Роль китайських іммігрантів у встановленні суверенітету над нижньою течією річки Меконг (XVII–XVIII ст.) на прикладі родини Мак у Хатьєні
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті розкривається роль сім’ї Мак у встановленні та зміцненні у XVII–XVIII ст. суверенітету імператорів Нгуєнів над материком, а також над Південно-Західним морським регіоном і островами (В’єтнам). У контексті того, що Королівство Сіам щойно вийшло з війни з Бірмою і рішуче втілювало в життя політику “Просування на Схід”, Королівство Камбоджа не відмовлялося від своїх амбіцій повернути регіон нижньої течії річки Меконг, оскільки завжди вважало, що його суверенні права розповсюджуються на цю територію. Приблизно наприкінці XVII ст. Мак Киу – китаєць, що належав до противників династії Цін, котрі бажали відновлення династії Мін – внаслідок переслідувань династією Цін утік до Камбоджі, де був призначений камбоджійським королем правити в нижній течії річки Меконг. Сім’я Мака прибула туди тоді, коли уряд імператора Нгуєна (В’єтнам) прискорював процес “Просування на Південь”. Після анексії земель Чанб’єну й Ф’єнчану (південний схід) династія Нгуєн почала звертати увагу на родючий і багатий регіон нижньої дельти Меконгу. Попри те, що спочатку Маки мали свої власні амбіції, завдяки вмілій політиці уряду Кохінхіни (В’єтнам) вони поступово інтегрувалися і зробили важливий внесок у процес встановлення та підтримання суверенітету в південно-західному регіоні В’єтнаму.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
імператор Нгуєн; Кохінхіна; Південно-західний регіон В’єтнаму; сім’я Мак; суверенітет; Хатьєн
Ang C. (2019), Poetic Transformations: Eighteenth-Century Cultural Projects on the Mekong Plains, Harvard University Asia Center, Cambridge. https://doi.org/10.1163/9781684175970
Cai L. D. (1972), 34 năm cầm quyền của chúa Nguyễn Phúc Chu (1691–1725), Published by Dang Trinh, Saigon. (In Vietnamese).
Chandler D. (2000), A History of Cambodia, Silkworm Books, Chiang Mai.
Chen C. H. (1979), “Mac Thien Tu and Phrayatakin, a Survey on Their Politics Stand, Conflicts and Background”, in VII IAHA Conference Proceedings, Vol. 2, Chulalongkorn University Press, Bangkok, pp. 1534–1575.
Chuong D. V. (2010), Quan hệ Việt Nam – Thái Lan cuối thế kỷ XVIII – giữa thế kỷ XIX, University of Education Publishing House, Hanoi. (In Vietnamese).
Cooke N. L. and Tana L. (2004), Water Frontier: Commerce and the Chinese in the Lower Mekong Region, 1750–1880, Rowman & Littlefield Publishers, Singapore.
Dat T. M. (2008), Nghiên cứu Hà Tiên, Tre Publishing House, Ho Chi Minh City. (In Vietnamese).
Dau N. D. (2016), Chế độ công điền công thổ trong lịch sử khẩn hoang lập ấp ở Nam Kỳ lục tỉnh, Social Sciences Publishing House, Hanoi. (In Vietnamese).
Department of Culture and Information of Kien Giang province (1987), 250 năm Tao Đàn Chiêu Anh Các (1736–1986), Published by the Department of Culture and Information of Kien Giang province, Ha Tien. (In Vietnamese).
Department of Culture, Sports and Tourism of Kien Giang province (2009), Proceedings of the Scientific Conference: Ha Tien Cultural Heritage – Conservation and Development, Published by the Department of Culture, Sports and Tourism of Kien Giang province, Ha Tien.
Dinh V. T. (2002), Mạc Thị gia phả, Translated by Nguyen Khac Thuan, Cultural & Information Publishing House, Hanoi. (In Vietnamese).
Don L. Q. (2007), Phủ biên tạp lục, Institute of History and Translation, Social Sciences Publishing House, Hanoi. (In Vietnamese).
Duc T. H. (2006), Gia Định thành thông chí, Translated by Ly Viet Dung, Dong Nai General Publishing House, Bien Hoa. (In Vietnamese).
Gaspardone E. (1952), Un Chinois des Mers du Sud le Fondateur de Ha-Tien, White Lotus Press, Paris.
Hall D. G. (1981), History of South East Asia, Red Globe Press, London. https://doi.org/10.1007/978-1-349-16521-6
Ho D. (1996), Văn học Hà Tiên, Literature Publishing House, Ho Chi Minh City. (In Vietnamese).
Liem V. D. (2017), “Hà Tiên và sự khai sinh nước Việt Nam hiện đại”, Tia Sang Journal, available at: https://tiasang.com.vn/khoa-hoc-cong-nghe/ha-tien-va-su-hinh-thanh-nuoc-viet-nam-hien-dai-10940/ (accessed April 20, 2024). (In Vietnamese).
National History of the Nguyen Dynasty (2002), Đại Nam thực lục, Vol. 1, Education Publishing House, Hanoi. (In Vietnamese).
National History of the Nguyen Dynasty (2005), Đại Nam liệt truyện, Vol. 1, Thuan Hoa Publishing House, Hue. (In Vietnamese).
National History of the Nguyen Dynasty (2006), Đại Nam nhất thống chí, Vol. 5, Thuan Hoa Publishing House, Hue. (In Vietnamese).
Nga D. Q. (2022), Công cuộc mở đất Tây Nam Bộ thời chúa Nguyễn, Truth National Political Publishing House, Hanoi. (In Vietnamese).
Ngoc N. Q. (2017), Vùng đất Nam Bộ, Vol. IV: From the Early 17th Century to the Mid-19th Century, Truth National Political Publishing House, Hanoi. (In Vietnamese).
Qing Dynasty Compilation Council (2010), [清朝見聞通考] Qing Dynasty Kien Van Thong Reference, Vol. 297, Version 4, Chinese version kept at the Library of Faculty of History, Hanoi University of Social Sciences and Humanities, Vietnam. (In Chinese).
Quynh N. N. (2006), “Dòng họ Mạc và Phật giáo ở Hà Tiên thời chúa Nguyễn”, Religious Studies, No. 2, pp. 44–50. (In Vietnamese).
Reid A. (1997), The Last Stand of Asian Autonomies Responses to Modernity in the Diverse States of Southeast Asia and Korea, 1750–1900, St. Martin’s Press, New York.
Sen V. H. (1999), Tự vị tiếng nói Miền Nam, Tre Publishing House, Ho Chi Minh City. (In Vietnamese).
Tana L. (1998a), “An Alternative Vietnam? The Nguyen Kingdom in the 17th and 18th Century”, Journal of Southeast Asian Studies, Vol. 29, No. 1, pp. 111–121. DOI: https://doi.org/10.1017/S0022463400021500
Tana L. (1998b), Nguyen Cochinchina: Southern Vietnam in the Seventeenth and Eighteenth Centuries, Cornell University Press, USA. https://doi.org/10.7591/9781501732577
Tien N. Q. T. (2013), “Hải tặc trên vùng biển Việt Nam”, Research and Development Journal, No. 1, pp. 83–94. (In Vietnamese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.