МУСУЛЬМАНСЬКІ ГРОМАДИ ХЕРСОНЩИНИ В КОНТЕКСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДИНАМІКИ І БЕЗПЕКОВИХ ВИКЛИКІВ

Анотація

У статті репрезентовано результати якісного дослідження, що проводилося протягом жовтня – листопада 2018 р. в Генічеському, Каланчацькому та Чаплинському районах Херсонської області у вигляді серії інтерв’ю та фокус-груп. Подано узагальнений портрет трьох районів з погляду безпекових ризиків та конфліктогенних факторів, зокрема місцевих виборів, земельного питання, трансформації ідентичностей. Проаналізовано причини конфліктності та нестабільності після 2014 р. та місце мусульманських громад та етнорелігійних відносин у соціоекономічному та безпековому ландшафті з урахуванням гендерної перспективи.
Авторами проаналізовано вплив де-факто кордону та близькості до окупованого Криму на економічне становище регіону. Представлено специфіку кожного з районів, як тих, що межують з обласним центром, так і віддаленого Генічеського, зокрема особливості економічних зв’язків, роль місцевих еліт та політичного життя. Проаналізовано фактор земельного питання як ключової економічної сфери регіону в конфліктах та розподілу зайнятості в цій сфері діяльності турків, кримських татар, турків-месхетинців та в стосунках з немусульманським населенням районів. Описані стратегії інтеграції різних мусульманських спільнот у суспільно-економічне життя регіону. Враховано роль медіа, які контрольовані Росією та поширюють пропаганду, спрямовану на руйнування лояльності мешканців Херсонської області до Української держави, та їхній вплив на етнорелігійні відносини в регіоні.
Етнорелігійні відносини проаналізовано як з погляду конфлікту ідентичностей (проросійське / радянське vs проукраїнське / проєвропейське, мусульманське vs етнічне тощо), так і з погляду конфліктного потенціалу конкуренції різних мусульманських спільнот між собою; описано роль різних гравців, акторів та інституцій у конкуренції за вплив на етнічні та релігійні громади.
У статті рекомендовано залучати фермерів до спільної діяльності та об’єднання виробників сільгосппродукції, що також сприятиме інтеграції українських, турко-месхетинських, кримськотатарських сільгоспвиробників на основі спільних бізнес- та безпекових інтересів. Також рекомендовано продовжувати дослідження інтеграційних процесів турків-месхетин-ців та кримських татар з метою розробки місцевих інтеграційних політик на рівні району та області, що неможливо без розвитку місцевого експертного потенціалу місцевих органів влади, насамперед депутатів місцевих рад.