Термінологія зейдитського імамату в трактаті імама ан-Нāтик бі-ль-Хакка “ат-Тахрīр фī-ль-кашф ‘ан нусȳс аль-а’імма ан-нахāрīр”: семантичний та функціональний виміри

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  І. В. Сівков

Анотація

Стаття присвячена дослідженню лексико-семантичних та функціональних особливостей термінології, яку у своєму трактаті “ат-Тахрīр фī-ль-кашф ‘ан нусȳс аль-а’імма ан-нахāрīр” – стислому викладі (talḫīṣ) зейдитського права – вживає видатний представник касимітської школи зейдитського права, яка була поширена в Табаристані, Дайламі та Ґіляні, Абȳ Тāліб Ях’я Ібн аль-Хусайн аль-Гāрȳнī ад-Дайламī ан-Нāтик бі-ль-Хакк (340/951–424/1033) з метою вербалізації концепту “імамат”, який відіграє ключову роль у концептуальній системі зейдитського права. Обраний нами термінологічний масив описано в рамках тематичних полів, окреслених для визначення вимог, що висуваються до кандидата на посаду імама, його ролі та повноважень як політичного та військового командувача умми. Було продемонстровано, що термінологія зейдитського імамату є невіддільною частиною класичної арабської лексики. Також окреслено особливості функціонування термінологічного масиву імамату в трактаті “ат-Тахрīр…” з метою лексичного вираження характерного для зейдитської правової школи концепту “імамат”.

Як цитувати

Сівков, І. В. (2023). Термінологія зейдитського імамату в трактаті імама ан-Нāтик бі-ль-Хакка “ат-Тахрīр фī-ль-кашф ‘ан нусȳс аль-а’імма ан-нахāрīр”: семантичний та функціональний виміри. Східний світ, (4 (121), 109-121. https://doi.org/10.15407/orientw2023.04.109
Переглядів статті: 94 | Завантажень PDF: 57

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

зейдитська школа права (фікг); значення; імам; імамат; концепт; семантика; семантичне / тематичне поле; термінологія

Посилання

Primary sources

al-Azharī Abū Manṣūr Muḥammad b. Aḥmad, Tahḏīb al-luġa, Vols I–XV, Vol. X, al-Dār al-Miṣriyya li-l-ta’līf wa-l-tarğama. (In Arabic).

al-Fayrūzābādī Mağduddīn Muḥammad b. Ya‘qūb (2005), al-Qāmūs al-muḥīṭ, Muḥammad Na‘īm al-‘Araqsūsī (ed.), Mu’assasat al-Risāla, Beirut. (In Arabic).

al-Fayūmī Aḥmad b. Muḥammad b. ‘Alī al-Muqrī (1987), al-Miṣbāḥ al-munīr fī ġarīb al-šarḥ al-kabīr li-l-Rāfi‘ī, ‘Abd al-‘Aẓīm al-Šināwī (ed.), Parts 1–2, Dār al-ma‘ārif. (In Arabic).

al-Ğawharī Ismā‘īl b. Ḥammād (1979), al-Ṣiḥāḥ. Tāğ al-luġa wa-ṣiḥāḥ al-‘arabiyya, Aḥmad ‘Abdulġafūr ‘Aṭṭār (ed.), Parts I–VI, Dār al-‘ilm li-l-malāyīn, Beirut. (In Arabic).

al-Imām al-Nāṭiq bi-l-ḥaqq. Abū Ṭālib Yaḥyā b. al-Ḥusayn b. Hārūn al-Hārūnī al-Ḥasanī (2011), al-Taḥrīr, Ibrāhīm b. Mağd ad-Dīn b. Muḥammad al-Mu’ayyadī and Hādī b. Ḥasan b. Hādī al-Ḥamzī (eds), Manšūrāt Maktabat Ahl al-bayt, Ṣa‘da. (In Arabic).

al-Imām Abū Ṭālib Yaḥyā b. al-Ḥusayn al-Hārūnī (2013), al-Muğzī fī uṣūl al-fiqh, Abd al-Karīm Ǧadbān (ed.), Parts 1–4, s.n., s.l. (In Arabic).

al-Imām al-Nāṭiq bi-l-ḥaqq. Abū Ṭālib Yaḥyā b. al-Ḥusayn b. Hārūn al-Hārūnī al-Ḥasanī (2014), al-Ifāda fī tārīḫ al-a’imma al-sāda, Maktabat Ahl al-bayt, Ṣa‘da. (In Arabic).

al-Imām al-Nāṭiq bi-l-ḥaqq. Abū Ṭālib Yaḥyā b. al-Ḥusayn b. Muḥammad b. Hārūn al-Hārūnī (2018), Kitāb al-Da‘āma fī l-imāma, Ibrāhīm Yaḥyā ‘Abdallāh al-Darsī and Manšūrāt Markaz al-imām al-Manṣūr bi-llāh ‘Abdallāh b. Ḥamza ‘alay-hi al-salām li-l-dirāsāt al-islāmiyya (eds), s.n., s.l. (In Arabic).

Ali Abdullah Yusuf, The Holy Qur’an. Translation & commentary. IPCI. Islamic vision. The Holy Qurān English translation of the meanings and Commentary, Revised & edited by the Presidency of Islamic researches, ifta, call and guidance, King Fahd Holy Printing complex.

