Провідні концепції влади цадика у вченні р. Ісраеля Хагера

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  І. В. Туров

Анотація

Третій ребе з Вижниці Ісраель Хагер належить до числа найбільш впливових очільників хасидів першої половини XX ст. Він мав десятки тисяч послідовників на Буковині, Закарпатті, у північних регіонах Румунії і на східних землях Угорщини. Вже за життя він визнавався послідовниками як постать, яку можна прирівняти до фундатора хасидизму р. Ісраеля Баал Шем Това. Водночас р. Ісраель Хагер належить до числа маловивчених лідерів хасидизму, що визначає актуальність пропонованого дослідження. Однією з головних тем у повчаннях р. Хагера є обґрунтування провідних принципів влади цадика над єврейською громадою. Згідно з його поглядами, досконалості душі та вміння магічно впливати на світ не є достатніми умовами, що зобов’язують людей підкорятися волі духовного лідера. Лише турбота про своїх послідовників дає цадику право вирішувати долю решти вірян. Він рішуче відкидає право на керівництво з боку подвижників, відданих суто особистому служінню Господу, або тих, що поводяться як королі, важкодоступні простолюду. Справжній лідер має бути відкритим для всіх людей та турбуватися про їхні потреби. Саме це дає йому владу над громадою та й загалом над усім світом. Р. Хагер поділяв поширену в хасидських колах думку про відповідальність громади за тривалість життя цадика. Проте він не підтримував ідею свого сучасника та шанувальника р. Хаїма Елазара Шапіри, що громада має прагнути здобуття її лідером безсмертя. Згідно з поглядами вижницького ребе, душа цадика завдяки піклуванню про звичайних вірян згодом досягає високого рівня, несумісного з існуванням у матеріальному світі. Але й на небесах цадик продовжує опікуватися долею своїх хасидів та керувати ними. Отже, обґрунтовується концепція всеосяжної влади цадика над вірянами в земному та потойбічному світах. У цьому контексті р. Хагер розглядає вчення про месіанське визволення. Воно здебільшого присвячене можливості цадиків використовувати силу Царя Месії в теперішньому житті задля допомоги людям. Більшість сучасних дослідників відкидають концепцію нейтралізації месіанської ідеї в хасидизмі Г. Шолема, але щодо р. Хагера вона виявляється справедливою.

Як цитувати

Туров , І. В. (2023). Провідні концепції влади цадика у вченні р. Ісраеля Хагера. Східний світ, (4 (121), 122-141. https://doi.org/10.15407/orientw2023.04.122
Переглядів статті: 90 | Завантажень PDF: 56

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Посилання

Alfasi I (1986), Tiferet she-be-Malhut, Ohel Moshe, Haifa. (In Hebrew).

Alfasi I (2000), Entsiklopediya le-Hasidut Ishim, In 3 vol., Vol. 2, Mosad ha-Rav Kook, Jerusalem. (In Hebrew).

Altshuler M. (2002), Ha-Sod ha-mashiahy shel Hasidut, Hotsaat sfarim shel Universitat Haifa, Haifa. (In Hebrew).

Dinur B. (1977), “Reshita shel ha-hasidut vi-yesodoteyha ha-sotsialiym ve-hameshihiym”, in Prakim be-Torat ha-Hasidut u-ve-toldoteha, Mirkaz Zalman Shazar, Jerusalem, pp. 96–110. (In Hebrew).

Dubnov S. (1960), Toldot ha-hasidut, Dvir, Tel Aviv. (In Hebrew).

Dresner S. (1960), The Zaddik: An Inspired Study of the Mystical Spiritual Leader of Eighteenth-Century Hasidism, Abelard-Schuman, New York.

Etkes I. (1998), Tnuat ha-Hasidut be-reshita, Misrad ha-betahon Hotsaa le-Or, Tel-Aviv. (In Hebrew).

Etkes I. (2000), “Ha-Zadik: zikat gomlin beyn dfus hevrati le-meshna reayonit”, in Be-Maagaley Hasidim, Mosad Bialik, Jerusalem, pp. 287–297. (In Hebrew).

Etkes I. (2001), Baal Shem. Ha-Besht – Magiya, Mistika, Gangaga, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).

Hager Yisroel (1938), Or Israel, Dfus al yadey Fridmanen, Aradea. (In Hebrew).

Hager Yisroel (1985a), Ahavat Israel, In 2 vols, Vol. 1, s.n., Jerusalem. (In Hebrew).

Hager Yisroel (1985b), Ahavat Israel, In 2 vols, Vol. 2, s.n, Jerusalem. (In Hebrew).

Halfon E. (1998), Milon Ivri-Kabali, Amutat Or Tsah, Nof Ilon. (In Hebrew).

Idel M. (1993), Kabalah: hebetim Hadashim, Hatsaat Shoken, Jerusalem and Tel-Aviv. (In Hebrew).

Idel M. (1995), Hasidism, Between Ecstasy and Magic, State University of New York Press, New York. https://doi.org/10.1353/book10754

Idel M. (1998), Messianic Mystics, Yale University Press, New Haven & London.

Jacobs L. (1993), Hasidic Prayer, Littman Library of Jewish Civilization, London.

Jacobson Y. (1985), Torata shel Hasidut, Misrad Ha-Bitakhon, Tel Aviv. (In Hebrew).

