“Ввічлива брехня” Кьоко Морі: мова як опір
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Статтю присвячено одному з мемуарно-автобіографічних творів сучасної японсько-американської письменниці Кьоко Морі. “Ввічлива брехня” – книга, у якій авторка розглядає та аналізує важливі проблеми японського й американського суспільств із позиції транснаціональної особистості: роль етнічного фактора у творчості письменника, ґендер і фемінізм, культура по крові та свобода вибору культури й мови, дім як топос або як позалокальний надетнічний емоційно-духовний стан, первинність людської індивідуальності щодо ґендеру й етносу. Письменниця, яка не почувається у США маргіналізованою ані за етнічною, ані за ґендерною належністю, болісно усвідомлює цю відчуженість у країні дитинства, у Японії.
Водночас Кьоко Морі, на відміну від інших азійсько-американських письменників, уникає як нав’язування стереотипних образів Японії, так і властивої їм тематики виживання і становлення у США, драматичного пошуку ідентичності в новому для них світі. Для неї немає дилеми вибору, немає конфлікту зі старшим поколінням іммігрантів, навпаки, вона аналітично осмислює своє неприйняття власного коріння – японськості, всі аспекти японської культури, у якій вона бачить несвободу.
Кьоко Морі, не відчуваючи можливості вільного самовираження рідною мовою, обирає мовою свого “голосу” англійську. Вона пояснює свій вибір тим, що рідна мова здається їй такою, яка пригнічує її і як жінку, і як людину. К. Морі створює центральний образ “ввічливої брехні”, що втілює в собі не лише лінгвокультурологічні, соціокультурні, психологічні, а й особистісні спостереження письменниці. Аналізуючи “ввічливу брехню” як характерну лінгвокультурологічну особливість японськості, Кьоко Морі спирається і на історію життя своєї матері. Авторка виокремлює глибоке культурне коріння “ввічливої брехні”, залишаючи простір для неоднозначності цього образу. Ґендерний дискурс про жіночу соціальну, психологічну і навіть лінгвістичну “вразливість” набуває рис проблемного есе.
Книга Кьоко Морі пропонує нове бачення проблеми в дискурсі “ввічливості”, який давно триває серед лінгвокультурологів, антропологів та соціологів. Цей твір письменниці – свідчення того, що вона набагато більш обізнана в цьому питанні.
Мемуари Кьоко Морі – це синтетичний жанр, у якому художня уява, поєднуючись із життєвими фактами й аналітичними спостереженнями, створює образи Японії минулого і сучасного з дистанції місця й часу, що зафіксовані в почуттях, враженнях та думках.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Кьоко Морі, азійсько-американська література, мова як опір, мультикультуралізм, японська культура, японська мова, японсько-американська література
ЛІТЕРАТУРА
Біляніна Т. С., Ліпіна В. І. “Вода й мари” Кьоко Морі: поетика заголовка // Закарпатські філологічні студії. № 8. Т. 1. 2019a.
Біляніна Т. С., Ліпіна В. І. Метаморфози мемуарного жанру в творчості Кьоко Морі // Кременецькі компаративні студії. Вип. IX. 2019b.
Березкина (Липина) В. И. Становление современной английской прозы. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1993.
Brown P., Levinson S. Politeness: Some universals in language use. Cambridge, 1987. https://doi.org/10.1017/CBO9780511813085
Forster E. M. A Passage to India. Mariner Books, 1965.
Gudmundsdóttir G. Borderlines: Autobiography and Fiction in Postmodern Life Writing. Amsterdam, 2003. https://doi.org/10.1163/9789401201063
Isbister D. A Transnational Feminist Reading of Kyoko Mori’s Polite Lies // Global Perspectives on Asian American Literature / Huang Guiyou and Wu Bing (eds). Beijing, 2008.
Lee R. The Americas of Asian American Literature: Gendered Fictions of Nation and Transnation. Princeton, NJ, 1999. https://doi.org/10.2307/j.ctt7t0vn
Ling Jinqi. Identity Crisis and Gender politics: Reappropriating Asian American Masculinity // An Interethnic Companion to Asian American Literature / edited by King-Kok Cheung. New York, 1997.
