HISTORIOSOPHY AND ARCHEOGRAPHY OF OMELJAN PRITSAK

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  O. Mavrin

Abstract

Despite the fact that positivism as a methodological trend has been constantly changing, updating itself with leading scientific achievements, there must still be criteria that unite representatives of different generations within a single positivist approach. At the same time, positivism changed so much during the first half of the twentieth century that such a relationship is traced according to an association rather than to analogy. Uniting moments between the positivist historians of the early twentieth century and the positivist historians of the mid – second half of the twentieth century are not many, but they still are. And they are powerful enough to unite historians of different generations into a single thinking system. As for his historiosophical vision, Omeljan Pritsak, as a representative of the “documentary” school of V. Antonovych, M. Hrushevskyi, I. Krypiakevych, is obviously a “positivist” in Ukrainian historical science. But under the influence of other methodologies, philological first of all, the importance of historical detail came to light. This happened, as O. Pritsak himself attests, under the influence of the philological views of G. Scheder. Through philology, O. Pritsak kept coming up with new methodologies that updated his conceptual approaches. First of all, it is about the importance for the philology of the details that are not of interest for the historian as well as the marginal features in the text, and the perception of the text itself as a monument of writing. The results of the transformations that took place on O. Pritsak’s worldview and professional approaches became obvious during his active work on the revival of archeography in Ukraine in the late 1980s, the times of Perestroika, Glasnost and the cultural renaissance. O. Pritsak was one of the active supporters of scientific cooperation with scientists of Ukraine, he initiated and supported the creation of the International Association of Ukrainian Studies (UIA), also headed the Archeographic Commission in the UIA. O. Pritsak’s understanding of the archeography’s role in the development of Ukrainian humanities led to his direct involvement in the revival of this science in Ukraine in the late 1980s – early 1990s. O. Pritsak had high expectations of cooperation with Ukrainian colleagues in publishing Ukraine’s written monuments. It is obvious that there is a cause and effect link between the historiosophy of O. Pritsak, his evolution within the positivist methodology, under the influence of the latest achievements of philology and other disciplines, and the idea of the subject and methods of archeography.

How to Cite

Mavrin, O. (2019). HISTORIOSOPHY AND ARCHEOGRAPHY OF OMELJAN PRITSAK. The World of the Orient, (4 (105), 72-80. https://doi.org/10.15407/orientw2019.04.072
Article views: 64 | PDF Downloads: 69

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Keywords

archeography, historiosophy, Humanities, methodology, monuments, philology, positivism

References

Боплан Гійом Левассер де. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Київ; Кембрідж (Массачусетс), 1990.

Вайнштейн О. С. Очерки развития буржуазной философии и методологии истории в ХIX–XX вв. Ленинград, 1979.

Грабович Г. Гарвардські українознавчі студії: 1977–1991 // Гарвардські українознавчі студії. Покажчик до томів I–XV (1977–1991). Київ, 1992.

Історія української культури – без “білих плям”. Проблема створення п’ятитомника // Вісник АН УРСР, 1991, № 10.

Маврін О. О. Схема історії України, запропонована вченими діаспори, та її вплив на розвиток сучасної археографії в Україні // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Т. 21. Київ, 2010.

Маврін О. О. “Перспективний видавничий план” як джерело вивчення розвитку теоре-тико-методологічної думки української археографії 1980-х років // Архіви України. Київ, 2018, № 2–3 (313–314).

Обіжний Листок Фонду катедр українознавства. Зима 1990–1991 рр. Ч. 129.

Особистий архів П. С. Соханя в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (папки №№ 2, 7).

Перспективний план підготовки до друку та видання джерел з історії України (на період до 2000 р.). Київ, 1989.

Пріцак О. Чому катедри українознавства в Гарварді? Вибір статтей на теми нашої культурної політики (1967–1973) / Фонд катедр українознавства (ФКУ). Кембрідж, Масс. – Нью Йорк, 1973.

Пріцак О. Історіософія та історіографія Михайла Грушевського. Київ – Кембрідж, 1991.

Пріцак Омелян. Мій шлях історика // Вісник АН України, 1992, № 3.

[Пріцак О.] Лекція, прочитана в Українському інституті Америки 15 жовтня 1983 року // Zbruč. 2019 (29 січня). URl: https://zbruc.eu/node/86489 (дата звернення: 25.09.2019).

Сохань П. С. Про деякі основні напрями діяльності Археографічної комісії АН УРСР у світлі сучасних вимог перебудови // Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку. Тези доповідей республіканської наради, грудень 1988 р. Київ, 1988.

Сохань П. С. Вступне слово // Матеріали до розробки концепції діяльності інституту української археографії. До всеукраїнської наради “Українська археографія сьогодні: проблеми і перспективи”. Київ, 16–18 грудня 1992. Київ, 1992.

