Інтелектуальне середовище становлення українського сходознавства в еміграції у Західній Німеччині (1945–1952)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті на основі широкого кола маловідомих джерел уперше здійснено комплексний аналіз становлення та розвитку українського сходознавства в Західній Німеччині ДіПі-періоду (1945–1952 рр.). Основну увагу зосереджено на процесі інституціоналізації сходознавчих студій в Українській вільній академії наук та Українському Чорноморському (від 1945 р. – Морському) інституті, що функціонували як альтернативні до радянської науки інституції збереження та розвитку української гуманітаристики в умовах повоєнної вимушеної еміграції. Частиною інституційної структури були й бібліотеки, які уможливлювали проведення досліджень.
Окрему увагу приділено персоналіям – науковцям-орієнталістам, чиї розвідки в галузі єгиптології та історії кочових народів на українських землях, українсько-турецьких та українсько-кримськотатарських відносин, визвольних змагань кримськотатарського народу ХХ ст., історії та культури Індії і Туреччини заклали фундамент для подальшого розвитку української сходознавчої науки в екзилі. Висвітлено роль таборової періодики та видавничих ініціатив у популяризації сходознавства. На основі біографічних нарисів Марка Антоновича, Василя Дубровського, Едіґе Киримала, Омеляна Пріцака, Абдуллаха Сойсала та інших створено колективний портрет дослідників-сходознавців, об’єднаних навколо сходознавчої спочатку групи, згодом секції УВАН.
З’ясовано, що українські сходознавчі осередки та дослідники були важливою частиною інтелектуального середовища в таборах переміщених осіб. Інституціоналізація українського сходознавства ДіПі-періоду мала важливе значення, оскільки забезпечила координацію наукової діяльності українських учених, створила умови для їхньої комунікації, сприяла формуванню спільного методологічного поля. Членами орієнталістичної групи, а згодом сходознавчої секції УВАН було окреслено ключові шляхи розвитку галузі, започатковано регулярні наукові дослідження, конференції, дискусії, які стали важливим чинником збереження тяглості національної сходознавчої традиції в умовах еміграції та заклали підґрунтя для становлення українського сходознавства як окремої галузі.
Як цитувати
Атаманенко, А. Є., & Клинова-Дацюк, Г. Д. (2026). Інтелектуальне середовище становлення українського сходознавства в еміграції у Західній Німеччині (1945–1952). Східний світ, (3 (132), 35–51. https://doi.org/10.15407/orientw2026.03.035
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова
діаспора; ДіПі; еміграція; інтелектуальна історія; Українська вільна академія наук; українське сходознавство; Український Морський інститут; Український Чорноморський інститут
Посилання
Архів УВАН у США, протокол Наради Представництва УВАН в Німеччині з 24 червня 1950 р. в Ляйпгайм / Донау, 3 арк.
Архів УВУ, ф. В. Державина, опис 3: Епістолярій, листування, лист В. Державина до В. Дубровського від 20 вересня 1951 р., 1 арк.
Архів УВУ, ф. В. Державина, опис 3: Епістолярій, листування, лист В. Державина до Філософічного факультету УВУ від 26 липня 1946 р., 1 арк.
Архів УВУ, ф. УВАН, протокол конференції секції сходознавства УВАН з 27 лютого 1950 р. в Мюнхені, 3 арк.
Архів УВУ, ф. УВАН, протокол конференції секції сходознавства УВАН з 3 і 4 червня 1950 р. в Ляпгайм / Донау, Німеччина, 2 арк.
Архів УВУ, ф. УВАН, протокол конференції секції сходознавства УВАН з 25 січня 1952 р. в Мюнхені, 4 арк.
Архів Українського історичного товариства (УІТ) (архів М. Антоновича), коробка 3, папка “УВАН”, протокол першої наради членів Керівного бюра УВАН, 21.IV.47, 2 арк.
Атаманенко А. (2022), “Марко Антонович і єгиптологія”, в Давньоєгипетська література в українських перекладах, ред. та упоряд. Миколи Тарасенка; передм. Миколи Тарасенка і Дар’ї Зіборової, Видавець Олександр Савчук, Київ і Харків, с. 32–43.
Атаманенко А. і Годжал С. (2021), “Листування Марка Антоновича і Дмитра Чижевського: “…є й цілий ряд наукових праць, які крім Вас ніхто написати не зможе”, в Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber Amicorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи, Простір, Нью-Йорк і Київ, с. 373–447.
Биковський Л. (1970), “Український Чорноморський Інститут”, Наукові записки, т. ХХ. Мюнхен, с. 144–168.
Бюлетень УВАН, (1946), ч. 2.
Бюлетень УВАН (1947), ч. 11–12.
“Від упорядників” (2011), в Сходознавство і візантологія в Україні в іменах: біобібліогр. слов., упоряд.: Е. Г. Циганкова, Ю. М. Кочубей & О. Д. Василюк, Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ, Київ, с. 3–5.
Годжал С. С. (2020), Громадсько-політична і наукова діяльність Марка Антоновича, дис. … канд. іст. наук, Національний університет “Острозька академія”, Острог.
Державин В. (1945), “Проблема періодизації державної історії давнього Єгипту”, Чорноморський збірник, кн. 6, Одеса, с. 25–29.
Державин В. (1946), “М. Антонович. Чи були кіммерійці в Україні (рецензія)”, Бюлетень УВАН, ч. 3, с. 13–14.
