БУДДИЗМ ТА НІЦШЕ: ФІЛОСОФСЬКІ ПАРАЛЕЛІ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  А. Ю. Стрелкова

Анотація

Ніцше відомий своїми суперечливими висловлюваннями про буддизм, що не дає змоги однозначно оцінити справжнє ставлення філософа до цієї філософсько-релігійної традиції. Цю статтю присвячено з’ясуванню причин цієї суперечливості. Для цього здійснено порівняльний аналіз низки наріжних для філософії Ніцше та буддійського вчення ідей (на матеріалах першоджерел різних напрямків буддизму: раннього буддизму, магаяни і особливо школи дзен). Зокрема, висвітлено такі паралелі, як-от: розуміння страждання як зла, а його відсутності – як критерію істини; відкидання існування сталого, незмінного “я” (буддійське вчення про анатман) та ставлення до еґо, душі як до фікції в Ніцше; заперечення будь-якого постійного і незмінного буття в буддизмі та в Ніцше і, зокрема, ідея людини як безупинного “переходу” в Ніцше і в дзен-буддизмі (принцип “неперебування” Хуй-нена), а також паралель між ніцшевським “hinübergehen” та мудрістю-праджняпарамітою в магаяні; “вічне повернення” Ніцше і перенародження (реінкарнація) в буддизмі; паралелі між етикою Ніцше та буддійською “етикою порожнечі” (етика без “я”, “Бога”, “по той бік добра і зла”); Заратустра та ідеал бодгісаттви в буддизмі магаяни (ставлення до співчуття з боку Ніцше та в буддизмі); amor fati та неподвійність нірвани та сансари як діалектичний принцип суперечливої природи реальності, спільний для буддійської філософії “порожнечі” і для думки Ніцше. На підставі аналізу цих паралелей зроблено висновок, що вони є невипадковими і можуть бути пов’язані між собою, так би мовити, “логікою порожнечі”, суперечливість же ставлення Ніцше до буддизму має формальний, зовнішній характер і спричинена передусім браком адекватних відомостей у Європі XIX ст. щодо фундаментальних засад буддійської філософії, і особливо філософії “порожнечі”, яку спочатку було сприйнято європейцями у викривленому вигляді як “культ Ніщо”. Натомість за внутрішніми принципами філософський проєкт Ніцше дуже близький до буддійської філософії “порожнечі” (в широкому її розумінні), яка, як і філософія Ніцше, є цілковитою протилежністю песимізму і нігілізму.

Як цитувати

Стрелкова, А. Ю. (2022). БУДДИЗМ ТА НІЦШЕ: ФІЛОСОФСЬКІ ПАРАЛЕЛІ. Східний світ, (1), 109-126. https://doi.org/10.15407/orientw2020.01.109
Переглядів статті: 18 | Завантажень PDF: 14

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Буддизм, дзен, нігілізм, Ніцше, ніщо, філософія порожнечі, шуньята

Посилання

Боже боломідо сінь цзін 般若波羅蜜多心經 // Тайсьō сінсю Дайдзōкьō 大正新脩大藏經. Т. 8. № 251.

Воля к власти. Опыт переоценки всех ценностей (черновики и наброски из наследия Фридриха Ницше 1883–1888 годов в редакции Элизабет Фёрстер-Ницше и Петера Гаста). Москва, 2016.

Дōґен 道元. Сьōбōґендзō 正法眼藏 (Скарбниця ока істинної Дгарми) // Тайсьō сінсю Дайдзōкьō 大正新脩大藏經. Т. 82. № 2582.

Дхаммапада. Москва, 1960.

Лютий Т. В. Українське ніцшеанство // Наукові записки НаУКМА. Т. 115. Філософія та релігієзнавство. Київ, 2011.

Наґарджуна 龍樹菩薩. Чжун лунь 中論 // Тайсьō сінсю Дайдзōкьō 大正新脩大藏經. Т. 30. № 1564.

Ницше Ф. Злая мудрость. Афоризмы и изречения // Ницше Ф. Сочинения в 2 т. Т. 1. Москва, 1996a.