Mizusawa K. The Textual Inscription of Self: Place in the Retrospective Childhood. A thesis submitted in fulfilment of the requirements for the Degree of Masters of Arts in English in the University of Canterbury. University of Canterbury, 2000. URL: https://ir.canterbury.ac.nz/bitstream/handle/10092/11357/mizusawa_thesis.pdf;sequence=1 (дата звернення: 28.03.2022).
Mori K. The Dream of Water: A Memoir. New York, 1996.
Mori K. Polite Lies: On Being a Woman Caught Between Cultures. New York, 1999.
Neustadter R. Found in Transition: Japan, Identity and Assimilation in the Memoirs of Mura and Mori // Japan Studies Association Journal. Vol. 6. 2008.
Nwoye O. G. Linguistic politeness and socio-cultural variations of the notion of face // Journal of Pragmatics, Vol. 18, Issue 4, 1992. DOI: https://doi.org/10.1016/0378-2166(92)90092-P
Pavlenko A., Blackledge A., Piller I. and Teutsch-dwyer M. (eds). Multilingualism, Second Language Learning and Gender. Berlin, New York, 2001. https://doi.org/10.1515/9783110889406
Said E. W. Orientalism. New York, 1979.
Said E. W. Culture and Imperialism. London, 1993.
Scollon R. and Scollon S. W. Intercultural Communication: A Discourse Approach. Oxford, 1995.
Smith S. A poetics of women’s Autobiography. Marginality and the fictions of Self Representation. Bloomington, 1987.
Usui M. The Trauma Caused by Mother’s Deaths in Virginia Woolf and Kyoko Mori // Doshisha. Literature. No. 45, 2002.
徳永紀美子。One Bird における成長物語を支えるもの // 熊本県立大学文学部紀要。第7巻、2000．
渡辺佳余子。キョウコ・モリの新製品に見られる変容 // 東京成徳短期大学紀要. 2009年、第42号.
渡辺佳余子。キョウコ・モリの祖国日本--新移民の立場から // 東京成徳短期大学紀要. 2006年、第39号.
野崎京子。アジア系アメリカ文学に描かれたオリエンタル・フェイスと沈黙 //京都産業大学論集。 外国語と外国文学系列 1991/04/01.号 18.
野崎京子。アジア系アメリカ文学の新展望に向かって : キョウコ・モリと作品 // Acta humanistica et scientifica Universitatis Sangio Kyotiensis. Foreign languages and literature series 24. 1997.
野崎京子。強制収容とアイデンティティ・シフト : 日系二世・三世の「日本」と「アメリカ」. 京都, 2007.
飯田深雪。日系アメリカ女流作家の視点から見た異文化としての日本「近代家族の家父長制」: Kyoko Moriの『Shizuko’s Daughter』を中心に。立教大学ランゲージセンター紀要2001.
REFERENCES
Bilianina T. S. and Lipina V. I. (2019a), “ ‘Voda y mary’ K’oko Mori: poetyka zaholovka”, Zakarpats’ki filolohichni studiyi, No. 8, Vol. 1, pp. 130–134. (In Ukrainian).
Bilianina T. S. and Lipina V. I. (2019b), “Metamorfozy memuarnoho zhanru v tvorchosti K’oko Mori”, Kremenets’ki komparatyvni studiyi, No. IX, pp. 114–122. (In Ukrainian).
Berezkina (Lipina) V. I. (1993), Stanovleniye sovremennoy angliyskoy prozy, Izdatel’stvo DGU. (In Russian).
Brown P. and Levinson S. (1987), Politeness: Some universals in language use, Cambridge University Press, Cambridge.
Forster E. M. (1965), A Passage to India, Mariner Books. https://doi.org/10.1017/CBO9780511813085
Gudmundsdóttir G. (2003), Borderlines: Autobiography and Fiction in Postmodern Life Writing, Amsterdam. https://doi.org/10.1163/9789401201063
Isbister D. (2008), “A Transnational Feminist Reading of Kyoko Mori’s Polite Lies”, in Huang Guiyou and Wu Bing (eds), Global Perspectives on Asian American Literature, Foreign Language Teaching and Research Press, Beijing, pp. 276–289.
