The Ottoman Empire in the Face of the Russian Threat: Military Operations in the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Reactions of Istanbul (Summer 1704)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Abstract
The paper analyses the reaction of the Ottoman Empire government to the challenges to its security resulting from the growing potential of the Russian state. The material is mainly based on the documents of Pyotr Tolstoy’s embassy, which are stored in the Russian State Archive of Ancient Acts and highlight one of the bright pages of international diplomatic and political activity in the capital of the Ottoman Empire. Since the diplomatic tension arose due to the events that took place on the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth in connection with the Great Northern War, the author of the paper examines the political situation in this state with an emphasis on the contacts of its representatives with the government officials of the Crimean Khanate and Turkey. At the same time, the main milestones of the political confrontation between Augustus II the Strong and Stanislaw I Leszczynski, the actions of Russian troops and the troops of Ivan Mazepa, and the multi-level political expectations of Peter I are mentioned in the paper. Next, the content is presented and materials from the reports of the Russian Embassy in Turkey are analyzed in chronological order. They gave the possibility to trace the initiative of the Polish-Lithuanian Commonwealth to seek support in Crimea and Turkey, the response of Bakhchisarai to this initiative, the joint appeal of representatives of the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Khanate to the upper strata of the Empire, and influential figures in Turkey who supported this appeal. The Augustus II’s attempts to prove the legality of his actions to the Turks, which were contrary to the mentioned measures, are also described herein. An important part of the paper is the information about the negotiations between the Moscow ambassador and a representative of the Porte, which shows the official positions of the Russian and Turkish governments. Other materials, mostly not yet introduced into scientific use, are related to the orders of the Empire’s leaders, aimed at its protection from external threats. When analyzing the documents contained in the reports of the Russian embassy in Turkey, attention is focused on Moscow’s strategic plans presented therein, which provided for large-scale expansion in both the western and southern directions. These materials noted significant interest in the issue of power over Kamianets-Podilskyi. An assumption is made as to why this question particularly worried the leadership of the Ottoman Empire. At the end of the paper, the author analyzes the decisions of the Turkish government as a response to the appeal from Crimea and the Polish-Lithuanian Commonwealth.
How to Cite
Stanislavskyi, V. (2025). The Ottoman Empire in the Face of the Russian Threat: Military Operations in the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Reactions of Istanbul (Summer 1704). The World of the Orient, (3 (128), 42-60. https://doi.org/10.15407/orientw2025.03.042
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Keywords
Great Northern War; Ottoman Empire; Polish–Lithuanian Commonwealth; Russian State; Right-bank Ukraine; Crimean Khanate; Pyotr Tolstoy; Stanislaw I Leszczynski; Augustus II the Strong; Ivan Mazepa
References
Бантыш-Каменский Д. Н. (1993), История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства, Час, Київ.
Батуринский архив и другие документы по истории Украинского гетманства 1690–1709 гг. (2014), рук. проекта и сост. Т. Г. Таирова-Яковлева, ООО “Дмитрий Буланин”, Санкт-Петербург.
Великанов В. (2012), “Русский вспомогательный корпус на польско-саксонской службе. 1704–1706: организация и численность”, Российский военно-исторический журнал “Старый Цейхгауз”, № 46 (2), с. 92–99.
Исторические связи народов СССР и Румынии в XV – начале XVIII в.: документы и материалы в трех томах (1970), сост. В. А. Костакэл, Е. М. Руссев, Л. Е. Семенова, т. ІІІ: 1673–1711, Наука, Москва.
Источники малороссийской истории (1859), сост. Д. Н. Бантыш-Каменский, ч. II: 1691–1722, Университетская типография, Москва.
Ипширли М. (2006), “Организация Османской империи”, в Ихсаноглу Э. (ред.), История Османского государства, общества и цивилизации, пер. с турецкого В. Б. Феофоновой, т. 1, “Восточная литература” РАН, Москва, с. 107–216.
Йедийылдыз Б. (2006), “Османское общество”, в Ихсаноглу Э. (ред.), История Османского государства, общества и цивилизации, пер. с турецкого В. Б. Феофоновой, т. 1, “Восточная литература” РАН, Москва, с. 371–422.
Королюк В. Д. (1953), “Русская дипломатия и подготовка вступления Речи Посполитой в Северную войну (Восстановление русско-саксонского союза 1702–1703 гг.)”, Ученые записки Института славяноведения, т. VII, с. 210–276.
Королюк В. Д. (1954), “Вступление Речи Посполитой в Северную войну”, Ученые записки Института славяноведения, т. Х, с. 239–347.
