ТУРЕЦЬКІ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ В СТОКГОЛЬМІ ПІД ЧАС ВЕЛИКОЇ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Г. Генрікссон

Анотація

Стаття присвячена раніше невідомим нюансам історії приблизно пʼятдесяти турецьких військовополонених, яким протягом 1704–1714 рр. вдалося втекти до Швеції з тривалого російського полону. Вони стали попередниками більш відомих турків – так званих “турецьких кредиторів”, – які прибули до Швеції після років, проведених королем Карлом ХІІ в Османській імперії. Підкреслюється, що контакти між Швецією та Османською імперією були незначними на початку Великої Північної війни, і прибуття перших турецьких військовополонених у 1704 р. створило делікатну проблему для шведської влади у Стокгольмі. Король Карл ХІІ був за кордоном від початку війни у 1700 р., і Королівський Сенат у Стокгольмі найчастіше мав приймати рішення і діяти, не порадившись зі своїм сувереном. В результаті проведеного дослідження з’ясовується, що утримання цих турків і поводження з ними різко змінювалися протягом цих років, від перших військовополонених до останніх, десять років потому. Очевидно, що головні зміни відбулися після Полтавської битви і тривалого перебування Карла ХІІ в Бендерах і в Османській імперії. Спочатку з ними поводилися приблизно так само, як і з будь-якими іншими військовополоненими, і при цьому вони також одержували добове утримання. Пізніше добові відмінили, і турки мали намагатися утримувати себе самостійно, що виявилося непростим. Проте добове утримання повернули туркам, які прибули пізніше, коли шведи намагалися побудувати хороші відносини з Османською Портою. А після Полтавської битви з турками, що прибували, обходилися як із важливими гостями; вони одержували щедру щоденну підтримку.
Автор приходить до висновку, що всі усі турецькі військовополонені потрапили в полон вже в середині 1690-х, деякі – на територіях Османської імперії і Кримського ханства у Нижньому Подніпров’ї, наприклад, під час захоплення Газі-Кермена в 1695 р., деякі – на Чорноморському узбережжі і деякі, можливо, також в Азові і довкола нього.
Більшість турецьких військовополонених становили рядові солдати, але з-поміж них також були яничари, один капітан, на ім’я Мустафа Хусейн, і “турецький священник”, на ім’я Муса Мустафа.
Усі турецькі військовополонені залишили Швецію через деякий час. Проте було нелегко організувати їхню безпечну подорож додому на Османські території. Шведська влада у Стокгольмі часто пропонувала туркам маршрут через Голландію. В одному випадку турки навіть самі пропонували профінансувати подорож, погоджуючись бути обміняними на поневолених християн у Туреччині. Іншим можливим шляхом повернення була подорож суходолом через Польщу до Османських територій, але цей маршрут, імовірно, не розглядався як найбезпечніший. 

Як цитувати

Генрікссон, Г. (2022). ТУРЕЦЬКІ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ В СТОКГОЛЬМІ ПІД ЧАС ВЕЛИКОЇ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ. Східний світ, (1), 21-54. https://doi.org/10.15407/orientw2020.01.021
Переглядів статті: 18 | Завантажень PDF: 10

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Азовські походи (1695–1696), військовополонені, Велика Північна війна (1700–1721), Газі-Кермен, Карл ХІІ, Османська імперія, Російсько-турецька війна (1686–1700), Росія, Швеція

Посилання

Åberg Alf (1985–1987), “Georg Johan Maydell”, in G. Nilzén (Ed.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 25, Stockholm, pp. 290–291.

Adlerfelt Gustaf [published anonymously] (1707), Warhaffter Entwurff der Krieges-Thaten Carls XII. Königes von Schweden, Hamburg.

Adlerfelt Gustaf (1919), Karl XII:s krigsföretag 1700–1706, Stockholm.

Artéus Gunnar (1977–1979), “Adam Ludwig Lewenhaupt”, in E. Grill & B. Lager-Kromnow (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 22, Stockholm, pp. 618–621.