Дубровський В. (1952), “Нова книжка про Крим”, Українські вісті, 10 cерпня, ч. 65 (632), с. 3.
Єндик Р. (1966), “Володимир Миколович Державин”, в Державин В., Афоризми, УТГІ, Мюнхен, с. 5–32.
Золотарьов Д. Ю. (1999), “Турецька історична література з еміграції кримських татар кінця ХVIII–ХІХ ст.”, Український історичний журнал, № 6, с. 34–42.
Інформаційний бюлетень (1951a), Мюнхен, ч. 1.
Інформаційний бюлетень (1951b), Мюнхен, ч. 2.
Казимір В. (2018), “Правда і добра воля переможуть”. Життя та діяльність Василя Дубровського в Україні (1897–1943), Видавець Олександр Савчук, Харків і Чернігів.
“Конференція сходознавства при УВАН” (1952), Українські вісті, ч. 57 (624), с. 4.
Кочубей Ю. М. (2004), «Едвард В. Саїд (1937–2003): гуманізм проти “орієнталізму”», Східний світ, № 2, с. 39–44.
Кочубей Ю. М. (2011), В. В. Дубровський (1897–1966) як сходознавець, [б. в.], Київ.
Кочубей Ю. М. (2018), “Українське сходознавство за межами країни (ХХ – поч. ХХІ ст.)”, Східний світ, № 1, с. 57–61. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2018.01.057
Кульчинський О. (2019), “Василь Дубровський (1897–1966): посмертний сховок на турецьких аркушах”, Всесвіт, № 9–12, с. 36–38.
Матвєєва Л. В. (2012), “Сходознавство”, в Енциклопедія історії України, т. 9, Наукова думка, Київ, с. 925–926.
Мурович Л. (1987), “Передмова”, в Шаян В., Віра предків наших, т. 1, Гамільтон, с. 12–17.
Потульницький В. А. (2021), Деміург. Історіософія Омеляна Пріцака, Акта, Харків.
Пришляк В. (2021), “Василь Дубровський і його загублена монографія з історії Гетьманщини”, в Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber Amicorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи, Простір, Нью-Йорк і Київ, с. 353–370.
Пріцак О. (1948), “Союз Хмельницького з Туреччиною 1648 р.”, Записки НТШ (Мюнхен), т. 156, с. 143–164.
Пріцак О. (1966), “Орієнталістика”, в Енциклопедія Українознавства. Словникова частина, НТШ, Париж і Нью-Йорк, с. 1870–1873.
Пріцак О. (1993), “Ще раз про Союз Хмельницького з Туреччиною”, Український археографічний щорічник, т. 2, с. 177–192.
Романова О. О. (2012), “Єгиптологічні студії Марка Антоновича”, в Схід і діалог цивілізацій. До ювілею Ю. М. Кочубея, упор.: О. Д. Василюк, Н. М. Зуб, Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ, Київ, с. 327–341.
Сєкунова Ю. Л. (2002), “Биковський як науково-організаційний діяч в Українському Чорноморському Інституті”, Наукові записки, вип. 49, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Київ, с. 276–286.
Сидорчук Т. М. (2021), “Вишкіл Омеляна Пріцака у європейських наукових школах як чинник формування універсального вченого: основні етапи (1928–1948)”, в Омелян Пріцак: життєпис, спадщина, наукові інтереси: до 100-річчя від дня народження: збірник наукових праць, НаУКМА, Київ, с. 54–83.
Сорокін С. В. і Пророченко Н. О. (2023), “Українська тюркологія у ХХ – на початку ХХІ ст.: розвиток і основні здобутки”, Проблеми всесвітньої історії, № 1 (21), с. 154–175. DOI: https://doi.org/10.46869/2707-6776-2023-21-8
Федорук Я. (2016), «Загублена стаття Василя Дубровського “Богдан Хмельницький і Туреччина”», Український археографічний щорічник, вип. 19/20, с. 582–593.
Федорук Я. (2018), “Василь Дубровський – дослідник відносин Богдана Хмельницького з Османською імперією і Кримським ханством”, Український археографічний щорічник, вип. 21/22, с. 180–192.
Фелонюк А. (2022), “Євген Завалинський в житті та науці”, в Завалинський Є., Тюркологічні студії. Листування. Матеріали, упоряд. А. Фелонюк, НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Львівське відділення, НТШ, Історична комісія, Львів, с. 7–56.
Хаяли Р. (2012), “Эдиге Къырымал хорантанынъ такдири”, Культура народов Причерноморья, № 248, с. 129–132.
Циганкова Е. Г. (2007), Сходознавчі установи в Україні. Радянський період, Критика, Київ.
Шовгенів І. (1941), “Загальний план праці Українського Чорноморського Інституту”, Український Чорноморський інститут, Одеса, Севастополь, Ростів, Туапсе і Астрахань, с. 5–12.
Gasimov Z. (2017), “Krimtatarische Exil-Netzwerke zwischen Osteuropa und dem Nahen Osten”, Österreichische Zeitschrift für Geschichtswissenschaften, Vol. 28, No. 1, pp. 142–166. DOI: https://doi.org/10.25365/oezg-2017-28-1-7
Herzog Ch. (2010), “Notes on the Development of Turkish and Oriental Studies in the German Speaking Lands”, Türkiye Araştırmaları Literatür Dergisi, Cilt 8, Sayı 15, pp. 7–76.
Kirimal E. (1952), Der nationale Kampf der Krimtürken mit besonderer Berücksichtigung der Jahre 1917–1918, Verlag Lechte, Emsdetten.
