Громадянська наука в умовах викликів і криз: досвід Японії для України
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Завдяки стрімкому прогресу інформаційно-комунікаційних технологій і постійному вдосконаленню механізмів демократичного ухвалення рішень на засадах рівності й інклюзивності громадянська наука сьогодні перетворилася на масовий глобальний рух і дієвий інструмент подолання розриву між науковою сферою та суспільством. У статті проаналізовано концептуальні засади, світові тенденції та типологію громадянської науки, а також простежено еволюцію цього феномену від аматорських практик до складних партисипативних і деліберативних моделей. Особливу увагу приділено японському досвіду реалізації громадянськонаукових ініціатив, зокрема громадському моніторингу радіаційного забруднення після техногенної катастрофи на атомній електростанції “ Фукусіма Даїчі”. Показано, що в умовах кризи й дефіциту довіри до офіційних даних низові ініціативи стали важливим альтернативним джерелом інформації та інструментом суспільного самозахисту. Японська практика демонструє непросту динаміку взаємодії між суспільством і державою у форматі “конфліктної співпраці”, за якої громадські проєкти, позиціонуючи себе як нейтральні рухи “за дані”, із часом набули впливовості, розмиваючи межу між професійною експертизою та знанням нефахівця. З’ясовано, що, попри офіційну стриманість і політичну незаангажованість, японська громадянська наука демонструє значний трансформаційний потенціал як засіб розширення прав і можливостей громадян. На основі порівняльного аналізу окреслено труднощі та перспективи розвитку громадянської науки в Україні. Досліджено початковий етап становлення української громадянської науки, який характеризується домінуванням ініціатив від професійних науковців та активним використанням соціальних мереж. Встановлено, що перші кроки у формуванні інституційної бази й успішні приклади біологічно-екологічних проєктів ще не зробили українську громадянську науку мейнстримом, тож вона потребує ґрунтовного теоретичного осмислення, нормативного регулювання за європейським зразком та інтеграції в суспільно-політичний дискурс. Обґрунтовано, що за умов воєнного стану, обмеженого фінансування та кадрового дефіциту громадянська наука має стратегічне значення як потенційно ефективний інструмент збереження національного наукового потенціалу, документування воєнних злочинів, психологічної реабілітації населення, популяризації наукового світогляду та прискорення євроінтеграції. Наголошено на потребі подальшої теоретичної концептуалізації та інституціоналізації українських практик громадянської науки. Запропоновано використовувати наявні дослідження й засадничі документи як базу для наступних аналітичних розвідок і практичного впровадження інструментів партисипативної науки в національний дослідницький простір. Мета статті – проаналізувати еволюцію, концептуальні засади й сучасні форми громадянської науки у світі, дослідити японський досвід партисипативних ініціатив у період після катастрофи на атомній електростанції “Фукусіма Даїчі”, окреслити перспективи застосування цього досвіду в Україні, визначити можливості української громадянської науки в умовах воєнного стану й напрями її подальшого розвитку задля збереження національного наукового потенціалу і подолання сучасних викликів.
Як цитувати
Кубальський, О. Н. (2026). Громадянська наука в умовах викликів і криз: досвід Японії для України. Східний світ, (3 (132), 81–98. https://doi.org/10.15407/orientw2026.03.081
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова
громадянська наука; внескова модель; краудсорсинг; партисипативна наука; радіаційний моніторинг; Україна; Японія
Посилання
Василюк О. і Матушкіна Н. (2024), «План дій щодо розвитку громадянської науки: Звіт у рамках проєкту “Збереження природної спадщини для Life в Україні”», Українська природоохоронна група, режим доступу: https://uncg.org.ua/plan-dij-rozvytku-gromadyanskoyi-nauky/ (дата звернення: 10.07.2026).
“Громадянська наука в дії: українець перетворив дачу на хаб для дослідження природи” (2024), Телеканал “ДІМ”, 11 грудня, режим доступу: https://kanaldim.tv/gromadyanska-nauka-v-diyi-ukrayinecz-peretvoryv-dachu-na-hab-dlya-doslidzhennya-pryrody/ (дата звернення: 10.07.2026).
“Закон України № 848-VIII: Про наукову і науково-технічну діяльність” (2015), в Відомості Верховної Ради, режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text (дата звернення: 10.07.2026).
Козак К. та ін. (2024), “Використання громадянської науки в умовах війн, криз та катастроф: Біла книга”, в Science At Risk, режим доступу: https://scienceatrisk.org/storage/lp/111/15afeb7dab8c2cd012b269342a225d7081144f0a.pdf (дата звернення: 10.07.2026).
Омелянець Ю. (2020), “Сам собі дослідник: що таке громадянська наука”, в Куншт, режим доступу: https://www.kunsht.com.ua/articles/sam-sobi-doslidnik-shho-take-gromadnyaska-nauka (дата звернення: 10.07.2026).
Расулова О. (2018), “Рахувати галактики разом: як писати про науку цікаво і правдиво”, в Читомо, 28 вересня, режим доступу: https://chytomo.com/rakhuvaty-halaktyky-razom-iak-pysaty-pro-nauku-tsikavo-i-pravdyvo/ (дата звернення: 10.07.2026).
Савицький О. (2022), “Громадянська наука і перспективи її розвитку в Україні”, в Експедиція ХХІ, режим доступу: https://expedicia.org/gromadyanska-nauka-i-perspektivi-ii-r/ (дата звернення: 10.07.2026).
Серебряков В. (2021), “Громадянська наука в школі: збагачення знань, розвиток спостережливості та інтересів, особистості і патріотизму”, в VinSmartEco: збірник матеріалів II Міжнародної науково-практичної конференції (20–21 травня 2021, м. Вінниця, Україна), КЗВО “Вінницька академія безперервної освіти”, Вінниця, с. 158–160, режим доступу: https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/493 (дата звернення: 10.07.2026).
Скуйбіда О. Л. (2023), “Громадянська наука в сфері екології та захисту навколишнього середовища: світові тенденції та перспективи для України”, Екологічні науки, № 5 (50), с. 177–181. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.5-50.30
Скуйбіда О. Л. (2024a), “Громадянська наука у вищій освіті: міжнародний досвід для сприяння сталому розвитку”, Природнича освіта та наука, № 6, с. 46–51. DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2024-6.06
Скуйбіда О. Л. (2024b), “Регулювання громадянської науки в Україні: від теорії до практики”, Академічні студії. Серія “Педагогіка”, № 2, с. 128–136. DOI: https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.2.16
“Українська природоохоронна група” (2025a), в Вебінар: “Громадянська наука у вивченні біорізноманіття”, 4 квітня, режим доступу: https://uncg.org.ua/vebinar-gromadyanska-nauka-u-vyvchenni-bioriznomanittya/ (дата звернення: 10.07.2026).
