ДВІ ТЮРКОЛОГІЧНІ ДОПОВІДІ ЄВГЕНА ЗАГОРОВСЬКОГО НА ЗАСІДАННЯХ ОДЕСЬКОЇ ФІЛІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ АСОЦІАЦІЇ СХОДОЗНАВСТВА: ПУБЛІКАЦІЯ НАУКОВОГО СПАДКУ ВЧЕНОГО

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  В. В. Корнієнко

Анотація

Стаття присвячена археографічній публікації тез доповідей одеського вченого Євгена Олександровича Загоровського, виголошених ним на засіданнях Одеської філії Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства у другій половині 1920-х рр. Перша доповідь має назву “Нові відомості про українсько-турецькі відносини при Богданові Хмельницькому”, у якій учений висвітлив зміст листа 1650 р. до українського гетьмана, надісланого турецьким султаном Мехмедом IV, який було опублікованого у статті чеського вченого-сходознавця Я. Рипки. У другій доповіді під назвою “Успіхи вивчення історії тюрків в СРСР за останнє десятиліття” Загоровський зробив загальний аналіз тюркологічних студій у Радянському Союзі за 1920-ті рр. Під час публікації тез реконструйовано весь перелік наукової літератури, на яку посилався дослідник у своєму нарисі. Публікація архівних матеріалів розширює номенклатуру наукових праць одеського історика та надає нових штрихів щодо діяльності Одеської філії Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства та розвитку сходознавчих студій в Україні у другій половині 1920-х рр.

Як цитувати

Корнієнко, В. В. (2021). ДВІ ТЮРКОЛОГІЧНІ ДОПОВІДІ ЄВГЕНА ЗАГОРОВСЬКОГО НА ЗАСІДАННЯХ ОДЕСЬКОЇ ФІЛІЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ АСОЦІАЦІЇ СХОДОЗНАВСТВА: ПУБЛІКАЦІЯ НАУКОВОГО СПАДКУ ВЧЕНОГО. Східний світ, (4), 188-194. https://doi.org/10.15407/orientw2021.04.188
Переглядів статті: 23 | Завантажень PDF: 14

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Євген Загоровський, Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства, сходознавство, археографія, тюркологія

Посилання

Література:

Баллод Ф. В. Приволжские “Помпеи”: (опыт художественно-археологического обследования части правобережной Саратовско-Царицынской приволжской полосы). Москва; Петроград, 1923a.

Баллод Ф. В. Старый и Новый Сарай, столицы Золотой Орды: Результаты археологических работ летом 1922 года. Казань, 1923b.

Барац М. О составителях “Повести временных лет” и ее источниках, преимущественно еврейских. Т. II. Издание посмертное. Берлин, 1924.

Бартольд В. В. Улугбек и его время. Петроград, 1918. (Записки Российской академии наук. Серия 7. По историко-филологическому отделению; т. 13. № 5).

Бартольд В. В. Новый труд о половцах. [Рец.] W. Bang, J. Marquart. Ostturkische Dialektstudien. Berlin, 1914 // Русский исторический журнал, 1921, кн. 7.

Бартольд В. В. История изучения Востока в Европе и России: Лекции, читанные в университете и в Ленинградском институте живых восточных языков. Изд. 2-е. Ленинград, 1925.

Бартольд В. В. История культурной жизни Туркестана. Ленинград, 1927.

Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т. 8, ч. III. Київ; Відень, 1922.

Кримський А. Ю. Історія Туреччини: звідки почалася Османська держава, як вона зростала й розвивалася і як досягла апогею своєї слави й могутности. Київ, 1924.

Левченко В. Із історії Новоросійського (Одеського) університету: Євген Олександрович Загоровський // Науковий вісник, 2007, № 16 (53).

Лист Євгена Загоровського до Дмитра Багалія від 8 липня 1929 р. // Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, ф. І, од. зб. 45766.

Лівщиц Р. С., Надель X. С. Систематичний покажчик до журналу “Східний світ” – “Червоний Схід” (1927–1931). Харків, 1964.