Klynova-Datsiuk H. and Atamanenko A. (2025), “Daily Life and Working Conditions of Ukrainian Scholars in ‘Displaced Persons’ (DP) Camps (1945–1952)”, Echa Przeszłości, Nr XXVI/2, pp. 159–183. DOI: https://doi.org/10.31648/ep.12154
Williams B. G. (2016), The Crimean Tatars: From Soviet Genocide to Putin’s Conquest, Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780190494704.001.0001
REFERENCES
Arkhiv UVAN u SShA [UVAN Archive in the USA], “Protokol Narady Predstavnytstva UVAN v Nimechchyni z 24 chervnia 1950 r. v Liaiphaim/Donau”, 3 fols. (In Ukrainian).
Arkhiv UVU [Archive of the Ukrainian Free University], V. Derzhavyn Fund, Inventory 3 “Correspondence”, “Lyst V. Derzhavyna do V. Dubrovskogo vid 20 veresnia 1951 r.”, 1 fol., manuscript. (In Ukrainian).
Arkhiv UVU [Archive of the Ukrainian Free University], V. Derzhavyn Fund, Inventory 3 “Epistolary, Correspondence”, “Lyst V. Derzhavyna do Filosofichnoho fakultetu UVU vid 26 lypnia 1946 r.”, 1 fol., manuscript. (In Ukrainian).
Arkhiv UVU [Archive of the Ukrainian Free University], UVAN Fund, “Protokol konferentsii sektsii skhodoznavstva UVAN z 27 liutoho 1950 r. v Miunkheni”, 4 fols. (In Ukrainian).
Arkhiv UVU [Archive of the Ukrainian Free University], UVAN Fund, “Protokol konferentsii sektsii skhodoznavstva UVAN z 3 i 4 chervnia 1950 r. v Liaiphaim/Donau, Nimechchyna”, 2 fols. (In Ukrainian).
Arkhiv UVU [Archive of the Ukrainian Free University], UVAN Fund, “Protokol konferentsii sektsii skhodoznavstva UVAN z 25 sichnia 1952 r. v Miunkheni”, 4 fols. (In Ukrainian).
Arkhiv Ukrainskoho istorychnoho tovarystva (UIT) (arkhiv M. Antonovycha) [Archive of the Ukrainian Historical Society (UHS) (M. Antonovych Archive)], Box 3, Folder “UVAN”, “Protokol pershoi narady chleniv Kerivnoho biura UVAN, 21.IV.1947”, 2 fols. (In Ukrainian).
Atamanenko A. (2022), “Marko Antonovych i yehyptolohiya”, in M. Tarasenko (ed.), Davnoyehyptetska literatura v ukrayinskykh perekladakh, Preface by M. Tarasenko and D. Ziborova, Vydavets Oleksandr Savchuk, Kyiv and Kharkiv, pp. 32–43. (In Ukrainian).
Atamanenko A. and Hodzhal S. (2021), “Lystuvannia Marka Antonovycha i Dmytra Chyzhevskoho: ‘…ye y tsilyi riad naukovykh prats, yaki krim Vas nikhto napysaty ne zmozhe’ ”, in Akademichna tradytsiia ukrainskoho zarubizhzhia: istoriia i suchasnist. Liber Amicorum na poshanu prezydenta UVAN u SShA prof. Alberta Kipy, Prostir, New York and Kyiv, pp. 373–447. (In Ukrainian).
Bykovskyi L. (1970), “Ukrainskyi Chornomorskyi Instytut”, Naukovi zapysky, Vol. XX, Munich, pp. 144–168. (In Ukrainian).
Biuleten UVAN (1946), No. 2. (In Ukrainian).
Biuleten UVAN (1947), No. 11–12. (In Ukrainian).
“Vid uporyadnykiv” (2011), in Skhodoznavstvo i vizantolohiya v Ukrayini v imenakh: biobibliohr. slov., Compl. by E. H. Tsyhankova, Yu. M. Kochubey & O. D. Vasylyuk, A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, Kyiv, pp. 3–5.
Hodzhal S. S. (2020), Hromadsko-politychna i naukova diialnist Marka Antonovycha, PhD thesis (History), The National University of Ostroh Academy, Ostroh. (In Ukrainian).
Derzhavyn V. (1945), “Problema periodyzatsii derzhavnoi istorii davnoho Yehyptu”, Chornomorskyi zbirnyk, Book 6, Odesa, pp. 25–29. (In Ukrainian).
Derzhavyn V. (1946), “M. Antonovych. Chy buly kimmeriitsi v Ukraini (retsenziia)”, Biuleten UVAN, No. 3, pp. 13–14. (In Ukrainian).
Dubrovskyi V. (1952), “Nova knyzhka pro Krym”, Ukrainski visti, August 10, No. 65 (632), p. 3. (In Ukrainian).
Yendyk R. (1966), “Volodymyr Mykolovych Derzhavyn”, in Derzhavyn V. , Aphoryzmy, UTGI, Munich, pp. 5–32. (In Ukrainian).
Zolotarov D. Yu. (1999), “Turetska istorychna literatura z emihratsii krymskykh tatar kintsia XVIII–XIX st”, Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, No. 6, pp. 34–42. (In Ukrainian).
Informatsiinyi biuleten (1951a), No. 1, Munich. (In Ukrainian).
Informatsiinyi biuleten (1951b), No. 2, Munich. (In Ukrainian).