Шмидт С. О. Деятельность Археографической комиссии АН СССР и задачи развития археографии // Вестник АН СССР, 1984, № 10.

REFERENCES

Boplan Hiyom Levasser de (1990), Opys Ukrayiny, kil’kokh provintsiy Korolivstva Pol’s’koho, shcho tyahnut’sya vid kordoniv Moskoviyi do hranyts’ Transil’vaniyi, razom z yikhnimy zvychayamy, sposobom zhyttya i vedennya voyen, Naukova dumka, Kyiv and Cambridge (Massachusets). (In Ukrainian).

Vaynshteyn O. S. (1979), Ocherki razvitiya burzhuaznoy filosofii i metodologii istorii v XIX–XX vv., Nauka, Leningrad. (In Russian).

Hrabovych H. (1992), “Harvards’ki ukrayinoznavchi studiyi: 1977–1991”, in Harvards’ki ukrayinoznavchi studiyi. Pokazhchyk do tomiv I–XV (1977–1991), Instytut ukrayins’koyi arkheohrafiyi Akademiyi nauk Ukrayiny, Kyiv, pp. 9–14. (In Ukrainian).

“Istoriya ukrayins’koyi kul’tury – bez ‘bilykh plyam’. Problema stvorennya p’yatytomnyka” (1991), Visnyk AN URSR, No. 10, pp. 19–24. (In Ukrainian).

Mavrin O. O. (2010), “Skhema istoriyi Ukrayiny, zaproponovana vchenymy diaspory, ta yiyi vplyv na rozvytok suchasnoyi arkheohrafiyi v Ukrayini”, in Naukovi Zapysky. Zbirnyk prats’ molodykh vchenykh ta aspirantiv, Vol. 21, Kyiv, pp. 554–562. (In Ukrainian).

Mavrin O. O. (2018), “‘Perspektyvnyy vydavnychyy plan’ yak dzherelo vyvchennya rozvytku teoretyko-metodolohichnoyi dumky ukrayins’koyi arkheohrafiyi 1980-kh rokiv”, Arkhivy Ukrayiny, No. 2–3 (313–314), pp. 20–29. (In Ukrainian).

Obizhnyy Lystok Fondu katedr ukrayinoznavstva. Zyma 1990–1991 rr., Part 129. (In Ukrainian).

Osobystyy arkhiv P. S. Sokhanya v Instytuti ukrayins’koyi arkheohrafiyi ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevs’koho NAN Ukrayiny, Folders 2, 7. (In Ukrainian).

Perspektyvnyy plan pidhotovky do druku vydannya dzherel z istoriyi Ukrayiny (na period do 2000 r.) (1989), Kyiv. (In Ukrainian).

Pritsak O. (1973), Chomu katedry ukrayinoznavstva v Harvardi? Vybir stattey na temy nashoyi kul’turnoyi polityky (1967–1973), Fond katedr Ukrayinoznavstva (FKU), Cambridge, Mass. and Nyu York. (In Ukrainian).

Omelyan Pritsak (1991), Istoriosofiya ta istoriohrafiya Mykhayla Hrushevs’koho, Zovnishtorhvydav, Kyiv and Cambridge. (In Ukrainian).

Pritsak Omelyan (1992), “Miy shlyakh istoryka”, in Visnyk AN Ukrayiny, No. 3, pp. 52–65. (In Ukrainian).

[Pritsak O.] (2019), “Lektsiya, prochytana v Ukrayins’komu instytuti Ameryky 15 zhovtnya 1983 roku”, in Zbruč, January 29, available at: https://zbruc.eu/node/86489 (accessed September 25, 2019). (In Ukrainian).

Sokhan’ P. S. (1988), “Pro deyaki osnovni napryamy diyal’nosti Arkheohrafichnoyi komisiyi AN URSR u svitli suchasnykh vymoh perebudovy”, in Ukrayins’ka arkheohrafiya: suchasnyy stan ta perspektyvy rozvytku. Tezy dopovidey respublikans’koyi narady, hruden’ 1988 r., Kyiv, pp. 3–14. (In Ukrainian).

Sokhan’ P. S. (1992), “Vstupne slovo”, in Materialy do rozrobky kontseptsiyi diyal’nosti instytutu ukrayins’koyi arkheohrafiyi. Do vseukrayins’koyi narady “Ukrayins’ka arkheohrafiya s’ohodni: problemy i perspektyvy”. Kyiv, 16–18 hrudnya, Kyiv, pp. 3–5. (In Ukrainian).

Shmidt S. O. (1984), “Deyatel’nost’ Arkheograficheskoy komissii AN SSSR i zadachi razvitiya arkheografii”, in Vestnik AN SSSR, No. 10, pp. 57–67. (In Russian).