АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ З РЕКОНСТРУКЦІЇ, ТЛУМАЧЕННЯ ТА ПЕРЕКЛАДУ САНСКРИТСЬКОЇ ВЕРСІЇ “СУТРИ СЕРЦЯ ПОЗАМЕЖНОЇ МУДРОСТІ”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті розглянуто ключові етапи західних текстологічних досліджень з реставрації санскритської версії “Сутри серця позамежної мудрості”: критичне видання тексту Едварда Конзе, гіпотезу походження тексту, запропоновану Джен Натьє, акценти та гіпотези сучасної наукової дискусії. Стаття сфокусована на гіпотезі Натьє щодо походження тексту як зворотного перекладу з китайської короткої версії “Сутри позамежної мудрості з 25 000 строф” та на наслідках цієї гіпотези для розуміння аргументації та ключових термінів тексту, а також його перекладу. Додається акцент на текстологічній особливості, що ще не була в належному фокусі досліджень: характер вживання в тексті імплікативних та неімплікативних заперечувальних часток. Пропонується переклад тексту українською мовою з урахуванням розглянутих акцентів на основі порівняльного аналізу текстів із критичного видання Конзе та електронного санскритського буддійського канону. Переклад супроводжується коротким коментарем щодо граматичних особливостей тексту та обґрунтуванням рішень, що були ухвалені під час перекладу. Цей переклад є першим українономовним перекладом “Сутри серця” безпосередньо із санскриту.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
“Сутра серця”, буддизм, праджняпараміта, Е. Конзе, Дж. Натьє, походження тексту, аналіз тексту, переклад із санскриту
Література:
Стрелкова А. Ю. Буддизм: філософія порожнечі. Друге видання. Київ, 2020.
Attwood J. Form is (Not) Emptiness: The Enigma at the Heart of the Heart Sutra // Journal of the Oxford Centre for Buddhist Studies. Vol. 13. 2017.
Attwood J. Ungarbling Section VI of the Sanskrit Heart Sutra // Journal of the Oxford Centre for Buddhist Studies. Vol. 18. 2020.
Cardona G. Negations in Pāṇinian Rules // Language. Vol. 43, No. 1. 1967. https://doi.org/10.2307/411384
Conze E. The Hṛdaya sūtra; its scriptural background // The Middle Way. Vol. XX. 1946a.
Conze E. The Hṛdaya sūtra; its scriptural background // The Middle Way. Vol. XXI. 1946b.
Conze E. Text, Sources, and Bibliography of the Prajñāpāramitā-hṛdaya // Journal of the Royal Asiatic Society. No. 1. 1948. https://doi.org/10.1017/S0035869X00101686
Conze E. The Prajñāpāramitā-Hṛdaya Sūtra // Cassirer B. (ed.). Thirty Years of Buddhist Studies: Selected Essays. London, 1967.
Dutt N. Pañcaviṃśatisāhasrikā Prajñāpāramitā Sūtra: edited with critical notes and introduction. London, 1934.
Ji Yun. Is the Heart Sūtra an Apocryphal Text? – A Re-examination // Fuyan Buddhist Studies. Vol. 7. 2012.
Hamilton S. Early Buddhism: A New Approach. London, 2000.
Huìfēng Shì. Apocryphal Treatment for Conze’s Heart Problems: “Non-attainment”, “Apprehension”, and “Mental Hanging” in the Prajñāpāramitā Hṛdaya // Journal of the Oxford Centre for Buddhist Studies. Vol. 6. 2014.
Kimura T. Pañcaviṃśatisāhasrikā Prajñāpāramitā. Vol. I-1. Tokyo, 2010.
Lopez D. S. The Heart Sūtra Explained: Indian and Tibetan Commentaries. New York, 1988.
Müller M. The Ancient Palm Leaves containing the Prajñāpāramitā-Hṛidaya Sūtra and Uṣniṣa-vijaya-Dhāraṇi // Buddhist Texts from Japan. Vol. 1. Oxford, 1881.
Nattier J. The Heart Sūtra: a Chinese apocryphal text? // Journal of the International Association of Buddhist Studies. Vol. 15, No. 2. 1992.
Olivelle P. Unfaithful Transmitters: Philological Criticism and Critical Editions of the Upanishads // Journal of Indian Philosophy. Vol. 26, No. 2. 1998. https://doi.org/10.1023/A:1004322726953
Shaku H. The Prajna-paramita-hridaya-sutra // The Eastern Buddhist. Vol. 2, No. 3&4. 1922–1923.
