ДЕКОНСТРУКЦІЯ ТРАДИЦІЙНОЇ ТІЛЕСНОСТІ В РОМАНІ ХАН ҐАН “ВЕГЕТАРІАНКА”

Анотація

У романі південнокорейської письменниці Хан Ґан, лауреатки Міжнародної Букерівської премії 2016 року, зображено трансгресію за рамки буденності й повстання молодої жінки проти соціального конструювання людського тіла.
Тлумачення роману дослідниками здебільшого обмежується гендерним та екофеміністичним підходами, проте твір потребує аналізу в ширшому соціокультурному контексті з урахуванням тривалого впливу на світогляд корейців конфуціанської традиції, адже гостра нетолерантність до тілесних та ідеологічних відмінностей існує в сучасній Кореї внаслідок постійного культивування ідей колективізму та наголошування на обов’язках кожної особи перед соціальною групою.
У статті показано, що сюжет роману Хан Ґан “Вегетаріанка” засновано на критиці обмежень, які накладаються на свободу індивіда засадами конфуціанської системи цінностей, котра й досі є фундаментом міжособистісних стосунків у Республіці Корея. Пропонується соціокультурне осмислення тілесних трансформацій героїні роману та реакцій її родичів на ці зміни з огляду на традиційні конфуціанські категорії ієрархічних стосунків між старшими й молодшими, чітко визначених соціальних ролей і відповідальності кожного індивіда перед колективом.
Героїня роману, Йонхє, переживає глибоку кризу власної ідентичності у зв’язку з неприйняттям світу, сповненого різних форм насильства, спрямованих на споживання та об’єктивацію заради дотримання законів суворо регламентованого суспільного ладу. Відмова від м’яса стає першим кроком до звільнення жінки від соціокультурного тиску і приводить її до зустрічі з Іншим усередині власного Я, до творення нової тілесності – вона обирає шлях фізичного виснаження, перетворюючись на рослину. Нова тілесність Йонхє означає відмову підтримувати образ “нормального” члена соціуму ціною самопожертви та “споживання” інших осіб. Неприйняття нею будь-яких форм насильства змушує її мовчати, не нав’язуючи нікому власних переконань.
Психологічні та фізичні метаморфози Йонхє сприймаються її оточенням як девіація і виклик конфуціанським засадам суспільного життя. Родина прагне повернути героїню до конформістської позиції, вимагає узгодити спосіб життя з потребами й очікуваннями колективу, пожертвувавши особистістю та свободою вибору.