Визначення дати заснування нового александрійського Бубастейону Беренікою ІІ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  А. Л. Зелінський

Анотація

Александрійський Бубастейон, храм синкретичної греко-єгипетської богині Бубастіс (Бастет-Артеміди – покровительки вагітних жінок, пологів і маленьких дітей), відкрито у 2009–2010 рр. Однією з найцікавіших знахідок, зроблених на території храму, стали виконані давньогрецькою мовою та єгипетською ієрогліфікою пам’ятні таблички, пов’язані з актом заснування (точніше – перезаснування) цієї святині. Засновницею храму, вказаною в текстах табличок, була птолемеївська цариця Береніка ІІ – дружина Птолемея ІІІ (246–222 рр. до Р. Х.). Зокрема, на це вказує найменування цариці “Дочкою Ра”, визначення царя Птолемея як її “брата й чоловіка” і супроводження імені останнього побажанням “хай він живе вічно, улюблений Птахом”.

Дослідники дійшли слушного висновку, згідно з яким закладання Бубастейону відбулось у 244–243 рр. до Р. Х. На це вказують згадка в текстах табличок наявності у Птолемея та Береніки більш ніж однієї дитини і брак на табличках культової епіклеси зазначеного царственого подружжя “боги-Евергети”. На моє переконання, Береніка заснувала Бубастейон безпосередньо з нагоди народження нею спадкоємця александрійського престолу – майбутнього Птолемея IV.

Я поділяю погляди К. Беннета та Б. ван Оппен де Рюйтера, згідно з якими вищезгаданий царевич був другою дитиною в родині й народився в середині 244 р. до Р. Х. Додатковими аргументами на користь цього припущення можна вважати брак згадки про народження царевича в поемі Каллімаха “Коса Береніки” і датовану 244/243 р. до Р. Х. подорож царської родини на острів Філе, яка відігравала роль загальноєгипетської презентації майбутнього фараона. Водночас заснування александрійського Бубастейону Беренікою та заснування царською родиною каплиці Ісіди й Гарпократа на Філе, ймовірно, виступали як парний вияв вдячності богам за народження сина.

Завершальним штрихом при датуванні Бубастейону Береніки є наявність у Єгипті свят Бастет – Бубастій, які у 244 р. до Р. Х. припадали на 4–18 серпня. Зазначений проміжок часу ідеально відповідає заснуванню александрійського храму богині-кішки.

Як цитувати

Зелінський , А. Л. (2023). Визначення дати заснування нового александрійського Бубастейону Беренікою ІІ. Східний світ, (4 (121), 5-18. https://doi.org/10.15407/orientw2023.04.005
Переглядів статті: 133 | Завантажень PDF: 125

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Александрія; Береніка ІІ; Бубастейон; елліністичний період; птолемеївський Єгипет; Птолемей ІІІ; Птолемей IV

Посилання

Зелінський А. Л. Від басилевсів-фараонів до фараонів-басилевсів: перші 100 років птолемеївської монархії. Вінниця – Київ, 2020.

Ладынин И. А. Династический культ и эпонимное жречество Птолемеев // “Боги среди людей”: культ правителей в эллинистическом, постэллинистическом и римском мире” / Под ред. С. Ю. Сапрыкина и И. А. Ладынина. Москва – Санкт-Петербург, 2016.

Панов М. В. Документы по истории государства Птолемеев. Новосибирск, 2022.

Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A., Carrez-Maratray J.-Y. Deux Inscriptions grecques du “Boubasteion” d’Alexandrie // Ancient Society. Vol. 44. 2014. DOI: https://doi.org/10.2143/AS.44.0.3044803

Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A., Seif el-Din M. La fouille du Boubasteion d’Alexandrie: présentation préliminaire // Bibliothèque d’archéologie méditerranéenne et africaine. Vol. 12. 2012. https://doi.org/10.4000/books.pccj.1387

Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A., Seif el-Din M. Foundation Deposit Plaques from the Boubasteion // Bulletin de la Société Archéologique d Alexandrie. Vol. 49. 2015.

Abd el-Maksoud M., Abd El-Fattah A., Seif el-Din M. The early Greek presence in Alexandria // Hellenistic Alexandria: Celebrating 24 Centuries / Ed. by Ch. Zerefos, M. Vardinoyannis. Oxford, 2018.