Asker Björn (1987–1989), “Carl Nieroth”, in G. Nilzén (Ed.), Svenskt biografiskt lexicon, Vol. 26, Stockholm, pp. 630–632.

Åstrand Sven (1982–1984), “Georg Lybecker”, in B. Lager-Kromnow (Ed.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 24, Stockholm, pp. 438–440.

Bagro A. V. (2015), Ukrainskoye kazachestvo i pervyy Azovo-Dneprovskiy pokhod, PhD. diss., Institute of History, Saint Petersburg State University. (In Russian).

von Boetticher Walter (1913), Geschichte des oberlausitzischen Adels und seiner Güter 1635–1815, Vol. 2, Görlitz.

Bushkovitch Paul (2006), Peter the Great. The Struggle for Power, 1671–1725, Cambridge University Press, Cambridge.

Czok Karl (2010), August der Starke und seine Zeit, Piper Verlag, München.

Dahl Per (2000–2002), “Åke Rålamb”, in G. Nilzén (Ed.), Svenskt biografiskt lexicon, Vol. 31, Stockholm, pp. 173–177.

Dal’ Vladimir (1863), Tolkovyy slovar’ zhivago velikoruskago yazyka, Part 1, Moscow. (In Russian).

Davies Brian L. (2007), Warfare, State and Society on the Black Sea Steppe, 1500–1700, Routledge, London.

Dolgova C. P. & Yakushkin G. R. (Eds.) (2015), Epistolyarnoye naslediye russkogo rezidenta v Shvetsii A. Ya. Khilkova, 1676–1717: k istorii Severnoy voyny: Sbornik dokumentov, Al’yans-Arkheo, Moscow and Saint Petersburg. (In Russian).

Doubek Katja (2011), August der Starke, Rowohlt Taschenbuch Verlag, Hamburg.

Ekegård Einar (1924), Studier i svensk handelspolitik under den tidigare frihetstiden, Ph.D. diss., Uppsala University.

Elgenstierna Gustaf (1932), Den introducerade svenska adelns ättartavlor, Vol. VII, Stockholm.

Elgenstierna Gustaf (1936), Den introducerade svenska adelns ättartavlor, Vol. IX, Stockholm.

Eriksson Ingvar (2000), Nils Bielke (1644–1716). Firad i nådens dagar, fälld i onådens, Atlantis, Stockholm.

Gillingstam Hans (1995–1997), “Posse, släkt”, in G. Nilzén, J. A. Almquist, B. Boëthius & B. Hildebrand (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 29, Stockholm, p. 426.

Grauers Sven (1967–1969), “Kristofer Gyllenstierna”, in E. Grill (Ed.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 17, Stockholm, pp. 620–624.

Grauers Sven (1975–1977), “Otto W Klinckowström”, in E. Grill (Ed.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 21, Stockholm, pp. 304–307.

Grauers Sven (1977–1979), “Maria Aurora Königsmarck”, in E. Grill & B. Lager-Kromnow (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 22, Stockholm, pp. 1–4.

Henriksson Håkan (2016), “Ukrainian Cossacks and other prisoners of war in Sweden during the Great Northern War (1700–1721)”, in Ukrayina v Tsentral’no-Skhidniy Yevropi, Issue 16, pp. 247–259.

Hermelin Olof (1913), Bref från Olof Hermelin till Samuel Barck 1702–1709, Publ. by Carl von Rosen, Stockholm.

Hildebrand Bengt (1953), “Erskein (Esken), släkt”, in J. A. Almquist, B. Boëthius & B. Hildebrand (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 14, Stockholm, pp. 460–462.

Hultman Johan (1889), Annotationer öfver Konung Carl XII:s Hjeltebedrifter, Stockholm, (reprint 1986).