Kazymir V. (2018), “Pravda i dobra volia peremozhut”. Zhyttia ta diialnist Vasylia Dubrovskogo v Ukraini (1897–1943), Vydavets Oleksandr Savchuk, Kharkiv and Chernihiv. (In Ukrainian).
“Konferentsiia skhodoznavstva pry UVAN” (1952), Ukrainski visti, Ch. 57 (624), p. 4.
Kochubei Yu. M. (2004). “Edvard V. Said (1937–2003): humanizm proty ‘oriientalizmu’ ”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 39–44. (In Ukrainian).
Kochubei Yu. M. (2011), V. V. Dubrovskyi (1897–1966) yak skhodoznavets, s.n., Kyiv. (In Ukrainian).
Kochubei Yu. M. (2018), “Ukrainske skhodoznavstvo za mezhamy krainy (XX – poch. XXI st.)”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 57–61. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2018.01.057
Kulchynskyi O. (2019), “Vasyl Dubrovskyi (1897–1966): posmertnyi skhovok na turetskykh arkushakh”, Vsesvit, No. 9–12, pp. 36–38. (In Ukrainian).
Matvieieva L. V. (2012), “Skhodoznavstvo”, in Entsyklopediia istorii Ukrainy, Vol. 9, Naukova dumka, Kyiv, pp. 925–926. (In Ukrainian).
Murovych L. (1987), “Peredmova”, in V. Shaian, Vira predkiv nashykh, Vol. 1, Hamilton, pp. 12–17. (In Ukrainian).
Potulnytskyi V. A. (2021), Demiurh. Istoriosofiia Omeliana Pritsaka, Akta, Kharkiv. (In Ukrainian).
Pryshliak V. (2021), “Vasyl Dubrovskyi i yoho zahublena monohrafia z istorii Het’manshchyny”, in Akademichna tradytsiia ukrainskoho zarubizhzhia: istoriia i suchasnist. Liber Amicorum na poshanu prezydenta UVAN u SShA prof. Alberta Kipy, Prostir, New York and Kyiv, pp. 353–370. (In Ukrainian).
Pritsak O. (1948), “Soiuz Khmelnytskoho z Turechchynoiu 1648 r.”, Zapysky NTSh (Munich), Vol. 156, pp. 143–164. (In Ukrainian).
Pritsak O. (1966), “Oriientalistyka”, in Entsyklopediia Ukrainoznavstva. Slovnykova chastyna, NTSh, Paris & New York, pp. 1870–1873.
Pritsak O. (1993), “Shche raz pro Soiuz Khmelnytskoho z Turechchynoiu”, Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, Vol. 2, pp. 177–192. (In Ukrainian).
Romanova O. O. (2012), “Yehyptolohichni studii Marka Antonovycha”, in Skhid i dialoh tsyvilizatsii. Do yuvileiu Yu. M. Kochubeia, Comp. by O. Vasyliuk and N. M. Zub, A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine, Kyiv, pp. 327–341. (In Ukrainian).
Siekunova Yu. L. (2002), “Bykovskyi yak naukovo-orhanizatsiinyi diiach v Ukrainskomu Chornomorskomu Instytuti”, Naukovi zapysky, Nats. ped. un-t im. M. P. Drahomanova, Iss. 49, Kyiv, pp. 276–286. (In Ukrainian).
Sydorchuk T. M. (2021), “Vyshkil Omeliana Pritsaka u yevropeiskykh naukovykh shkolakh yak chynnyk formuvannia universalnoho vchenoho: osnovni etapy (1928–1948)”, in Omelian Pritsak: zhyttiepys, spadshchyna, naukovi interesy: do 100-richchia vid dnia narodzhennia: zbirnyk naukovykh prats, NaUKMA, Kyiv, pp. 54–83. (In Ukrainian).
Sorokin S. V. and Prorochenko N. O. (2023), “Ukrainska tiurkolohiia u XX – na pochatku XXI st.: rozvytok i osnovni zdobutky”, Problemy vsesvitnoi istorii, No. 1 (21), pp. 154–175. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.46869/2707-6776-2023-21-8
Fedoruk Ya. (2016), “Zahublena stattia Vasylia Dubrovskogo ‘Bohdan Khmelnytskyi i Turechchyna’ ”, Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, Iss. 19/20, pp. 582–593. (In Ukrainian).
Fedoruk Ya. (2018), “Vasyl Dubrovskyi – doslidnyk vidnosyn Bohdana Khmelnytskoho z Osmanskoiu imperiieiu i Krymskym khanstvom”, Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, Iss. 21/22, pp. 180–192. (In Ukrainian).
Feloniuk A. (2022), “Ievhen Zavalynskyi v zhytti ta nautsi”, in Yevhen Zavalynskyy. Tiurkolohichni studii. Lystuvannia. Materialy, Comp. by A. Feloniuk; NAN Ukrainy, Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho, Lvivske viddilennia, NTSh. Istorychna komisiia, Lviv, pp. 7–56. (In Ukrainian).
Hayaly R. (2012), “Edige Qırimal xorantanyn takdiri”, Kultura narodov Prichernomor’ya, No. 248, pp. 129–132. (In Crimean Tatar).
Tsyhankova E. G. (2007), Skhodoznavchi ustanovy v Ukraini. Radianskyi period, Krytyka, Kyiv. (In Ukrainian).