“Українська природоохоронна група” (2025b), в Круглий стіл “Громадянська наука під час війни”, 8 травня, режим доступу: https://uncg.org.ua/kruglyj-stil-gromadyanska-nauka-pid-chas-vijny/ (дата звернення: 10.07.2026).
Фарбар К. (2026), “Вийшли на прогулянку – допомогли науці. Це люди, які займаються громадянською наукою”, в The Village Україна, 14 травня, режим доступу: https://www.village.com.ua/village/podcasts/ps-people/373685-people-science-nature (дата звернення: 10.07.2026).
Федоров К. & Добош І. (2024), “Що таке громадянська наука та як вона впливає на життя кожного з нас?”, Дзеркало тижня, 18 серпня, режим доступу: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/shcho-take-hromadjanska-nauka-ta-jak-vona-vplivaje-na-zhittja-kozhnoho-z-nas.html (дата звернення: 10.07.2026).
Abe Y. (2023), “Remembering and Forgetting Fukushima: Where Citizen Science Meets Populism”, International Journal of Communication, Vol. 17, pp. 2224–2242.
Allgaier J. (2010), “Science Education for Scientific Citizenship”, in S. H. Priest (ed.), Encyclopedia of Science and Technology Communication, Sage Publications, pp. 129–132.
Bonney R. et al. (2014), “Next Steps for Citizen Science”, Science, Vol. 343, No. 6178, pp. 1436–1437. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1251554
“Citizen Science” (2024), SaveDnipro, 6 вересня 2024, режим доступу: https://www.savednipro.org/citizen_science/ (дата звернення: 10.07.2026).
“Citizen Science” (2026a), in Cambridge Dictionary, Cambridge University Press, available at: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/citizen-science (accessed July 10, 2026).
“Citizen Science” (2026b), in Oxford English Dictionary, Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/OED/6784505301
De Togni G. (2020), “The Social Invisibility of Radiation After Fukushima”, Japan Anthropology Workshop Series (JAWS) Tomorrow’s Researchers Today, available at: http://www.japananthropologyworkshop.org/the-social-invisibility-of-radiation-after-fukushima/ (accessed July 10, 2026).
“ECSA” (2021), in Ten Principles of Citizen Science, Berlin. DOI: http://doi.org/10.17605/OSF.IO/XPR2N
“European Commission” (2024), in Inclusive Science and European Democracies, January 26, CORDIS, European Commission, available at: https://cordis.europa.eu/article/id/448719-from-citizen-science-to-participatory-democracies (accessed July 10, 2026). DOI: 10.3030/960366
Figueroa P. (2013), “When the Tide Goes out: Citizen Participation in Japan after the Fukushima Nuclear Disaster”, Asia Pacific Perspectives, Vol. 11, No. 1, pp. 74–78.
Herzog L. and Lepenies R. (2022), “Citizen Science in Deliberative Systems: Participation, Epistemic Injustice, and Civic Empowerment”, Minerva, Vol. 60, pp. 489–508. DOI: https://doi.org/10.1007/s11024-022-09467-8
Ikkatai Y., Ono E. and Enoto T. (2021), “Diversity in Citizen Science: Considering the Issues in Japan”, Japanese Journal of Ecology, Vol. 71, Issue 2, pp. 91–97. DOI: https://doi.org/10.18960/seitai.71.2_91
Inoue A. (2021), “Citizen Science in the Digital Age: Engaging Civil Society in Social Science and Humanities Research”, NIRA Opinion Paper, No. 58, Nippon Institute for Research Advancement, available at: https://english.nira.or.jp/papers/e_opinion58.pdf (accessed July 10, 2026).
Kenens J., Van Oudheusden M., Van Hoyweghen I. and Mizushima N. (2022), “Nonscalability of ‘Citizen Science’ in Post-Fukushima Japan: Unpacking Articulations of Citizen Radiation Measuring Organizations”, Public understanding of science (Bristol, England), Vol. 31, Issue 4, pp. 507–523. DOI: https://doi.org/10.1177/09636625211054735
Kenens J., Van Oudheusden M., Yoshizawa G. et al. (2020), “Science by, with and for Citizens: Rethinking ‘Citizen Science’ after the 2011 Fukushima Disaster”, Palgrave Commun, No. 6, article number: 58. DOI: https://doi.org/10.1057/s41599-020-0434-3
Khilchevskyi V. and Zapototskyi S. (2022), “Citizen Science and Environmental Monitoring: World Trends, Situation in Ukraine”, Visnyk Kyivskogo nacionalnogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Geografiya, No. 1/2 (82/83), pp. 8–15. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2721.2022.82.1
Kullenberg C. and Kasperowski D. (2016), “What Is Citizen Science? – A Scientometric Meta-Analysis”, PLOS ONE, No. 11 (1), e0147152. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0147152
“MINKA” (2025), in Danube Delta Open Living Lab, available at: https://minka-sdg.org/projects/danube-delta-open-living-lab (accessed July 10, 2026).
Pallardy R. (2026), “Citizen Science in Japan’s Ogasawara Islands Spotlights Ties between Ships and Birds”, The Japan Times, June 21, available at: https://www.japantimes.co.jp/environment/2026/06/21/wildlife/bird-migration-citizen-science/ (accessed July 10, 2026).
Polleri M. (2017), “Radioactive Contamination and Citizen Science after Fukushima”, Medical Anthropology Quarterly (Critical Care Digital Series), available at: https://www.researchgate.net/publication/340173258_Radioactive_Contamination_and_Citizen_Science_after_Fukushima (accessed July 10, 2026).
