пірго М. Родинні зв’язки та соціальний профіль маріупольського грека Івана Куркчу, укладача “Записок” першої половини ХІХ ст. // Спеціальні історичні дисципліни. Збірка наукових праць. Вип. 22/23. Київ, 2013.

Чернышева Т. Н. Греческий глоссарий Ф. А. Хартахая // Вісник КДУ. Серiя філології та журналістики. № 2. Вип. 2. Київ, 1959.

Чернишова Т. М. Шевченко мовою греків на Україні // Збірник праць 21-ої та 22-ої наукових шевченківських конференцій. 1976.

Якубова Л. Д. Національно-культурне життя етнічних меншостей України (20–30-ті роки): коренізація і денаціоналізація (1) // Український історичний журнал, 1998, № 6.

Якубова Л. Д. Національно-культурне життя етнічних меншостей України (20–30-ті роки): коренізація і денаціоналізація (2) // Український історичний журнал, 1999a, № 1.

Якубова Л. Д. Маріупольські греки (етнічна історія): 1878 р. – початок 30-х років ХХ ст. Київ, 1999b.

Якубова Л. Д. Мовна проблема та її вплив на етнокультурне життя українських греків (середина 20-х – 30-і рр. ХХ ст.) // Український історичний журнал, 2004a, № 2.

Якубова Л. Д. Мовна проблема та її вплив на етнокультурне життя українських греків (середина 20-х – 30-і рр. ХХ ст.) (Закінчення) // Український історичний журнал, 2004b, № 4.

Якубова Л. Д. Елліністичні розвідки в архівах ВУАН // Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецького. Вип. 4. Кн. 2. Київ, 2006.

Argyropoulos R. D. Les intellectuels grecs à la recherche de Byzance (1860–1912). Athènes, 2001 [Collection Histoire des Idées I].

Balta E. Karamanlidika. Additions 1584–1900. Bibliographie analytique. Athènes, 1987.

Baranova V. Local languages planners in the context of early soviet language policy: the case of Mariupol Greeks // Revue des études Slaves. T. 88. Fasc. 1–2. 1917 en Russie. La philologie à l’épreuve de la Révolution. Paris, 2017. https://doi.org/10.4000/res.935

Browning R. Medieval and Мodern Greek. London, 1969.

Clogg R. A Millet within a Millet: the Karamanlides // I Kath’imas Anatoli: studies in Ottoman Greek history. Istanbul, 2004a.

Clogg R. The publications and distribution of Karamanli texts by the British and Foreign Bible Society before 1850 // I Kath’imas Anatoli: studies in Ottoman Greek history. Istanbul, 2004b.

Kaurinkoski K. Le “retour” des Grecs de Russie. Identités, mémoires, trajectoires. Ecole française d’Athènes, 2018.

Kisilier M. L. Folklore, literature and identity, or once more about Azov Greeks // Judaica Petropolitana, 2017, № 8. Special issue: Formation of Culture in Diaspora.

Miller M. G. The Karamanli-Turkish texts: the historical changes in their script and phonology. 1974. Unpublished PhD thesis. Indiana University, Indiana.

Salaville S., Dalleggio E. Karamanlidika. Bibliographie analytique d’ouvrage en langue Turque imprimés en caractères Grecs. I. 1584–1850. Athènes, 1958.

Οι Έλληνες της Ρωσίας και της Σοβιετικής Ένωσης. Μετοικεσίες και Εκτοπισμοί. Οργάνωση και Ιδεολογία / Επ. Ι. Κ. Χασιώτης. Θεσσαλονίκη, 1997.

Παππού-Ζουραβλιόβα Αι. Η Ταυρορουμαηκή διάλεκτος των Ελλήνων της Αζοφικής στη Νοτιοανατολική Ουκρανία (περιοχή της Μαριούπολης) // Αρχείο Πόντου. Τ. 46. Αθήνα, 1995.

Συμεωνίδης Χ., Τομπαΐδης Α. Η σημερινή ελληνική διάλεκτος της Ουκρανίας // Περιοδικό “Αρχείον Πόντου”. Παράρτημα. Τ. 20. Αθήνα, 1999.

