ЛЕГЕНДИ ПРО ЗАСНУВАННЯ МІСТА ЧЕРКАСИ: ПРАВДА ЧИ ВИГАДКА?

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Б. Бубенок

Анотація

Походження назви міста Черкасирозташованого на правому березі Дніпра, завжди становило інтерес для істориків. Це було пов’язано з тим, що топонім за формою нагадував етнонім черкес, поширений на Північному Кавказі. Саме це й породило в історичній літературі XVI–XVIII ст. легенди, згідно з якими: 1) етноним черкаси з’явився у Середній Наддніпрянщині ще у XII ст. і був пов’язаний з чорними клобуками; 2) на початку XIV ст. фортецю Черкаси заснував литовський князь Гедимін, назву якій дали переселені ним з Кавказу адиги-“черкаси”; 3) фортецю Черкаси заснували в XIII–XIV ст. біженці-“черкаси” з Курського князівства, які були вихідцями з П’ятигір’я на Кавказі.

Незважаючи на те, що всі ці легенди мали ідеологічне підґрунтя, не можна заперечувати можливості таких переселень адигів. Дані археології і повідомлення Григорія Пахимера ­(XIII–XIV ст.) дозволяють вважати, що в другій половині XIII ст. золотоординський правитель Ногай міг переселити адигів з Північного Кавказу й оселити їх у Середній Наддніпрянщині. Ця міграція могла сприяти тому, що спочатку там виникло поселення Черкаси, назва якого в XIV ст. передалася литовському місту, що виникло там само.

Як цитувати

Бубенок, О. Б. (2012). ЛЕГЕНДИ ПРО ЗАСНУВАННЯ МІСТА ЧЕРКАСИ: ПРАВДА ЧИ ВИГАДКА?. Східний світ, (3), 5-17. https://doi.org/10.15407/orientw2012.03.005
Переглядів статті: 74 | Завантажень PDF: 12

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

історіографія, історичні легенди, адиги, заснування міста, Золота Орда, литовський період, Ногай, переселення, П’ятигір’я, Середня Наддніпрянщина, Черкаси, черкеси

Посилання

Архивъ Юго-Западной Росіи. Ч. VII. Т. I. Кіевъ, 1886.

Бантыш-Каменский Д. История Малой России. Т. I. Москва, 1821.

Барбаро И. Путешествие в Тану // Барбаро и Контарини о России. Ленинград, 1971.

Болтин И. Примечание на историю древнюю и нынешнюю России Г. Лекрека. Т. I. Санкт-Петербург, 1788.

Бушаков В.А. Етнонім черкас (до семантичної типології етнонімів) // Тези доповідей міжнародної наукової конференції “ІХ сходознавчі читання А. Кримського”. Київ, 1–2 червня 2005 р. Київ, 2005.

Волкова Н.Г. Этнонимы и племенные названия Северного Кавказа. Москва, 1973.

Воскресенская летопись // Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). Т. VII. Санкт-Петербург, 1856.

Востров В.В., Муканов М.С. Родоплеменной состав и расселение казахов (конец XIX – начало XX вв.). Алма-ата, 1968.

Гадло А.В. Византийские свидетельства о Зихской епархии как источник по истории Северо-Восточного Причерноморья // Из истории Византии и византиноведения. Ленинград, 1991.

Георги И.Г. Описание всех, обитающих в Российском государстве народов. Ч. IV. Санкт-Петербург, 1799.

Георгий Пахимер. История о Михаиле и Андронике Палеологах // Византийские историки. Т. I. Санкт-Петербург, 1862.

Горленко В.Ф. Об этнониме черкасы в отечественной науке конца XVIII – первой половины XIX вв. // Советская этнография, 1982, № 3.

Густинская летопись // ПСРЛ. Т. II. Санкт-Петербург, 1843.

Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды в XIII–XIV вв. Москва, 1985.

Ипатьевская летопись // ПСРЛ. Т. II. Санкт-Петербург, 1843.

Ипатьевская летопись // ПСРЛ. Т. II. Санкт-Петербург, 1908.

Карамзин Н.М. История государства Российского. Т. IV. Санкт-Петербург, 1892.

Карамзин Н.М. История государства Российского. Т. V. Санкт-Петербург, 1892а.

Кармышева Е.К. Узбеки-локайцы южного Таджикистана. Душанбе, 1954.

Карпини П. История монгалов // Карпини П. История монгалов. Рубрук Г. Путешествие в восточные страны. Москва – Ленинград, 1957.

Кобычев В.П. В поисках прародины славян. Москва, 1973.

Коков Дж. К истолкованию топонима “Черкассы” и слова “казак” // Ученые записки Кабардино-Балкарского гос. ун-та. Вып. 25. Серия филологическая. Нальчик, 1965.

Коков Дж.Н. Кабардинские географические названия. Краткий словарь. Нальчик, 1966.

Коков Дж.Н. Адыгская (черкесская) топонимия. Нальчик, 1974.

Кулаковский Ю.А. Аланы по сведениям классических и византийских писателей. Киев, 1899.

Куштан Д. Нові дослідження посаду Черкаського замку // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Вип. 13. Київ, 2004.

