ДЕРБЕНТ (BĀB AL-ABWĀB) У ЄВРЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ В КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО БЛИЗЬКОГО СХОДУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті розглядаються свідчення середньовічних єврейських джерел про Дербент / Баб ал-Абваб. Історична традиція середньовічного єврейства зберегла ряд свідчень про це місто, які можна умовно розділити на дві групи. Реальні історико-географічні дані про Дербент украй нечисленні. Вони зустрічаються в основному в документах дипломатичного листування Хасдая ібн Шапрута – єврейського сановника при дворі кордовського халіфа Абдаррахмана ІІІ. Однак більшість виявлених згадок про Дербент / Баб ал-Абваб тією чи іншою мірою становлять віддзеркалення поширеної в середньовічній культурі мусульманського світу концепції “стіни Олександра”, спорудженої проти нечестивих народів Гога й Магога (арабськ. Яджудж і Маджудж; Коран 18: 82–96). У найбільш повному вигляді ці уявлення виражені в коментарях караїмського екзегета X ст. Йєфета Бен Елі та наступного компілятора кінця XІ – початку XІІ ст. Яакова Бен Реувена. При цьому висновки, зроблені ще А. Я. Гаркаві й Ц. Анкорі про залежність уявлень Яакова Бен Реувена від аналогічних трактувань Йєфета Бен Елі в коментарі на Єр. 50:25, підтверджуються в цій статті на підставі рукописів Російської національної бібліотеки. Однак теза Ц. Анкорі про те, що згадка про хазарів у коментарі Яакова Бен Реувена на Іс. 48:14 може походити від Йєфета або його школи, навпаки, спростовується даними наявних у нашому розпорядженні рукописів. Нарешті, ще однією надзвичайно важливою рисою середньовічних єврейських відомостей про Баб ал-Абваб є відсутність даних про проживання в ньому єврейської громади за весь середньовічний період. Що, втім, збігається з даними мусульманської історико-географічної літератури.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
єврейська література, Близький Схід, Дербент, культура, середньовіччя
ал-Куфи, Абу Мухаммад ибн Ахмад ибн А’сам. Книга завоеваний (извлечение по истории Азербайджана VII–IX вв.). Баку, 1981.
Гаркави А. Я. Русь и русское в средневековой еврейской литературе // Восход, 1882, № 1.
Гербер И. Г. Описание стран и народов вдоль западного берега Каспийского моря // История, география и этнография Дагестана 18–19 вв. Москва, 1958.
Голб Н., Прицак О. Хазарско-еврейские документы X в. Москва – Иерусалим, 2003.
Джиованни дель Плано Карпини. История Монгалов. Гильом де Рубрук. Путешествие в Восточные страны. Москва, 1957.
Еврейская энциклопедия. Свод знаний о еврействе и его культуре в прошлом и настоящем / Ред. Каценельсон Л., Гинзбург Д. Г. Т. 7. Санкт-Петербург, 1910.
Заходер Б. Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. Т. 1. Москва, 1962.
Ибн Хордадбех. Книга путей и стран / Пер. с араб., коммент. Н. Велихановой. Баку, 1986.
Коковцов П. К. Еврейско-хазарская переписка в X в. Ленинград, 1932.
Крачковский И. Ю. Арабская географическая литература. Москва, 2004.
Кудрявцев А. А. О датировке первых сасанидских укреплений в Дербенте // Советская археология, 1978, № 3.
Кудрявцев А. А. Древний Дербент. Москва, 1982.
Куповецкий М. С. Социокультурный анализ формирования коллективной памяти и мифологем происхождения евреев Восточного Кавказа до 80-х годов XIX в. // Этнографическое обозрение, 2009, № 6.
Минорский В. Ф. История Ширвана и Дербенда XI–XI вв. Москва, 1963.
Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории восточной Европы и Кавказа. Москва, 1990.
Олеарий А. Описание путешествия в Московию и через Московию в Персию и обратно. Санкт-Петербург, 1906.
Поляк А. Восточная Европа IX–X вв. в представлениях Востока // Славяне и их соседи. Вып. 10. Москва, 2001.
Рашковский Б. Е. Хазария. Проблема выбора этноконфессиональной ориентации // Восток (Oriens), 2010, № 1.
Рашковский Б. Е. Хазары и иудаизм в библейских комментариях Йефета бен Эли. Новый средневековый еврейский источник по истории Восточной Европы // Judaica Ukrainica. Vol. 3. 2014.