Jefferyes James (1953), Captain James Jefferyes’s letters to the secretary of state, Whitehall, from the Swedish army, 1707–1709, Ed. by Ragnhild M. Hatton, Historiska handlingar 35:1, Stockholm, pp. 1–93.

Jonasson Gustaf (1995–1997), “Carl Piper”, in G. Nilzén, J. A. Almquist, B. Boëthius & B. Hildebrand (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 29, Stockholm, pp. 325–328.

Magocsi Paul Robert (2010), A History of Ukraine. The Land and Its Peoples [2nd rev. ed.], University of Toronto Press, Toronto.

Malmström Oscar (1895), Nils Bielke och kriget mot turkarna 1684–1687, Lund.

Massie Robert K. (1986), Peter den store. Hans liv och värld, Bonniers, Stockholm.

Mel’nov A. V. (2017), Russkaya armiya v Karelii i Ingermanlandii i problema vzaimootno-sheniy s mestnym naseleniyem v 1700‒1710 gg., PhD. diss., Herzen State Pedagogical University of Russia, Saint Petersburg. (In Russian).

Naumann Erik (1918), “Om centralförvaltningen under Karl XII:s tid”, in Bring S. E. (Ed.), Karl XII: till 200-årsdagen av hans död, P. A. Norstedt & söners förlag, Stockholm, pp. 531–566.

Nechitaylov M. V. & Velikanov V. S. (2020), Shchit i mech sultana. Armiya Osmanskogo gosudarstva v kontse XVI ‒ nachale XVIII v., Russkiye Vityazi, Moscow. (In Russian).

Nilsson Sven A. (1954), “De svensk-turkiska förbindelserna före Poltava”, Scandia: Tidskrift för historisk forskning, 1953–1954 (Vol. XXII), pp. 113–163.

Nordberg Jöran (1740a), Konung Carl den XII:tes historia, Vol. I, Stockholm.

Nordberg Jöran (1740b), Konung Carl den XII:tes historia, Vol. II, Stockholm.

Östlund Joachim (2014), Saltets pris. Svenska slavar i Nordafrika och handeln i Medelhavet 1650–1770, Nordic Academic Press, Lund.

Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1887), Vol. I (1688–1701), Saint Petersburg. (In Russian).

Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1962), Vol. II, part 1 (January – 12 July 1711), Moscow. (In Russian).

Poniatowski Stanisław (1741), Remarques d’un seigneur Polonois sur l’Histoire de Charles XII, Roi de Suède, par Monsieur de Voltaire, Den Haag.

Rabinovich M. D. (1977), Polki petrovskoy armii 1698–1725, Sovetskaya Rossiya, Moscow. (In Russian).

Rango Conrad Tiburtius (1688), Svecia orthodoxa, das ist: das rechtgläubige nordische Königreich Schweden, wie dasselbe, von Zeit der Reformation Gustavi Erici, immerdar der Lehre der einmahl angenommenen Augspurgischen Confeszion, Alt-Stettin.

Refik Ahmed (1919), “Baltadjy Mehemed Pascha och Peter den store 1711–1911”, Karolinska Förbundets årsbok, pp. 65–171.

Rycaut Paul (1700), The History of the Turks. Beginning with the year 1679, London.

Rosén Thomas (2016), “Ryssarnes intriguer: om translatorn Enok Stigzelius Lilliemarck”, in P. Ambrosiani, P.-A. Bodin & N. Zorikhina Nilsson (Eds.), Da veselitsa Nov’grad’ = Må Novgorod fröjda sig. Hyllningsskrift till Elisabeth Löfstrand, Stockholm Slavic Papers 26, Stockholms universitet, pp. 179–191.

Schneider Daniel (1718), Theatri Europæi siebenzehender Theil, oder auszführlich fortgeführte Friedens- und Kriegs-Beschreibung, Vor das Jahr 1704, Frankfurt am Main.

Skoglund Lars-Olof (1980–1981), “Anders Grelsson Lindehielm”, in B. Lager-Kromnow (Ed.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 23, Stockholm, pp. 365–368.

