ІСТОРІОСОФІЯ ТА АРХЕОГРАФІЯ ОМЕЛЯНА ПРІЦАКА
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Позитивізм як методологічна течія весь час змінювався, оновлюючись провідними науковими досягненнями. Водночас мають бути критерії, які об’єднують представників різних поколінь у рамках єдиного позитивістського підходу. Власне позитивізм настільки радикально змінювався як наукова парадигма протягом першої половини ХХ ст., що такий зв’язок простежується швидше за асоціацією, ніж за аналогією. Об’єднавчих моментів між істориками-позитивістами початку ХХ ст. й істориками-позитивістами середини – другої половини ХХ ст. небагато, але вони все ж є. І вони досить вагомі, щоб на їхній підставі об’єднувати істориків різних поколінь у єдину інтелектуальну модель. Щодо історіософії Омеляна Пріцака, то, як представник “документалістської” школи В. Антоновича, М. Грушевського, І. Крип’якевича, він, очевидно, є “позитивістом” в українській історичній науці. Але під впливами інших методологій із часом прийшло усвідомлення важливості історичної деталі. Зокрема, це відбулося, як засвідчує сам О. Пріцак, під впливом філологічних поглядів Г. Г. Шедера. Через філологію до О. Пріцака весь час приходили нові методології, що оновлювали його концептуальні підходи. Насамперед йдеться про важливість у філології другорядних для історика деталей, маргінальних особливостей у тексті, а також сприйняття самого тексту як пам’ятки писемності. Результати трансформацій, що відбулися у
світоглядному та фаховому підходах О. Пріцака, відчувалися під час його активної роботи з відродження археографії в Україні кінця 1980-х років, часів перебудови, гласності та культурного ренесансу. О. Пріцак був одним з активних прихильників розвитку наукового співробітництва з науковцями України, ініціював та підтримував створення Міжнародної асоціації україністів (МАУ), очолив у ній Археографічну комісію. Розуміння О. Пріцаком важливості археографії в розвитку української гуманітаристики зумовило його безпосередню участь у відродженні цієї науки в Україні наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років. Омелян Йосипович покладав великі сподівання на співпрацю з українськими колегами у справі видання писемних пам’яток України. Очевидним є те, що між історіософією О. Пріцака, його еволюцією в межах позитивістської методології під впливом новітніх досягнень філології та інших дисциплін та розумінням предмета й методів археографії існує причинно-наслідковий зв’язок.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
історіософія, археографія, гуманітаристика, методологія, пам’ятки, позитивізм, філологія
Боплан Гійом Левассер де. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Київ; Кембрідж (Массачусетс), 1990.
Вайнштейн О. С. Очерки развития буржуазной философии и методологии истории в ХIX–XX вв. Ленинград, 1979.
Грабович Г. Гарвардські українознавчі студії: 1977–1991 // Гарвардські українознавчі студії. Покажчик до томів I–XV (1977–1991). Київ, 1992.
Історія української культури – без “білих плям”. Проблема створення п’ятитомника // Вісник АН УРСР, 1991, № 10.
Маврін О. О. Схема історії України, запропонована вченими діаспори, та її вплив на розвиток сучасної археографії в Україні // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Т. 21. Київ, 2010.
Маврін О. О. “Перспективний видавничий план” як джерело вивчення розвитку теоре-тико-методологічної думки української археографії 1980-х років // Архіви України. Київ, 2018, № 2–3 (313–314).
Обіжний Листок Фонду катедр українознавства. Зима 1990–1991 рр. Ч. 129.
Особистий архів П. С. Соханя в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (папки №№ 2, 7).
Перспективний план підготовки до друку та видання джерел з історії України (на період до 2000 р.). Київ, 1989.
Пріцак О. Чому катедри українознавства в Гарварді? Вибір статтей на теми нашої культурної політики (1967–1973) / Фонд катедр українознавства (ФКУ). Кембрідж, Масс. – Нью Йорк, 1973.
Пріцак О. Історіософія та історіографія Михайла Грушевського. Київ – Кембрідж, 1991.
Пріцак Омелян. Мій шлях історика // Вісник АН України, 1992, № 3.
[Пріцак О.] Лекція, прочитана в Українському інституті Америки 15 жовтня 1983 року // Zbruč. 2019 (29 січня). URl: https://zbruc.eu/node/86489 (дата звернення: 25.09.2019).
Сохань П. С. Про деякі основні напрями діяльності Археографічної комісії АН УРСР у світлі сучасних вимог перебудови // Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку. Тези доповідей республіканської наради, грудень 1988 р. Київ, 1988.
Сохань П. С. Вступне слово // Матеріали до розробки концепції діяльності інституту української археографії. До всеукраїнської наради “Українська археографія сьогодні: проблеми і перспективи”. Київ, 16–18 грудня 1992. Київ, 1992.