Костомаров Н. (1885), Исторические монографии и исследования, изд. 2-е, т. 16: Мазепа и мазепинцы, тип. М. М. Стасюлевича, Санкт-Петербург.
Крылова Т. К. (1941), “Русско-турецкие отношения во время Северной войны”, Исторические записки, т. 10, с. 250–279.
Крылова Т. К. (1959), “Русская дипломатия на Босфоре в начале XVIII в. (1700–1709 гг.)”, Исторические записки, т. 65, с. 249–277.
Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки (1992), пер. із староукраїнської Р. Г. Іванченка, тов-во “Знання” України, Київ.
Молчанов Н. Н. (1986), Дипломатия Петра Первого, 2-е изд., Международные отношения, Москва.
Павленко Н. И. (1994), Петр Великий, Мысль, Москва.
Павленко Н. (2008), Птенцы гнезда Петрова, Мир энциклопедий Аванта+, Астрель, Москва.
Палли Х. Э. (1966), Между двумя боями за Нарву. Эстония в первые годы Северной войны 1701–1704, Изд-во АН Эстонской ССР, Таллин.
Письма и бумаги императора Петра Великого (1889), т. 2 (1702–1703), Государственная типография, Санкт-Петербург.
Письма и бумаги императора Петра Великого (1893), т. 3 (1704–1705), Государственная типография, Санкт-Петербург.
Российский государственный архив древних актов (РГАДА), ф. 89, оп. 1, 1704, д. 3; 1709, д. 1.
Ростунов И. И., Авдеев В. А., Осипова М. Н. & Соколов Ю. Ф. (1987), История Северной войны 1700–1721 гг., Наука, Москва.
Семенова Л. Е. (2006), Княжества Валахия и Молдавия. Конец XIV – начало XIX в. (Очерки внешнеполитической истории), Индрик, Москва.
Сергієнко Г. Я. (1963), Визвольний рух на Правобережній Україні в кінці XVII і на початку XVIII ст., вид-во АН УРСР, Київ.
Середа О. (2018), Османсько-українська дипломатія в документах XVII–XVIII ст., Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України і Стамбульський університет, Київ і Стамбул.
Смирнов В. Д. (2005a), Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты, т. 1: Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты до начала XVIII века, Изд. дом “Рубежи XXI”, Москва.
Смирнов В. Д. (2005b), Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты, т. 2: Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты в XVIII веке до присоединения его к России, Изд. дом “Рубежи XXI”, Москва.
Таїрова-Яковлєва Т. (2022), Іван Мазепа і Російська імперія. Історія “зради”, пер. з російської Ю. Мицика, вид. 4-те, ТОВ “Вид-во Кліо”, Київ.
Універсали Івана Мазепи (1687–1709) (2002), упор. І. Бутич, ч. І, НТШ, Київ і Львів.
Універсали Івана Мазепи (1687–1709) (2006), упор. І. Бутич і В. Ринсевич, ч. ІІ, НТШ, Київ і Львів.
Чухліб Т. (2009), Козаки і монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648–1721 рр., вид. 3-тє, вид-во ім. О. Теліги, Київ.
Шутой В. Е. (1959), “Позиция Турции в годы Северной войны 1700–1709 гг.”, в Греков И. Б. & Королюк В. Д. (ред.), Полтавская победа: из истории международных отношений накануне и после Полтавы, изд-во АН СССР, Москва, с. 103–162.
Burdowicz-Nowicki J. (2010), “Czy Order Orła Białego ustanowiono dla rosyjskich generałów? O początkach odznaczenia 1698/1701—1705”, Kwartalnik Historyczny, № 2, s. 5–29.
Burdowicz-Nowicki J. (2013), Piotr I, August II i Rzeczpospolita 1697–1706, wyd. 2-e, ARCANA, Kraków.
Feldman J. (1925), Polska w dobie wielkiej wojny północnej 1704–1709, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Gierowski J. A. (1997), “Krym w polityce Wersalu w latach 1704-1709”, w Cetnarowicz A., Kiss C. G. & Kovács I. (red.), Węgry-Polska w Europie Środkowej: Historia–Literatura. Księga pamiątkowa ku czci Profesora Wacława Felczaka, wyd-wo Profesjonalnej Szkoły Biznesu, Kraków, s. 86–92.
Gierowski J. A. (2001), Rzeczpospolita w dobie złotej wolności (1648–1763), oficyna wydawnicza “FOGRA”, Kraków.