Χατζηδάκη Α. Η επιβίωση και η λειτουργικότητα των ελληνικών διαλέκτων της περιοχής της Μαριούπολης // Διαλεκτικοί θύλακοι της ελληνικής γλώσσας. Αθήνα, 1999a.

Χατζηδάκη Α. Η ελληνική διάλεκτος της Μαριούπολης: Διατήρηση ή μετακίνηση / Χριστίδης, Α.-Φ. (επιμ.). “Ισχυρές” και “ασθενείς” γλώσσες στην Ευρωπαϊκή Ένωση: Όψεις του γλωσσικού ηγεμονισμού. Πρακτικά Διεθνούς Συνεδρίου, Θεσσαλονίκη, 26–28 Μαρτίου 1997. Θεσσαλονίκη, 1999b.

REFERENCES

Animitsa G. A. and Galikbarova M. P. (2012), Rumeku glosa, Donetsk. (In Russian).

Aradzhioni M. A. (1999), Greki Kryma i Priazov’ya: istoriya izucheniya i istoriografiya etnicheskoy istorii i kul’tury (80-e gg. XVIII v. – 90-e gg. XX v.): Posobiye dlya studentov vuzov i uchiteley obshcheobrazovatel’nykh i natsional’nykh voskresnykh shkol, Simferopol. (In Russian).

Balabanov K. V. and Pakhomenko S. P. (2006), Natsional’no-kul’turne ta hromads’ke zhyttya hrekiv Ukrayiny v druhiy polovyni XX – na pochatku XXI stolittya, Mariupol. (In Ukrainian).

Baranova V. V. (2010), Yazyk i etnicheskaya identichnost’. Urumy i rumei Priazov’ya, GU-VSHE, Moscow. (In Russian).

Batsak N. (2010), Hrets’ka spil’nota nadazov”ya: etnokul’turni protsesy (ostannya chvert’ XVIII – pochatok XX stolittya), Kyiv. (In Ukrainian).

Beletskiy A. A. (1964), “Rezul’taty dvuyazychiya v govorakh rumeyskogo yazyka na Ukraine (Tyurkizmy rumeyskogo yazyka)”, in Materialy konferentsii aktual’nyye voprosy sovremennogo yazykoznaniya i lingvisticheskoye naslediye E. D. Polivanova, Vol. 1, Samarkand, pp. 120–122. (In Russian).

Beletskiy A. A. (1969), “Grecheskiye dialekty yugo-vostoka Ukrainy i problema ikh yazyka i pis’mennosti”, in Uchonye zapiski LGU, Vol. 343: Balkanskaya filologiya, Issue 73, pp. 5–15. (In Russian).

Beletskiy A. A. (1971), “Retsenziya na: Browning R. Medieval and Modern Greek. Hut·shinson University Library, London, 1969. 152 p.”, in Vizantiyskiy vremennik, Vol. 32, Moscow, pp. 266–267. (In Russian).

Biletskyy A. O. (2012), “Hreky Ukrayiny ta yikh mova”, in Biletskyy A. O., Vybrani praci, Kyiv, pp. 38–41. (In Ukrainian).

Gavriil, arkhiyepiskop [Rozanov V. F.] (1848), “Khronologo-istoricheskoye opisaniye tserkovnoy eparkhii Khersonskoy i Tavricheskoy”, in Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. 2, Odessa, pp. 197–220. (In Russian).

Garkavets A. N. (1981), “O proiskhozhdenii i klassifikatsii urumskikh govorov Severnogo Priazov’ya”, Sovetskaya tyurkologiya, No. 2, pp. 46–58. (In Russian).

Harkavets’ O. M. (1986), “Pryntsypy stanovlennya y rozvytku urums’koyi pisennoyi movy”, Movoznavstvo, No. 3, pp. 51–57. (In Ukrainian).

Harkavets’ O. M. (1993), “Urumy Nadazov’ya”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 48–65. (In Ukrainian).