Шмидт С. О. Деятельность Археографической комиссии АН СССР и задачи развития археографии // Вестник АН СССР, 1984, № 10.
REFERENCES
Boplan Hiyom Levasser de (1990), Opys Ukrayiny, kil’kokh provintsiy Korolivstva Pol’s’koho, shcho tyahnut’sya vid kordoniv Moskoviyi do hranyts’ Transil’vaniyi, razom z yikhnimy zvychayamy, sposobom zhyttya i vedennya voyen, Naukova dumka, Kyiv and Cambridge (Massachusets). (In Ukrainian).
Vaynshteyn O. S. (1979), Ocherki razvitiya burzhuaznoy filosofii i metodologii istorii v XIX–XX vv., Nauka, Leningrad. (In Russian).
Hrabovych H. (1992), “Harvards’ki ukrayinoznavchi studiyi: 1977–1991”, in Harvards’ki ukrayinoznavchi studiyi. Pokazhchyk do tomiv I–XV (1977–1991), Instytut ukrayins’koyi arkheohrafiyi Akademiyi nauk Ukrayiny, Kyiv, pp. 9–14. (In Ukrainian).
“Istoriya ukrayins’koyi kul’tury – bez ‘bilykh plyam’. Problema stvorennya p’yatytomnyka” (1991), Visnyk AN URSR, No. 10, pp. 19–24. (In Ukrainian).
Mavrin O. O. (2010), “Skhema istoriyi Ukrayiny, zaproponovana vchenymy diaspory, ta yiyi vplyv na rozvytok suchasnoyi arkheohrafiyi v Ukrayini”, in Naukovi Zapysky. Zbirnyk prats’ molodykh vchenykh ta aspirantiv, Vol. 21, Kyiv, pp. 554–562. (In Ukrainian).
Mavrin O. O. (2018), “‘Perspektyvnyy vydavnychyy plan’ yak dzherelo vyvchennya rozvytku teoretyko-metodolohichnoyi dumky ukrayins’koyi arkheohrafiyi 1980-kh rokiv”, Arkhivy Ukrayiny, No. 2–3 (313–314), pp. 20–29. (In Ukrainian).
Obizhnyy Lystok Fondu katedr ukrayinoznavstva. Zyma 1990–1991 rr., Part 129. (In Ukrainian).
Osobystyy arkhiv P. S. Sokhanya v Instytuti ukrayins’koyi arkheohrafiyi ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevs’koho NAN Ukrayiny, Folders 2, 7. (In Ukrainian).
Perspektyvnyy plan pidhotovky do druku vydannya dzherel z istoriyi Ukrayiny (na period do 2000 r.) (1989), Kyiv. (In Ukrainian).
Pritsak O. (1973), Chomu katedry ukrayinoznavstva v Harvardi? Vybir stattey na temy nashoyi kul’turnoyi polityky (1967–1973), Fond katedr Ukrayinoznavstva (FKU), Cambridge, Mass. and Nyu York. (In Ukrainian).
Omelyan Pritsak (1991), Istoriosofiya ta istoriohrafiya Mykhayla Hrushevs’koho, Zovnishtorhvydav, Kyiv and Cambridge. (In Ukrainian).
Pritsak Omelyan (1992), “Miy shlyakh istoryka”, in Visnyk AN Ukrayiny, No. 3, pp. 52–65. (In Ukrainian).
[Pritsak O.] (2019), “Lektsiya, prochytana v Ukrayins’komu instytuti Ameryky 15 zhovtnya 1983 roku”, in Zbruč, January 29, available at: https://zbruc.eu/node/86489 (accessed September 25, 2019). (In Ukrainian).
Sokhan’ P. S. (1988), “Pro deyaki osnovni napryamy diyal’nosti Arkheohrafichnoyi komisiyi AN URSR u svitli suchasnykh vymoh perebudovy”, in Ukrayins’ka arkheohrafiya: suchasnyy stan ta perspektyvy rozvytku. Tezy dopovidey respublikans’koyi narady, hruden’ 1988 r., Kyiv, pp. 3–14. (In Ukrainian).
Sokhan’ P. S. (1992), “Vstupne slovo”, in Materialy do rozrobky kontseptsiyi diyal’nosti instytutu ukrayins’koyi arkheohrafiyi. Do vseukrayins’koyi narady “Ukrayins’ka arkheohrafiya s’ohodni: problemy i perspektyvy”. Kyiv, 16–18 hrudnya, Kyiv, pp. 3–5. (In Ukrainian).
Shmidt S. O. (1984), “Deyatel’nost’ Arkheograficheskoy komissii AN SSSR i zadachi razvitiya arkheografii”, in Vestnik AN SSSR, No. 10, pp. 57–67. (In Russian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.