Ницше Ф. Антихрист. Проклятие христианству // Ницше Ф. Сочинения в 2 т. Т. 2. Москва, 1996b.

Ницше Ф. Полное собрание сочинений: В 13 томах. Т. 1/1: Рождение трагедии. Из наследия 1869–1873 гг. Москва, 2012.

Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання влади. Київ, 1993.

Ніцше Ф. Повне зібрання творів [Текст]: критично-наукове видання: У 15 т. Львів, 2004.

Саїд Е. В. Орієнталізм. Київ, 2001.

Стрелкова А. Ю. Буддизм: філософія порожнечі. Київ, 2015.

Стрелкова А. Ю. Буддизм у творчості Ніцше // Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 1–2 (167–168). 2019. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2019.1-2.04

Фа-цзан 法藏. Дафанґуан фо хуаянь цзін цзінь шицзи чжан 大方廣佛華嚴經金師子章 // Тайсьō сінсю Дайдзōкьō 大正新脩大藏經. Т. 45. № 1881.

Хуй-жань 慧然. Чженьчжоу лінь-цзі хуй-чжао чаньши юйлу 鎭州臨濟慧照禪師語録 // Тайсьō сінсō Дайдзōкьō 大正新脩大藏經. Т. 47. № 1985.

Цза ахань цзін 雜阿含經 // Тайсьō сінсю Дайдзōкьō 大正新脩大藏經. Т. 2. № 99.

Цзун-шао 宗紹. У-мень ґуань 無門關 // Тайсьō сінсю Дайдзōкьō 大正新脩大藏經. Т. 48. № 2005.

Bilimoria P. Nietzsche as ‘Europe’s Buddha’ and ‘Asia’s Superman’ // Sophia. Vol. 47, No. 3. 2008. https://doi.org/10.1007/s11841-008-0079-y

Braak A. Nietzsche and Zen: Self-overcoming without a Self. Lanham, 2010.

Braak A. Zen and Zarathustra: Self-Overcoming without a Self // The Journal of Nietzsche Studies. Vol. 46, No. 1. 2015. https://doi.org/10.5325/jnietstud.46.1.0002

Digital Sanskrit Buddhist Canon. URL: www.dsbcproject.org (дата звернення: 28.09.19).

Elman B. A. Nietzsche and Buddhism // Journal of the History of Ideas. Vol. 44, No. 4. 1983. https://doi.org/10.2307/2709223

Frey N. Max Ladner (1889–1963) und die frühe Rezeption des Buddhismus in der Schweiz // Asiatische Studien / Études Asiatiques. Vol. 70, Issue 2. 2016. https://doi.org/10.1515/asia-2015-0068

Groff S. P. Editorial Foreword // The Journal of Nietzsche Studies. Vol. 28. 2004. https://doi.org/10.1353/nie.2004.0012

Ladner M. Nietzsche und der Buddhismus: Kritische Betrachtungen eines Buddhisten. Zürich, 1933.

Large D. Nietzsche’s Orientalism // Nietzsche-Studien. Vol. 42, Issue 1. 2013. https://doi.org/10.1515/niet.2013.42.1.178

Masao A., Dilworth D. Zen and Nietzsche // The Eastern Buddhist. Vol. 6, No. 2 (October). 1973.

Mistry F. Nietzsche and Buddhism: prolegomenon to a comparative study. Berlin, New York, 1981.

Morrison R. G. Nietzsche and Buddhism: A Study in Nihilism and Ironic Affinities. New York, 1997.

Nachgelassene Fragmente. November 1882 – Februar 1883 (NF-1882, 4[2]). URL: www.nietzschesource.org (дата звернення: 28.09.19).

Nietzsche and Asian Thought. Chicago and London, 1991.

Nietzsche F. Gesammelte Werke. 23 Bde. München, 1920–1929.

Nishitani Keiji. Religion and Nothingness. Berkeley, 1983.

Nishitani Keiji. The Self-Overcoming of Nihilism. Albany, 1990.

Panaïoti A. Nietzsche and Buddhist Philosophy. New York, 2014.