Polleri M. (2019), “Conflictual Collaboration: Citizen Science and the Governance of Radioactive Contamination after the Fukushima Nuclear Disaster”, American Ethnologist, Vol. 46, Issue 2, pp. 214–226. DOI: https://doi.org/10.1111/amet.12763
Poudel N., Dixit A. M., Pamaong M. T. et al. (2025), “Analysis of Citizen Science Program for Disaster Risk Reduction in Japan: The Case of Safecast”, J. Disaster Sci. Manag, Vol. 1, article number 7. DOI: https://doi.org/10.1007/s44367-025-00007-1
Reiher C. (2016), “Lay People and Experts in Citizen Science: Monitoring Radioactively Contaminated Food in Post-Fukushima Japan”, ASIEN: The German Journal on Contemporary Asia, No. 140, pp. 56–73. DOI: https://doi.org/10.11588/asien.2016.140.18700
Sato K. (2017), “Japan’s Nuclear Imaginaries Before and After Fukushima: Visions of Science, Technology, and Society”, in Ahn J., Guarnieri F., and Furuta K. (eds), Resilience: A New Paradigm of Nuclear Safety, Springer, Cham, pp. 195–206. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-58768-4_15
Sforzi A. et al. (2018), “Citizen Science and the Role of Natural History Museums”, in J. Vogel et al. (eds), Citizen Science: Innovation in Open Science, Society and Policy, UCL Press, pp. 429–444. DOI: https://doi.org/10.14324/111.9781787352339
Silva R. C. G. da and Santana E. S. (2023), “Citizen Science”, Cogitare Enfermagem, No. 28. DOI: https://doi.org/10.1590/ce.v28i0.89002
Skuibida O. (2024), “Basic Regulations and Principles of Citizen Science in Ukraine”, in IInd International Conference “Open Science and Innovation in Ukraine 2023”, No. 1 (109). DOI: https://doi.org/10.2174/9789815256956124010032
Smith P. (2026), “In Okinawa, Tourists are Helping Track Endangered Sharks”, BBC Travel, June 5, available at: https://www.bbc.com/travel/article/20260605-in-okinawa-tourists-are-helping-track-endangered-sharks (accessed July 10, 2026).
Tolbert S. et al. (2024), “ ‘Citizen Scientists’ on Citizen Science”, Postdigital Science and Education, No. 7, pp. 120–142. DOI: https://doi.org/10.1007/s42438-024-00494-0
Van Oudheusden M. and Abe Y. (2021), “Beyond the Grassroots: Two Trajectories of ‘Citizen Sciencization’ in Environmental Governance”, Citizen Science: Theory and Practice, Vol. 6. Issue 1, p. 13. DOI: https://doi.org/10.5334/cstp.377
Van Oudheusden M. et al. (2024), ‘The Valuable Plurality of the Citizen Sciences”, Science & Technology Studies, Vol. 37, No. 1, pp. 10–20. (Original work published 2023). DOI: https://doi.org/10.23987/sts.126210
Van Oudheusden M. et al. (2019), Workshop Report. Learning from Citizen Science after Fukushima: Probing the Role and Potential of Citizen Science in Nuclear Science and Technology Governance in Japan and Belgium, SCK CEN. DOI: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.12254.79682
Zenbird Editorial Team (2026), “Tokyo Launches Citizen Science Survey to Track Urban Biodiversity”, Zenbird Media, July 17, available at: https://zenbird.media/tokyo-launches-citizen-science-survey-to-track-urban-biodiversity/ (accessed July 30, 2026).
REFERENCES
Vasylyuk O. and Matushkina N. (2024), “Plan diy shchodo rozvytku hromadyans’koyi nauky: Zvit u ramkakh proyektu ‘Zberezhennya pryrodnoyi spadshchyny dlya Life v Ukrayini’ ”, in Ukrayins’ka pryrodookhoronna hrupa, available at: https://uncg.org.ua/plan-dij-rozvytku-gromadyanskoyi-nauky/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
“Hromadyans’ka nauka v diyi: ukrayinets’ peretvoryv dachu na khab dlya doslidzhennya pryrody” (2024), Telekanal “DIM”, December 11, available at: https://kanaldim.tv/gromadyanska-nauka-v-diyi-ukrayinecz-peretvoryv-dachu-na-hab-dlya-doslidzhennya-pryrody/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
“Zakon Ukrayiny № 848-VIII: Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diyal’nist’” (2015), in Vidomosti Verkhovnoyi Rady, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Kozak K. et al. (2024), “Vykorystannya hromadyans’koyi nauky v umovakh viyn, kryz ta katastrof: Bila knyha”, in Science At Risk, available at: https://scienceatrisk.org/storage/lp/111/15afeb7dab8c2cd012b269342a225d7081144f0a.pdf (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Omelianets Yu. (2020), “Sam sobi doslidnyk: shcho take hromadianska nauka”, in Kunsht, available at: https://www.kunsht.com.ua/articles/sam-sobi-doslidnik-shho-take-gromadnyaska-nauka (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Rasulova O. (2018), “Rakhuvaty halaktyky razom: yak pysaty pro nauku tsikavo i pravdyvo”, in Chytomo, September 28, available at: https://chytomo.com/rakhuvaty-halaktyky-razom-iak-pysaty-pro-nauku-tsikavo-i-pravdyvo/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Savyts’kyy O. (2022), “Hromadyans’ka nauka i perspektyvy yiyi rozvytku v Ukrayini”, in Ekspedytsiya XXI, available at: https://expedicia.org/gromadyanska-nauka-i-perspektivi-ii-r/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Serebryakov V. (2021), “Hromadyans’ka nauka v shkoli: zbahachennya znan’, rozvytok sposterezhlyvosti ta interesiv, osobystosti i patriotyzmu”, in VinSmartEco: zbirnyk materialiv II Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (20–21 travnya 2021, m. Vinnytsya, Ukrayina), KZVO “Vinnyts’ka akademiya bezperervnoyi osvity”, Vinnytsia, pp. 158–160, available at: https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/493 (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Skuybida O. L. (2023), “Hromadyans’ka nauka v sferi ekolohiyi ta zakhystu navkolyshn’oho seredovyshcha: svitovi tendentsiyi ta perspektyvy dlya Ukrayiny”, Ekolohichni nauky, No. 5 (50), pp. 177–181. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.5-50.30
Skuybida O. L. (2024a), “Hromadyans’ka nauka u vyshchiy osviti: mizhnarodnyy dosvid dlya spryyannya stalomu rozvytku”, Pryrodnycha osvita ta nauka, No. 6, pp. 46–51. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2024-6.06
Skuybida O. L. (2024b), “Rehulyuvannya hromadyans’koyi nauky v Ukrayini: vid teoriyi do praktyky”, Akademichni studiyi. Seriya “Pedahohika”, No. 2, pp. 128–136. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.2.16
“Ukrayins’ka pryrodookhoronna hrupa” (2025a), in Vebinar: “Hromadyans’ka nauka u vyvchenni bioriznomanittya”, April 4, available at: https://uncg.org.ua/vebinar-gromadyanska-nauka-u-vyvchenni-bioriznomanittya/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
“Ukrayins’ka pryrodookhoronna hrupa” (2025b), in Kruhlyy stil “Hromadyans’ka nauka pid chas viyny”, May 8, available at: https://uncg.org.ua/kruglyj-stil-gromadyanska-nauka-pid-chas-vijny/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Farbar K. (2026), “Vyyshly na prohulyanku – dopomohly nautsi. Tse lyudy, yaki zaymayut’sya hromadyans’koyu naukoyu”, in The Village Ukraine, May 14, available at: https://www.village.com.ua/village/podcasts/ps-people/373685-people-science-nature (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Fedorov K. & Dobosh I. (2024), “Shcho take hromadyans’ka nauka ta yak vona vplyvaye na zhyttya kozhnoho z nas?”, Dzerkalo tyzhnya, August 18, available at: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/shcho-take-hromadjanska-nauka-ta-jak-vona-vplivaje-na-zhittja-kozhnoho-z-nas.html (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Abe Y. (2023), “Remembering and Forgetting Fukushima: Where Citizen Science Meets Populism”, International Journal of Communication, Vol. 17, pp. 2224–2242.