Shovheniv I. (1941), “Zahalnyi plan pratsi Ukrainskoho Chornomorskoho Instytutu”, Ukrainskyi Chornomorskyi instytut. Prohrama diialnosti, Odesa, Sevastopol, Rostov, Tuapse & Astrakhan, pp. 5–12. (In Ukrainian).
Gasimov Z. (2017), “Krimtatarische Exil-Netzwerke zwischen Osteuropa und dem Nahen Osten”, Österreichische Zeitschrift für Geschichtswissenschaften, Vol. 28, No. 1, pp. 142–166. DOI: https://doi.org/10.25365/oezg-2017-28-1-7
Herzog Ch. (2010), “Notes on the Development of Turkish and Oriental Studies in the German Speaking Lands”, Türkiye Araştırmaları Literatür Dergisi, Cilt 8, Sayı 15, pp. 7–76.
Kirimal E. (1952), Der nationale Kampf der Krimtürken mit besonderer Berücksichtigung der Jahre 1917–1918, Verlag Lechte, Emsdetten.
Klynova-Datsiuk H. and Atamanenko A. (2025), “Daily Life and Working Conditions of Ukrainian Scholars in ‘Displaced Persons’ (DP) Camps (1945–1952)”, Echa Przeszłości, Nr XXVI/2, pp. 159–183. DOI: https://doi.org/10.31648/ep.12154
Williams B. G. (2016), The Crimean Tatars: From Soviet Genocide to Putin’s Conquest, Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780190494704.001.0001
Архів УВУ, ф. В. Державина, опис 3: Епістолярій, листування, лист В. Державина до В. Дубровського від 20 вересня 1951 р., 1 арк.
Архів УВУ, ф. В. Державина, опис 3: Епістолярій, листування, лист В. Державина до Філософічного факультету УВУ від 26 липня 1946 р., 1 арк.
Архів УВУ, ф. УВАН, протокол конференції секції сходознавства УВАН з 27 лютого 1950 р. в Мюнхені, 3 арк.
Архів УВУ, ф. УВАН, протокол конференції секції сходознавства УВАН з 3 і 4 червня 1950 р. в Ляпгайм / Донау, Німеччина, 2 арк.
Архів УВУ, ф. УВАН, протокол конференції секції сходознавства УВАН з 25 січня 1952 р. в Мюнхені, 4 арк.
Архів Українського історичного товариства (УІТ) (архів М. Антоновича), коробка 3, папка “УВАН”, протокол першої наради членів Керівного бюра УВАН, 21.IV.47, 2 арк.
Атаманенко А. (2022), “Марко Антонович і єгиптологія”, в Давньоєгипетська література в українських перекладах, ред. та упоряд. Миколи Тарасенка; передм. Миколи Тарасенка і Дар’ї Зіборової, Видавець Олександр Савчук, Київ і Харків, с. 32–43.
Атаманенко А. і Годжал С. (2021), “Листування Марка Антоновича і Дмитра Чижевського: “…є й цілий ряд наукових праць, які крім Вас ніхто написати не зможе”, в Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber Amicorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи, Простір, Нью-Йорк і Київ, с. 373–447.
Биковський Л. (1970), “Український Чорноморський Інститут”, Наукові записки, т. ХХ. Мюнхен, с. 144–168.
Бюлетень УВАН, (1946), ч. 2.
Бюлетень УВАН (1947), ч. 11–12.
“Від упорядників” (2011), в Сходознавство і візантологія в Україні в іменах: біобібліогр. слов., упоряд.: Е. Г. Циганкова, Ю. М. Кочубей & О. Д. Василюк, Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ, Київ, с. 3–5.
Годжал С. С. (2020), Громадсько-політична і наукова діяльність Марка Антоновича, дис. … канд. іст. наук, Національний університет “Острозька академія”, Острог.
Державин В. (1945), “Проблема періодизації державної історії давнього Єгипту”, Чорноморський збірник, кн. 6, Одеса, с. 25–29.
Державин В. (1946), “М. Антонович. Чи були кіммерійці в Україні (рецензія)”, Бюлетень УВАН, ч. 3, с. 13–14.
Дубровський В. (1952), “Нова книжка про Крим”, Українські вісті, 10 cерпня, ч. 65 (632), с. 3.
Єндик Р. (1966), “Володимир Миколович Державин”, в Державин В., Афоризми, УТГІ, Мюнхен, с. 5–32.
Золотарьов Д. Ю. (1999), “Турецька історична література з еміграції кримських татар кінця ХVIII–ХІХ ст.”, Український історичний журнал, № 6, с. 34–42.
Інформаційний бюлетень (1951a), Мюнхен, ч. 1.
Інформаційний бюлетень (1951b), Мюнхен, ч. 2.
Казимір В. (2018), “Правда і добра воля переможуть”. Життя та діяльність Василя Дубровського в Україні (1897–1943), Видавець Олександр Савчук, Харків і Чернігів.
“Конференція сходознавства при УВАН” (1952), Українські вісті, ч. 57 (624), с. 4.
Кочубей Ю. М. (2004), «Едвард В. Саїд (1937–2003): гуманізм проти “орієнталізму”», Східний світ, № 2, с. 39–44.
Кочубей Ю. М. (2011), В. В. Дубровський (1897–1966) як сходознавець, [б. в.], Київ.
Кочубей Ю. М. (2018), “Українське сходознавство за межами країни (ХХ – поч. ХХІ ст.)”, Східний світ, № 1, с. 57–61. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2018.01.057
Кульчинський О. (2019), “Василь Дубровський (1897–1966): посмертний сховок на турецьких аркушах”, Всесвіт, № 9–12, с. 36–38.