Jarochowski K. (1890), “Dzieje panowania Augusta II. Od elekcyi Stanisława Leszczyńskiego aż do bitwy Pułtawskiej. (1704–1709)”, Roczniki Towarzystwa przyjaciół nauk poznańskiego, t. XVII, z. 1, s. 1–150 .
Krokosz P. (2016), “Dividimus muros et maenia pandimus urbis. Opanowanie Dorpatu i Narwy przez wojska rosyjskie w 1704 r.”, w Trąbski M. (red.), Twierdze osiemnastowiecznej Europy. Studia z dziejów nowożytnej sztuki wojskowej, wyd-wo Napoleon V, Oświęcim, s. 189–222.
Piwarski K. (1929), Hieronim Lubomirski, hetman wielki koronny, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Piwarski K. (1939), Królewicz Jakób Sobieski w Olawie, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Porazinski J. (1999), Epiphania Poloniae. Orientacje i postawy polityczne szlachty polskiej w dobie wielkiej wojny północnej (1702‒1710), wyd-wo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń.
Staszewski J. (1998), August II Mocny, Ossolineum, Wrocław, Warszawa, Kraków.
Wimmer J. (1956), Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej, wyd-wo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa.
REFERENCES
Bantysh-Kamenskiy D. N. (1993), Istoriya Maloy Rossii ot vodvoreniya slavyan v sey strane do unichtozheniya getmanstva, Chas, Kyiv. (In Russian).
Baturinskiy arkhiv i drugiye dokumenty po istorii Ukrainskogo getmanstva 1690–1709 gg. (2014), Compl. by T. G. Tairova-Yakovleva, OOO “Dmitriy Bulanin”, Saint Petersburg. (In Russian).
Velikanov V. (2012), “Russkiy vspomogatel’nyy korpus na pol’sko-saksonskoy sluzhbe. 1704–1706: organizatsiya i chislennost’”, Rossiyskiy voyenno-istoricheskiy zhurnal “Staryy Tseykhgauz”, No. 46 (2), pp. 92–99. (In Russian).
Istoricheskiye svyazi narodov SSSR i Rumynii v XV – nachale XVIII v.: dokumenty i materialy v trekh tomakh (1970), Compl. by V. A. Kostakel, E. M. Russev and L. E. Semenova, Vol. ІІІ: 1673–1711, Nauka, Moscow. (In Russian).
Istochniki malorossiyskoy istorii (1859), Compl. by D. N. Bantysh-Kamenskiy, Part II: 1691–1722, University printing house, Moscow. (In Russian).
Ipshirli M. (2006), “Organizatsiya Osmanskoy imperii”, in Ikhsanoglu E. (ed.), Istoriya Osmanskogo gosudarstva, obshchestva i tsivilizatsii, Transl. from Turkish by V. B. Feofonova, Vol. 1, “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow, pp. 107–216. (In Russian).
Yyediyldyz B. (2006), “Osmanskoye obshchestvo”, in Ikhsanoglu E. (ed.), Istoriya Osmanskogo gosudarstva, obshchestva i tsivilizatsii, Transl. from Turkish by V. B. Feofonova, Vol. 1, “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow, pp. 371–422. (In Russian).
Korolyuk V. D. (1953), “Russkaya diplomatiya i podgotovka vstupleniya Rechi Pospolitoy v Severnuyu voynu (Vosstanovleniye russko-saksonskogo soyuza 1702–1703 gg.)”, Uchenyye zapiski Instituta slavyanovedeniya, Vol. VII, pp. 210–276. (In Russian).
Korolyuk V. D. (1954), “Vstupleniye Rechi Pospolitoy v Severnuyu voynu”, Uchenyye zapiski Instituta slavyanovedeniya, Vol. X, pp. 239–347. (In Russian).
Kostomarov N. (1885), Istoricheskiye monografii i issledovaniya, 2nd ed., Vol. 16: Mazepa i mazepintsy, M. M. Stasyulevich printing house, Saint Petersburg. (In Russian).
Krylova T. K. (1941), “Russko-turetskiye otnosheniya vo vremya Severnoy voyny”, Istoricheskiye zapiski, Vol. 10, pp. 250–279. (In Russian).
Krylova T. K. (1959), “Russkaya diplomatiya na Bosfore v nachale XVIII v. (1700–1709 gg.)”, Istoricheskiye zapiski, Vol. 65, pp. 249–277. (In Russian).
Litopys hadiatskoho polkovnyka Hryhoriia Hrabianky (1992), Transl. from Old Ukrainian by R. H. Ivanchenko, tov-vo “Znannia” Ukrainy, Kyiv. (In Ukrainian).