Allgaier J. (2010), “Science Education for Scientific Citizenship”, in S. H. Priest (ed.), Encyclopedia of Science and Technology Communication, Sage Publications, pp. 129–132.
Bonney R. et al. (2014), “Next Steps for Citizen Science”, Science, Vol. 343, No. 6178, pp. 1436–1437. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1251554
“Citizen Science” (2024), in SaveDnipro, September 6, available at: https://www.savednipro.org/citizen_science/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
“Citizen Science” (2026a), in Cambridge Dictionary, Cambridge University Press, available at: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/citizen-science (accessed July 10, 2026).
“Citizen Science” (2026b), in Oxford English Dictionary, Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/OED/6784505301
De Togni G. (2020), “The Social Invisibility of Radiation After Fukushima”, Japan Anthropology Workshop Series (JAWS) Tomorrow’s Researchers Today, available at: http://www.japananthropologyworkshop.org/the-social-invisibility-of-radiation-after-fukushima/ (accessed July 10, 2026).
“ECSA” (2021), in Ten Principles of Citizen Science, Berlin. DOI: http://doi.org/10.17605/OSF.IO/XPR2N
“European Commission” (2024), in Inclusive Science and European Democracies, January 26, CORDIS, European Commission, available at: https://cordis.europa.eu/article/id/448719-from-citizen-science-to-participatory-democracies (accessed July 10, 2026). DOI: 10.3030/960366
Figueroa P. (2013), “When the Tide Goes out: Citizen Participation in Japan after the Fukushima Nuclear Disaster”, Asia Pacific Perspectives, Vol. 11, No. 1, pp. 74–78.
Herzog L. and Lepenies R. (2022), “Citizen Science in Deliberative Systems: Participation, Epistemic Injustice, and Civic Empowerment”, Minerva, Vol. 60, pp. 489–508. DOI: https://doi.org/10.1007/s11024-022-09467-8
Ikkatai Y., Ono E. and Enoto T. (2021), “Diversity in Citizen Science: Considering the Issues in Japan”, Japanese Journal of Ecology, Vol. 71, Issue 2, pp. 91–97. DOI: https://doi.org/10.18960/seitai.71.2_91
Inoue A. (2021), “Citizen Science in the Digital Age: Engaging Civil Society in Social Science and Humanities Research”, NIRA Opinion Paper, No. 58, Nippon Institute for Research Advancement, available at: https://english.nira.or.jp/papers/e_opinion58.pdf (accessed July 10, 2026).
Kenens J., Van Oudheusden M., Van Hoyweghen I. and Mizushima N. (2022), “Nonscalability of ‘Citizen Science’ in Post-Fukushima Japan: Unpacking Articulations of Citizen Radiation Measuring Organizations”, Public understanding of science (Bristol, England), Vol. 31, Issue 4, pp. 507–523. DOI: https://doi.org/10.1177/09636625211054735
Kenens J., Van Oudheusden M., Yoshizawa G. et al. (2020), “Science by, with and for Citizens: Rethinking ‘Citizen Science’ after the 2011 Fukushima Disaster”, Palgrave Commun, No. 6, article number: 58. DOI: https://doi.org/10.1057/s41599-020-0434-3
Khilchevskyi V. and Zapototskyi S. (2022), “Citizen Science and Environmental Monitoring: World Trends, Situation in Ukraine”, Visnyk Kyivskogo nacionalnogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Geografiya, No. 1/2 (82/83), pp. 8–15. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2721.2022.82.1
Kullenberg C. and Kasperowski D. (2016), “What Is Citizen Science? – A Scientometric Meta-Analysis”, PLOS ONE, No. 11 (1), e0147152. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0147152
“MINKA” (2025), in Danube Delta Open Living Lab, available at: https://minka-sdg.org/projects/danube-delta-open-living-lab (accessed July 10, 2026).
Pallardy R. (2026), “Citizen Science in Japan’s Ogasawara Islands Spotlights Ties between Ships and Birds”, The Japan Times, June 21, available at: https://www.japantimes.co.jp/environment/2026/06/21/wildlife/bird-migration-citizen-science/ (accessed July 10, 2026).
Polleri M. (2017), “Radioactive Contamination and Citizen Science after Fukushima”, Medical Anthropology Quarterly (Critical Care Digital Series), available at: https://www.researchgate.net/publication/340173258_Radioactive_Contamination_and_Citizen_Science_after_Fukushima (accessed July 10, 2026).
Polleri M. (2019), “Conflictual Collaboration: Citizen Science and the Governance of Radioactive Contamination after the Fukushima Nuclear Disaster”, American Ethnologist, Vol. 46, Issue 2, pp. 214–226. DOI: https://doi.org/10.1111/amet.12763
Poudel N., Dixit A. M., Pamaong M. T. et al. (2025), “Analysis of Citizen Science Program for Disaster Risk Reduction in Japan: The Case of Safecast”, J. Disaster Sci. Manag, Vol. 1, article number 7. DOI: https://doi.org/10.1007/s44367-025-00007-1
Reiher C. (2016), “Lay People and Experts in Citizen Science: Monitoring Radioactively Contaminated Food in Post-Fukushima Japan”, ASIEN: The German Journal on Contemporary Asia, No. 140, pp. 56–73. DOI: https://doi.org/10.11588/asien.2016.140.18700
Sato K. (2017), “Japan’s Nuclear Imaginaries Before and After Fukushima: Visions of Science, Technology, and Society”, in Ahn J., Guarnieri F., and Furuta K. (eds), Resilience: A New Paradigm of Nuclear Safety, Springer, Cham, pp. 195–206. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-58768-4_15
Sforzi A. et al. (2018), “Citizen Science and the Role of Natural History Museums”, in J. Vogel et al. (eds), Citizen Science: Innovation in Open Science, Society and Policy, UCL Press, pp. 429–444. DOI: https://doi.org/10.14324/111.9781787352339
Silva R. C. G. da and Santana E. S. (2023), “Citizen Science”, Cogitare Enfermagem, No. 28. DOI: https://doi.org/10.1590/ce.v28i0.89002
Skuibida O. (2024), “Basic Regulations and Principles of Citizen Science in Ukraine”, in IInd International Conference “Open Science and Innovation in Ukraine 2023”, No. 1 (109). DOI: https://doi.org/10.2174/9789815256956124010032
Smith P. (2026), “In Okinawa, Tourists are Helping Track Endangered Sharks”, BBC Travel, June 5, available at: https://www.bbc.com/travel/article/20260605-in-okinawa-tourists-are-helping-track-endangered-sharks (accessed July 10, 2026).