Anthologia palatina [Anthologia graeca]. Codex palatinus et codex parisinus / Ed. C. Preisendanz. Vol. 2. Lugduni Batavorum, 1911.

Antoninus Liberalis. Metamorphoseon synagoge / Еd. I. Cazzaniga. Milan, 1962.

Bennett Ch. Egyptian Royal Genealogy. 2001–2013. URL: www.instonebrewer.com/TyndaleSites/Egypt/ptolemies/ptolemies.htm (дата звернення: 29.08.2023).

Bennett Ch. The Children of Ptolemy III and the Date of the Exedra of Thermos // Zeitschrift für papyrologie und epigraphik. Bd. 138. 2002.

Beyer-Rotthoff B. Untersuchungen zur Aussenpolitik Ptolemaios’ III. Bonn, 1993.

Bielman Sanchez A., Lenzo J. Ptolemaic royal women // The Routledge Companion to Women and Monarchy in the Ancient Mediterranean World / Ed. by E. D. Carney, S. Müller. London – New York, 2021. https://doi.org/10.4324/9780429434105-9

Blum G. Princes hellénistiques: Ptolémée IV Philopator, Ptolémée VI Philométor, Antiochos VIII (?) Grypos // Bulletin de correspondance hellénique. Vol. 39. 1915. DOI: https://doi.org/10.3406/bch.1915.3105

Casella E. Le culte de Bastet/Boubastis en Égypte et sa diffusion en Méditerranée à l’époque gréco-romaine. Thèse de doctorat. Paris, 2021.

Callimachus. Aetia // Callimachus / Ed. by R. Pfeiffer. Vol. 1. Oxford, 1949.

Caneva S. The Power of Naming. Studies in the Epicletic Language of Hellenistic Honours. Liège, 2023.

Carrez-Maratray J.-Y. Bérénice II d’Égypte, une reine dans les étoiles. Paris, 2014.

Catullus C. Valerius. Carmina / Ed. W. Eisenhut. München, 1975.

Cavalli E. Dedica del koinon etolico per i Tolemei // Axon. Vol. 1, No. 1. 2017. DOI: 10.14277/2532-6848/Axon-1-1-17-24

Cicero M. Tullius. De natura deorum / Ed. O. Plasberg, W. Ax. Leipzig, 1933. https://doi.org/10.4159/DLCL.marcus_tullius_cicero-de_natura_deorum.1933

Clarysse W. The Ptolemies visiting the egytpian chora // Politics, administration and society in the Hellenistic and Roman World / Ed. by L. Mooren. Leuven, 2000.

Clayman D. Berenice II and the Golden Age of Ptolemaic Egypt. Women in antiquity. Oxford; New York, 2014.

Coçkun A. Berenike Phernophoros and Other Virgin Queens in Early-Ptolemaic Egypt // Klio, 2022, No. 1. DOI: https://doi.org/10.1515/klio-2021-0040

Corpus of Ptolemaic Inscriptions / Ed. by A. Bowman et al. Pt. I. Vol. 1. Oxford, 2021.

Criscuolo L. Agoni e política alla corte di Alessandria. Riflessioni su alcuni epigrammi di Posidippo // Chiron. Bd. 33. 2003. DOI: https://doi.org/10.34780/bc9x-9221

Dechevez J. La construction de la figure religieuse du souverain à Alexandrie: acteurs, contextes et modalités d’association avec la sphère divine. Diplôme: Master en langues et lettres anciennes. Liège, 2021.

Dionysopoulou E. Évolutions des dépôts de fondation en Égypte hellénistique: continuations et réactualisations // Égypte nilotique et méditerranéenne. Vol. 16. 2023. URL: www.enim-egyptologie.fr/index.php?page=enim-16&n=9 (дата звернення: 31.08.2023).

El-Masry Y., Altenmüller H., Thissen H.-J. Das Synodaldekret von Alexandria aus dem Jahre 243 v. Chr. Hamburg, 2012.

Empereur J.-Y. New data concerning the foundation of Alexandria // Hellenistic Alexandria: Celebrating 24 Centuries / Ed. by Ch. Zerefos, M. Vardinoyannis. Oxford, 2018.