Parkes G. Nietzsche and Nishitani on the Self through Time // The Eastern Buddhist. Vol. 17, No. 2. 1984.

Parkes G. The Transmutation of Emotion in Rinzai Zen and Nietzsche // The Eastern Buddhist. Vol. 23, No. 1. 1990.

Parkes G. The Early Reception of Nietzsche’s Philosophy in Japan // Nietzsche and Asian Thought. Chicago and London, 1991.

Parkes G. Nietzsche and Early Buddhism // Philosophy East & West. Vol. 50, No. 2. 2000.

Sri Lanka Tripitaka Project. URL: www.accesstoinsight.org/tipitaka/sltp/ (дата звернення: 28.09.19).

The Cambridge Companion to Nietzsche. Cambridge [England] and New York, 1996.

The Journal of Nietzsche Studies. Vol. 28. 2004.

REFERENCES

“Bore boluomiduo xin jing”, in Taishō shinshū daizōkyō, Vol. 8, No. 251. (In Chinese).

Volya k vlasti. Opyt pereotsenki vsekh tsennostey (chernoviki i nabroski iz naslediya Fridrikha Nitsshe 1883–1888 godov v redaktsii Elizabet Fërster-Nitsshe i Petera Gasta) (2016), Kul’turnaya revolyutsiya, Moscow. (In Russian).

Dōgen, “Shōbōgenzō”, in Taishō shinshū daizōkyō, Vol. 82, No. 2582. (In Japanese).

Dkhammapada (1960), Izdatel’stvo Vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).

Lyutyy T. V. (2011), “Ukrayins’ke nitssheanstvo”, in Naukovi zapysky NaUKMA, Vol. 115; Filosofiya ta relihiyeznavstvo, Kyiv, pp. 60–66. (In Ukrainian).

Nāgārjuna. “Zhong lun ”, in Taishō shinshū daizōkyō, Vol. 30, No. 1564. (In Chinese).

Nitsshe F. (1996a), “Zlaya mudrost’. Aforizmy i izrecheniya”, in Nitsshe F., Sochineniya v 2 t., Vol. 1, Mysl’, Moscow. (In Russian).

Nitsshe F. (1996b), “Antikhrist. Proklyatiye khristianstvu”, in Nitsshe F. Sochineniya v 2 t., Vol. 2, Mysl’, Moscow. (In Russian).

Nitsshe F. (2012), Polnoye sobraniye sochineniy: V 13 tomakh, Vol. 1/1: Rozhdeniye tragedii. Iz naslediya 1869–1873 gg., Kul’turnaya Revolyutsiya, Moscow. (In Russian).

Nitsshe F. (1993), Tak kazav Zaratustra. Zhadannya vlady, Osnovy, Kyiv. (In Ukrainian).

Nitsshe F. (2004), Povne zibrannya tvoriv [Tekst]: krytychno-naukove vydannya: U 15 t., Astrolyabiya, Lviv. (In Ukrainian).

Sayid E. V. (2001), Oriyentalizm, Osnovy, Kyiv. (In Ukrainian).

Strelkova A. Yu. (2015), Buddyzm: filosofiya porozhnechi, Vydavnychyy dim “Kyyevo-Mohylyans’ka akademiya”, Kyiv. (In Ukrainian).

Strelkova A. Yu. (2019), “Buddyzm u tvorchosti Nitsshe”, in Mul’tyversum. Filosofs’kyy al’manakh, Issue 1–2 (167–168), pp. 82–95. (In Ukrainian). https://doi.org/10.35423/2078-8142.2019.1-2.04

Fa-zang, “Dafangguang fo huayan jing jin shizi zhang”, in Taishō shinshū daizōkyō, Vol. 45, No. 1881. (In Chinese).

Hui-ran, “Zhenzhou lin-ji hui-zhao chanshi yulu”, in Taishō shinshū daizōkyō, Vol. 47, No. 1985. (In Chinese).

“Za ahan jing”, in Taishō shinshū daizōkyō, Vol. 2, No. 99. (In Chinese).