Harkavets’ O. M. (1999), Urumy Nadazov’ya. Istoriya, mova, kazky, pisni, zahadky, prysliv”ya, pysemni pam”yatky, Ukrayins’kyy kul’turnyy tsentr, Almaty. (In Ukrainian).

Harkavets’ O. M. (2000), Urums’kyy slovnyk, Almaty. (In Ukrainian).

Dzhukha I. G. (2006), Martirolog. Grecheskaya operatsiya: Istoriya repressiy protiv grekov v SSSR, Assotsiatsiya grecheskikh obshchestvennykh ob’yedineniy Rossii, Aleteyya, Saint Petersburg. (In Russian).

Dryha I. (2008a), “Mova lystiv Tryfiliya u porivnyal’no-istorychnomu vysvitlenni (Karaman-liys’ki pam’yatky Anatoliyi)”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 134–144. (In Ukrainian).

Dryha I. (2008b), “Mova lystiv Tryfiliya u porivnyal’no-istorychnomu vysvitlenni. (Variant 3–4)”, Visnyk L’vivs’koho universytetu. Seriya filolohichna, Issue 45, Lviv, pp. 215–224. (In Ukrainian).

Yeloyeva F. A. (2004), Potiyskiy dialekt v sinkhronii i diakhronii, Saint Petersburg. (In Russian).

Zakharova G. (2012), Rastrelyannyy grecheskiy teatr: k 80-letiyu osnovaniya Mariupol’skogo Gosudarstvennogo grecheskogo teatra, Mariupol. (In Russian).

Kaloyerov S. A. (1998), “O pereselenii grekov v Priazov’ye i osnovanii grecheskikh naselennikh punktov”, in Kaloyerov S. A. and Cherdakli G. N., Materialy po istorii i kul’ture grekov Ukrainy, Issue 1, Donetsk. (In Russian).

Kaloyerov S. A. (2017), Sovetskoye i postsovetskoye vremya (1918–2011), Vol. 4, FLP Mrzina V. V., Kharkiv. (In Russian).

Kisiliyer M. L. (2006), “O proiskhozhdenii rumeyskogo yazyka”, in Indoyevropeyskoye yazykoznaniye i klassicheskaya filologiya. X. Materialy chteniy, posvyashchennykh pamyati professora I. M. Tronskogo, Saint Petersburg, pp. 156–164. (In Russian).

Kostan K. (1932), Z literatury mariupol’s’kykh hrekiv, Kharkiv. (In Ukrainian).

Latyshev V. V. (1915), “K nachal’noy istorii goroda Mariupolya”, in Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. 32, Odessa, pp. 3–25. (In Russian).

Lingvisticheskaya i etnokul’turnaya situatsiya v grecheskikh selakh Priazov’ya. Po materialam ekspeditsiy 2001–2004 godov (2009), M. L. Kisiliyer (Ed.), ALETEYA, Saint Petersburg. (In Russian).

Mariupol’ i ego okrestnosti (1892), Mariupol. (In Russian).

Muratov N. S. (1963), “Materialy po govoram tyurkoyazychnykh grekov (urumov) Donetskoy oblasti USSR”, Kratkiye soobshcheniya Instituta narodov Azii, Yazykoznaniye, No. 72, Moscow, pp. 178–191. (In Russian).

Rybalko O. (2016), “Mystec’ki i kul’turni zakhody yak odyn iz zasobiv spryyania zberez-henn’u zahrozhenykh mov (na prykladi urums’koyi movy)”, in Zahrozheni movy. Kryms’kota-tars’ka ta inshi t’urks’ki movy v Ukrayini, NAS of Ukraine, A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, Kyiv, pp. 264–269. (In Ukrainian).

Serafimov S. A. (1998), “Krymskiye khristiane (greki) na severnykh beregakh Azovskogo moray”, in Kaloyerov S. A. and Cherdakli G. N., Materialy po istorii i kul’ture grekov Ukrainy, Issue 1, Donetsk, pp. 69–93. (In Russian).

