ХАДЖІ СЕРАЙЯ ХАН ШАПШАЛ (1873-1961) – ДУХОВНИЙ ПРОВІДНИК КАРАЇМСЬКОГО НАРОДУ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ВЧЕНИЙ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
https://doi.org/10.15407/orientw2012.03.026

  Ю. М. Кочубей

Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України

Анотація

У статті викладається біографія видатного діяча караїмського народу С.М. Шапшала, який зробив величезний внесок у відродження караїмів Східної Європи, у збереження їхньої етніч­ної самобутності і культурної спадщини. Висвітлюються епізоди протистояння між прихильниками ка­раїмізму і рабиністами.

Як цитувати

Кочубей, Ю. М. (2012). ХАДЖІ СЕРАЙЯ ХАН ШАПШАЛ (1873-1961) – ДУХОВНИЙ ПРОВІДНИК КАРАЇМСЬКОГО НАРОДУ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ВЧЕНИЙ. Східний світ, (3 (76), 26-31. https://doi.org/10.15407/orientw2012.03.026
Переглядів статті: 185 | Завантажень PDF: 46

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

вчений, громадський діяч, духовний провідник караїмського народу, Хаджі Серайя Хан Шапшал (1873-1961)

Посилання

Биобиблиографический словарь отечественных тюркологов. Дооктябрьский период. Москва, 1974.

Гулиев Велаят. Шапшал-азербайджановед, или Наши братья-караимы // http://ftc.az/forum/ showtread.php?t=8660

Кальфа А. Хаджи Серайя Хан Шапшал. Биографический очерк (1873–1961) // Шапшал С.М. Караимы СССР в этническом отношении. Караимы на службе крымских ханов. Симферополь, 2004.

Караимская народная энциклопедия. Т. 1. Вводный. Составитель и спонсор М. С. Сарач. Москва, 1995.

Караимско-русско-польский словарь. Москва, 1974.

Петров-Дубинский О. В. С. М. Шапшал (Эдиб ус-султан) – учитель наследника персидского престола // Восток, 2007, № 5.

Шапшал С. М. Караимы в Чуфут-Кале в Крыму. Санкт-Петербург, 1896.

Шапшал С. М. Караимы // Записки Крымского горного клуба. Одесса, 1897.

Шапшал С. М. Караимы СССР в этническом отношении. Караимы на службе крымских ханов. Симферополь, 2004.

Янбаева Я. Из материалов к биографии проф. С.М. Шапшала // Петербургский Еврейский университет. Труды по иудаике. Вып. 3. Санкт-Петербург, 1995.

Kırım Karai Türkleri. İstanbul, 1928.

Мyśl karaimska. T. 10. Z. 10.

Szapszal S. Proben des Volksliteratur der Türken as dem Persischen Azerbaidschan. Krakōw, 1935.

REFERENCES

Biobibliograficheskiy slovar’ otechestvennykh tyurkologov. Dooktyabr’skiy period (1974), Moscow. (In Russian).

Guliyev Velayat, “Shapshal-azerbaydzhanoved, ili Nashi brat’ya-karaimy”, available at: http://ft·s.az/forum/ showtread.php?t=8660 (In Russian).

Kal’fa A. (2004), “Khadzhi Serayya Khan Shapshal. Biograficheskiy ocherk (1873–1961)”, in Shapshal S. M., Karaimy SSSR v etnicheskom otnoshenii. Karaimy na sluzhbe krymskikh khanov, Simferopol. (In Russian).

Karaimskaya narodnaya entsiklopediya (1995), Vol. 1, Compl. by Sarach M. S., Moscow. (In Russian).

Karaimsko-russko-pol’skiy slovar’ (1974), Moscow. (In Russian).

Petrov-Dubinskiy O. V. (2007), “S. M. Shapshal (Edib us-sultan) – uchitel’ naslednika persidskogo prestola”, in Vostok, No. 5. (In Russian).

Shapshal S. M. (1896), Karaimy v Chufut-Kale v Krymu, Saint Petersburg. (In Russian).

Shapshal S. M. (1897), “Karaimy”, in Zapiski Krymskogo gornogo kluba, Odessa. (In Russian).

Shapshal S. M. (2004), Karaimy SSSR v etnicheskom otnoshenii. Karaimy na sluzhbe krymskikh khanov, Simferopol. (In Russian).

Yanbayeva Ya. (1995), “Iz materialov k biografii prof. S. M. Shapshala”, in Peterburgskiy Evreyskiy universitet. Trudy po iudaike, Issue 3, Saint Petersburg. (In Russian).

Kırım Karai Türkleri (1928), İstanbul. (In Turkish, Ottoman).

Мyśl karaimska, Vol. 10, Z. 10.

Szapszal S. (1935), Proben des Volksliteratur der Türken as dem Persischen Azerbaidschan, Krakōw.

Номер
№ 3 (76) (2012): Східний світ
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.