Семенов И. Г. Тема израильских колен в легендах горских евреев о собственных этнических корнях // Научные труды по иудаике. Материалы XX конференции по иудаике. Т. 3. Москва, 2013.
Сосунов Г. С. Еврейские памятники Восточного Кавказа. Махачкала, 2007.
Чекин Л. С. Картография христианского средневековья. VIII–XIII вв. Тексты, перевод, комментарий. Москва, 1999.
Шапира Д. Хазарское наследие в Восточной Европе // История еврейского народа в России. Т. 1. Москва, 2010.
Шихсаидов А. Р., Айтаберов Т. М., Оразаев Г. М.-Р. Дагестанские исторические сочинения. Москва, 1993.
A Commentary on the Book of Daniel by Jephet ibn Ali the Karaite / Еd. and tranls. Margolipoth D. S. Oxford, 1889.
al-Baladhuri, Ahmad ibn Yahya. Liber expugnationis regionum / Еd. M. J. de Goje. Leiden, 1866.
al-Mukaddasi, Shamsuddin Abi Addallah ibn Ahmad. Ahsan at-Takasimfi Ma ‘rifat al-Akalim. Leiden, 1877.
Ankori Zv. Karaites in Byzantium. The Formative Years, 970–1100. New York; Jerusalem, 1959.
Annales quos scripsit Abu Djafar Mohammed ibn Djarir at-Tabari / Еd. M. J. de Goje. Leiden, 1893.
Cosmographie de Chems ed-din Abou Abdallah Mohammed ed-Dimachqui. Texte arabe, publie d’apres l’edition commencee par M. Fraehn et d’apres les manuscrits de St.-Petersbourg, de Paris, de Leyde et de Copenhague par M. A. F. Mehren. St. Petersborg, 1866.
Géographie d’Aboulféda: texte arabe publié d’après les manuscrits de Paris et de Leyde, Paris / Еd. J. T. Reinaud et W. MacGuckin baron de Slane. 1840.
Harkavy A. Диврей Аврагам (иврит) // Maggid, 1877, № 39.
Ibn Haukal. Opus geographicum / Еd. Kramers J. H. Leiden, 1967.
ibn Khordadhbeh, Abu’l-Kasim Obaidallah ibn Abdallah. Kitab al-Masalik wa’l-Mamalik. Leiden, 1889.
The Itinerary of Benjamin of Tudela. Critical Text, Translation and Commentary by M. N. Adler. London, 1907.
Yaqut ar-Rumi. Mu‘jam al-Buldan. T. 1. Beirut, 1977.
REFERENCES
al-Kufi, Abu Mukhammad ibn Akhmad ibn A’sam (1981), Kniga zavoyevaniy (izvlecheniye po istorii Azerbaydzhana VII–IX vv.), Baku. (In Russian).
Garkavi A. Ya. (1882), “Rus’ i russkoye v srednevekovoy evreyskoy literature”, Voskhod, No. 1. (In Russian).
Gerber I. G. (1958), “Opisaniye stran i narodov vdol’ zapadnogo berega Kaspiyskogo moray”, in Istoriya, geografiya i etnografiya Dagestana 18–19 vv., Moscow. (In Russian).
Golb N., Pritsak O. (2003), KHazarsko-evreyskiye dokumenty X v. Moscow, Jerusalem, (In Russian).
Dzhiovanni del’ Plano Karpini. Istoriya Mongalov. Gil’om de Rubruk. Puteshestviye v Vostochnyye strany (1957), Moscow. (In Russian).
Evreyskaya entsiklopediya. Svod znaniy o evreystve i ego kul’ture v proshlom i nastoyashchem (1910), ed. By L. Katsenel’son, D. G. Ginzburg, Vol. 7, Saint Petersburg. (In Russian).
Zakhoder B. N. (1962), Kaspiyskiy svod svedeniy o Vostochnoy Evrope, Vol. 1, Moscow. (In Russian).
Ibn Khordadbekh (1986), Kniga putey i stran, Transl. from arab., komment. by N. Velikhanova. Baku. (In Russian).
Kokovtsov P. K. (1932), Evreysko-khazarskaya perepiska v X v., Leningrad. (In Russian).
Krachkovskiy I. Yu. (2004), Arabskaya geograficheskaya literature, Moscow. (In Russian).
Kudryavtsev A. A. (1978), “O datirovke pervykh sasanidskikh ukrepleniy v Derbente”, Sovetskaya arkheologiya, No. 3. (In Russian).