Tolbert S. et al. (2024), “ ‘Citizen Scientists’ on Citizen Science”, Postdigital Science and Education, No. 7, pp. 120–142. DOI: https://doi.org/10.1007/s42438-024-00494-0
Van Oudheusden M. and Abe Y. (2021), “Beyond the Grassroots: Two Trajectories of ‘Citizen Sciencization’ in Environmental Governance”, Citizen Science: Theory and Practice, Vol. 6. Issue 1, p. 13. DOI: https://doi.org/10.5334/cstp.377
Van Oudheusden M. et al. (2024), ‘The Valuable Plurality of the Citizen Sciences”, Science & Technology Studies, Vol. 37, No. 1, pp. 10–20. (Original work published 2023). DOI: https://doi.org/10.23987/sts.126210
Van Oudheusden M. et al. (2019), Workshop Report. Learning from Citizen Science after Fukushima: Probing the Role and Potential of Citizen Science in Nuclear Science and Technology Governance in Japan and Belgium, SCK CEN. DOI: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.12254.79682
Zenbird Editorial Team (2026), “Tokyo Launches Citizen Science Survey to Track Urban Biodiversity”, Zenbird Media, July 17, available at: https://zenbird.media/tokyo-launches-citizen-science-survey-to-track-urban-biodiversity/ (accessed July 30, 2026).
“Громадянська наука в дії: українець перетворив дачу на хаб для дослідження природи” (2024), Телеканал “ДІМ”, 11 грудня, режим доступу: https://kanaldim.tv/gromadyanska-nauka-v-diyi-ukrayinecz-peretvoryv-dachu-na-hab-dlya-doslidzhennya-pryrody/ (дата звернення: 10.07.2026).
“Закон України № 848-VIII: Про наукову і науково-технічну діяльність” (2015), в Відомості Верховної Ради, режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text (дата звернення: 10.07.2026).
Козак К. та ін. (2024), “Використання громадянської науки в умовах війн, криз та катастроф: Біла книга”, в Science At Risk, режим доступу: https://scienceatrisk.org/storage/lp/111/15afeb7dab8c2cd012b269342a225d7081144f0a.pdf (дата звернення: 10.07.2026).
Омелянець Ю. (2020), “Сам собі дослідник: що таке громадянська наука”, в Куншт, режим доступу: https://www.kunsht.com.ua/articles/sam-sobi-doslidnik-shho-take-gromadnyaska-nauka (дата звернення: 10.07.2026).
Расулова О. (2018), “Рахувати галактики разом: як писати про науку цікаво і правдиво”, в Читомо, 28 вересня, режим доступу: https://chytomo.com/rakhuvaty-halaktyky-razom-iak-pysaty-pro-nauku-tsikavo-i-pravdyvo/ (дата звернення: 10.07.2026).
Савицький О. (2022), “Громадянська наука і перспективи її розвитку в Україні”, в Експедиція ХХІ, режим доступу: https://expedicia.org/gromadyanska-nauka-i-perspektivi-ii-r/ (дата звернення: 10.07.2026).
Серебряков В. (2021), “Громадянська наука в школі: збагачення знань, розвиток спостережливості та інтересів, особистості і патріотизму”, в VinSmartEco: збірник матеріалів II Міжнародної науково-практичної конференції (20–21 травня 2021, м. Вінниця, Україна), КЗВО “Вінницька академія безперервної освіти”, Вінниця, с. 158–160, режим доступу: https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/493 (дата звернення: 10.07.2026).
Скуйбіда О. Л. (2023), “Громадянська наука в сфері екології та захисту навколишнього середовища: світові тенденції та перспективи для України”, Екологічні науки, № 5 (50), с. 177–181. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.5-50.30
Скуйбіда О. Л. (2024a), “Громадянська наука у вищій освіті: міжнародний досвід для сприяння сталому розвитку”, Природнича освіта та наука, № 6, с. 46–51. DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2024-6.06
Скуйбіда О. Л. (2024b), “Регулювання громадянської науки в Україні: від теорії до практики”, Академічні студії. Серія “Педагогіка”, № 2, с. 128–136. DOI: https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.2.16
“Українська природоохоронна група” (2025a), в Вебінар: “Громадянська наука у вивченні біорізноманіття”, 4 квітня, режим доступу: https://uncg.org.ua/vebinar-gromadyanska-nauka-u-vyvchenni-bioriznomanittya/ (дата звернення: 10.07.2026).
“Українська природоохоронна група” (2025b), в Круглий стіл “Громадянська наука під час війни”, 8 травня, режим доступу: https://uncg.org.ua/kruglyj-stil-gromadyanska-nauka-pid-chas-vijny/ (дата звернення: 10.07.2026).
Фарбар К. (2026), “Вийшли на прогулянку – допомогли науці. Це люди, які займаються громадянською наукою”, в The Village Україна, 14 травня, режим доступу: https://www.village.com.ua/village/podcasts/ps-people/373685-people-science-nature (дата звернення: 10.07.2026).
Федоров К. & Добош І. (2024), “Що таке громадянська наука та як вона впливає на життя кожного з нас?”, Дзеркало тижня, 18 серпня, режим доступу: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/shcho-take-hromadjanska-nauka-ta-jak-vona-vplivaje-na-zhittja-kozhnoho-z-nas.html (дата звернення: 10.07.2026).
Abe Y. (2023), “Remembering and Forgetting Fukushima: Where Citizen Science Meets Populism”, International Journal of Communication, Vol. 17, pp. 2224–2242.
Allgaier J. (2010), “Science Education for Scientific Citizenship”, in S. H. Priest (ed.), Encyclopedia of Science and Technology Communication, Sage Publications, pp. 129–132.
Bonney R. et al. (2014), “Next Steps for Citizen Science”, Science, Vol. 343, No. 6178, pp. 1436–1437. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1251554
“Citizen Science” (2024), SaveDnipro, 6 вересня 2024, режим доступу: https://www.savednipro.org/citizen_science/ (дата звернення: 10.07.2026).
“Citizen Science” (2026a), in Cambridge Dictionary, Cambridge University Press, available at: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/citizen-science (accessed July 10, 2026).
