Арабська національна ідентичність в онлайн-гуморі: соціолінгвістичний аспект

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  А. О. Кучеренко

Анотація

У статті розглянуто особливості вибору мовного коду як засобу національного самовираження в арабському гуморі соціальних медіа (зокрема, у мемах та жартах). У глобалізованих онлайн-спільнотах гумор може відігравати ключову роль для зближення членів групи за певним типом їхньої ідентичності (національної, соціальної, гендерної тощо). У цьому дослідженні поняття арабської національної ідентичності стосується всієї арабської умми, а з іншого боку, представників різних арабських країн також. Це відображено в арабськомовному варіюванні в Інтернеті та за його межами. Проведене дослідження виявило різні мовні установки, що передаються в межах бінарної опозиції “свій – чужий”. Аналіз понад 1000 онлайн-дописів (єгипетських, іракських, марокканських та інших) показав, що спільність із членами групи виражається мовним кодом, який вважається найближчим для реципієнтів. Вказується на переважання розмовних різновидів (територіальних діалектів, соціолектів, молодіжного сленгу) з варіюванням у їхній письмовій передачі. Вживається також сучасна стандартна арабська мова, іноді з незначними відхиленнями від норми або з розмовними лексичними вставками. Для підкреслення унікальності “своїх” використовуються як експліцитні, так і імпліцитні лексичні засоби (розмовні та сленгові слова, прецедентна лексика тощо). Різні коди використовуються для створення контрасту між “своїми” (усі араби / певна арабська країна) та “чужими” (усі неараби / Захід / певна арабська або неарабська країна тощо). Досліджувані різновиди також зазнали впливу соціокультурного контексту, тематики дописів, ситуаційних ролей комунікантів, технології тощо. За результатами цієї розвідки встановлено, що форма арабської мови, використана в гумористичних дописах, є невіддільною частиною ідентичності комунікантів, оскільки вона демонструє їхню належність до національної групи з її специфічним соціокультурним, політичним та історичним підґрунтям.

Як цитувати

Кучеренко, А. О. (2023). Арабська національна ідентичність в онлайн-гуморі: соціолінгвістичний аспект. Східний світ, (4 (121), 97-108. https://doi.org/10.15407/orientw2023.04.097
Переглядів статті: 118 | Завантажень PDF: 85

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

арабська національна ідентичність; мовний код; мем; бінарна опозиція “свій – чужий”; гумор у соціальних медіа

Посилання

Androutsopoulos J. (2011), “From Variation to Heteroglossia in the Study of Computer-Mediated Discourse” in Thurlow C. and Mroczek K. (eds), Digital Discourse: Language in the New Media, Oxford University Press, Oxford, pp. 277–298. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199795437.003.0013

Bassiouney R. (2020), Arabic Sociolinguistics. Topics in Diglossia, Gender, Identity, and Politics, Georgetown University Press, Washington, DC. https://doi.org/10.2307/j.ctv10kmbxg

Benikalef A., Maros M. and Aladdin A. (2014), “Linguistic Analysis of Humor in Jordanian Arabic among Young Jordanians Facebookers”, Arab World English Journal, No. 3, Vol. 5, pp. 304–318.

Enverga M. R. (2019), “Meme-ing Europe: Examining the Europeanization of Humorous Discourse in an Online Meme Community”, Journal of Contemporary European Studies, No. 3, Vol. 27, pp. 317–342. DOI: https://doi.org/10.1080/14782804.2019.1624510

Haider A. S. and Al-Abbas L. S. (2020), “Stereotyping Arab Women in Jokes Circulated on Social Media During the Coronavirus Crisis”, European Journal of Humour Research, No. 1, Vol. 10. DOI: https://doi.org/10.7592/EJHR2022.10.1.569

Lesmana M. (2021), “A Critical Reading of Arabic Internet Memes against Patriarchal Systems”, Journal of International Women’s Studies, Vol. 22, No. 5, pp. 333–346, available at: https://vc.bridgew.edu/jiws/vol22/iss5/21 (accessed June 10, 2023).

Marone V. (2015), “Online humour as a community-building cushioning glue”, The European Journal of Humour Research, No 1, Vol. 3, pp. 61–83. DOI: https://doi.org/10.7592/EJHR2015.3.1.marone

Mekki A., Zribi I., Ellouze M. and Belgiuth L. H. (2022), “Sarcasm Detection in Tunisian Social Media Comments: Case of COVID-19”, in Ceci M., Flesca S., Masciari E., Manco G. and Raś Z. W. (eds), Foundations of Intelligent Systems. ISMIS 2022. Lecture Notes in Computer Science, Vol. 13515, pp. 44–51. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-16564-1_5

Nguyen D. and Rose C. P. (2011), “Language use as a reflection of socialization in online communities”, Proceedings of the Workshop on Languages in Social Media, Portland, Oregon, pp. 76–85.

Palloff M. and Pratt K. (2007), Building Online Learning Communities: Effective Strategies for the Virtual Classroom, 2nd ed., Wiley, San Francisco, CA.

Suleiman Y. (2003), The Arabic Language and National Identity: A Study in Ideology, Edinburgh University Press, Edinburgh.

Tyshchenko K. M. (2000), Metateoriya movoznavstva, Osnovy, Kyiv. (In Ukrainian).