Flacelière R. Fouilles de Delphes, III, fasc. IV, Inscriptions de la Terrasse du Temple et de la région Nord du sanctuaire, nos 87–275. Paris, 1954.

Fraser P. M. Bibliography: Graeco-Roman Egypt Greek Inscriptions (1958) // The Journal of Egyptian Archaeology. Vol. 45. 1959. DOI: https://doi.org/10.2307/3855468

Grainger J. D. The Ptolemies, Rise of a Dynasty: Ptolemaic Egypt 330–246 BC. Barnsley, 2022.

Herklotz F. Berenike II. – Königin und Göttin // Internet-Beitrage zur Ägyptologie und Sudanarchaologie. Bd. 2. 2002.

Herodotus. Historiarum Libri IX / Ed. H. R. Dietsch, H. Kallenberg. Lipsiae, 1899.

Huss W. Die zu Ehren Ptolemaios III. und seiner Familie errichtete Statuengruppe von Thermos (IG IX 1, 1 (2), 56) // Chronique d‘Égypte. Vol. 50. 1975. https://doi.org/10.1484/J.CDE.2.308388

Huss W. Ägypten in hellenistischer Zeit: 332–30 v.Chr. München, 2001.

Hyginus. Poetica Astronomica / Ed. G. Vire. Stuttgart, 1992. https://doi.org/10.1515/9783110951219

Inscriptiones Graecae / Ed. G. Klaffenbach. Vol. IX.I, Fasc. 1. Berlin, 1932.

Kosmetatou E. Remarks on a Delphic Ptolemaic Dynastic Group Monument // Tyche. Bd. 17. 2002. DOI: https://doi.org/10.15661/tyche.2002.017.10

Kosmetatou E. Constructing Legitimacy: The Ptolemaic Familiengruppe as a Means for Self-Definition in Posidippus’ Hippika // Labored in Papyrus Leaves: Perspectives on an Epigram Collection Attributed to Posidippus (P.Mil.Vogl. VIII 309) / Ed. by B. Acosta-Hughes, E. Kosmetatou and M. Baumbach. Cambridge (MA), 2004.

Müller S. Berenike II // The Routledge Companion to Women and Monarchy in the Ancient Mediterranean World / Ed. by E. D. Carney, S. Müller. London; New York, 2021. https://doi.org/10.4324/9780429434105-10

Orientis Graeci inscriptiones Selectae. Supplementum Sylloges inscriptionum Graecorum / Ed. G. Dittenberger. Vol. I. Lipsiae, 1903.

Ovidius P. Naso. Metamorphoses / Ed. W. S. Anderson. Monachii – Lipsiae, 2001.

Papiri greci e latini (Pubblicazioni della Societa Italiana per la ricerca dei papiri greci e latini in Egitto) / Ed. G. Vitelli, M. Norsa. Vol. 4. Firenze, 1923.

Pfeiffer St. Das Dekret von Kanopos (238 v.Chr.). Kommentar und historische Auswertung einesdreisprachigen Synodaldekretes der ägyptischen Priester zu Ehren Ptolemaios’ III. und seiner Familie // Archiv für Papyrusforschung (Beih.). Bd. 18. 2004.

Pfeiffer St. “The snake, the crocodile and the cat”: Die Griechen in Aegypten und die theriomorphen Goetter des Landes // Orient und Okzident in hellenistischer Zeit. Beitraege zur Tagung // Orient und Okzident – Antagonismus oder Konstrukt? Machtstrukturen, Ideologien und Kulturtransfer in hellenistischer Zeit: Wuerzburg 10. – 13. April 2008 / Hrsgg. F. Hoffmann, K. Schmidt. Vaterstetten, 2014. DOI: https://doi.org/10.11588/propylaeumdok.00003753

Pfeiffer St. Die Ptolemäer: im Reich der Kleopatra. Stuttgart, 2017. https://doi.org/10.17433/978-3-17-033595-0

Pfeiffer St. Offerings and libations for the king and the question of ruler-cult in Egyptian temples // The Materiality of Hellenistic Ruler Cults / Ed. by S. Caneva. Liège, 2020. DOI: https://doi.org/10.4000/books.pulg.15790

Pfeiffer St. Royal women and Ptolemaic cults // The Routledge Companion to Women and Monarchy in the Ancient Mediterranean World / Ed. by E. D. Carney, S. Müller. London – New York, 2021. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429434105-11

Plutarchus. De Iside et Osiride // Plutarchi moralia / Ed. J. W. Sieveking. Vol. 2, Pt. 1. Leipzig, 1935.

