Багаторелігійна інтертекстуальність у творі Чан Нян Тонга “Рапсодія про мешкання в поросі й радісне перебування в шляху”: дослідження лексики давньої в’єтнамської літератури
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Це дослідження розглядає аспекти багаторелігійної інтертекстуальності у творі “Рапсодія про мешкання в поросі й радісне перебування в шляху” (Cu Tran Lac Dao Phu 居塵樂道賦) – найдавнішому зі збережених в’єтнамських літературних творів, автором якого є імператор Чан Нян Тонг (1258–1308). Стаття має на меті визначити мозаїчне значення трьох учень (буддизму, конфуціанства, даосизму) та дослідити їхні ідеології й літературні прецеденти. Дослідження складається з трьох розділів: перший подає теоретичний вступ до теорії інтертекстуальності, канонічної інтертекстуальності та багаторелігійної інтертекстуальності; другий аналізує, як феномен інтертекстуальності виявляється в паралельній рапсодії (賦) Чана через дослідження в’єтнамської лексики. У цьому розділі розглядаються мовні дані текстів Чана, які поділяються на три групи: буддійська лексика, конфуціанська лексика та даоська лексика, а також лексика, запозичена з літературних джерел епох Тан і Сун. Вони розглядаються як мозаїчні сліди, що засвідчують зв’язок між в’єтнамськими літературними творами й текстами трьох учень у Східній Азії. Наступний розділ вивчає майстерне застосування конфуціанської та даоської термінології в буддійських текстах. Зрештою, у статті досліджується зв’язок цього твору зі священними текстами епох Тан – Сун через цитати, алюзії, коани та оповіді про дзен-майстрів. Результати дослідження засвідчують, що твір Чан Нян Тонга є виразним прикладом інтеграції трьох учень як на мовному рівні, так і в площині естетичної думки. Інтертекстуальність у рапсодії Чана характеризується використанням конфуціанських, даоських і буддійських термінів (китайсько-в’єтнамських слів), алюзій, калькованих слів тощо. Багаторелігійна інтертекстуальність у творі виконує естетичні функції завдяки мозаїці цитувань і перекладів, розташованій у діалогічних просторах трьох учень у синітичному космополісі Східної Азії.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
багаторелігійна інтертекстуальність; буддійська література; в’єтнамська лексика; три вчення; Чан Нян Тонг
CBETA (2026), Dazheng xinxiu dazangjing, Caituanfaren Fojiao dianzi fodian jijinhui, available at: https://cbetaonline.dila.edu.tw/search/?q=%E6%9C%88%E5%8D%B0&lang=zh (accessed December 29, 2025).
Dao N. (1004), Jingde chuandeng lu, Vol. 8, CBETA, T2076. (In Classical Chinese).
Dien T. (975), Zongjing lu, Vol. 14, CBETA, T2016. (In Classical Chinese).
He A. and Xing B. (1127) , Lunyu zhushu, in Wuyingdian shisanjing zhushu. (In Classical Chinese).
Kumārajīva (403), Miaofa lianhua jing, Vol. 3, CBETA, T0262. (In Classical Chinese).
Le T. (2002), An Nam Chi Lược, Transl. by Chen Jinghe, Thuan Hoa, Hue. (In Classical Chinese, and Vietnamese translation).
Pāramiti (1988), Dafo ding Rulai mi yin xiu zheng le yi zhu Pusa wanxing shou lengyanjing, Dazheng xinxiu dazangjing, Vol. 19, No. 945, Dazheng xin xiu dazangjing kanxing hui, Dongjing. (In Classical Chinese).
Pho T. (1279), Wudeng huiyuan, Vol. 3, CBETA, X1565. (In Classical Chinese).
Pramiti (705), Dafo ding rulai mi yin xiu zheng le yi zhu pusa wanxing shou lengyanjing, Vol. 4, CBETA, T0945. (In Classical Chinese).
Qian Z. L. and Fu X. C. (2000), Zhongguo wenxue dacidian, Shanghai cishu chubanshe, Shanghai. (In Chinese).
Thich T. T. and Trinh K. M. (2020), Truc Lam Yen Tu Phat Giao Tung Thu, Khoa hoc Xa Hoi, Hà Nội. (In Classical Chinese and Vietnamese).
Tong T. (1246), Wumenguan,Vol. 1, CBETA, T2005, 1246. (In Classical Chinese).
Tran N. T. (1745), Cu Tran Lac Dao Phu, in Thien Tong Ban Hanh, carved in 1745 at Lien Hoa monastery in Thang Long citadel, pp. 22a–29b. (In ancient Vietnamese, Nom script).