Suzuki D. T. The Significance of the Prajna-Paramita-Hridaya Sutra in Zen Buddhism // Humphreys C. (ed.). Essays in Zen Buddhism. III. 1934.
Timalsina S. Bhartṛhari’s Philosophy of Negation // Liu J., Berger D. (eds). Nothingness in Asian Philosophy. New York and London, 2014. https://doi.org/10.4324/9781315774244-3
References:
Strelkova A. (2020), Buddyzm: filosofiya porozhnechi, 2nd ed., Vydavnychyy dim “Kyyevo-Mohylyans’ka Akademiya”, Kyiv. (in Ukrainian).
Attwood J. (2017), “Form is (Not) Emptiness: The Enigma at the Heart of the Heart Sutra”, Journal of the Oxford Centre for Buddhist Studies, Vol. 13, pp. 52–80.
Attwood J. (2020), “Ungarbling Section VI of the Sanskrit Heart Sutra”, Journal of the Oxford Centre for Buddhist Studies, Vol. 18, pp. 11–41.
Cardona G. (1967), “Negations in Pāṇinian Rules”, Language, Vol. 43, No. 1, pp. 34–56. https://doi.org/10.2307/411384
Conze E. (1946a), “The Hṛdaya sūtra; its scriptural background”, The Middle Way, Vol. XX, pp. 124–7.
Conze E. (1946b), “The Hṛdaya sūtra; its scriptural background”, The Middle Way, Vol. XXI, pp. 9–11, 17.
Conze E. (1948), “Text, Sources, and Bibliography of the Prajñāpāramitā-hṛdaya”, Journal of the Royal Asiatic Society, No. 1, pp. 33–51. https://doi.org/10.1017/S0035869X00101686
Conze E. (1967), “The Prajñāpāramitā-Hṛdaya Sūtra”, in Cassirer B. (ed.), Thirty Years of Buddhist Studies: Selected Essays, Faber, London, pp. 147–167.
Dutt N. (1934), Pañcaviṃśatisāhasrikā Prajñāpāramitā Sūtra: edited with critical notes and introduction, Luzac & Co, London.
Ji Yun (2012), “Is the Heart Sūtra an Apocryphal Text? – A Re-examination”, Fuyan Buddhist Studies, Vol. 7, pp. 115–182.
Hamilton S. (2000), Early Buddhism: A New Approach, Routledge, London.
Huìfēng Shì (2014), “Apocryphal Treatment for Conze’s Heart Problems: ‘Non-attainment’, ‘Apprehension’, and ‘Mental Hanging’ in the Prajñāpāramitā Hṛdaya”, Journal of the Oxford Centre for Buddhist Studies, Vol. 6, pp. 72–105.
Kimura T. (2010), Pañcaviṃśatisāhasrikā Prajñāpāramitā, Vol. I-1, Sankibo Busshorin, Tokyo.
Lopez D. S. (1988), The Heart Sūtra Explained: Indian and Tibetan Commentaries, State University of New York Press, New York.
Müller M. (1881), “The Ancient Palm Leaves containing the Prajñāpāramitā-Hṛidaya Sūtra and Uṣniṣa-vijaya-Dhāraṇi”, in Buddhist Texts from Japan, Vol. 1, Oxford University Press, Oxford.
Nattier J. (1992), “The Heart Sūtra: a Chinese apocryphal text?”, Journal of the International Association of Buddhist Studies, Vol. 15, No. 2, pp. 153–223.
Olivelle P. (1998), “Unfaithful Transmitters: Philological Criticism and Critical Editions of the Upanishads”, Journal of Indian Philosophy, Vol. 26, No. 2, pp. 173–187. https://doi.org/10.1023/A:1004322726953
Shaku H. (1922–1923), “The Prajna-paramita-hridaya-sutra”, The Eastern Buddhist, Vol. 2, No. 3&4, pp. 163–175.
Suzuki D. T. (1934), “The Significance of the Prajna-Paramita-Hridaya Sutra in Zen Buddhism”, in Humphreys C. (ed.), Essays in Zen Buddhism, III, pp. 202–219.
Timalsina S. (2014), “Bhartṛhari’s Philosophy of Negation”, in Liu J. and Berger D. (eds), Nothingness in Asian Philosophy, Routledge, New York and London, pp. 25–43. https://doi.org/10.4324/9781315774244-3