ОПРИЯВЛЕННЯ ЕТИМОСИНОГРАФІЇ: ТРАКТАТ ЕРНЕСТА ФЕНОЛЛОЗИ “КИТАЙСЬКИЙ ІЄРОГЛІФ ЯК СУБСТАНЦІЯ ПОЕЗІЇ”
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті порушується проблема в галузі етимосинографічного вивчення мови, яка ніколи раніше не обговорювалася. Синограф – нещодавно запропонований синонім до визначення китайських ієрогліфів.
Після багатьох років нехтування настав час реабілітувати авторитет Ернеста Феноллози в галузі виявлення “естетичного синтезу” в синограмі як субстанції поезії.
Трактат Феноллози часто вивчається не як самостійний і важливий твір у галузі порівняльної поетики, а як довідковий матеріал для розуміння витоків імажизму та вортисизму в західній поезії. Звідси небезпека американізації, а тим більше “паундизації” його творчості. Доводиться шкодувати, що спадщина цього сходознавця, який стояв біля витоків порів-няльно-історичного вивчення мов, літератур та культур, не лише залишається недооціненою, а й продовжує викликати необґрунтовану критику синологів-лінгвістів. Важливо підкреслити, що лінгвістична синологія на той час тільки народжувалася і захоплення Феноллози далекосхідною культурою могло знайти лише широке естетичне, а не лінгвістичне наукове втілення.
Розвінчуючи “феноллозіанський міф” про зображувальну природу китайської каліграфії, дослідники ігнорують квінтесенційну ідею в його трактаті – розуміння мовної та естетичної природи китайської мови як субстанції самої поезії. Поезія, на думку Феноллози, невіддільна від мови. Не випадково він вибрав слово “засіб” для позначення цієї “субстанції” та втілення поетичної ідеї в синографах.
Ба більше, його підхід до вивчення далекосхідної культури, мистецтва та літератури охоплював не лише власне словесне значення, а й був зосереджений на етимологічному аналізі семантичних меж синограм. Нещодавно таке вивчення синографії було названо “етимосинологією”. Цей термін вказує на втілення культури в синограмах (китайські ієрогліфи) і відповідає резонансній теорії Мерло-Понті – феноменології втілення.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
втілення, Ернест Феноллоза, етимосинологія, китайська мова, поезія, синограма
Cai Zong-qi (2002), Configurations of Comparative Poetics. Three Perspectives on Western and Chinese Literary Criticism, University of Hawai’i Press, Honolulu. https://doi.org/10.1515/9780824861964
Eliot T. S. (1928), “Introduction”, in Ezra Pound and Eliot T. S., Selected Poems, Faber & Gwyer, London.
Emerson R. W. (1965), Selected Writings, Gilman William H. (ed.), New American Library, New York.
Fenollosa E. and Pound E. (2008), The Chinese Written Character as a Medium for Poetry, in The Chinese Written Character as a Medium for Poetry: A Critical Edition, Saussy H., Stalling J. and Klein L. (eds), Fordam University Press, New York. https://doi.org/10.2307/j.ctt13wzvkk
Handel Zev J. (2019), Sinography: The Borrowing and Adaptation of the Chinese Script, Brill, Leiden and Boston. https://doi.org/10.1163/9789004352223
Jung H. Y. (2005), “Vico and Etymosinology Revisited”, Rivista di Studi Italiani, Vol. 23, pp. 119–146.
Liu James J. Y. (1962), The Art of Chinese Poetry, University of Chicago Press, Chicago.
Malyavin V. V. (1982), “Kitayskiye improvizatsii Paunda”, in Vostok – Zapad. Issledovaniya. Perevody. Publikatsii, Issue 1, Nauka, Moscow, pp. 246–277. (In Russian).
Merleau-Ponty M. (2012), The Phenomenology of Perception, Transl. by Landes D. A., Routledge, London and New York. https://doi.org/10.4324/9780203720714
Rogers Lawrence (1979), “Rags and Tatters: The Uzuragoromo of Yokoi Yayū”, Monumenta Nipponica, Vol. 34, No. 3, pp. 279–291. https://doi.org/10.2307/2384200
Tateishi Kahori (2008), Ideograms in Modern Perspective: The Reconfiguration of Textual Places in Anglo-American and Japanese Modernisms, A Dissertation in Comparative Literature, Pennsylvania State University, Pennsylvania.
Welsh A. (1978), Roots of Lyric: Primitive Poetry and Modern Poetics, Princeton University Press, Princeton.
REFERENCES
Cai Zong-qi (2002), Configurations of Comparative Poetics. Three Perspectives on Western and Chinese Literary Criticism, University of Hawai’i Press, Honolulu. https://doi.org/10.1515/9780824861964
Eliot T. S. (1928), “Introduction”, in Ezra Pound and Eliot T. S., Selected Poems, Faber & Gwyer, London.
Emerson R. W. (1965), Selected Writings, Gilman William H. (ed.), New American Library, New York.
Fenollosa E. and Pound E. (2008), The Chinese Written Character as a Medium for Poetry, in The Chinese Written Character as a Medium for Poetry: A Critical Edition, Saussy H., Stalling J. and Klein L. (eds), Fordam University Press, New York. https://doi.org/10.2307/j.ctt13wzvkk
Handel Zev J. (2019), Sinography: The Borrowing and Adaptation of the Chinese Script, Brill, Leiden and Boston. https://doi.org/10.1163/9789004352223
Jung H. Y. (2005), “Vico and Etymosinology Revisited”, Rivista di Studi Italiani, Vol. 23, pp. 119–146.
Liu James J. Y. (1962), The Art of Chinese Poetry, University of Chicago Press, Chicago.
Malyavin V. V. (1982), “Kitayskiye improvizatsii Paunda”, in Vostok – Zapad. Issledovaniya. Perevody. Publikatsii, Issue 1, Nauka, Moscow, pp. 246–277. (In Russian).
Merleau-Ponty M. (2012), The Phenomenology of Perception, Transl. by Landes D. A., Routledge, London and New York. https://doi.org/10.4324/9780203720714
Rogers Lawrence (1979), “Rags and Tatters: The Uzuragoromo of Yokoi Yayū”, Monumenta Nipponica, Vol. 34, No. 3, pp. 279–291. https://doi.org/10.2307/2384200
Tateishi Kahori (2008), Ideograms in Modern Perspective: The Reconfiguration of Textual Places in Anglo-American and Japanese Modernisms, A Dissertation in Comparative Literature, Pennsylvania State University, Pennsylvania.
Welsh A. (1978), Roots of Lyric: Primitive Poetry and Modern Poetics, Princeton University Press, Princeton.