Tran T. D. (2018), Nguyen Trai Quoc Am Tu Dien (A Dictionary of 15th Century Ancient Vietnamese), Văn Học, Hà Nội. (In Vietnamese).
Xiao Z. X. (1980), Nanqishu, Wang rong diben: song dazi ben, Yang Jialuo (ed.), Dingwen shuju chuban, Taibeishi. (In Classical Chinese).
Secondary sources
Allen G. (2000), Intertextuality, Routledge, Taylor & Francis Group, London.
Baldick C. (2008), Oxford Dictionary Terms, Oxford University Press, Oxford.
Childs B. S. (1979), Introduction to the Old Testament as Scripture, Fortress Press, Philadelphia.
Fishbane M. (1985), Biblical Interpretation in Ancient Israel, Clarendon Press, Oxford.
Halperin M. (2018), “Explaining Perfection: Quanzhen and Thirteenth-century Chinese Literati”, T’oung Pao, Vol. 104, Issue 5–6, pp. 572–625. DOI: https://doi.org/10.1163/15685322-10456P05
Hassan I. F. (2025), “Islamic Religious Intertextuality and Its Aesthetics in Selected Examples of Abbasid Poetry: Analytical Study”, Journal of Tikrit University for Humanities, Vol. 32, No. 5, Part 1, pp. 62–80. DOI: https://doi.org/10.25130/jtuh.32.5.1.2025.05
Hoang T. N. (2009), Thiền Tông Bản Hạnh, Van Hoc, Hà Nội. (In Vietnamese).
Hoang X. H. (1998), “Văn Nôm và chữ Nôm đời Trần Lê”, in La Sơn Yên Hồ Hoàng Xuân Hãn, (Vol. 3. Literary Work), Giao Duc, Hà Nội, pp. 1079–1129. (In Vietnamese).
Igbaria K. (2026), “Religious Intertextuality in Ayman Al-Otoum’s His Name is Ahmad: Linguistic and Narrative Sacredness in Modern Arabic Fiction”, Religions, Vol. 17, No. 7, p. 827. DOI: https://doi.org/10.3390/rel17070827
Kazuhiko Ō. (2009), “Phải Chăng Lần Xuất Gia Thứ Nhất của Trần Nhân Tông Là Để Trở Thành Đạo Sĩ”, in Phan HL (ed.), Kỷ Yếu Hội Thảo Quốc Tế Việt Nam Học Lần Thứ Tư, Thế Giới, Hà Nội, pp. 165–175. (In Vietnamese).
Kristeva J. (1968), “Le texte сlos”, Langages, 3ᵉ année, n°12, pp. 103–125. DOI: https://doi.org/10.3406/lgge.1968.2356
Kristeva J. (1969), “Le mot, le dialogue et le roman”, in Sèméiotikè: Recherches pour une Sémanalyse, Éd. du Seuil, Paris, pp. 82–112.
Kristeva J. (1986), The Kristeva Reader, Columbia University Press, New York.
Lindbeck G. A. (1984), The Nature of Doctrine: Religion and Theology in a Postliberal Age, Westminster Press, Philadelphia.
Luo Z. F. (ed. (1994), Hanyu dacidian, Vol. 2, Hanyu dacidian chubanshe, Chengdu. (In Chinese).
Scheetz J. M. (2012), The Concept of Canonical Intertextuality and the Book of Daniel, James Clarke, Cambridge.
Steins G. (1999), Die “Bindung Isaaks” im Kanon (Gen 22): Grundlagen und Programm einer kanonisch-intertextuellen Lektüre, Herders Biblische Studien 30, Herder, Freiburg im Breisgau.
Tran T. D. (2011), “Khảo Sát Ngôn Ngữ Thơ Nôm Nguyễn Trãi Trong Môi Trường Giảng Dạy- Dịch Thuật Kinh Điển Nho Gia từ Góc Nhìn Liên Văn Bản)”, Tạp chí Hợp Lưu, Vol. 115 (8), pp. 5–38. (In Vietnamese).
Tran T. D. (2015), “Muôi thủng – Muôi gỗ: Giải mã một công án Thiền trong Cư Trần Lạc Đạo Phú của Điều Ngự Chủ Phật Trần Nhân Tông”, Tạp chí Hán Nôm, Vol. 3 (132), pp. 55–63. (In Vietnamese).
Tran T. D. (2016), “Sự Thay Đổi Hệ Hình Văn Học: Trường Hợp Phú Nôm Phật Giáo Dòng Trúc Lâm Yên Tử”, Tạp chí Nghiên cứu và Phát triển, Vol. 125 (9), pp. 3–22. (In Vietnamese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.