Kudryavtsev A. A. (1982), Drevniy Derbent, Moscow. (In Russian).
Kupovetskiy M. S. (2009), “Sotsiokul’turnyy analiz formirovaniya kollektivnoy pamyati i mifologem proiskhozhdeniya evreyev Vostochnogo Kavkaza do 80-kh godov XIX v.”, Etnograficheskoye obozreniye, No. 6. (In Russian).
Minorskiy V. F. (1963), Istoriya Shirvana i Derbenda XI–XI vv., Moscow. (In Russian).
Novosel’tsev A. P. (1990), Khazarskoye gosudarstvo i ego rol’ v istorii vostochnoy Evropy i Kavkaza, Moscow. (In Russian).
Oleariy A. (1906), Opisaniye puteshestviya v Moskoviyu i cherez Moskoviyu v Persiyu i obratno, Saint Petersburg. (In Russian).
Polyak A. (2001), “Vostochnaya Evropa IX–X vv. v predstavleniyakh Vostoka”, Slavyane i ikh sosedi, Issue 10, Moscow. (In Russian).
Rashkovskiy B. E. (2010), “Khazariya. Problema vybora etnokonfessional’noy oriyentatsii”, Vostok (Oriens), No. 1. (In Russian).
Rashkovskiy B. E. (2014), “Khazary i iudaizm v bibleyskikh kommentariyakh Yyefeta ben Eli. Novyy srednevekovyy evreyskiy istochnik po istorii Vostochnoy Evropy”, Judaica Ukrainica, Vol. 3. (In Russian).
Semenov I. G. (2013) “Tema izrail’skikh kolen v legendakh gorskikh evreyev o sobstvennykh etnicheskikh kornyakh”, in Nauchnyye trudy po iudaike. Materialy XX konferentsii po iudaike. T. 3. Moscow. (In Russian).
Sosunov G. S. (2007), Evreyskiye pamyatniki Vostochnogo Kavkaza, Makhachkala. (In Russian).
Chekin L. S. (1999), Kartografiya khristianskogo srednevekov’ya. VIII–XIII vv. Teksty, perevod, kommentariy, Moscow. (In Russian).
Shapira D. (2010), “Khazarskoye naslediye v Vostochnoy Evrope”, Istoriya evreyskogo naroda v Rossii, Vol. 1, Moscow. (In Russian).
Shikhsaidov A. R., Aytaberov T. M., Orazayev G. M.-R. (1993), Dagestanskiye istoricheskiye sochineniya, Moscow. (In Russian).
A Commentary on the Book of Daniel by Jephet ibn Ali the Karaite (1889), Ed. and tranls. Margolipoth D. S., Oxford.
al-Baladhuri, Ahmad ibn Yahya (1866), Liber expugnationis regionum, Ed. M. J. de Goje. Leiden.
al-Mukaddasi, Shamsuddin Abi Addallah ibn Ahmad (1877), Ahsan at-Takasimfi Ma ‘rifat al-Akalim, Leiden.
Ankori Zv. (1959), Karaites in Byzantium. The Formative Years, 970–1100, New York, Jerusalem.
Annales quos scripsit Abu Djafar Mohammed ibn Djarir at-Tabari (1893), Ed. M. J. de Goje, Leiden,
Cosmographie de Chems ed-din Abou Abdallah Mohammed ed-Dimachqui (1866), Texte arabe, publie d’apres l’edition commencee par M. Fraehn et d’apres les manuscrits de St.-Petersbourg, de Paris, de Leyde et de Copenhague par M. A. F. Mehren, St. Petersborg.
Géographie d’Aboulféda: texte arabe publié d’après les manuscrits de Paris et de Leyde, Paris (1840), Ed. J. T. Reinaud et W. MacGuckin baron de Slane.
Harkavy A. (1877), “Divrey Avragam (ivrit)”, Maggid, No. 39. (In Hebrew).
Ibn Haukal (1967), Opus geographicum, Ed. Kramers J. H., Leiden.
ibn Khordadhbeh, Abu’l-Kasim Obaidallah ibn Abdallah (1889), Kitab al-Masalik wa’l-Mamalik, Leiden.
The Itinerary of Benjamin of Tudela. Critical Text, Translation and Commentary by M. N. Adler (1907), London.
Yaqut ar-Rumi (1977), Mu‘jam al-Buldan, Vol. 1, Beirut.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.