Куштан Д. Рання історія міста Черкаси на основі археологічних джерел // Північне Причорномор’я і Крим у добу середньовіччя (XIV–XVI ст.). Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 10-літтю археологічних досліджень золотоординської пам’ятки в с. Торговиці. Кіровоград, 2006.

Лавров Л.І. До питання про українсько-кавказькі культурні зв’язки // Народна творчість та етнографія, 1961, № 3.

Маркевич Н. О козаках // Чтения Московского общества истории и древностей российских. Москва, 1959.

Никаноровская летопись // ПСРЛ. Т. XXV. Москва – Ленинград, 1962.

Патриаршая Десятая или Никонова летопись // ПСРЛ. Т. X. Санкт-Петербург, 1885.

Поркшеян Х.А. К вопросу о пребывании адыгов в Крыму и об их взаимоотношениях с народами Крыма в эпоху средневековья // Ученые записки Кабардино-Балкарского НИИ. Т. XIII. Нальчик, 1957.

Радлов В.В. Опыт словаря тюркских наречий. Т. ІІІ. Ч. 2. Санкт-Петербург, 1905.

Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ее народе. Ч. 1. Москва, 1847.

Словарь географический Российского государства. Ч. IV. Москва, 1805.

Сокращенный летописный свод 1493 г. // ПСРЛ. Т. XXIII. Москва – Ленинград, 1962.

Сокращенный летописный свод 1495 г. // ПСРЛ. Т. XXIII. Москва – Ленинград, 1962.

Супрасльская летопись // ПСРЛ. Т. XXV. Москва, 1980.

Татищев В.Н. История Российская. Т. I. Москва – Ленинград, 1969.

Тизенгаузен В.Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т. II. Москва – Ленинград, 1941.

Холмогорская летопись // ПСРЛ. Т. XXXIII. Ленинград, 1977.

Шагиров А.К. Этимологический словарь адыгских (черкесских) языков. П–I. Москва, 1977.

Шафиев Н.Л. История и культура кабардинцев в период позднего средневековья ­(XIV–XVI вв.). Нальчик, 1968.

REFERENCES

Arkhiv” Yugo-Zapadnoy Rosіi (1886), Part VI, Vol. I, Kyіv. (In Russian).

Bantysh-Kamenskiy D. (1821), Istoriya Maloy Rossii, Vol. I, Moscow. (In Russian).

Barbaro I. (1971), “Puteshestviye v Tanu”, in Barbaro i Kontarini o Rossii, Nauka, Leningrad, pp. 9–188. (In Russian).

Boltin I. (1788), Primechaniye na istoriyu drevnyuyu i nyneshnyuyu Rossii G. Lekreka, Vol. I, Saint Petersburg. (In Russian).

Bushakov V. A. (2005), “Etnonim cherkas (do semantychnoyi typolohiyi etnonimiv)”, in Tezy dopovidey mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi “IX skhodoznavchi chytannya A. Kryms’koho”, Kyyiv, 1–2 chervnya 2005 r., Kyiv, pp. 46–52. (In Ukrainian).

Volkova N. G. (1973), Etnonimy i plemennyye nazvaniya Severnogo Kavkaza, Nauka, Moscow. (In Russian).

“Voskresenskaya letopis’ ” (1856), in Polnoye sobraniye russkikh letopisey (PSRL), Vol. VII, Saint Petersburg, pp. 1–346 . (In Russian).

Vostrov V. V., Mukanov M. S. (1968), Rodoplemennoy sostav i rasseleniye kazakhov (konets XIX – nachalo XX vv.), Nauka Kazakhskoy SSR, Almaty. (In Russian).

Gadlo A.V. (1991), “Vizantiyskiye svidetel’stva o Zikhskoy eparkhii kak istochnik po istorii Severo-Vostochnogo Prichernomor’ya”, in Iz istorii Vizantii i vizantinovedeniya, Nauka, Leningrad, pp. 131–148. (In Russian).

Georgi I. G. (1799), Opisaniye vsekh, obitayushchikh v Rossiyskom gosudarstve narodov, Part IV, Saint Petersburg. (In Russian).

Georgiy Pakhimer (1862), “Istoriya o Mikhaile i Andronike Paleologakh”, in Vizantiyskiye istoriki, Vol. I, Saint Petersburg, pp. 1–520. (In Russian).

Gorlenko V. F. (1982), “Ob etnonime cherkasy v otechestvennoy nauke kontsa XVIII – pervoy poloviny XIX vv.”, in Sovetskaya etnografiya, No. 3, pp. 96–106. (In Russian).

“Gustinskaya letopis’ ” (1843), in PSRL, Vol. II, Saint Petersburg, pp. 233–373. (In Russian).

Egorov V. L. (1985), Istoricheskaya geografiya Zolotoy Ordy v XIII–XIV vv., Nauka, Moscow. (In Russian).

“Ipat’yevskaya letopis’ ” (1843), in PSRL, Vol. II, Saint Petersburg, pp. 1–227. (In Russian).

“Ipat’yevskaya letopis’ ” (1908), in PSRL, Vol. II, Saint Petersburg, pp. 1–337. (In Russian).