Матвєєва Л. В. (2012), “Сходознавство”, в Енциклопедія історії України, т. 9, Наукова думка, Київ, с. 925–926.
Мурович Л. (1987), “Передмова”, в Шаян В., Віра предків наших, т. 1, Гамільтон, с. 12–17.
Потульницький В. А. (2021), Деміург. Історіософія Омеляна Пріцака, Акта, Харків.
Пришляк В. (2021), “Василь Дубровський і його загублена монографія з історії Гетьманщини”, в Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber Amicorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи, Простір, Нью-Йорк і Київ, с. 353–370.
Пріцак О. (1948), “Союз Хмельницького з Туреччиною 1648 р.”, Записки НТШ (Мюнхен), т. 156, с. 143–164.
Пріцак О. (1966), “Орієнталістика”, в Енциклопедія Українознавства. Словникова частина, НТШ, Париж і Нью-Йорк, с. 1870–1873.
Пріцак О. (1993), “Ще раз про Союз Хмельницького з Туреччиною”, Український археографічний щорічник, т. 2, с. 177–192.
Романова О. О. (2012), “Єгиптологічні студії Марка Антоновича”, в Схід і діалог цивілізацій. До ювілею Ю. М. Кочубея, упор.: О. Д. Василюк, Н. М. Зуб, Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ, Київ, с. 327–341.
Сєкунова Ю. Л. (2002), “Биковський як науково-організаційний діяч в Українському Чорноморському Інституті”, Наукові записки, вип. 49, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Київ, с. 276–286.
Сидорчук Т. М. (2021), “Вишкіл Омеляна Пріцака у європейських наукових школах як чинник формування універсального вченого: основні етапи (1928–1948)”, в Омелян Пріцак: життєпис, спадщина, наукові інтереси: до 100-річчя від дня народження: збірник наукових праць, НаУКМА, Київ, с. 54–83.
Сорокін С. В. і Пророченко Н. О. (2023), “Українська тюркологія у ХХ – на початку ХХІ ст.: розвиток і основні здобутки”, Проблеми всесвітньої історії, № 1 (21), с. 154–175. DOI: https://doi.org/10.46869/2707-6776-2023-21-8
Федорук Я. (2016), «Загублена стаття Василя Дубровського “Богдан Хмельницький і Туреччина”», Український археографічний щорічник, вип. 19/20, с. 582–593.
Федорук Я. (2018), “Василь Дубровський – дослідник відносин Богдана Хмельницького з Османською імперією і Кримським ханством”, Український археографічний щорічник, вип. 21/22, с. 180–192.
Фелонюк А. (2022), “Євген Завалинський в житті та науці”, в Завалинський Є., Тюркологічні студії. Листування. Матеріали, упоряд. А. Фелонюк, НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Львівське відділення, НТШ, Історична комісія, Львів, с. 7–56.
Хаяли Р. (2012), “Эдиге Къырымал хорантанынъ такдири”, Культура народов Причерноморья, № 248, с. 129–132.
Циганкова Е. Г. (2007), Сходознавчі установи в Україні. Радянський період, Критика, Київ.
Шовгенів І. (1941), “Загальний план праці Українського Чорноморського Інституту”, Український Чорноморський інститут, Одеса, Севастополь, Ростів, Туапсе і Астрахань, с. 5–12.
Gasimov Z. (2017), “Krimtatarische Exil-Netzwerke zwischen Osteuropa und dem Nahen Osten”, Österreichische Zeitschrift für Geschichtswissenschaften, Vol. 28, No. 1, pp. 142–166. DOI: https://doi.org/10.25365/oezg-2017-28-1-7
Herzog Ch. (2010), “Notes on the Development of Turkish and Oriental Studies in the German Speaking Lands”, Türkiye Araştırmaları Literatür Dergisi, Cilt 8, Sayı 15, pp. 7–76.
Kirimal E. (1952), Der nationale Kampf der Krimtürken mit besonderer Berücksichtigung der Jahre 1917–1918, Verlag Lechte, Emsdetten.
Klynova-Datsiuk H. and Atamanenko A. (2025), “Daily Life and Working Conditions of Ukrainian Scholars in ‘Displaced Persons’ (DP) Camps (1945–1952)”, Echa Przeszłości, Nr XXVI/2, pp. 159–183. DOI: https://doi.org/10.31648/ep.12154
Williams B. G. (2016), The Crimean Tatars: From Soviet Genocide to Putin’s Conquest, Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780190494704.001.0001
REFERENCES
Arkhiv UVAN u SShA [UVAN Archive in the USA], “Protokol Narady Predstavnytstva UVAN v Nimechchyni z 24 chervnia 1950 r. v Liaiphaim/Donau”, 3 fols. (In Ukrainian).
Arkhiv UVU [Archive of the Ukrainian Free University], V. Derzhavyn Fund, Inventory 3 “Correspondence”, “Lyst V. Derzhavyna do V. Dubrovskogo vid 20 veresnia 1951 r.”, 1 fol., manuscript. (In Ukrainian).
Arkhiv UVU [Archive of the Ukrainian Free University], V. Derzhavyn Fund, Inventory 3 “Epistolary, Correspondence”, “Lyst V. Derzhavyna do Filosofichnoho fakultetu UVU vid 26 lypnia 1946 r.”, 1 fol., manuscript. (In Ukrainian).