Sergiyevskiy M. V. (1934), “Mariupol’skiye grecheskiye govory”, Izvestiya AN SSSR. Obshchestvennyye nauki, Vol. 7, Leningrad, pp. 533–587. (In Russian).

Smolina M. (2008), Urumskiy yazyk. Urum dili (priazovskiy variant). Uchebnoye posobiye dlya nachinayushchikh s audioprilozheniyem, BLANK-PRESS, Kyiv. (In Russian).

Sokolov I. I. (1930), “O yazyke grekov Mariupol’skogo i Stalinskogo okrugov”, Yazyk i lite-ratura, Vol. 6, pp. 49–67. (In Russian).

Sokolov I. I. (1932), “Mariupol’skiye greki. 1. Mariupol’skiye greki do poseleniya ikh na Ukrai-ne (XV–XVIII vv.)”, in Trudy Instituta slavyanovedeniya Akademii nauk SSSR, Leningrad, Vol. 1, pp. 297–317. (In Russian).

Spiridonov D. (1930), “Istorychnyy interes vyvchennya hovirok Mariupol’s’kykh hrekiv”, Shìdnij svìt, No. 12 (3), pp. 171–181. (In Ukrainian).

Trahediya hrekiv Ukrayiny v istorychniy pam”yati ukrayintsiv (80-i rokovyny represyvnoyi “hrets’koyi operatsiyi”): zb. materialiv nauk.-prakt. konf., m. Mariupol’, 14 hrudnya 2017 r. (2017), MDU, Mariupol. (In Ukrainian).

Ulunian A. A. (1989), “Grecheskaya natsional’naya periodicheskaya pechat’ v Rossii i SSSR v pervoy treti 20 veka”, in Academie Bulgare des Sciences. Institute d’ Etudes Balkaniques. Etudes Balkaniques, No. 4, pp. 41–56. (In Russian).

Khartakhay F. (1864), Khristianstvo v Krymu, Simferopol. (In Russian).

Khadzhinova O. K. (2004), Grecheskiye literatory – sovremenniki Georgiya Kostoprava, Ma-riupol. (In Russian).

Chernukhin E. (2006a), “Pamyatniki karamanliyskogo pis’ma v Ukraine: k postanovke problemy i o perspektivakh issledovaniya”, in Rol’ etnichnykh spil’not Donechchyny v rozbudovi ukrayins’koyi derzhavnosti. Materialy I rehional’noyi konferentsiyi, Donets’k, 15–16 hrudnya 2006 r., Donetsk. (In Russian).

Chernukhin E. (2006b), “K voprosu ob izuchenii rodnogo yazyka i sokhranenii grecheskogo etnosa v Ukraine”, in Zapysky Istoryko-filolohichnoho tovarystva Andriya Bilets’koho, Issue 4, Book 2, Kyiv, pp. 192–211. (In Russian).

Chernukhin Ye. (2009), “Problemy repertuaru ta osoblyvosti perekladiv hrets’kykh bohosluzhbovykh tekstiv tyurks’kymy movamy (na materialakh urums’kykh rukopysiv XVIII–XIX st.”, Mova ta istoriya, Kyiv, Issue 103, pp. 7–34. (In Ukrainian).

Chernukhin Ye. (2012), “Karamanliys’ki pam’yatky v Instytuti rukopysu Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny imeni V. I. Vernads’koho”, in Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrayiny, Issue 15, Kyiv, pp. 3–28. (In Ukrainian).

Chernukhin Ye. (2014a), “Hreky Nadazov”ya v poshukakh svoho mistsya v istoriyi Ukrayiny: notatky za nevydanymy dzherelamy 1950-kh – 1960-kh rokiv”, in Rehional’na istoriya Ukrayiny, Issue 8, Kyiv, pp. 223–238. (In Ukrainian).

Chernukhin Ye. (2014b), “Istorychna pam’yat’ hrekiv Krymu ta Nadazov”ya u nevydanykh krayeznavchykh studiyakh kintsya 1950-kh – pochatku 1960-kh rr.”, in Krym vid antychnosti do s’ohodennya: Istorychni studiyi, Kyiv. (In Ukrainian).