Molchanov N. N. (1986), Diplomatiya Petra Pervogo, 2nd ed., Mezhdunarodnyye otnosheniya, Moscow. (In Russian).
Pavlenko N. I. (1994), Petr Velikiy, Mysl’, Moscow. (In Russian).
Pavlenko N. (2008), Ptentsy gnezda Petrova, Mir entsiklopediy Avanta, Astrel’, Moscow. (In Russian).
Palli Kh. E. (1966), Mezhdu dvumya boyami za Narvu. Estoniya v pervyye gody Severnoy voyny 1701–1704. Izd-vo AN Estonskoy SSR, Tallinn. (In Russian).
Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1889), Gosudarstvennaya tipografiya, Saint Petersburg, Vol. 2 (1702–1703). (In Russian).
Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1893), Vol. 3 (1704–1705), Gosudarstvennaya tipografiya, Saint Petersburg. (In Russian).
Rossiyskiy gosudarstvennyy arkhiv drevnikh aktov [Russian State Archives of Ancient Documents (RGADA)], Fund 89, Inventory 1, 1704, File 3, 1709, File 1.
Rostunov I. I., Avdeyev V. A., Osipova M. N. and Sokolov Yu. F. (1987), Istoriya Severnoy voyny 1700–1721 gg., Nauka, Moscow. (In Russian).
Semenova L. E. (2006), Knyazhestva Valakhiya i Moldaviya. Konets XIV – nachalo XIX v. (Ocherki vneshnepoliticheskoy istorii), Indrik, Moscow. (In Russian).
Serhiienko H. Ya. (1963), Vyzvolnyi rukh na Pravoberezhnii Ukraini v kintsi XVII i na pochatku XVIII st., AN URSR, Kyiv. (In Ukrainian).
Sereda O. (2018), Osmansko-ukrainska dyplomatiia v dokumentakh XVII–XVIII st., A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine and Istanbul University, Kyiv and Stambul. (In Ukrainian).
Smirnov V. D. (2005a), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty, Vol. 1: Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty do nachala XVIII veka, Rubezhi XXI, Moscow. (In Russian).
Smirnov V. D. (2005b), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty, Vol. 2: Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty v XVIII veke do prisoyedineniya ego k Rossii, Rubezhi XXI, Moscow. (In Russian).
Tairova-Iakovlieva T. (2022), Ivan Mazepa i Rosiiska imperiia. Istoriia “zrady”, Transl. from Russian by Yu. Mytsyk, 4th ed., Klio, Kyiv. (In Ukrainian).
Universaly Ivana Mazepy (1687–1709) (2002), Compl. by I. Butych, Part I, NTSh, Kyiv and Lviv. (In Ukrainian).
Universaly Ivana Mazepy (1687–1709) (2006), Compl. by I. Butych and V. Rynsevych, Part II, NTSh, Kyiv and Lviv. (In Ukrainian).
Chukhlib T. (2009), Kozaky i monarkhy. Mizhnarodni vidnosyny rannomodernoi Ukrainskoi derzhavy 1648–1721 rr., Ed. 3rd, Vyd-vo im. O. Telihy, Kyiv. (In Ukrainian).
Shutoy V. E. (1959), “Pozitsiya Turtsii v gody Severnoy voyny 1700–1709 gg.”, in Grekov I. B. and Korolyuk V. D. (eds), Poltavskaya pobeda: iz istorii mezhdunarodnykh otnosheniy nakanune i posle Poltavy, AN SSSR, Moscow, pp. 103–162. (In Russian).
Burdowicz-Nowicki J. (2010), “Czy Order Orła Białego ustanowiono dla rosyjskich generałów? O początkach odznaczenia 1698/1701—1705”, Kwartalnik Historyczny, № 2, s. 5–29.
Burdowicz-Nowicki J. (2013), Piotr I, August II i Rzeczpospolita 1697–1706, wyd. 2-e, ARCANA, Kraków.
Feldman J. (1925), Polska w dobie wielkiej wojny północnej 1704–1709, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Gierowski J. A. (1997), “Krym w polityce Wersalu w latach 1704-1709”, w Cetnarowicz A., Kiss C. G. & Kovács I. (red.), Węgry-Polska w Europie Środkowej: Historia–Literatura. Księga pamiątkowa ku czci Profesora Wacława Felczaka, wyd-wo Profesjonalnej Szkoły Biznesu, Kraków, s. 86–92.
Gierowski J. A. (2001), Rzeczpospolita w dobie złotej wolności (1648–1763), oficyna wydawnicza “FOGRA”, Kraków.