Rossetti I. I templi del Fayyum in epoca tolemaico-romana tra fonti scritte e contesti archeologici. Per una classificazione degli edifici sacri nell’Egitto tolemaico e romano. Oxford, 2020. https://doi.org/10.2307/j.ctv10crdnm

Savvopoulos K. Religious Life in Ptolemaic Alexandria under the Royal Aegis: An Overview of the Epigraphic Evidence // The Epigraphy of Ptolemaic Egypt / Ed. by A. Bowman, Ch. Crowther. Oxford, 2020. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780198858225.003.0006

Sewell-Lasater T. L. Becoming Kleopatra: Ptolemaic Royal Marriage, Incest, and the Path to Female Rule. DPhil dissertation. Houston, 2020.

Strabo. Rerum Geographicorum. Libri 17 / Ed. G. Spiro, H. Waldman. Halle, 1899.

Supplementum Epigraphicum Graecum / Ed. A. G. Woodhead. Vol. 18. Amsterdam, 1962.

Thompson D. J. Memphis under the Ptolemies. 2nd ed. Princeton, 2012. https://doi.org/10.1515/9781400843053

Thompson D. J. Foundation Deposits from Third-Century bc Egypt // The Epigraphy of Ptolemaic Egypt / Ed. by A. Bowman, Ch. Crowther. Oxford, 2020. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780198858225.003.0007

Uggetti L. Attention aux scribes ! Variantes, différences et raccourcissements délibérés dans les protocoles des papyrus du IIème – début du Ier siècle // Quand la fortune du royaume ne dépend pas de la vertu du prince: Un renforcement de la monarchie lagide de Ptolémée VI à Ptolémée X (169–88 av. J.-C.)? / Ed. G. Gorre, S. Wackenier. Leuven, 2020. https://doi.org/10.2307/j.ctv1q26j9f.6

Van Oppen de Ruiter B. Berenice II Euergetis. Essays in Early Hellenistic Queenship. New York, 2015. https://doi.org/10.1057/9781137494627

Vandorpe K., Clarysse W. Cults, Creeds, and Clergy in a Multicultural Context // A companion to Greco-Roman and late antique Egypt / Ed. By K. Vandorpe. Hoboken (NJ), 2019. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118428429.ch26

REFERENCES

Zelinskyi A. L. (2020), Vid basylevsiv-faraoniv do faraoniv-basylevsiv: pershi 100 rokiv ptolemeyivs’koyi monarkhiyi, “Tvory”, Vinnytsya and Kyiv. (In Ukrainian).

Ladynin I. A. (2016), “Dinasticheskiy kul’t i eponimnoye zhrechestvo Ptolemeyev”, in S. Yu. Saprykin and I. A. Ladynin (eds), “Bogi sredi lyudey”: kul’t praviteley v ellinisticheskom, post•ellinisticheskom i rimskom mire, Izd-vo RKhGA, Moscow and Saint Petersburg, pp. 265–312. (In Russian).

Panov M. V. (2022), Dokumenty po istorii gosudarstva Ptolemeyev, M. V. Panov, Novosibirsk. (In Russian).

Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A. and Carrez-Maratray J.-Y. (2014), “Deux Inscriptions grecques du ‘Boubasteion’ d’Alexandrie”, Ancient Society, Vol. 44, pp. 149–177. DOI: https://doi.org/10.2143/AS.44.0.3044803

Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A. and Seif el-Din M. (2012), “La fouille du Boubasteion d’Alexandrie: présentation préliminaire”, Bibliothèque d’archéologie méditerranéenne et africaine, Vol. 12, pp. 427–446. https://doi.org/10.4000/books.pccj.1387

Abd El-Maksoud M., Abd El-Fattah A. and Seif el-Din M. (2015), “Foundation Deposit Plaques from the Boubasteion”, Bulletin de la Société Archéologique d Alexandrie, Vol. 49, pp. 125–144.