Chernukhin Ye. (2014c), “Nevidomyy avtohraf Kasandry Kostan (Oleksandry Kostyantynivny Harhaly) u fondakh Instytutu rukopysu Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny imeni V. I. Vernad-s’koho”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 85–93. (In Ukrainian).

Chernukhin Ye. K. (2016a), Arkhiv protoiyereya Tryfiliya Karatsohlu: Pershodzherela z istoriyi hrekiv Krymu ta Nadazov”ya XVIII st. u fondakh Instytutu rukopysu Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny imeni V. I. Vernads’koho, Natsional’na biblioteka Ukrayiny imeni V. I. Vernads’koho, Kyiv. (In Ukrainian).

Chernukhin Ye. (2016b), “Rukh za zberezhennya movy i natsional’nykh tradytsiy u hrets’komu Nadazov”yi: ohlyad lystiv do Andriya Bilets’koho i Tetyany Chernyshovoyi 1950-kh – 1980-kh rokiv”, in Natsional’ne pytannya v Ukrayini: vyklyky suchasnosti, uroky istoriyi. Dopovidi ta materialy vseukrayins’koyi naukovoyi konferentsiyi 20 lystopada 2014 r., Kyiv, pp. 196–223. (In Ukrainian).

Chernukhin E. and Halchenko E. (2015), “O dvukh Evangeliyakh karamanliyskogo pis’ma XVIII v. iz Kryma i Severnogo Priazov’ya”, in Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrayiny, Issue 19, Kyiv, pp. 229–253. (In Russian).

Chernukhin Ye. K., Horbach T. S., Kupchenko-Hrynchuk O. M. and Los’ V. E. (2014), Arkhiv ukrayins’kykh filolohiv A. O. Bilets’koho i T. M. Chernyshovoyi u fondakh Instytutu rukopysu Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny imeni V. I. Vernads’koho. Biohrafichne doslidzhennya. Nau-kovyy kataloh, Kyiv. (In Ukrainian).

Chernukhin Ye. and Pirho M. (2013), “Rodynni zv”yazky ta sotsial’nyy profil’ mariupol’s’koho hreka Ivana Kurkchu, ukladacha ‘Zapysok’ pershoyi polovyny XIX st.”, in Spetsial’ni istorychni dystsypliny. Zbirka naukovykh prats’, Issue 22/23, Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny, Kyiv, pp. 539–561. (In Ukrainian).

Chernysheva T. N. (1959), “Grecheskiy glossariy F. A. Khartakhaya”, in Visnyk KDU. Seriya filolohiyi ta zhurnalistyky, No. 2, Issue 2, Kyiv, pp. 113–124. (In Russian).

Chernyshova T. M. (1976), “Shevchenko movoyu hrekiv na Ukrayini”, in Zbirnyk prats’ 21-oyi ta 22-oyi naukovykh shevchenkivs’kykh konferentsiy, Kyiv, pp. 254–263. (In Ukrainian).

Yakubova L. D. (1998), “Natsional’no-kul’turne zhyttya etnichnykh menshostey Ukrayiny (20–30-ti roky): korenizatsiya i denatsionalizatsiya (1)”, Ukrayins’kyy istorychnyy zhurnal, No. 6, pp. 22–36. (In Ukrainian).

Yakubova L. D. (1999a), “Natsional’no-kul’turne zhyttya etnichnykh menshostey Ukrayiny (20–30-ti roky): korenizatsiya i denatsionalizatsiya (2)”, Ukrayins’kyy istorychnyy zhurnal, No. 1, pp. 41–55. (In Ukrainian).

Yakubova L. D. (1999b), Mariupols’ki hreky (etnichna istoriya): 1778 r. – pochatok 30-kh rokiv XX st., Kyiv. (In Ukrainian).

Yakubova L. D. (2004a), “Movna problema ta yiyi vplyv na etnokul’turne zhyttya ukrayin-s’kykh hrekiv (seredyna 20-kh – 30-i rr. XX st.)”, Ukrayins’kyy istorychnyy zhurnal, No. 2, pp. 121–132. (In Ukrainian).