Музичко О. Є. Одеський історик Є. О. Загоровський в українському історіографічному процесі першої половини ХХ ст. // Чорноморська минувшина. Вип. 3. 2008.

Огородников В. И. Очерк истории Сибири до начала XIX столетия. Ч. 1: Введение. История до-русской Сибири. Иркутск, 1920.

Огородников В. И. Очерк истории Сибири до начала XIX столетия. Ч. 2, вып. 1. Завоевание русскими Сибири. Владивосток, 1924.

Пархоменко В. А. “Киевская Русь и Хазария” (Роль хазарского торгового капитала в истории Киевской державы) // Slavia, 1927–1928, Rok VI.

Раздел Азиатской Турции: по секретным документам б. Министерства иностранных дел / под ред. Е. А. Адамова. Москва, 1924.

Смирнов В. Д. Что такое Тмутаракань? // Византийский временник. Т. XXIII: 1917–1922. 1923.

Сысоев В. М. Краткий очерк истории Азербайджана (северного). Баку, 1925.

Худяков М. Г. Очерки по истории Казанского ханства. Казань, 1923.

Циганкова Е. Г. Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства (1926–1930) // Східний світ, 2006, № 2.

Чулошников А. П. Очерки по истории Казак-Киргизского народа в связи с общими историческими судьбами других тюркских племен. Ч. 1: Древнее время и средние века: лекции, читанные в Оренбургском отделении Московского археологического института в 1921 г. Оренбург, 1924.

Rypka J. Aus der Korrespondenz der Hohen Pforte mit Bogdan Chmelnicki // Z dějin východní Evropy a Slovanstva. Sborník věnovaný Jaroslavu Bidlovi profesoru Karlovy university k šedesátým narozeninám / uspořádali Miloš Weingart, Josef Dobiáš, Milada Paulová. Praha, 1928.

References:

Ballod F. V. (1923a), Privolzhskiye “Pompei”: (opyt khudozhestvenno-arkheologicheskogo obsledovaniya chasti pravoberezhnoy Saratovsko-Tsaritsynskoy privolzhskoy polosy), Gosudarstvennoye izdatel’stvo, Moscow and Petrograd. (In Russian).

Ballod F. V. (1923b), Staryy i Novyy Saray, stolitsy Zolotoy Ordy: Rezul’taty arkheologicheskikh rabot letom 1922 goda, Kazan. (In Russian).

Barats M. (1924), O sostavitelyakh “Povesti vremennykh let” i eye istochnikakh, preimushchestvenno evreyskikh, Vol. II, Berlin. (In Russian).

Bartol’d V. V. (1918), Ulugbek i ego vremya, Tipografiya Rossiyskoy Akademii nauk, Petrograd. (In Russian).

Bartol’d V. V. (1921), “Novyy trud o polovtsakh. [Rets] W. Bang, J. Marquart. Ostturkische Dialektstudien. Berlin, 1914”, Russkiy istoricheskiy zhurnal, Book 7, рр. 138–156. (In Russian).

Bartol’d V. V. (1925), Istoriya izucheniya Vostoka v Evrope i Rossii: Lektsii, chitannyye v universitete i v Leningradskom institute zhivykh vostochnykh yazykov, 2nd edition, Leningr. institut izucheniya zhivykh vostochnykh yazykov, Leningrad. (In Russian).

Bartol’d V. V. (1927), Istoriya kul’turnoy zhizni Turkestana, Izdatel’stvo Akademii nauk SSSR, Leningrad. (In Russian).

Hrushevs’kyy M. S. (1922), Istoriya Ukrayiny-Rusy, Vol. 8, Part III, Kyiv and Vienna. (In Ukrainian).

Kryms’kyy A. Yu. (1294), Istoriya Turechchyny: zvidky pochalasya Osmans’ka derzhava, yak vona zrostala y rozvyvalasya i yak dosyahla apoheyu svoyeyi slavy y mohutnosty, Drukarnya UAN, Kyiv. (In Ukrainian).