Arkhiv UVU [Archive of the Ukrainian Free University], UVAN Fund, “Protokol konferentsii sektsii skhodoznavstva UVAN z 27 liutoho 1950 r. v Miunkheni”, 4 fols. (In Ukrainian).
Arkhiv UVU [Archive of the Ukrainian Free University], UVAN Fund, “Protokol konferentsii sektsii skhodoznavstva UVAN z 3 i 4 chervnia 1950 r. v Liaiphaim/Donau, Nimechchyna”, 2 fols. (In Ukrainian).
Arkhiv UVU [Archive of the Ukrainian Free University], UVAN Fund, “Protokol konferentsii sektsii skhodoznavstva UVAN z 25 sichnia 1952 r. v Miunkheni”, 4 fols. (In Ukrainian).
Arkhiv Ukrainskoho istorychnoho tovarystva (UIT) (arkhiv M. Antonovycha) [Archive of the Ukrainian Historical Society (UHS) (M. Antonovych Archive)], Box 3, Folder “UVAN”, “Protokol pershoi narady chleniv Kerivnoho biura UVAN, 21.IV.1947”, 2 fols. (In Ukrainian).
Atamanenko A. (2022), “Marko Antonovych i yehyptolohiya”, in M. Tarasenko (ed.), Davnoyehyptetska literatura v ukrayinskykh perekladakh, Preface by M. Tarasenko and D. Ziborova, Vydavets Oleksandr Savchuk, Kyiv and Kharkiv, pp. 32–43. (In Ukrainian).
Atamanenko A. and Hodzhal S. (2021), “Lystuvannia Marka Antonovycha i Dmytra Chyzhevskoho: ‘…ye y tsilyi riad naukovykh prats, yaki krim Vas nikhto napysaty ne zmozhe’ ”, in Akademichna tradytsiia ukrainskoho zarubizhzhia: istoriia i suchasnist. Liber Amicorum na poshanu prezydenta UVAN u SShA prof. Alberta Kipy, Prostir, New York and Kyiv, pp. 373–447. (In Ukrainian).
Bykovskyi L. (1970), “Ukrainskyi Chornomorskyi Instytut”, Naukovi zapysky, Vol. XX, Munich, pp. 144–168. (In Ukrainian).
Biuleten UVAN (1946), No. 2. (In Ukrainian).
Biuleten UVAN (1947), No. 11–12. (In Ukrainian).
“Vid uporyadnykiv” (2011), in Skhodoznavstvo i vizantolohiya v Ukrayini v imenakh: biobibliohr. slov., Compl. by E. H. Tsyhankova, Yu. M. Kochubey & O. D. Vasylyuk, A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, Kyiv, pp. 3–5.
Hodzhal S. S. (2020), Hromadsko-politychna i naukova diialnist Marka Antonovycha, PhD thesis (History), The National University of Ostroh Academy, Ostroh. (In Ukrainian).
Derzhavyn V. (1945), “Problema periodyzatsii derzhavnoi istorii davnoho Yehyptu”, Chornomorskyi zbirnyk, Book 6, Odesa, pp. 25–29. (In Ukrainian).
Derzhavyn V. (1946), “M. Antonovych. Chy buly kimmeriitsi v Ukraini (retsenziia)”, Biuleten UVAN, No. 3, pp. 13–14. (In Ukrainian).
Dubrovskyi V. (1952), “Nova knyzhka pro Krym”, Ukrainski visti, August 10, No. 65 (632), p. 3. (In Ukrainian).
Yendyk R. (1966), “Volodymyr Mykolovych Derzhavyn”, in Derzhavyn V. , Aphoryzmy, UTGI, Munich, pp. 5–32. (In Ukrainian).
Zolotarov D. Yu. (1999), “Turetska istorychna literatura z emihratsii krymskykh tatar kintsia XVIII–XIX st”, Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, No. 6, pp. 34–42. (In Ukrainian).
Informatsiinyi biuleten (1951a), No. 1, Munich. (In Ukrainian).
Informatsiinyi biuleten (1951b), No. 2, Munich. (In Ukrainian).
Kazymir V. (2018), “Pravda i dobra volia peremozhut”. Zhyttia ta diialnist Vasylia Dubrovskogo v Ukraini (1897–1943), Vydavets Oleksandr Savchuk, Kharkiv and Chernihiv. (In Ukrainian).
“Konferentsiia skhodoznavstva pry UVAN” (1952), Ukrainski visti, Ch. 57 (624), p. 4.
Kochubei Yu. M. (2004). “Edvard V. Said (1937–2003): humanizm proty ‘oriientalizmu’ ”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 39–44. (In Ukrainian).
Kochubei Yu. M. (2011), V. V. Dubrovskyi (1897–1966) yak skhodoznavets, s.n., Kyiv. (In Ukrainian).
Kochubei Yu. M. (2018), “Ukrainske skhodoznavstvo za mezhamy krainy (XX – poch. XXI st.)”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 57–61. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2018.01.057
Kulchynskyi O. (2019), “Vasyl Dubrovskyi (1897–1966): posmertnyi skhovok na turetskykh arkushakh”, Vsesvit, No. 9–12, pp. 36–38. (In Ukrainian).
Matvieieva L. V. (2012), “Skhodoznavstvo”, in Entsyklopediia istorii Ukrainy, Vol. 9, Naukova dumka, Kyiv, pp. 925–926. (In Ukrainian).