Jarochowski K. (1890), “Dzieje panowania Augusta II. Od elekcyi Stanisława Leszczyńskiego aż do bitwy Pułtawskiej. (1704–1709)”, Roczniki Towarzystwa przyjaciół nauk poznańskiego, t. XVII, z. 1, s. 1–150 .
Krokosz P. (2016), “Dividimus muros et maenia pandimus urbis. Opanowanie Dorpatu i Narwy przez wojska rosyjskie w 1704 r.”, w Trąbski M. (red.), Twierdze osiemnastowiecznej Europy. Studia z dziejów nowożytnej sztuki wojskowej, wyd-wo Napoleon V, Oświęcim, s. 189–222.
Piwarski K. (1929), Hieronim Lubomirski, hetman wielki koronny, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Piwarski K. (1939), Królewicz Jakób Sobieski w Olawie, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Porazinski J. (1999), Epiphania Poloniae. Orientacje i postawy polityczne szlachty polskiej w dobie wielkiej wojny północnej (1702‒1710), wyd-wo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń.
Staszewski J. (1998), August II Mocny, Ossolineum, Wrocław, Warszawa, Kraków.
Wimmer J. (1956), Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej, wyd-wo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa.
Батуринский архив и другие документы по истории Украинского гетманства 1690–1709 гг. (2014), рук. проекта и сост. Т. Г. Таирова-Яковлева, ООО “Дмитрий Буланин”, Санкт-Петербург.
Великанов В. (2012), “Русский вспомогательный корпус на польско-саксонской службе. 1704–1706: организация и численность”, Российский военно-исторический журнал “Старый Цейхгауз”, № 46 (2), с. 92–99.
Исторические связи народов СССР и Румынии в XV – начале XVIII в.: документы и материалы в трех томах (1970), сост. В. А. Костакэл, Е. М. Руссев, Л. Е. Семенова, т. ІІІ: 1673–1711, Наука, Москва.
Источники малороссийской истории (1859), сост. Д. Н. Бантыш-Каменский, ч. II: 1691–1722, Университетская типография, Москва.
Ипширли М. (2006), “Организация Османской империи”, в Ихсаноглу Э. (ред.), История Османского государства, общества и цивилизации, пер. с турецкого В. Б. Феофоновой, т. 1, “Восточная литература” РАН, Москва, с. 107–216.
Йедийылдыз Б. (2006), “Османское общество”, в Ихсаноглу Э. (ред.), История Османского государства, общества и цивилизации, пер. с турецкого В. Б. Феофоновой, т. 1, “Восточная литература” РАН, Москва, с. 371–422.
Королюк В. Д. (1953), “Русская дипломатия и подготовка вступления Речи Посполитой в Северную войну (Восстановление русско-саксонского союза 1702–1703 гг.)”, Ученые записки Института славяноведения, т. VII, с. 210–276.
Королюк В. Д. (1954), “Вступление Речи Посполитой в Северную войну”, Ученые записки Института славяноведения, т. Х, с. 239–347.
Костомаров Н. (1885), Исторические монографии и исследования, изд. 2-е, т. 16: Мазепа и мазепинцы, тип. М. М. Стасюлевича, Санкт-Петербург.
Крылова Т. К. (1941), “Русско-турецкие отношения во время Северной войны”, Исторические записки, т. 10, с. 250–279.
Крылова Т. К. (1959), “Русская дипломатия на Босфоре в начале XVIII в. (1700–1709 гг.)”, Исторические записки, т. 65, с. 249–277.
Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки (1992), пер. із староукраїнської Р. Г. Іванченка, тов-во “Знання” України, Київ.
Молчанов Н. Н. (1986), Дипломатия Петра Первого, 2-е изд., Международные отношения, Москва.
Павленко Н. И. (1994), Петр Великий, Мысль, Москва.
Павленко Н. (2008), Птенцы гнезда Петрова, Мир энциклопедий Аванта+, Астрель, Москва.
Палли Х. Э. (1966), Между двумя боями за Нарву. Эстония в первые годы Северной войны 1701–1704, Изд-во АН Эстонской ССР, Таллин.
Письма и бумаги императора Петра Великого (1889), т. 2 (1702–1703), Государственная типография, Санкт-Петербург.
Письма и бумаги императора Петра Великого (1893), т. 3 (1704–1705), Государственная типография, Санкт-Петербург.
Российский государственный архив древних актов (РГАДА), ф. 89, оп. 1, 1704, д. 3; 1709, д. 1.