Sorgenfrei Simon (2018), Islam i Sverige: de första 1300 åren, Myndigheten för stöd till trossamfund, Bromma.

Stanislavs’kyy V’yacheslav (2009), “Derzhavnyk”, in O. Kovalevs’ka (Ed.), Het’man: shlyakhy, Tempora, Kyiv, pp. 96–134. (In Ukrainian).

Tengberg Eric (1953), Från Poltava till Bender. En studie i Karl XII:s turkiska politik 1709–1713, Ph.D. diss., Lund University.

Theatri Europæi continuati funffzehender Theil, [---] vom Jahr 1696. an bisz zu Ende dieses Seculi 1700 (1707), Frankfurt am Main.

Tursenius Lars (1913), “Underdånig berättelse af fältprästen Lars Turenius om sin resa till Assov jan– maj 1713”, in August Quennerstedt (Ed.), Karolinska krigares dagböcker jämte andra samtida skrifter, Vol. VIII, Lund, pp. 259–298.

Uddgren Hugo Edvard (1920), “Carl G Arlmfeldt”, in J. A. Almquist, B. Boëthius & B. Hildebrand (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 2, Stockholm, pp. 189–194.

Voennaya entsiklopediya (1911), Vol. III, Saint Petersburg. (In Russian).

Westerberg Sten (2012), Clas Rålamb: maktspelare i storhetstidens Sverige, Atlantis, Stockholm.

Westrin Theodor (1900), “Anteckningar om Karl XII:s orientaliska kreditorer”, Historisk tidskrift, Vol. 20, Svenska historiska föreningen, Stockholm, pp. 1–56.

REFERENCES

Åberg Alf (1985–1987), “Georg Johan Maydell”, in G. Nilzén (Ed.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 25, Stockholm, pp. 290–291.

Adlerfelt Gustaf [published anonymously] (1707), Warhaffter Entwurff der Krieges-Thaten Carls XII. Königes von Schweden, Hamburg.

Adlerfelt Gustaf (1919), Karl XII:s krigsföretag 1700–1706, Stockholm.

Artéus Gunnar (1977–1979), “Adam Ludwig Lewenhaupt”, in E. Grill & B. Lager-Kromnow (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 22, Stockholm, pp. 618–621.

Asker Björn (1987–1989), “Carl Nieroth”, in G. Nilzén (Ed.), Svenskt biografiskt lexicon, Vol. 26, Stockholm, pp. 630–632.

Åstrand Sven (1982–1984), “Georg Lybecker”, in B. Lager-Kromnow (Ed.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 24, Stockholm, pp. 438–440.

Bagro A. V. (2015), Ukrainskoye kazachestvo i pervyy Azovo-Dneprovskiy pokhod, PhD. diss., Institute of History, Saint Petersburg State University. (In Russian).

von Boetticher Walter (1913), Geschichte des oberlausitzischen Adels und seiner Güter 1635–1815, Vol. 2, Görlitz.

Bushkovitch Paul (2006), Peter the Great. The Struggle for Power, 1671–1725, Cambridge University Press, Cambridge.

Czok Karl (2010), August der Starke und seine Zeit, Piper Verlag, München.

Dahl Per (2000–2002), “Åke Rålamb”, in G. Nilzén (Ed.), Svenskt biografiskt lexicon, Vol. 31, Stockholm, pp. 173–177.

Dal’ Vladimir (1863), Tolkovyy slovar’ zhivago velikoruskago yazyka, Part 1, Moscow. (In Russian).

Davies Brian L. (2007), Warfare, State and Society on the Black Sea Steppe, 1500–1700, Routledge, London.

Dolgova C. P. & Yakushkin G. R. (Eds.) (2015), Epistolyarnoye naslediye russkogo rezidenta v Shvetsii A. Ya. Khilkova, 1676–1717: k istorii Severnoy voyny: Sbornik dokumentov, Al’yans-Arkheo, Moscow and Saint Petersburg. (In Russian).