Murovych L. (1987), “Peredmova”, in V. Shaian, Vira predkiv nashykh, Vol. 1, Hamilton, pp. 12–17. (In Ukrainian).
Potulnytskyi V. A. (2021), Demiurh. Istoriosofiia Omeliana Pritsaka, Akta, Kharkiv. (In Ukrainian).
Pryshliak V. (2021), “Vasyl Dubrovskyi i yoho zahublena monohrafia z istorii Het’manshchyny”, in Akademichna tradytsiia ukrainskoho zarubizhzhia: istoriia i suchasnist. Liber Amicorum na poshanu prezydenta UVAN u SShA prof. Alberta Kipy, Prostir, New York and Kyiv, pp. 353–370. (In Ukrainian).
Pritsak O. (1948), “Soiuz Khmelnytskoho z Turechchynoiu 1648 r.”, Zapysky NTSh (Munich), Vol. 156, pp. 143–164. (In Ukrainian).
Pritsak O. (1966), “Oriientalistyka”, in Entsyklopediia Ukrainoznavstva. Slovnykova chastyna, NTSh, Paris & New York, pp. 1870–1873.
Pritsak O. (1993), “Shche raz pro Soiuz Khmelnytskoho z Turechchynoiu”, Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, Vol. 2, pp. 177–192. (In Ukrainian).
Romanova O. O. (2012), “Yehyptolohichni studii Marka Antonovycha”, in Skhid i dialoh tsyvilizatsii. Do yuvileiu Yu. M. Kochubeia, Comp. by O. Vasyliuk and N. M. Zub, A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine, Kyiv, pp. 327–341. (In Ukrainian).
Siekunova Yu. L. (2002), “Bykovskyi yak naukovo-orhanizatsiinyi diiach v Ukrainskomu Chornomorskomu Instytuti”, Naukovi zapysky, Nats. ped. un-t im. M. P. Drahomanova, Iss. 49, Kyiv, pp. 276–286. (In Ukrainian).
Sydorchuk T. M. (2021), “Vyshkil Omeliana Pritsaka u yevropeiskykh naukovykh shkolakh yak chynnyk formuvannia universalnoho vchenoho: osnovni etapy (1928–1948)”, in Omelian Pritsak: zhyttiepys, spadshchyna, naukovi interesy: do 100-richchia vid dnia narodzhennia: zbirnyk naukovykh prats, NaUKMA, Kyiv, pp. 54–83. (In Ukrainian).
Sorokin S. V. and Prorochenko N. O. (2023), “Ukrainska tiurkolohiia u XX – na pochatku XXI st.: rozvytok i osnovni zdobutky”, Problemy vsesvitnoi istorii, No. 1 (21), pp. 154–175. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.46869/2707-6776-2023-21-8
Fedoruk Ya. (2016), “Zahublena stattia Vasylia Dubrovskogo ‘Bohdan Khmelnytskyi i Turechchyna’ ”, Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, Iss. 19/20, pp. 582–593. (In Ukrainian).
Fedoruk Ya. (2018), “Vasyl Dubrovskyi – doslidnyk vidnosyn Bohdana Khmelnytskoho z Osmanskoiu imperiieiu i Krymskym khanstvom”, Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, Iss. 21/22, pp. 180–192. (In Ukrainian).
Feloniuk A. (2022), “Ievhen Zavalynskyi v zhytti ta nautsi”, in Yevhen Zavalynskyy. Tiurkolohichni studii. Lystuvannia. Materialy, Comp. by A. Feloniuk; NAN Ukrainy, Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho, Lvivske viddilennia, NTSh. Istorychna komisiia, Lviv, pp. 7–56. (In Ukrainian).
Hayaly R. (2012), “Edige Qırimal xorantanyn takdiri”, Kultura narodov Prichernomor’ya, No. 248, pp. 129–132. (In Crimean Tatar).
Tsyhankova E. G. (2007), Skhodoznavchi ustanovy v Ukraini. Radianskyi period, Krytyka, Kyiv. (In Ukrainian).
Shovheniv I. (1941), “Zahalnyi plan pratsi Ukrainskoho Chornomorskoho Instytutu”, Ukrainskyi Chornomorskyi instytut. Prohrama diialnosti, Odesa, Sevastopol, Rostov, Tuapse & Astrakhan, pp. 5–12. (In Ukrainian).
Gasimov Z. (2017), “Krimtatarische Exil-Netzwerke zwischen Osteuropa und dem Nahen Osten”, Österreichische Zeitschrift für Geschichtswissenschaften, Vol. 28, No. 1, pp. 142–166. DOI: https://doi.org/10.25365/oezg-2017-28-1-7
Herzog Ch. (2010), “Notes on the Development of Turkish and Oriental Studies in the German Speaking Lands”, Türkiye Araştırmaları Literatür Dergisi, Cilt 8, Sayı 15, pp. 7–76.
Kirimal E. (1952), Der nationale Kampf der Krimtürken mit besonderer Berücksichtigung der Jahre 1917–1918, Verlag Lechte, Emsdetten.
Klynova-Datsiuk H. and Atamanenko A. (2025), “Daily Life and Working Conditions of Ukrainian Scholars in ‘Displaced Persons’ (DP) Camps (1945–1952)”, Echa Przeszłości, Nr XXVI/2, pp. 159–183. DOI: https://doi.org/10.31648/ep.12154
Williams B. G. (2016), The Crimean Tatars: From Soviet Genocide to Putin’s Conquest, Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780190494704.001.0001
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.