Karamzin N. M. (1892), Istoriya gosudarstva Rossiyskogo, Vol. IV, Saint Petersburg. (In Russian).

Karamzin N. M. (1892a), Istoriya gosudarstva Rossiyskogo, Vol. V, Saint Petersburg. (In Russian).

Karmysheva E. K. (1954), Uzbeki-lokaytsy yuzhnogo Tadzhikistana, AN TSSR, Dushanbe. (In Russian).

Karpini P. (1957), “Istoriya mongalov”, Karpini P. Istoriya mongalov. Rubruk G. Puteshestviye v vostochnyye strany, Geografiz, Moscow and Leningrad, pp. 1–65. (In Russian).

Kobychev V. P. (1973), V poiskakh prarodiny slavyan, Nauka, Moscow. (In Russian).

Kokov Dzh. (1965), “K istolkovaniyu toponima ‘Cherkassy’ i slova ‘kazak’ ”, in Uchenyye zapiski Kabardino-Balkarskogo gos. un-ta, Issue 25: Seriya filologicheskaya, Nalchik, pp. 3–6 . (In Russian).

Kokov Dzh. N. (1966), Kabardinskiye geograficheskiye nazvaniya. Kratkiy slovar’, Kab.-Bal. kn. izd., Nalchik. (In Russian).

Kokov Dzh. N. (1974), Adygskaya (cherkesskaya) toponimiya, Elbrus, Nalchik. (In Russian).

Kulakovskiy Yu. A. (1899), Alany po svedeniyam klassicheskikh i vizantiyskikh pisateley, Kyiv. (In Russian).

Kushtan D. (2004), “Novi doslidzhennya posadu Cherkas’koho zamku”, in Novi doslidzhennya pam”yatok kozats’koyi doby v Ukrayini, Issue 13, Kyiv, pp. 19–22. (In Ukrainian).

Kushtan D. (2006), “Rannya istoriya mista Cherkasy na osnovi arkheolohichnykh dzherel”, in Pivnichne Prychornomor”ya i Krym u dobu seredn’ovichchya (XIV–XVI st.), Materialy mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi, prysvyachenoyi 10-littyu arkheolohichnykh doslidzhen’ zolotoordyns’koyi pam”yatky v s. Torhovytsi, Kirovohrad, pp. 75–81. (In Ukrainian).

Lavrov L. I. (1961), “Do pytannya pro ukrayins’ko-kavkaz’ki kul’turni zv”yazky”, Narodna tvorchist’ ta etnohrafiya, No. 3, pp. 62–66. (In Ukrainian).

Markevich N. (1959), “O kozakakh”, in Chteniya Moskovskogo obshchestva istorii i drevnostey rossiyskikh, Moscow, pp. 24–36 . (In Russian).

“Nikanorovskaya letopis’ ” (1962), in PSRL, Vol. XXVII, YASK, Moscow and Leningrad, pp. 1–272. (In Russian).

“Patriarshaya Desyataya ili Nikonova letopis’ ” (1885), in PSRL, Vol. X, Saint Petersburg, pp. 1–232. (In Russian).

Porksheyan Kh. A. (1957), “K voprosu o prebyvanii adygov v Krymu i ob ikh vzaimootnosheniyakh s narodami Kryma v epokhu srednevekov’ya”, in Uchenyye zapiski Kabardino-Balkarskogo NII, Vol. XIII, Nalchik, pp. 335–367. (In Russian).

Radlov V. V. (1905), Opyt slovarya tyurkskikh narechiy, Vol. ІІІ, Part. 2, Im AN, Saint Petersburg. (In Russian).

Rigel’man A. (1847), Letopisnoye povestvovaniye o Maloy Rossii i eye narode, Part 1, Moscow. (In Russian).

Slovar’ geograficheskiy Rossiyskogo gosudarstva (1805), Part IV, Moscow. (In Russian).

“Sokrashchennyy letopisnyy svod 1493 g.” (1962), in PSRL, Vol. XXVII, YASK, Moscow and Leningrad. (In Russian).

“Sokrashchennyy letopisnyy svod 1495 g.” (1962), in PSRL, Vol. XXVII, YASK, Moscow and Leningrad. (In Russian).

“Suprasl’skaya letopis’ ” (1980), in PSRL, Vol. XXV, Nauka, Moscow, pp. 36–67. (In Russian).

Tatishchev V. N. (1969), Istoriya Rossiyskaya, Vol. I, Nauka, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Tizengauzen V. G. (1941), Sbornik materialov, otnosyashchikhsya k istorii Zolotoy Ordy, Vol. II, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).

“Kholmogorskaya letopis’ ” (1977), in PSRL, Vol. XXXIII, Nauka, Leningrad. (In Russian).

Shagirov A. K. (1977), Etimologicheskiy slovar’ adygskikh (cherkesskikh) yazykov, P–I, Nauka, Moscow. (In Russian).

Shafiyev N. L. (1968), Istoriya i kul’tura kabardintsev v period pozdnego srednevekov’ya (XIV–XVI vv.), Elbrus, Nalchik. (In Russian).

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2 3 4 > >>