Abd el-Maksoud M., Abd El-Fattah A. and Seif el-Din M. (2018), “The early Greek presence in Alexandria”, in Ch. Zerefos and M. Vardinoyannis (eds), Hellenistic Alexandria: Celebrating 24 Centuries, Archaeopress Publishing Limited, Oxford, pp. 51–60.

Anthologia palatina [Anthologia graeca]. Codex palatinus et codex parisinus (1911), Vol. 2, C. Preisendanz (ed.), A. W. Sijthoff, Lugduni Batavorum.

Antoninus Liberalis (1962), Metamorphoseon synagoge, I. Cazzaniga (ed.), Istituto Editoriale Cisalpino, Milan.

Bennett Ch. (2001–2013), Egyptian Royal Genealogy, available at: www.instonebrewer.com/TyndaleSites/Egypt/ptolemies/ptolemies.htm (accessed August 29, 2023).

Bennett Ch. (2002), “The Children of Ptolemy III and the Date of the Exedra of Thermos”, Zeitschrift für papyrologie und epigraphik, Bd. 138, pp. 141–145.

Beyer-Rotthoff B. (1993), Untersuchungen zur Aussenpolitik Ptolemaios’ III, Habelt, Bonn.

Bielman Sanchez A. and Lenzo J. (2021), “Ptolemaic royal women”, E. D. Carney and S. Müller (eds), The Routledge Companion to Women and Monarchy in the Ancient Mediterranean World, Routledge, London and New York, pp. 73–83. https://doi.org/10.4324/9780429434105-9

Blum G. (1915), “Princes hellénistiques: Ptolémée IV Philopator, Ptolémée VI Philométor, Antiochos VIII (?) Grypos”, Bulletin de correspondance hellénique, Vol. 39, pp. 17–32. DOI: https://doi.org/10.3406/bch.1915.3105

Casella E. (2021), Le culte de Bastet/Boubastis en Égypte et sa diffusion en Méditerranée à l’époque gréco-romaine, Diss. PhD, Université Paris Sciences et Lettres, Paris.

Callimachus (1949), “Aetia”, in R. Pfeiffer (ed.), Callimachus, Vol. 1, Clarendon Press, Oxford, pp. 1–159.

Caneva S. (2023), The Power of Naming. Studies in the Epicletic Language of Hellenistic Honours, Presses Universitaires de Liège, Liège.

Carrez-Maratray J.-Y. (2014), Bérénice II d’Égypte, une reine dans les étoiles, Ellipses, Paris.

Catullus C. Valerius (1975), Carmina, W. Eisenhut (ed.), Heimeran, München.

Cavalli E. (2017), “Dedica del koinon etolico per i Tolemei”, Axon, Vol. 1, No. 1, pp. 253–266. DOI: 10.14277/2532-6848/Axon-1-1-17-24

Cicero M. Tullius (1933), De natura deorum, O. Plasberg and W. Ax (eds), Teubner, Leipzig. https://doi.org/10.4159/DLCL.marcus_tullius_cicero-de_natura_deorum.1933

Clarysse W. (2000), ”The Ptolemies visiting the egytpian chora”, in L. Mooren (ed.), Politics, administration and society in the Hellenistic and Roman World, Peeters, Leuven, pp. 29–53.

Clayman D. (2014), Berenice II and the Golden Age of Ptolemaic Egypt. Women in antiquity, Oxford University Press, Oxford and New York.

Coçkun A. (2022), “Berenike Phernophoros and Other Virgin Queens in Early-Ptolemaic Egypt”, Klio, No. 1, pp. 191–233. DOI: https://doi.org/10.1515/klio-2021-0040

Corpus of Ptolemaic Inscriptions (2021), Pt. I, Vol. 1, A. Bowman et al. (eds), Oxford University Press, Oxford.

Criscuolo L. (2003), “Agoni e política alla corte di Alessandria. Riflessioni su alcuni epigrammi di Posidippo”, Chiron, Bd. 33, pp. 311–334. DOI: https://doi.org/10.34780/bc9x-9221

Dechevez J. (2021), La construction de la figure religieuse du souverain à Alexandrie: acteurs, contextes et modalités d’association avec la sphère divine, Diplôme: Master en langues et lettres anciennes, Université de Liège, Liège.