Yakubova L. D. (2004b), “Movna problema ta yiyi vplyv na etnokul’turne zhyttya uk-rayins’kykh hrekiv (seredyna 20-kh – 30-i rr. XX st.) (Zakinchennia)”, Ukrayins’kyy istorychnyy zhurnal, No. 4, pp. 82–90. (In Ukrainian).

Yakubova L. D. (2006), “Ellinistychni rozvidky v arkhivakh VUAN”, in Zapysky istoryko-filolohichnoho tovarystva Andriya Bilets’koho, Issue 4, Book 2, Kyiv, pp. 12–20. (In Ukrainian).

Argyropoulos R. D. (2001), Les intellectuels grecs à la recherche de Byzance (1860–1912), Athènes.

Balta E. (1987), Karamanlidika. Additions 1584–1900. Bibliographie analytique, Athènes.

Baranova V. (2017), “Local languages planners in the context of early soviet language policy: the case of Mariupol Greeks”, in Revue des études Slaves, T. 88, Fasc. 1–2: 1917 en Russie. La philologie à l’épreuve de la Révolution, Paris, pp. 97–112. https://doi.org/10.4000/res.935

Browning R. (1969), Medieval and Modern Greek, Hutchinson University Library, London.

Clogg R. (2004a), “A Millet within a Millet: the Karamanlides”, in Clogg R., I Kath’imas Anatoli: studies in Ottoman Greek history, The Isis Press, Istanbul.

Clogg R. (2004b), “The publications and distribution of Karamanli texts by the British and Foreign Bible Society before 1850”, in Clogg R., I Kath’imas Anatoli: studies in Ottoman Greek history, The Isis Press, Istanbul, pp. 333–386.

Kaurinkoski K. (2018), Le “retour” des Grecs de Russie. Identités, mémoires, trajectoires, Ecole française d’Athènes.

Kisilier M. L. (2017), “Folklore, literature and identity, or once more about Azov Greeks”, Judaica Petropolitana, No. 8, Special issue: Formation of Culture in Diaspora, pp. 83–97.

Miller M. G. (1974), The Karamanli-Turkish texts: the historical changes in their script and phonology, Unpublished PhD thesis, Indiana University, Indiana.

Salaville S. and Dalleggio E. (1958), Karamanlidika. Bibliographie analytique d’ouvrage en langue Turque imprimés en caractères Grecs. I. 1584–1850, Athènes.

I Éllines tis Rosías kai tis Sovietikís Énosis. Metikesíes kai Ektopismí. Orgánosi kai Ideoloyía (1997), Ep. I. K. Khasiótis, Thessaloníki. (In Greek).

Pappoú-Zouravlióva Ai. (1995), “Tauroroumaikí diálektos ton Ellínon tis Azofikís sti Notioanatolikí Oukranía (periokhí tis Marioúpolis)”, Arkhío Póntou, Vol. 46, pp. 162–274. (In Greek).

Simeonίdis Kh. and Tompaΐdis A. (1999), “I simerinί ellinikί diάlektos tis Oukranίas”, Perio-dikό “Arkheίon Pόntou”. Parάrtima, Vol. 20, Athens. (In Greek).

Khatzidáki A. (1999a), “I epivíosi kai i litouryikótita ton ellinikón dialékton tis periokhís tis Marioúpolis”, in Dialektikí thílaki tis ellinikís glóssas, Athens, pp. 65–71. (In Greek).

Khatzidáki A. (1999b), “I ellinikí diálektos tis Marioúpolis: Diatírisi í metakínisi, Khristí-dis A.-Ph. (epim.)”, “Iskhirés” kai “asthenís” glósses stin Evropaïkí Énosi: Ópsis tou glossikoú iyemonismoú. Praktiká Diethnoús Sinedríou, Thessaloníki, 26–28 Martíou 1997, Kéntro Ellinikís Glóssas, Thessaloníki, pp. 517–524. (In Greek).