Ibn Manẓūr, Lisān al-‘arab, ‘Abdullāh ‘Alī al-Kabīr, Muḥammad Aḥmad Ḥasaballāh and Hāšim Muḥammad al-Šāḏilī (eds), Dār al-Ma‘ārif. (In Arabic).

Ibn Sīdah al-Mursī Abū l-Ḥasan ‘Alī b. Ismā‘īl (2000), al-Muḥkam wa-l-muḥīṭ al-a‘ẓam, ‘Abdulḥamīd Hindāwī (ed.), Vols I–XI, Manšūrāt Muḥammad ‘Alī Bayḍūn, Dār al-kutub al-‘ilmiyya, Beirut. (In Arabic).

Lane Edward William (1968), An Arabic-English Lexicon: in eight parts, Librairie du Liban, Beirut.

al-Muḥallī Ḥumayd al-Šahīd b. Aḥmad b. Muḥammad (2002), al-Ḥadā’iq al-wardiyya fī manāqib a’immat al-zaydiyya, al-Murtaḍā b. Zayd al-Maḥṭūrī l-Ḥasanī (ed.), Parts 1–2, Maṭbū‘āt maktabat markaz Badr al-‘ilmī wa-l-ṯaqāfī, Sanaa. (In Arabic).

Tafsīr al-Ǧalālayn bi-hāmiš al-muṣḥaf al-šarīf bi-l-rasm al-‘uṯmānī, Dār al-ḥadīṯ, Cairo. (In Arabic).

Tafsīr al-Jalālayn. Great Commentaries on the Holy Qur’an (2008), Translated by Feras Hamza, Royal Aal al-Bayt Institute for Islamic Thought, Fons Vitae.

Tafsīr al-Ṭabarī min kitābi-hi ğāmi ‘al-bayān ‘an ta’wīl āy al-qur’ān (1994), Baššār ‘Awwād Ma‘rūf and ‘Iṣām Fāris al-Ḥarastānī (eds), Vol. I–VII, Mu’assasat al-risāla li-l-ṭibā‘a wa-l-našr wa-l-tawzī‘, Beirut. (In Arabic).

al-Taḥrīr fī al-kašf ‘an nuṣūṣ al-a’imma al-naḥārīr (without title page), available at: https://archive.org/details/altahrer_202002/mode/2up (accessed November 10, 2023). (In Arabic).

al-Zabīdī al-Sayyid Muḥammad Murtaḍā al-Ḥusaynī, Tāğ al-‘arūs min ğawāhir al-qāmūs, vols I–XL, Maṭba‘at ḥukūmat, Kuwait. (In Arabic).

al-Zamaḫšarī Abū l-Qāsim Ğārallāh Maḥmūd b. ‘Umar b. Aḥmad (1998), Asās al-balāġa, Parts 1–2, Muḥammad Bāsil ‘Uyūn al-sūd and Manšūrāt Muḥammad ‘Alī Bayḍūn (eds), Dār al-kutub al-‘ilmiyya, Beirut. (In Arabic).

Secondary sources

Abel A. (1991), “Dār al-Ḥarb”, in The Encyclopaedia of Islam, Vol. II (C–G), Brill, p. 126.

Badry Roswitha (2002), “Ẓulm”, in The Encyclopaedia of Islam, Vol. XI (W–Z), Brill, pp. 567–569.

Björkman W. (1997), “Kāfir”, in The Encyclopaedia of Islam, Vol. IV (Iran-Kha), Brill, pp. 407–409.

Bosworth C. E. (1995), “Ra‘iyya”, in The Encyclopaedia of Islam, Vol. VIII (Ned-Sam), Brill, pp. 403–404.

Cahen Cl. (1991), “Dhimma”, in The Encyclopaedia of Islam, Vol. II (C–G), Brill, pp. 227–231.

Denny F. M. (2000), “Umma”, in The Encyclopaedia of Islam, Vol. X (T–U), Brill, pp. 859–863.

Gibb H. A. R. (1986), “Amīr al-mu’minīn”, in The Encyclopaedia of Islam, Vol. I (A–B), Brill, p. 445.

Khadduri M. (1986), “Hudna”, in The Encyclopaedia of Islam, Vol. III (H–Iram), Brill, pp. 546–547.

Madelung W. (1965), Der Imam al-Qāsim ibn Ibrāhīm und die Glaubenslehre der Zaiditen (Studien Zur Geschichte Und Kultur Des Islamischen Orients. Beihefte zur Zeitschrift “Der Islam”, Bd. 1), Walter de Gruyter & Co., Berlin. https://doi.org/10.1515/9783110826548

Schacht J. (1986), “Amān”, in The Encyclopaedia of Islam, Vol. I (A–B), Brill, pp. 429–430.

Wensinck A. J. and [Burton J.] (1993), “Naṣṣ”, in The Encyclopaedia of Islam, Vol. VII (Mif–Naz), Brill, p. 1029.

al-Wağīh ‘Abd al-Salām b. ‘Abbās (1999), A‘lām al-mu’allifīn al-zaydiyya, Mu’assasat al-imām Zayd b. ‘Alī al-ṯaqāfiyya, Amman. (In Arabic).