Dionysopoulou E. (2023), “Évolutions des dépôts de fondation en Égypte hellénistique: continuations et réactualisations”, Égypte nilotique et méditerranéenne, Vol. 16, pp. 131–152, available at: www.enim-egyptologie.fr/index.php?page=enim-16&n=9 (accessed August 31, 2023).

El-Masry Y., Altenmüller H. and Thissen H.-J. (2012), Das Synodaldekret von Alexandria aus dem Jahre 243 v. Chr, Buske, Hamburg.

Empereur J.-Y. (2018), “New data concerning the foundation of Alexandria”, in Ch. Zerefos and M. Vardinoyannis (eds), Hellenistic Alexandria: Celebrating 24 Centuries, Archaeopress Publishing Limited, Oxford, pp. 3–12.

Flacelière R. (1954), Fouilles de Delphes, III, fasc. IV, Inscriptions de la Terrasse du Temple et de la région Nord du sanctuaire, nos 87–275, A. Fontemoing – E. de Boccard, Paris.

Fraser P. M. (1959), “Bibliography: Graeco-Roman Egypt Greek Inscriptions (1958)”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 45, pp. 88–97. DOI: https://doi.org/10.2307/3855468

Grainger J. D. (2022), The Ptolemies, Rise of a Dynasty: Ptolemaic Egypt 330–246 BC, Pen & Sword, Barnsley.

Herklotz F. (2002), ”Berenike II. – Königin und Göttin”, in Internet-Beitrage zur Ägyptologie und Sudanarchaologie, Bd. 2, pp. 43–61.

Herodotus (1899), Historiarum Libri IX, H. R. Dietsch and H. Kallenberg (ed.), Teubner, Lipsiae.

Huss W. (1975), “Die zu Ehren Ptolemaios III. und seiner Familie errichtete Statuengruppe von Thermos (IG IX 1, 1 (2), 56)”, Chronique d‘Égypte, Vol. 50, pp. 312–320. https://doi.org/10.1484/J.CDE.2.308388

Huss W. (2001), Ägypten in hellenistischer Zeit: 332–30 v.Chr., C. H. Beck, München.

Hyginus (1992), Poetica Astronomica, G. Vire (ed.), Teubner, Stuttgart. https://doi.org/10.1515/9783110951219

Inscriptiones Graecae (1932), Vol. IX.I, Fasc. 1, G. Klaffenbach (ed.), De Gruyter, Berlin.

Kosmetatou E. (2002), “Remarks on a Delphic Ptolemaic Dynastic Group Monument”, Tyche, Bd. 17, pp. 103–111. DOI: https://doi.org/10.15661/tyche.2002.017.10

Kosmetatou E. (2004), “Constructing Legitimacy: The Ptolemaic Familiengruppe as a Means for Self-Definition in Posidippus’ Hippika”, in B. Acosta-Hughes, E. Kosmetatou and M. Baumbach (eds), Labored in Papyrus Leaves: Perspectives on an Epigram Collection Attributed to Posidippus (P.Mil.Vogl. VIII 309), Harvard University Press, Cambridge, MA, pp. 225–246.

Müller S. (2021), “Berenike II”, in E. D. Carney and S. Müller (eds), The Routledge Companion to Women and Monarchy in the Ancient Mediterranean World, Routledge, London and New York, pp. 84–95. https://doi.org/10.4324/9780429434105-10

Orientis Graeci inscriptiones Selectae (1903), Supplementum Sylloges inscriptionum Graecorum, Vol. I, G. Dittenberger, S. Hizzel, Lipsiae.

Ovidius P. Naso (2001), Metamorphoses, W. S. Anderson (ed.), Saur, Monachii and Lipsiae.

Papiri greci e latini (1923), (Pubblicazioni della Societa Italiana per la ricerca dei papiri greci e latini in Egitto), Vol. 4, G. Vitelli and M. Norsa (ed.), Gonnelli, Firenze.

Pfeiffer St. (2004), Das Dekret von Kanopos (238 v.Chr.). Kommentar und historische Auswertung einesdreisprachigen Synodaldekretes der ägyptischen Priester zu Ehren Ptolemaios’ III. und seiner Familie, (Archiv für Papyrusforschung (Beih.), Bd. 18), De Gruyter.