Ростунов И. И., Авдеев В. А., Осипова М. Н. & Соколов Ю. Ф. (1987), История Северной войны 1700–1721 гг., Наука, Москва.
Семенова Л. Е. (2006), Княжества Валахия и Молдавия. Конец XIV – начало XIX в. (Очерки внешнеполитической истории), Индрик, Москва.
Сергієнко Г. Я. (1963), Визвольний рух на Правобережній Україні в кінці XVII і на початку XVIII ст., вид-во АН УРСР, Київ.
Середа О. (2018), Османсько-українська дипломатія в документах XVII–XVIII ст., Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України і Стамбульський університет, Київ і Стамбул.
Смирнов В. Д. (2005a), Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты, т. 1: Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты до начала XVIII века, Изд. дом “Рубежи XXI”, Москва.
Смирнов В. Д. (2005b), Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты, т. 2: Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты в XVIII веке до присоединения его к России, Изд. дом “Рубежи XXI”, Москва.
Таїрова-Яковлєва Т. (2022), Іван Мазепа і Російська імперія. Історія “зради”, пер. з російської Ю. Мицика, вид. 4-те, ТОВ “Вид-во Кліо”, Київ.
Універсали Івана Мазепи (1687–1709) (2002), упор. І. Бутич, ч. І, НТШ, Київ і Львів.
Універсали Івана Мазепи (1687–1709) (2006), упор. І. Бутич і В. Ринсевич, ч. ІІ, НТШ, Київ і Львів.
Чухліб Т. (2009), Козаки і монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648–1721 рр., вид. 3-тє, вид-во ім. О. Теліги, Київ.
Шутой В. Е. (1959), “Позиция Турции в годы Северной войны 1700–1709 гг.”, в Греков И. Б. & Королюк В. Д. (ред.), Полтавская победа: из истории международных отношений накануне и после Полтавы, изд-во АН СССР, Москва, с. 103–162.
Burdowicz-Nowicki J. (2010), “Czy Order Orła Białego ustanowiono dla rosyjskich generałów? O początkach odznaczenia 1698/1701—1705”, Kwartalnik Historyczny, № 2, s. 5–29.
Burdowicz-Nowicki J. (2013), Piotr I, August II i Rzeczpospolita 1697–1706, wyd. 2-e, ARCANA, Kraków.
Feldman J. (1925), Polska w dobie wielkiej wojny północnej 1704–1709, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Gierowski J. A. (1997), “Krym w polityce Wersalu w latach 1704-1709”, w Cetnarowicz A., Kiss C. G. & Kovács I. (red.), Węgry-Polska w Europie Środkowej: Historia–Literatura. Księga pamiątkowa ku czci Profesora Wacława Felczaka, wyd-wo Profesjonalnej Szkoły Biznesu, Kraków, s. 86–92.
Gierowski J. A. (2001), Rzeczpospolita w dobie złotej wolności (1648–1763), oficyna wydawnicza “FOGRA”, Kraków.
Jarochowski K. (1890), “Dzieje panowania Augusta II. Od elekcyi Stanisława Leszczyńskiego aż do bitwy Pułtawskiej. (1704–1709)”, Roczniki Towarzystwa przyjaciół nauk poznańskiego, t. XVII, z. 1, s. 1–150 .
Krokosz P. (2016), “Dividimus muros et maenia pandimus urbis. Opanowanie Dorpatu i Narwy przez wojska rosyjskie w 1704 r.”, w Trąbski M. (red.), Twierdze osiemnastowiecznej Europy. Studia z dziejów nowożytnej sztuki wojskowej, wyd-wo Napoleon V, Oświęcim, s. 189–222.
Piwarski K. (1929), Hieronim Lubomirski, hetman wielki koronny, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Piwarski K. (1939), Królewicz Jakób Sobieski w Olawie, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Porazinski J. (1999), Epiphania Poloniae. Orientacje i postawy polityczne szlachty polskiej w dobie wielkiej wojny północnej (1702‒1710), wyd-wo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń.
Staszewski J. (1998), August II Mocny, Ossolineum, Wrocław, Warszawa, Kraków.
Wimmer J. (1956), Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej, wyd-wo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa.
REFERENCES
Bantysh-Kamenskiy D. N. (1993), Istoriya Maloy Rossii ot vodvoreniya slavyan v sey strane do unichtozheniya getmanstva, Chas, Kyiv. (In Russian).
Baturinskiy arkhiv i drugiye dokumenty po istorii Ukrainskogo getmanstva 1690–1709 gg. (2014), Compl. by T. G. Tairova-Yakovleva, OOO “Dmitriy Bulanin”, Saint Petersburg. (In Russian).