Kahana D. (1998), Toldot Rabeynu, Hotsaat Emet Or Torah Munkatsh, New York. (In Hebrew).

Liebes Y. (1993), Studies in the Zohar, State University of New York Press, Albany.

Liebes Y. (1995), Sod ha-e muna ha-sabtait, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew). https://doi.org/10.1353/book10775

Margoshes Y. (1936), Eraynerungen fun mayn leben, POSY-SHOULSON press, New York. (In Yiddish).

Melker D. (1931), Fun rabin’s hoyf, The Jewish Book Publishing Company, New York. (In Yiddish).

Ner Israel (2002), Irgun Tseirey Vyzhnyts, Bney-Brak. (In Hebrew).

Menahem Nohum mi-Chernobyl (1975), Maor Eynaim, Eshivat “Maor Eynaim”, Jerusalem. (In Hebrew).

Nigal G. (1999), Mehkarim be-hasidut, In 2 vol., Vol. 1, Ha-Mahon le-mehkar ha-sifrut ha-hasidit, Jerusalem. (In Hebrew).

Piekarz M. (1994), Beyn ideologiya le-meziut: Anava, Ayn Bituli mi-Meziut ve-Devekut be-mahshavtam shel roshey ha-Hasidut, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).

Piekarz M. (1999), Hanhaga Hasidit.Samhut ve-emunat zadikim be-aspaklariyat sifruta shel ha-hasidut, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).

Rapoport-Albert A. (1979), “God and the Zaddik as the Two Focal Points of Hasidic Worship”, History and religion, Vol. 18, No. 4, pp. 296–325.

Ravitzky A. (1998), “Munkacs and Jerusalem: Ultra-Orthodox opposition to Zionism and Agudaism”, in Zionism and Religion, Brandeis University Press, pp. 67–92.

Sack B. (1995), Be-Shaarey ha-qabbalah shel r. Moshe Qordovero, Hotsaat ha-sfarim shel universita Ben Gurion be-Negev, Jerusalem. (In Hebrew).

Sack B. (1997), “The Influence of Reshit hokhmah on the Teachings of the Maggid of Mezhirech, in Hassidism reappraised, Littman Library of Jewish Civilization, London, pp. 251–257. https://doi.org/10.3828/liverpool/9781874774204.003.0014

Scholem G. (1971), “The neutralization of the Messianic Element in Early Hasidism”, in The Messianic Idea in Judaism, First SCHOCKEN BOOKS edition, New York, pp. 176–203.

Scholem G. (2004), Osnovnyye techeniya v evreyskoy mistike, Gesharim, Jerusalem and Moscow. (In Russian).

Sefer Shivhey ha-Besht (1991), Magadurat A. Rubinstein, Reuven Mas, Jerusalem. (In Hebrew).

Shapira Hayim Elazar (1962), Maamar zikaron tsadiqim, Ch. Mashkovich, Jerusalem. (In Hebrew).

Shapira Tsvi Girsh (1999), Tiferet banim, In 2 vol, Vol. 1, Emes Publishing, Jerusalem. (In Hebrew).

Shohet A. (1979), “Ha-zadik be-torat ha-hasidut”, in Sefer Yaakov Gil, R’ MS, Jerusalem, pp. 299–306. (In Hebrew).

Shvarts D. (1999), Astrologiya u-Magiya be-hagut ha-ehudit bi-mey ha-beynaim, Hotsaat Universita Bar-Ilan, Ramat Gan. (In Hebrew).

Tishby I. and Dan J. (1965), “Torat ha-hasidut ve-sifruta”, in Hebrew Encyclopaedia, Vol. XVII, pp. 770–822. (In Hebrew).

Tishby I. (1971a), Mishnat ha-zohar, In 2 vols, Vol. 1, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).

Tishby I. (1971b), Mishnat ha-zohar, In 2 vols, Vol. 2, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).

Tishby I. (1984), Torat ha-ra ve-ha-klipa be-qabbalat ha-Ary, Magnes, Jerusalem. (In Hebrew).

Tsvi Elimeleh mi-Dinov (1975), Bney Issahar, s.n., New York. (In Hebrew).

Tsvi Elimeleh mi-Dinov (1983), Bney Issahar, In 2 vols, Vol. 1, s.n., Jerusalem. (In Hebrew).

Turov I. (2007), “K voprosu ob uchenii khasidov o missii pravednika (Propovedi r. Avraama Malakha iz Fastova)”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 71–82. (In Russian).

Turov I. (2016), “Konservatizm i modernizm v uchenii satmarskogo rebe o sionizme”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 71–82. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2016.01.071

Turov I. (2020), “Rol’ uchennya pro istoriyu yevreys’koho narodu u formuvanni politychnoyi doktryny zasnovnyka rukhu ‘Toldot Aaron’ ”, in Suspil’no-politychna aktyvnist’ i istorychna pam’yat’ yevreys’koyi spil’noty v konteksti yevrointehratsiyi Ukrayiny, Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, pp. 158–220. (In Ukrainian).

Turov I. (2022), “Vzayemodiya hromady z tsadykom u vchenni r. Khayima Elazara Shapiry”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 114–133. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.114

Weiss J. (1974), Mehqarim ha-hasidut Braslav, Mosad Bialik, Jerusalem. (In Hebrew).

Werblovskiy Ts. (1996), R. Yosef Karo. Baal Galaha u Mekubal, Magnes, Jerusalem. (In Hebrew).