“Citizen Science” (2026b), in Oxford English Dictionary, Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/OED/6784505301
De Togni G. (2020), “The Social Invisibility of Radiation After Fukushima”, Japan Anthropology Workshop Series (JAWS) Tomorrow’s Researchers Today, available at: http://www.japananthropologyworkshop.org/the-social-invisibility-of-radiation-after-fukushima/ (accessed July 10, 2026).
“ECSA” (2021), in Ten Principles of Citizen Science, Berlin. DOI: http://doi.org/10.17605/OSF.IO/XPR2N
“European Commission” (2024), in Inclusive Science and European Democracies, January 26, CORDIS, European Commission, available at: https://cordis.europa.eu/article/id/448719-from-citizen-science-to-participatory-democracies (accessed July 10, 2026). DOI: 10.3030/960366
Figueroa P. (2013), “When the Tide Goes out: Citizen Participation in Japan after the Fukushima Nuclear Disaster”, Asia Pacific Perspectives, Vol. 11, No. 1, pp. 74–78.
Herzog L. and Lepenies R. (2022), “Citizen Science in Deliberative Systems: Participation, Epistemic Injustice, and Civic Empowerment”, Minerva, Vol. 60, pp. 489–508. DOI: https://doi.org/10.1007/s11024-022-09467-8
Ikkatai Y., Ono E. and Enoto T. (2021), “Diversity in Citizen Science: Considering the Issues in Japan”, Japanese Journal of Ecology, Vol. 71, Issue 2, pp. 91–97. DOI: https://doi.org/10.18960/seitai.71.2_91
Inoue A. (2021), “Citizen Science in the Digital Age: Engaging Civil Society in Social Science and Humanities Research”, NIRA Opinion Paper, No. 58, Nippon Institute for Research Advancement, available at: https://english.nira.or.jp/papers/e_opinion58.pdf (accessed July 10, 2026).
Kenens J., Van Oudheusden M., Van Hoyweghen I. and Mizushima N. (2022), “Nonscalability of ‘Citizen Science’ in Post-Fukushima Japan: Unpacking Articulations of Citizen Radiation Measuring Organizations”, Public understanding of science (Bristol, England), Vol. 31, Issue 4, pp. 507–523. DOI: https://doi.org/10.1177/09636625211054735
Kenens J., Van Oudheusden M., Yoshizawa G. et al. (2020), “Science by, with and for Citizens: Rethinking ‘Citizen Science’ after the 2011 Fukushima Disaster”, Palgrave Commun, No. 6, article number: 58. DOI: https://doi.org/10.1057/s41599-020-0434-3
Khilchevskyi V. and Zapototskyi S. (2022), “Citizen Science and Environmental Monitoring: World Trends, Situation in Ukraine”, Visnyk Kyivskogo nacionalnogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Geografiya, No. 1/2 (82/83), pp. 8–15. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2721.2022.82.1
Kullenberg C. and Kasperowski D. (2016), “What Is Citizen Science? – A Scientometric Meta-Analysis”, PLOS ONE, No. 11 (1), e0147152. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0147152
“MINKA” (2025), in Danube Delta Open Living Lab, available at: https://minka-sdg.org/projects/danube-delta-open-living-lab (accessed July 10, 2026).
Pallardy R. (2026), “Citizen Science in Japan’s Ogasawara Islands Spotlights Ties between Ships and Birds”, The Japan Times, June 21, available at: https://www.japantimes.co.jp/environment/2026/06/21/wildlife/bird-migration-citizen-science/ (accessed July 10, 2026).
Polleri M. (2017), “Radioactive Contamination and Citizen Science after Fukushima”, Medical Anthropology Quarterly (Critical Care Digital Series), available at: https://www.researchgate.net/publication/340173258_Radioactive_Contamination_and_Citizen_Science_after_Fukushima (accessed July 10, 2026).
Polleri M. (2019), “Conflictual Collaboration: Citizen Science and the Governance of Radioactive Contamination after the Fukushima Nuclear Disaster”, American Ethnologist, Vol. 46, Issue 2, pp. 214–226. DOI: https://doi.org/10.1111/amet.12763
Poudel N., Dixit A. M., Pamaong M. T. et al. (2025), “Analysis of Citizen Science Program for Disaster Risk Reduction in Japan: The Case of Safecast”, J. Disaster Sci. Manag, Vol. 1, article number 7. DOI: https://doi.org/10.1007/s44367-025-00007-1
Reiher C. (2016), “Lay People and Experts in Citizen Science: Monitoring Radioactively Contaminated Food in Post-Fukushima Japan”, ASIEN: The German Journal on Contemporary Asia, No. 140, pp. 56–73. DOI: https://doi.org/10.11588/asien.2016.140.18700
Sato K. (2017), “Japan’s Nuclear Imaginaries Before and After Fukushima: Visions of Science, Technology, and Society”, in Ahn J., Guarnieri F., and Furuta K. (eds), Resilience: A New Paradigm of Nuclear Safety, Springer, Cham, pp. 195–206. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-58768-4_15
Sforzi A. et al. (2018), “Citizen Science and the Role of Natural History Museums”, in J. Vogel et al. (eds), Citizen Science: Innovation in Open Science, Society and Policy, UCL Press, pp. 429–444. DOI: https://doi.org/10.14324/111.9781787352339
Silva R. C. G. da and Santana E. S. (2023), “Citizen Science”, Cogitare Enfermagem, No. 28. DOI: https://doi.org/10.1590/ce.v28i0.89002
Skuibida O. (2024), “Basic Regulations and Principles of Citizen Science in Ukraine”, in IInd International Conference “Open Science and Innovation in Ukraine 2023”, No. 1 (109). DOI: https://doi.org/10.2174/9789815256956124010032
Smith P. (2026), “In Okinawa, Tourists are Helping Track Endangered Sharks”, BBC Travel, June 5, available at: https://www.bbc.com/travel/article/20260605-in-okinawa-tourists-are-helping-track-endangered-sharks (accessed July 10, 2026).
Tolbert S. et al. (2024), “ ‘Citizen Scientists’ on Citizen Science”, Postdigital Science and Education, No. 7, pp. 120–142. DOI: https://doi.org/10.1007/s42438-024-00494-0
Van Oudheusden M. and Abe Y. (2021), “Beyond the Grassroots: Two Trajectories of ‘Citizen Sciencization’ in Environmental Governance”, Citizen Science: Theory and Practice, Vol. 6. Issue 1, p. 13. DOI: https://doi.org/10.5334/cstp.377
Van Oudheusden M. et al. (2024), ‘The Valuable Plurality of the Citizen Sciences”, Science & Technology Studies, Vol. 37, No. 1, pp. 10–20. (Original work published 2023). DOI: https://doi.org/10.23987/sts.126210
Van Oudheusden M. et al. (2019), Workshop Report. Learning from Citizen Science after Fukushima: Probing the Role and Potential of Citizen Science in Nuclear Science and Technology Governance in Japan and Belgium, SCK CEN. DOI: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.12254.79682
Zenbird Editorial Team (2026), “Tokyo Launches Citizen Science Survey to Track Urban Biodiversity”, Zenbird Media, July 17, available at: https://zenbird.media/tokyo-launches-citizen-science-survey-to-track-urban-biodiversity/ (accessed July 30, 2026).