Zong-shao, “Wu-men guan”, in Taishō shinshū daizōkyō, Vol. 48, No. 2005. (In Chinese).

Bilimoria P. (2008), “Nietzsche as ‘Europe’s Buddha’ and ‘Asia’s Superman’ ”, in Sophia, Vol. 47, No. 3, pp. 359–376.

Braak A. (2010), Nietzsche and Zen: Self-overcoming without a Self, Lexington Books, Lanham.

Braak A. (2015), “Zen and Zarathustra: Self-Overcoming without a Self”, in The Journal of Nietzsche Studies, Vol. 46, Issue 1, pp. 2–11. https://doi.org/10.5325/jnietstud.46.1.0002

Digital Sanskrit Buddhist Canon, available at: www.dsbcproject.org (accessed September 28, 2019).

Elman B. A. (1983), “Nietzsche and Buddhism”, in Journal of the History of Ideas, Vol. 44, No. 4, pp. 671–686. https://doi.org/10.2307/2709223

Frey N. (2016), “Max Ladner (1889–1963) und die frühe Rezeption des Buddhismus in der Schweiz”, Asiatische Studien / Études Asiatiques, Vol. 70, Issue 2, pp. 399–434. https://doi.org/10.1515/asia-2015-0068

Groff S. P. (2004), “Editorial Foreword”, in The Journal of Nietzsche Studies, Vol. 28, pp. 1–2. https://doi.org/10.1353/nie.2004.0012

Ladner M. (1933), Nietzsche und der Buddhismus: Kritische Betrachtungen eines Buddhisten, Juchli-Beck, Zürich.

Large D. (2013), “Nietzsche’s Orientalism”, in Nietzsche-Studien, Vol. 42, Issue 1, pp. 178–203. https://doi.org/10.1515/niet.2013.42.1.178

Masao A. and Dilworth D. (1973), “Zen and Nietzsche”, in The Eastern Buddhist, Vol. 6, No. 2 (October), pp. 14–32.

Mistry F. (1981), Nietzsche and Buddhism: prolegomenon to a comparative study, W. de Gruyter, Berlin, New York. https://doi.org/10.1515/9783110837247

Morrison R. G. (1997), Nietzsche and Buddhism: A Study in Nihilism and Ironic Affinities, Oxford University Press, New York.

Nachgelassene Fragmente. November 1882 – Februar 1883 (NF-1882, 4[2]), available at: www.nietzschesource.org (accessed September 28, 2019).

Nietzsche and Asian Thought (1991), Parkes G. (Ed.), University of Chicago Press, Chicago and London.

Nietzsche F. (1920–1929), Gesammelte Werke, 23 Bde., Musarion Verlag, München.

Nishitani Keiji (1983), Religion and Nothingness, University of California Press, Berkeley.

Nishitani Keiji (1990), The Self-Overcoming of Nihilism, State University of New York Press, Albany.

Panaïoti A. (2014), Nietzsche and Buddhist Philosophy, Cambridge University Press, New York.

Parkes G. (1984), “Nietzsche and Nishitani on the Self through Time”, in The Eastern Buddhist, Vol. 17, No. 2, pp. 55–74.

Parkes G. (1990), “The Transmutation of Emotion in Rinzai Zen and Nietzsche”, in The Eastern Buddhist, Vol. 23, No. 1, pp. 10–25.

Parkes G. (1991), “The Early Reception of Nietzsche’s Philosophy in Japan”, in Parkes G. (Ed.), Nietzsche and Asian Thought, University of Chicago Press, Chicago and London, pp. 177–199.

Parkes G. (2000), “Nietzsche and Early Buddhism”, in Philosophy East & West, Vol. 50, No. 2, pp. 254–267.

Sri Lanka Tripitaka Project, available at: www.accesstoinsight.org/tipitaka/sltp/ (accessed September 28, 2019).

The Cambridge Companion to Nietzsche (1996), Magnus B. and Higgins K. (Eds.), Cambridge University Press, Cambridge [England] and New York.

The Journal of Nietzsche Studies (2004), Vol. 28.