Принципи кінематографічного монтажу у китайському драматичному мистецтві: інноваційні практики Ся Яня

Анотація

Час виникнення монтажної композиції досі є дискусійним питанням, характер якого частково віддзеркалюється в одвічному антагонізмі ТЕАТР-КІНО. Монтаж, як стильотворчий фактор став оформлюватися на початку ХХ ст.: виникнення різких змін у житті суспільства, і, відповідно, у його свідомості призвело до зміни форм сприйняття та відображення. Вплив Першої та Другої світових воєн на соціально-культурне життя, технічний прогрес, прискорення інформаційного обміну, пришвидшений доступ до нових інформаційних баз – все це створювало умови для формування динамічно-фрагмертарного мислення. Якщо кінематографічний монтаж базується здебільшого на візуальному сприйнятті, то у літературних творах принцип монтажу побудований на лінгвістичних засадах. У статті проведено аналіз методів кінематографічного монтажу, які були залучені китайським письменником та режисером 1 половини ХХ століття Ся Яням для написанні драматургічних творів, спираючись на досвід провідних режисерів світу (Вс. Пудовкін, С. Ейзенштейн, П. Паві). На прикладі найбільш відомих п’єс автора – “Під дахами Шанхаю”, “Бацили фашизму”, “Ароматні квіти на горизонті”, “Воскресіння”, “Сі Цзіньхуа”, “Межа захисту” – було виділено п’ять основних прийомів монтажу: паралельний, контрастний, лінійний, аналітичний та монтажний метод лейтмотиву. Для Ся Яня монтаж став складним композиційним утворенням, завдяки монтажній структурі якого по-новому модифікувалися компоненти драми, змінюючи її традиційні форми і види. Китайська розмовна драма 20–40 рр. ХХ ст., завдяки інтуїтивному міждисциплінарному підходу драматурга-кінорежисера, стала не просто висвітленням матеріалу у його логічній послідовності, а виходячи з логічного та естетичного співставлення моментів та елементів твору, змогла представити аудиторії вибух образної інформації. Цей образ, завдяки різним видами монтажу залученим Ся Янем постає із перехрестя різних ракурсів, сприяє пробудженню чуттєвої думки у реципієнта, що в свою чергу породжує абсолютно різне сприйняття у різних людей, з різними відтінками та судженнями.