REFERENCES
Vasylyuk O. and Matushkina N. (2024), “Plan diy shchodo rozvytku hromadyans’koyi nauky: Zvit u ramkakh proyektu ‘Zberezhennya pryrodnoyi spadshchyny dlya Life v Ukrayini’ ”, in Ukrayins’ka pryrodookhoronna hrupa, available at: https://uncg.org.ua/plan-dij-rozvytku-gromadyanskoyi-nauky/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
“Hromadyans’ka nauka v diyi: ukrayinets’ peretvoryv dachu na khab dlya doslidzhennya pryrody” (2024), Telekanal “DIM”, December 11, available at: https://kanaldim.tv/gromadyanska-nauka-v-diyi-ukrayinecz-peretvoryv-dachu-na-hab-dlya-doslidzhennya-pryrody/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
“Zakon Ukrayiny № 848-VIII: Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diyal’nist’” (2015), in Vidomosti Verkhovnoyi Rady, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Kozak K. et al. (2024), “Vykorystannya hromadyans’koyi nauky v umovakh viyn, kryz ta katastrof: Bila knyha”, in Science At Risk, available at: https://scienceatrisk.org/storage/lp/111/15afeb7dab8c2cd012b269342a225d7081144f0a.pdf (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Omelianets Yu. (2020), “Sam sobi doslidnyk: shcho take hromadianska nauka”, in Kunsht, available at: https://www.kunsht.com.ua/articles/sam-sobi-doslidnik-shho-take-gromadnyaska-nauka (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Rasulova O. (2018), “Rakhuvaty halaktyky razom: yak pysaty pro nauku tsikavo i pravdyvo”, in Chytomo, September 28, available at: https://chytomo.com/rakhuvaty-halaktyky-razom-iak-pysaty-pro-nauku-tsikavo-i-pravdyvo/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Savyts’kyy O. (2022), “Hromadyans’ka nauka i perspektyvy yiyi rozvytku v Ukrayini”, in Ekspedytsiya XXI, available at: https://expedicia.org/gromadyanska-nauka-i-perspektivi-ii-r/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Serebryakov V. (2021), “Hromadyans’ka nauka v shkoli: zbahachennya znan’, rozvytok sposterezhlyvosti ta interesiv, osobystosti i patriotyzmu”, in VinSmartEco: zbirnyk materialiv II Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (20–21 travnya 2021, m. Vinnytsya, Ukrayina), KZVO “Vinnyts’ka akademiya bezperervnoyi osvity”, Vinnytsia, pp. 158–160, available at: https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/493 (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Skuybida O. L. (2023), “Hromadyans’ka nauka v sferi ekolohiyi ta zakhystu navkolyshn’oho seredovyshcha: svitovi tendentsiyi ta perspektyvy dlya Ukrayiny”, Ekolohichni nauky, No. 5 (50), pp. 177–181. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.5-50.30
Skuybida O. L. (2024a), “Hromadyans’ka nauka u vyshchiy osviti: mizhnarodnyy dosvid dlya spryyannya stalomu rozvytku”, Pryrodnycha osvita ta nauka, No. 6, pp. 46–51. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2024-6.06
Skuybida O. L. (2024b), “Rehulyuvannya hromadyans’koyi nauky v Ukrayini: vid teoriyi do praktyky”, Akademichni studiyi. Seriya “Pedahohika”, No. 2, pp. 128–136. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.2.16
“Ukrayins’ka pryrodookhoronna hrupa” (2025a), in Vebinar: “Hromadyans’ka nauka u vyvchenni bioriznomanittya”, April 4, available at: https://uncg.org.ua/vebinar-gromadyanska-nauka-u-vyvchenni-bioriznomanittya/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
“Ukrayins’ka pryrodookhoronna hrupa” (2025b), in Kruhlyy stil “Hromadyans’ka nauka pid chas viyny”, May 8, available at: https://uncg.org.ua/kruglyj-stil-gromadyanska-nauka-pid-chas-vijny/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Farbar K. (2026), “Vyyshly na prohulyanku – dopomohly nautsi. Tse lyudy, yaki zaymayut’sya hromadyans’koyu naukoyu”, in The Village Ukraine, May 14, available at: https://www.village.com.ua/village/podcasts/ps-people/373685-people-science-nature (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Fedorov K. & Dobosh I. (2024), “Shcho take hromadyans’ka nauka ta yak vona vplyvaye na zhyttya kozhnoho z nas?”, Dzerkalo tyzhnya, August 18, available at: https://zn.ua/ukr/EDUCATION/shcho-take-hromadjanska-nauka-ta-jak-vona-vplivaje-na-zhittja-kozhnoho-z-nas.html (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
Abe Y. (2023), “Remembering and Forgetting Fukushima: Where Citizen Science Meets Populism”, International Journal of Communication, Vol. 17, pp. 2224–2242.
Allgaier J. (2010), “Science Education for Scientific Citizenship”, in S. H. Priest (ed.), Encyclopedia of Science and Technology Communication, Sage Publications, pp. 129–132.
Bonney R. et al. (2014), “Next Steps for Citizen Science”, Science, Vol. 343, No. 6178, pp. 1436–1437. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1251554
“Citizen Science” (2024), in SaveDnipro, September 6, available at: https://www.savednipro.org/citizen_science/ (accessed July 10, 2026). (In Ukrainian).
“Citizen Science” (2026a), in Cambridge Dictionary, Cambridge University Press, available at: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/citizen-science (accessed July 10, 2026).
“Citizen Science” (2026b), in Oxford English Dictionary, Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/OED/6784505301
De Togni G. (2020), “The Social Invisibility of Radiation After Fukushima”, Japan Anthropology Workshop Series (JAWS) Tomorrow’s Researchers Today, available at: http://www.japananthropologyworkshop.org/the-social-invisibility-of-radiation-after-fukushima/ (accessed July 10, 2026).