Levchenko V. (2007), “Iz istoriyi Novorosiys’koho (Odes’koho) universytetu: Yevhen Oleksandrovych Zahorovs’kyy”, Naukovyy visnyk, No. 16 (53), Odesa, pp. 184–197. (In Ukrainian).

Livshchyts R. S. and Nadel’ Kh. S. (1964), Systematychnyy pokazhchyk do zhurnalu “Skhidnyy svit” – “Chervonyy Skhid” (1927–1931), Vydavnytstvo Kharkivs’koho universytetu, Kharkiv. (In Ukrainian).

“Lyst Yevhena Zahorovs’koho do Dmytra Bahaliya vid 8 lypnya 1929 r.”, in Instytut rukopysu Natsional’noyi biblioteky Ukrayiny im. V. I. Vernads’koho [The Institute of Manuscript at the Vernadsky National Library of Ukraine], Fund I, File 45766.

Muzychko O. Ye. (2008), “Odes’kyy istoryk Ye. O. Zahorovs’kyy v ukrayins’komu istoriohrafichnomu protsesi pershoyi polovyny XX st.”, Chornomors’ka mynuvshyna, Issue 3, Odesa, pp. 139–154. (In Ukrainian).

Ogorodnikov V. I. (1920), Ocherk istorii Sibiri do nachala XIX stoletiya, Part 1: Vvedeniye. Istoriya do-russkoy Sibiri, Tipografiya Shtaba Voennogo okruga, Irkutsk. (In Russian).

Ogorodnikov V. I. (1924), Ocherk istorii Sibiri do nachala XIX stoletiya, Part 2, Issue 1: Zavoyevaniye russkimi Sibiri, Tipografiya Gosudarstvennogo dal’nevostochnogo universiteta, Vladivostok. (In Russian).

Parkhomenko V. A. (1927–1928), “ ‘Kiyevskaya Rus’ i Khazariya’ (Rol’ khazarskogo torgovogo kapitala v istorii Kiyevskoy derzhavy)”, Slavia, Rok VI, Praha, pp. 380–387. (In Russian).

Razdel Aziatskoy Turtsii: po sekretnym dokumentam b. Ministerstva inostrannykh del (1924), E. A. Adamov (ed.), Litizdat NKID, Moscow. (In Russian).

Smirnov V. D. (1923), “Chto takoye Tmutarakan’?”, Vizantiyskiy vremennik, Vol. XXIII: 1917–1922, Petrograd, pp. 15–73. (In Russian).

Sysoyev V. M. (1925), Kratkiy ocherk istorii Azerbaydzhana (severnogo), Narkompros A. S. S. R., Azerbaydzh. arkheolog. komitet, Baku. (In Russian).

Khudyakov M. G. (1923), Ocherki po istorii Kazanskogo khanstva, Gosudarstvennoye izdatel’stvo, Kazan.

Tsyhankova E. H. (2006), “Vseukrayins’ka naukova asotsiatsiya skhodoznavstva (1926–1930)”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 11–23. (In Ukrainian).

Chuloshnikov A. P. (1924), Ocherki po istorii Kazak-Kirgizskogo naroda v svyazi s obshchimi istoricheskimi sud’bami drugikh tyurkskikh plemen, Part 1: Drevneye vremya i sredniye veka: lektsii, chitannyye v Orenburgskom otdelenii Moskovskogo arkheologicheskogo instituta v 1921 g., Kirgizskoye gosudarstvennoye izdatel’stvo, Orenburg. (In Russian).

Rypka J. (1928), “Aus der Korrespondenz der Hohen Pforte mit Bogdan Chmelnicki”, Z dějin východní Evropy a Slovanstva. Sborník věnovaný Jaroslavu Bidlovi profesoru Karlovy university k šedesátým narozeninám, uspořádali Miloš Weingart, Josef Dobiáš, Milada Paulová, A. Bečková, Praha, pp. 482–498.