Doubek Katja (2011), August der Starke, Rowohlt Taschenbuch Verlag, Hamburg.

Ekegård Einar (1924), Studier i svensk handelspolitik under den tidigare frihetstiden, Ph.D. diss., Uppsala University.

Elgenstierna Gustaf (1932), Den introducerade svenska adelns ättartavlor, Vol. VII, Stockholm.

Elgenstierna Gustaf (1936), Den introducerade svenska adelns ättartavlor, Vol. IX, Stockholm.

Eriksson Ingvar (2000), Nils Bielke (1644–1716). Firad i nådens dagar, fälld i onådens, Atlantis, Stockholm.

Gillingstam Hans (1995–1997), “Posse, släkt”, in G. Nilzén, J. A. Almquist, B. Boëthius & B. Hildebrand (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 29, Stockholm, p. 426.

Grauers Sven (1967–1969), “Kristofer Gyllenstierna”, in E. Grill (Ed.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 17, Stockholm, pp. 620–624.

Grauers Sven (1975–1977), “Otto W Klinckowström”, in E. Grill (Ed.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 21, Stockholm, pp. 304–307.

Grauers Sven (1977–1979), “Maria Aurora Königsmarck”, in E. Grill & B. Lager-Kromnow (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 22, Stockholm, pp. 1–4.

Henriksson Håkan (2016), “Ukrainian Cossacks and other prisoners of war in Sweden during the Great Northern War (1700–1721)”, in Ukrayina v Tsentral’no-Skhidniy Yevropi, Issue 16, pp. 247–259.

Hermelin Olof (1913), Bref från Olof Hermelin till Samuel Barck 1702–1709, Publ. by Carl von Rosen, Stockholm.

Hildebrand Bengt (1953), “Erskein (Esken), släkt”, in J. A. Almquist, B. Boëthius & B. Hildebrand (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 14, Stockholm, pp. 460–462.

Hultman Johan (1889), Annotationer öfver Konung Carl XII:s Hjeltebedrifter, Stockholm, (reprint 1986).

Jefferyes James (1953), Captain James Jefferyes’s letters to the secretary of state, Whitehall, from the Swedish army, 1707–1709, Ed. by Ragnhild M. Hatton, Historiska handlingar 35:1, Stockholm, pp. 1–93.

Jonasson Gustaf (1995–1997), “Carl Piper”, in G. Nilzén, J. A. Almquist, B. Boëthius & B. Hildebrand (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 29, Stockholm, pp. 325–328.

Magocsi Paul Robert (2010), A History of Ukraine. The Land and Its Peoples [2nd rev. ed.], University of Toronto Press, Toronto.

Malmström Oscar (1895), Nils Bielke och kriget mot turkarna 1684–1687, Lund.

Massie Robert K. (1986), Peter den store. Hans liv och värld, Bonniers, Stockholm.

Mel’nov A. V. (2017), Russkaya armiya v Karelii i Ingermanlandii i problema vzaimootno-sheniy s mestnym naseleniyem v 1700‒1710 gg., PhD. diss., Herzen State Pedagogical University of Russia, Saint Petersburg. (In Russian).

Naumann Erik (1918), “Om centralförvaltningen under Karl XII:s tid”, in Bring S. E. (Ed.), Karl XII: till 200-årsdagen av hans död, P. A. Norstedt & söners förlag, Stockholm, pp. 531–566.

Nechitaylov M. V. & Velikanov V. S. (2020), Shchit i mech sultana. Armiya Osmanskogo gosudarstva v kontse XVI ‒ nachale XVIII v., Russkiye Vityazi, Moscow. (In Russian).

Nilsson Sven A. (1954), “De svensk-turkiska förbindelserna före Poltava”, Scandia: Tidskrift för historisk forskning, 1953–1954 (Vol. XXII), pp. 113–163.