“ECSA” (2021), in Ten Principles of Citizen Science, Berlin. DOI: http://doi.org/10.17605/OSF.IO/XPR2N
“European Commission” (2024), in Inclusive Science and European Democracies, January 26, CORDIS, European Commission, available at: https://cordis.europa.eu/article/id/448719-from-citizen-science-to-participatory-democracies (accessed July 10, 2026). DOI: 10.3030/960366
Figueroa P. (2013), “When the Tide Goes out: Citizen Participation in Japan after the Fukushima Nuclear Disaster”, Asia Pacific Perspectives, Vol. 11, No. 1, pp. 74–78.
Herzog L. and Lepenies R. (2022), “Citizen Science in Deliberative Systems: Participation, Epistemic Injustice, and Civic Empowerment”, Minerva, Vol. 60, pp. 489–508. DOI: https://doi.org/10.1007/s11024-022-09467-8
Ikkatai Y., Ono E. and Enoto T. (2021), “Diversity in Citizen Science: Considering the Issues in Japan”, Japanese Journal of Ecology, Vol. 71, Issue 2, pp. 91–97. DOI: https://doi.org/10.18960/seitai.71.2_91
Inoue A. (2021), “Citizen Science in the Digital Age: Engaging Civil Society in Social Science and Humanities Research”, NIRA Opinion Paper, No. 58, Nippon Institute for Research Advancement, available at: https://english.nira.or.jp/papers/e_opinion58.pdf (accessed July 10, 2026).
Kenens J., Van Oudheusden M., Van Hoyweghen I. and Mizushima N. (2022), “Nonscalability of ‘Citizen Science’ in Post-Fukushima Japan: Unpacking Articulations of Citizen Radiation Measuring Organizations”, Public understanding of science (Bristol, England), Vol. 31, Issue 4, pp. 507–523. DOI: https://doi.org/10.1177/09636625211054735
Kenens J., Van Oudheusden M., Yoshizawa G. et al. (2020), “Science by, with and for Citizens: Rethinking ‘Citizen Science’ after the 2011 Fukushima Disaster”, Palgrave Commun, No. 6, article number: 58. DOI: https://doi.org/10.1057/s41599-020-0434-3
Khilchevskyi V. and Zapototskyi S. (2022), “Citizen Science and Environmental Monitoring: World Trends, Situation in Ukraine”, Visnyk Kyivskogo nacionalnogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka, Geografiya, No. 1/2 (82/83), pp. 8–15. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2721.2022.82.1
Kullenberg C. and Kasperowski D. (2016), “What Is Citizen Science? – A Scientometric Meta-Analysis”, PLOS ONE, No. 11 (1), e0147152. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0147152
“MINKA” (2025), in Danube Delta Open Living Lab, available at: https://minka-sdg.org/projects/danube-delta-open-living-lab (accessed July 10, 2026).
Pallardy R. (2026), “Citizen Science in Japan’s Ogasawara Islands Spotlights Ties between Ships and Birds”, The Japan Times, June 21, available at: https://www.japantimes.co.jp/environment/2026/06/21/wildlife/bird-migration-citizen-science/ (accessed July 10, 2026).
Polleri M. (2017), “Radioactive Contamination and Citizen Science after Fukushima”, Medical Anthropology Quarterly (Critical Care Digital Series), available at: https://www.researchgate.net/publication/340173258_Radioactive_Contamination_and_Citizen_Science_after_Fukushima (accessed July 10, 2026).
Polleri M. (2019), “Conflictual Collaboration: Citizen Science and the Governance of Radioactive Contamination after the Fukushima Nuclear Disaster”, American Ethnologist, Vol. 46, Issue 2, pp. 214–226. DOI: https://doi.org/10.1111/amet.12763
Poudel N., Dixit A. M., Pamaong M. T. et al. (2025), “Analysis of Citizen Science Program for Disaster Risk Reduction in Japan: The Case of Safecast”, J. Disaster Sci. Manag, Vol. 1, article number 7. DOI: https://doi.org/10.1007/s44367-025-00007-1
Reiher C. (2016), “Lay People and Experts in Citizen Science: Monitoring Radioactively Contaminated Food in Post-Fukushima Japan”, ASIEN: The German Journal on Contemporary Asia, No. 140, pp. 56–73. DOI: https://doi.org/10.11588/asien.2016.140.18700
Sato K. (2017), “Japan’s Nuclear Imaginaries Before and After Fukushima: Visions of Science, Technology, and Society”, in Ahn J., Guarnieri F., and Furuta K. (eds), Resilience: A New Paradigm of Nuclear Safety, Springer, Cham, pp. 195–206. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-58768-4_15
Sforzi A. et al. (2018), “Citizen Science and the Role of Natural History Museums”, in J. Vogel et al. (eds), Citizen Science: Innovation in Open Science, Society and Policy, UCL Press, pp. 429–444. DOI: https://doi.org/10.14324/111.9781787352339
Silva R. C. G. da and Santana E. S. (2023), “Citizen Science”, Cogitare Enfermagem, No. 28. DOI: https://doi.org/10.1590/ce.v28i0.89002
Skuibida O. (2024), “Basic Regulations and Principles of Citizen Science in Ukraine”, in IInd International Conference “Open Science and Innovation in Ukraine 2023”, No. 1 (109). DOI: https://doi.org/10.2174/9789815256956124010032
Smith P. (2026), “In Okinawa, Tourists are Helping Track Endangered Sharks”, BBC Travel, June 5, available at: https://www.bbc.com/travel/article/20260605-in-okinawa-tourists-are-helping-track-endangered-sharks (accessed July 10, 2026).
Tolbert S. et al. (2024), “ ‘Citizen Scientists’ on Citizen Science”, Postdigital Science and Education, No. 7, pp. 120–142. DOI: https://doi.org/10.1007/s42438-024-00494-0
Van Oudheusden M. and Abe Y. (2021), “Beyond the Grassroots: Two Trajectories of ‘Citizen Sciencization’ in Environmental Governance”, Citizen Science: Theory and Practice, Vol. 6. Issue 1, p. 13. DOI: https://doi.org/10.5334/cstp.377
Van Oudheusden M. et al. (2024), ‘The Valuable Plurality of the Citizen Sciences”, Science & Technology Studies, Vol. 37, No. 1, pp. 10–20. (Original work published 2023). DOI: https://doi.org/10.23987/sts.126210
Van Oudheusden M. et al. (2019), Workshop Report. Learning from Citizen Science after Fukushima: Probing the Role and Potential of Citizen Science in Nuclear Science and Technology Governance in Japan and Belgium, SCK CEN. DOI: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.12254.79682
Zenbird Editorial Team (2026), “Tokyo Launches Citizen Science Survey to Track Urban Biodiversity”, Zenbird Media, July 17, available at: https://zenbird.media/tokyo-launches-citizen-science-survey-to-track-urban-biodiversity/ (accessed July 30, 2026).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.