Pfeiffer St. (2014), “The snake, the crocodile and the cat”: Die Griechen in Aegypten und die theriomorphen Goetter des Landes”, in Hrsgg. F. Hoffmann and K. Schmidt (eds), Orient und Okzident in hellenistischer Zeit. Beitraege zur Tagung, Orient und Okzident – Antagonismus oder Konstrukt? Machtstrukturen, Ideologien und Kulturtransfer in hellenistischer Zeit: Wuerzburg 10. – 13. April 2008, Brose, Vaterstetten, pp. 215–244. DOI: https://doi.org/10.11588/propylaeumdok.00003753

Pfeiffer St. (2017), Die Ptolemäer: im Reich der Kleopatra, W. Kohlhammer GmbH, Stuttgart. https://doi.org/10.17433/978-3-17-033595-0

Pfeiffer St. (2020), “Offerings and libations for the king and the question of ruler-cult in Egyptian temples”, in S. Caneva (ed.), The Materiality of Hellenistic Ruler Cults, Presses Universitaires de Liège, Liège, pp. 83–102. DOI: https://doi.org/10.4000/books.pulg.15790

Pfeiffer St. (2021), “Royal women and Ptolemaic cults”, in E. D. Carney and S. Müller (eds), The Routledge Companion to Women and Monarchy in the Ancient Mediterranean World, Routledge, London and New York, pp. 96–107. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429434105-11

Plutarchus (1935), “De Iside et Osiride”, in Plutarchi moralia, Vol. 2, Pt. 1, J. W. Sieveking (ed.), Teubner, Leipzig, pp. 1–80.

Rossetti I. (2020), I templi del Fayyum in epoca tolemaico-romana tra fonti scritte e contesti archeologici. Per una classificazione degli edifici sacri nell’Egitto tolemaico e romano, Archaeopress, Oxford. https://doi.org/10.2307/j.ctv10crdnm

Savvopoulos K. (2020), “Religious Life in Ptolemaic Alexandria under the Royal Aegis: An Overview of the Epigraphic Evidence”, in A. Bowman and Ch. Crowther (eds), The Epigraphy of Ptolemaic Egypt, Oxford University Press, Oxford, pp. 76–93. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780198858225.003.0006

Sewell-Lasater T. L. (2020), Becoming Kleopatra: Ptolemaic Royal Marriage, Incest, and the Path to Female Rule, DPhil dissertation, University of Houston, Houston.

Strabo (1899), Rerum Geographicorum. Libri 17, G. Spiro and H. Waldman (eds), Holtze, Halle.

Supplementum Epigraphicum Graecum (1962), Vol. 18, A. G. Woodhead (ed.), J. C. Gieben, Amsterdam.

Thompson D. J. (2012), Memphis under the Ptolemies, 2nd ed., Princeton University Press, Princeton. https://doi.org/10.1515/9781400843053

Thompson D. J. (2020), “Foundation Deposits from Third-Century bc Egypt”, in A. Bowman and Ch. Crowther (eds), The Epigraphy of Ptolemaic Egypt, Oxford University Press, Oxford, pp. 94–113. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780198858225.003.0007

Uggetti L. (2020), “Attention aux scribes ! Variantes, différences et raccourcissements délibérés dans les protocoles des papyrus du IIème – début du Ier siècle”, in G. Gorre and S. Wackenier (eds), Quand la fortune du royaume ne dépend pas de la vertu du prince: Un renforcement de la monarchie lagide de Ptolémée VI à Ptolémée X (169–88 av. J.-C.)?, Peeters, Leuven, pp. 71–94. https://doi.org/10.2307/j.ctv1q26j9f.6

Van Oppen de Ruiter B. (2015), Berenice II Euergetis. Essays in Early Hellenistic Queenship, Palgrave Macmillan, New York. https://doi.org/10.1057/9781137494627

Vandorpe K., Clarysse W. (2019), “Cults, Creeds, and Clergy in a Multicultural Context”, in K. Vandorpe (ed.), A companion to Greco-Roman and late antique Egypt, John Wiley & Sons, Inc., Hoboken, NJ, pp. 407–427. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118428429.ch26