Velikanov V. (2012), “Russkiy vspomogatel’nyy korpus na pol’sko-saksonskoy sluzhbe. 1704–1706: organizatsiya i chislennost’”, Rossiyskiy voyenno-istoricheskiy zhurnal “Staryy Tseykhgauz”, No. 46 (2), pp. 92–99. (In Russian).
Istoricheskiye svyazi narodov SSSR i Rumynii v XV – nachale XVIII v.: dokumenty i materialy v trekh tomakh (1970), Compl. by V. A. Kostakel, E. M. Russev and L. E. Semenova, Vol. ІІІ: 1673–1711, Nauka, Moscow. (In Russian).
Istochniki malorossiyskoy istorii (1859), Compl. by D. N. Bantysh-Kamenskiy, Part II: 1691–1722, University printing house, Moscow. (In Russian).
Ipshirli M. (2006), “Organizatsiya Osmanskoy imperii”, in Ikhsanoglu E. (ed.), Istoriya Osmanskogo gosudarstva, obshchestva i tsivilizatsii, Transl. from Turkish by V. B. Feofonova, Vol. 1, “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow, pp. 107–216. (In Russian).
Yyediyldyz B. (2006), “Osmanskoye obshchestvo”, in Ikhsanoglu E. (ed.), Istoriya Osmanskogo gosudarstva, obshchestva i tsivilizatsii, Transl. from Turkish by V. B. Feofonova, Vol. 1, “Vostochnaya literatura” RAN, Moscow, pp. 371–422. (In Russian).
Korolyuk V. D. (1953), “Russkaya diplomatiya i podgotovka vstupleniya Rechi Pospolitoy v Severnuyu voynu (Vosstanovleniye russko-saksonskogo soyuza 1702–1703 gg.)”, Uchenyye zapiski Instituta slavyanovedeniya, Vol. VII, pp. 210–276. (In Russian).
Korolyuk V. D. (1954), “Vstupleniye Rechi Pospolitoy v Severnuyu voynu”, Uchenyye zapiski Instituta slavyanovedeniya, Vol. X, pp. 239–347. (In Russian).
Kostomarov N. (1885), Istoricheskiye monografii i issledovaniya, 2nd ed., Vol. 16: Mazepa i mazepintsy, M. M. Stasyulevich printing house, Saint Petersburg. (In Russian).
Krylova T. K. (1941), “Russko-turetskiye otnosheniya vo vremya Severnoy voyny”, Istoricheskiye zapiski, Vol. 10, pp. 250–279. (In Russian).
Krylova T. K. (1959), “Russkaya diplomatiya na Bosfore v nachale XVIII v. (1700–1709 gg.)”, Istoricheskiye zapiski, Vol. 65, pp. 249–277. (In Russian).
Litopys hadiatskoho polkovnyka Hryhoriia Hrabianky (1992), Transl. from Old Ukrainian by R. H. Ivanchenko, tov-vo “Znannia” Ukrainy, Kyiv. (In Ukrainian).
Molchanov N. N. (1986), Diplomatiya Petra Pervogo, 2nd ed., Mezhdunarodnyye otnosheniya, Moscow. (In Russian).
Pavlenko N. I. (1994), Petr Velikiy, Mysl’, Moscow. (In Russian).
Pavlenko N. (2008), Ptentsy gnezda Petrova, Mir entsiklopediy Avanta, Astrel’, Moscow. (In Russian).
Palli Kh. E. (1966), Mezhdu dvumya boyami za Narvu. Estoniya v pervyye gody Severnoy voyny 1701–1704. Izd-vo AN Estonskoy SSR, Tallinn. (In Russian).
Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1889), Gosudarstvennaya tipografiya, Saint Petersburg, Vol. 2 (1702–1703). (In Russian).
Pis’ma i bumagi imperatora Petra Velikogo (1893), Vol. 3 (1704–1705), Gosudarstvennaya tipografiya, Saint Petersburg. (In Russian).
Rossiyskiy gosudarstvennyy arkhiv drevnikh aktov [Russian State Archives of Ancient Documents (RGADA)], Fund 89, Inventory 1, 1704, File 3, 1709, File 1.
Rostunov I. I., Avdeyev V. A., Osipova M. N. and Sokolov Yu. F. (1987), Istoriya Severnoy voyny 1700–1721 gg., Nauka, Moscow. (In Russian).
