ВЛАДИСЛАВ ЧАЙКОВСЬКИЙ (МУЗАФФЕР-ПАША) – ВІД КОЗАКА ДО ГУБЕРНАТОРА ЛІВАНУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  В. М. Полторак

Анотація

Автор статті поставив за мету дослідити на основі віднайдених джерел етапи біографії молодшого сина Михайла Чайковського – Владислава (24.05.1843–28.06.1907) та з’ясувати суперечливі моменти його кар’єри. Владислав Чайковський (Музаффер-паша) був одним із впливових діячів ліберального політичного крила в Османській імперії. Він дістав освіту у французькій академії Сен-Сір, зробив кар’єру в армії (козацький полк, гвардія) та при дворі султана і закінчив своє життя на посаді мутасарріфа (губернатора) провінції Гірський Ліван. Його політика в цьому краї сприяла економічному піднесенню, забезпечувала баланс між політичними та релігійними партіями в регіоні. Врешті-решт, Музаффер-паша відзначився як автор і перекладач історичної праці, присвяченої обороні турками Плевни в 1877 році. Національну ідентифікацію цієї непересічної постаті провести відносно складно, оскільки народився він у сім’ї ополяченого українця та француженки, згодом прийняв іслам і підданство Османської імперії. Музаффер-паша усіляко сприяв модернізаційним процесам в імперії і справив значний вплив на встановлення особливого типу політичної нації в Гірському Лівані.

Як цитувати

Полторак, В. М. (2022). ВЛАДИСЛАВ ЧАЙКОВСЬКИЙ (МУЗАФФЕР-ПАША) – ВІД КОЗАКА ДО ГУБЕРНАТОРА ЛІВАНУ. Східний світ, (4), 103-112. https://doi.org/10.15407/orientw2019.04.103
Переглядів статті: 22 | Завантажень PDF: 9

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Владислав Чайковський (Музаффер-паша), Гірський Ліван, губернатор Лівану, Османська імперія, Османське козацьке військо

Посилання

Полторак В. М. Адам Чайковський у чотирикутнику Париж – Стамбул – Петербург – Варшава // Чорноморська минувшина. Записки Відділу історії козацтва на півдні України Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України. Вип. 8. Одеса, 2013.

Полторак В. М. У чотирикутнику європейських столиць: Михайло Чайковський та османські козаки в модернізації Південно-Східної Європи. Одеса, 2018.

Стойчев И. К. Казак-алаят на Чайковски. София, 1943.

Чайковски В. (Музафер паша), Гази Осман паша, Талят бей. Отбраната на Плевен по официални и частни документи. София, 1901.

Чайковский М. С. Записки Михаила Чайковского // Русская старина. Вып. 7. 1900.

Akarli Engin. The Long Peace: Ottoman Lebanon, 1861–1920. Berkeley, 1993. URL: http://ark.cdlib.org/ark:/13030/ft6199p06t/ (дата звернення: 12.08.2019).

Chudzikowska J. Dziwne życie Sadyka Paszy. Warszawa, 1982.

Hass L. Wolnomularze polscy w kraju i na świecie 1821–1999: słownik biograficzny. Warszawa, 1999.

Łątka Jerzy S. Słownik Polaków w Imperium Osmańskim i Republice Turcji. Księgarnia Akademicka, 2005.

Les Tribunaux // La Press, 1904, 30 novembre.

Photo exhibition, organized in the name of 600 years relations between Poland and Turkey by The Organisation for Islamic Conference–Research Centre of Islamic History, Art and Culture, May 2014 // Cornucopia Magazine. URL: https://www.cornucopia.net/events/old-friends-turkey-and-poland-in-histo. (дата звернення: 12.08.2019).

Sixth annual report of the Lebanon hospital for the Insane. Asfuriyeh, near Beyrout. London and Philadelphia, 1904. URL: http://ddc.aub.edu.lb/projects/saab/asfouriyeh/annual-reports/S48-L44r-1. (дата звернення: 12.08.2019).

Sommer Dorothe. Freemasonry in the Ottoman Empire: A History of the Fraternity and Its Influence in Syria and the Levant. London, 2015.

REFERENCES

Полторак В. М. Адам Чайковський у чотирикутнику Париж – Стамбул – Петербург – Варшава // Чорноморська минувшина. Записки Відділу історії козацтва на півдні України Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України. Вип. 8. Одеса, 2013.

Полторак В. М. У чотирикутнику європейських столиць: Михайло Чайковський та османські козаки в модернізації Південно-Східної Європи. Одеса, 2018.

Стойчев И. К. Казак-алаят на Чайковски. София, 1943.

Чайковски В. (Музафер паша), Гази Осман паша, Талят бей. Отбраната на Плевен по официални и частни документи. София, 1901.

Чайковский М. С. Записки Михаила Чайковского // Русская старина. Вып. 7. 1900.

Akarli Engin. The Long Peace: Ottoman Lebanon, 1861–1920. Berkeley, 1993. URL: http://ark.cdlib.org/ark:/13030/ft6199p06t/ (дата звернення: 12.08.2019).

Chudzikowska J. Dziwne życie Sadyka Paszy. Warszawa, 1982.

Hass L. Wolnomularze polscy w kraju i na świecie 1821–1999: słownik biograficzny. Warszawa, 1999.

Łątka Jerzy S. Słownik Polaków w Imperium Osmańskim i Republice Turcji. Księgarnia Akademicka, 2005.

Les Tribunaux // La Press, 1904, 30 novembre.

Photo exhibition, organized in the name of 600 years relations between Poland and Turkey by The Organisation for Islamic Conference–Research Centre of Islamic History, Art and Culture, May 2014 // Cornucopia Magazine. URL: https://www.cornucopia.net/events/old-friends-turkey-and-poland-in-histo. (дата звернення: 12.08.2019).

Sixth annual report of the Lebanon hospital for the Insane. Asfuriyeh, near Beyrout. London and Philadelphia, 1904. URL: http://ddc.aub.edu.lb/projects/saab/asfouriyeh/annual-reports/S48-L44r-1. (дата звернення: 12.08.2019).

Sommer Dorothe. Freemasonry in the Ottoman Empire: A History of the Fraternity and Its Influence in Syria and the Levant. London, 2015.