Nordberg Jöran (1740a), Konung Carl den XII:tes historia, Vol. I, Stockholm.

Nordberg Jöran (1740b), Konung Carl den XII:tes historia, Vol. II, Stockholm.

Östlund Joachim (2014), Saltets pris. Svenska slavar i Nordafrika och handeln i Medelhavet 1650–1770, Nordic Academic Press, Lund.

Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1887), Vol. I (1688–1701), Saint Petersburg. (In Russian).

Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1962), Vol. II, part 1 (January – 12 July 1711), Moscow. (In Russian).

Poniatowski Stanisław (1741), Remarques d’un seigneur Polonois sur l’Histoire de Charles XII, Roi de Suède, par Monsieur de Voltaire, Den Haag.

Rabinovich M. D. (1977), Polki petrovskoy armii 1698–1725, Sovetskaya Rossiya, Moscow. (In Russian).

Rango Conrad Tiburtius (1688), Svecia orthodoxa, das ist: das rechtgläubige nordische Königreich Schweden, wie dasselbe, von Zeit der Reformation Gustavi Erici, immerdar der Lehre der einmahl angenommenen Augspurgischen Confeszion, Alt-Stettin.

Refik Ahmed (1919), “Baltadjy Mehemed Pascha och Peter den store 1711–1911”, Karolinska Förbundets årsbok, pp. 65–171.

Rycaut Paul (1700), The History of the Turks. Beginning with the year 1679, London.

Rosén Thomas (2016), “Ryssarnes intriguer: om translatorn Enok Stigzelius Lilliemarck”, in P. Ambrosiani, P.-A. Bodin & N. Zorikhina Nilsson (Eds.), Da veselitsa Nov’grad’ = Må Novgorod fröjda sig. Hyllningsskrift till Elisabeth Löfstrand, Stockholm Slavic Papers 26, Stockholms universitet, pp. 179–191.

Schneider Daniel (1718), Theatri Europæi siebenzehender Theil, oder auszführlich fortgeführte Friedens- und Kriegs-Beschreibung, Vor das Jahr 1704, Frankfurt am Main.

Skoglund Lars-Olof (1980–1981), “Anders Grelsson Lindehielm”, in B. Lager-Kromnow (Ed.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 23, Stockholm, pp. 365–368.

Sorgenfrei Simon (2018), Islam i Sverige: de första 1300 åren, Myndigheten för stöd till trossamfund, Bromma.

Stanislavs’kyy V’yacheslav (2009), “Derzhavnyk”, in O. Kovalevs’ka (Ed.), Het’man: shlyakhy, Tempora, Kyiv, pp. 96–134. (In Ukrainian).

Tengberg Eric (1953), Från Poltava till Bender. En studie i Karl XII:s turkiska politik 1709–1713, Ph.D. diss., Lund University.

Theatri Europæi continuati funffzehender Theil, [---] vom Jahr 1696. an bisz zu Ende dieses Seculi 1700 (1707), Frankfurt am Main.

Tursenius Lars (1913), “Underdånig berättelse af fältprästen Lars Turenius om sin resa till Assov jan– maj 1713”, in August Quennerstedt (Ed.), Karolinska krigares dagböcker jämte andra samtida skrifter, Vol. VIII, Lund, pp. 259–298.

Uddgren Hugo Edvard (1920), “Carl G Arlmfeldt”, in J. A. Almquist, B. Boëthius & B. Hildebrand (Eds.), Svenskt biografiskt lexikon, Vol. 2, Stockholm, pp. 189–194.

Voennaya entsiklopediya (1911), Vol. III, Saint Petersburg. (In Russian).

Westerberg Sten (2012), Clas Rålamb: maktspelare i storhetstidens Sverige, Atlantis, Stockholm.

Westrin Theodor (1900), “Anteckningar om Karl XII:s orientaliska kreditorer”, Historisk tidskrift, Vol. 20, Svenska historiska föreningen, Stockholm, pp. 1–56.