Semenova L. E. (2006), Knyazhestva Valakhiya i Moldaviya. Konets XIV – nachalo XIX v. (Ocherki vneshnepoliticheskoy istorii), Indrik, Moscow. (In Russian).
Serhiienko H. Ya. (1963), Vyzvolnyi rukh na Pravoberezhnii Ukraini v kintsi XVII i na pochatku XVIII st., AN URSR, Kyiv. (In Ukrainian).
Sereda O. (2018), Osmansko-ukrainska dyplomatiia v dokumentakh XVII–XVIII st., A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine and Istanbul University, Kyiv and Stambul. (In Ukrainian).
Smirnov V. D. (2005a), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty, Vol. 1: Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty do nachala XVIII veka, Rubezhi XXI, Moscow. (In Russian).
Smirnov V. D. (2005b), Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty, Vol. 2: Krymskoye khanstvo pod verkhovenstvom Otomanskoy Porty v XVIII veke do prisoyedineniya ego k Rossii, Rubezhi XXI, Moscow. (In Russian).
Tairova-Iakovlieva T. (2022), Ivan Mazepa i Rosiiska imperiia. Istoriia “zrady”, Transl. from Russian by Yu. Mytsyk, 4th ed., Klio, Kyiv. (In Ukrainian).
Universaly Ivana Mazepy (1687–1709) (2002), Compl. by I. Butych, Part I, NTSh, Kyiv and Lviv. (In Ukrainian).
Universaly Ivana Mazepy (1687–1709) (2006), Compl. by I. Butych and V. Rynsevych, Part II, NTSh, Kyiv and Lviv. (In Ukrainian).
Chukhlib T. (2009), Kozaky i monarkhy. Mizhnarodni vidnosyny rannomodernoi Ukrainskoi derzhavy 1648–1721 rr., Ed. 3rd, Vyd-vo im. O. Telihy, Kyiv. (In Ukrainian).
Shutoy V. E. (1959), “Pozitsiya Turtsii v gody Severnoy voyny 1700–1709 gg.”, in Grekov I. B. and Korolyuk V. D. (eds), Poltavskaya pobeda: iz istorii mezhdunarodnykh otnosheniy nakanune i posle Poltavy, AN SSSR, Moscow, pp. 103–162. (In Russian).
Burdowicz-Nowicki J. (2010), “Czy Order Orła Białego ustanowiono dla rosyjskich generałów? O początkach odznaczenia 1698/1701—1705”, Kwartalnik Historyczny, № 2, s. 5–29.
Burdowicz-Nowicki J. (2013), Piotr I, August II i Rzeczpospolita 1697–1706, wyd. 2-e, ARCANA, Kraków.
Feldman J. (1925), Polska w dobie wielkiej wojny północnej 1704–1709, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Gierowski J. A. (1997), “Krym w polityce Wersalu w latach 1704-1709”, w Cetnarowicz A., Kiss C. G. & Kovács I. (red.), Węgry-Polska w Europie Środkowej: Historia–Literatura. Księga pamiątkowa ku czci Profesora Wacława Felczaka, wyd-wo Profesjonalnej Szkoły Biznesu, Kraków, s. 86–92.
Gierowski J. A. (2001), Rzeczpospolita w dobie złotej wolności (1648–1763), oficyna wydawnicza “FOGRA”, Kraków.
Jarochowski K. (1890), “Dzieje panowania Augusta II. Od elekcyi Stanisława Leszczyńskiego aż do bitwy Pułtawskiej. (1704–1709)”, Roczniki Towarzystwa przyjaciół nauk poznańskiego, t. XVII, z. 1, s. 1–150 .
Krokosz P. (2016), “Dividimus muros et maenia pandimus urbis. Opanowanie Dorpatu i Narwy przez wojska rosyjskie w 1704 r.”, w Trąbski M. (red.), Twierdze osiemnastowiecznej Europy. Studia z dziejów nowożytnej sztuki wojskowej, wyd-wo Napoleon V, Oświęcim, s. 189–222.
Piwarski K. (1929), Hieronim Lubomirski, hetman wielki koronny, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Piwarski K. (1939), Królewicz Jakób Sobieski w Olawie, drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków.
Porazinski J. (1999), Epiphania Poloniae. Orientacje i postawy polityczne szlachty polskiej w dobie wielkiej wojny północnej (1702‒1710), wyd-wo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń.
Staszewski J. (1998), August II Mocny, Ossolineum, Wrocław, Warszawa, Kraków.
Wimmer J. (1956), Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej, wyd-wo Ministerstwa Obrony Narodowej, Warszawa.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.