Lee R. (1999), The Americas of Asian American Literature: Gendered Fictions of Nation and Transnation, Princeton University Press, NJ. https://doi.org/10.2307/j.ctt7t0vn
Ling Jinqi (1997), “Identity Crisis and Gender politics: Reappropriating Asian American Masculinity”, in An Interethnic Companion to Asian American Literature, King-Kok Cheung (ed.), Cambridge University Press, New York, pp. 312–337.
Mizusawa K. (2000), The Textual Inscription of Self: Place in the Retrospective Childhood, A thesis submitted in fulfilment of the requirements for the Degree of Masters of Arts in English in the University of Canterbury, University of Canterbury, available at: https://ir.canterbury.ac.nz/bitstream/handle/10092/11357/mizusawa_thesis.pdf;sequence=1 (accessed March 28, 2022).
Mori K. (1996), The Dream of Water: A Memoir, Fawcett Columbine, New York.
Mori K. (1999), Polite Lies: On Being a Woman Caught Between Cultures, Fawcett Books, New York.
Neustadter R. (2008), “Found in Transition: Japan, Identity and Assimilation in the Memoirs of Mura and Mori”, Japan Studies Association Journal, Vol. 6, pp. 81–94.
Nwoye O. G. (1992), “Linguistic politeness and socio-cultural variations of the notion of face”, Journal of Pragmatics, Vol. 18, Issue 4, pp. 309–328. DOI: https://doi.org/10.1016/0378-2166(92)90092-P
Pavlenko A., Blackledge A., Piller I. and Teutsch-dwyer M. (eds) (2001), Multilingualism, Second Language Learning and Gender, Mouton de Grayter, Berlin and New York. https://doi.org/10.1515/9783110889406
Said E. W. (1979), Orientalism, Vintage Books, New York.
Said E. W. (1993), Culture and Imperialism, Chatto and Windus, London.
Scollon R. and Scollon S. W. (1995), Intercultural Communication: A Discourse Approach, Basil Blackwell, Oxford.
Smith S. (1987), A poetics of women’s Autobiography. Marginality and the fictions of Self Representation, Indiana University Press, Bloomington.
Usui M. (2002), “The Trauma Caused by Mother’s Deaths in Virginia Woolf and Kyoko Mori”, Doshisha. Literature, No. 45, pp. 59–81.
Tokunaga Kimiko (2000), “One Bird ni okeru seichō monogatari wo sasaeru mono”, Kumamoto kenritsu daigaku bungakubu kiyō, Vol. 7, pp. 1–14. (In Japanese).
Watanabe Kayoko (2009), “Kyoko Mori no shinseihin ni mirareru hen’yō”, Tokyou Seitoku tanki daigaku kiyō, No. 42, pp. 123–134. (In Japanese).
Watanabe Kayoko (2006), “Kyoko Mori no sokoku Nihon – shin’imin no tachiba kara”, Tokyou Seitoku tanki daigaku kiyō, No. 39, pp. 47–55. (In Japanese).
Nozaki Kyoko (1991), “Ajia kei Amerika bungaku ni egakareta orientaru feisu to chinmoku”, Kyoto Sangyou daigaku ronshū, Gaikokugo to gaikoku bungaku keirei, No. 18, pp. 184–199. (In Japanese).
Nozaki Kyoko (1997), “Ajia kei Amerika bungaku no shintenbō ni mukatte: Kyoko Mori to seihin”, Acta humanistica et scientifica Universitatis Sangio Kyotiensis. Foreign languages and literature series, No. 24, pp. 172–192. (In Japanese).
Nozaki Kyoko (2007), Kyōsei Shūyou to aidentiti shifuto: Nikkei nisei, sansei no “Nihon” to “Amerika”, Sekaishisōsha, Kyoto. (In Japanese).
Iida Miyuki (2001), “Nikkei Amerika joryū sakka no shiten kara mita ibunka toshiteno Nihon (kindai kazoku no kafuchōsei): Kyoko Mori no ‘Shizuko’s Daughter’ wo chūshin ni”, Rikkyō daigaku rangēji sentā kiyō, No. 3, pp. 247–254. (In Japanese).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.