Дослідження християнського Сходу в науковій спадщині єпископа Порфирія (Успенського)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. А. Бачинська

  Н. М. Діанова

Анотація

Дослідження присвячено науковій спадщині єпископа Порфирія (Успенського) (1804–1885 рр.), який виявив значну кількість писемних і речових пам’яток з церковної історії на землях християнського Сходу. Єпископ здійснив три подорожі на Схід упродовж 1843–1846, 1848–1854 та 1865–1877 рр. Основними джерелами для цієї статті стали опубліковані документи. Насамперед це епістолярна спадщина Порфирія та його численні праці, що вийшли в періодичних виданнях та окремим накладом. На їхній основі з’ясовано, що наукову діяльність єпископа на Сході можна умовно поділити на три взаємопов’язані напрями. Перший із них полягав в описі давніх церковних споруд і монастирів, другий – у вивченні рукописів, знайдених у монастирських бібліотеках, і третій – у дослідженні давньохристиянського живопису. Порфирій відвідав значну кількість монастирів, церков та інших релігійних пам’яток Константинополя, Єрусалима та навколо нього, у Палестині, Афоні, Синаї. Щодо більшості з них він склав описи, креслення та малюнки, виявив особливості архітектури. Внаслідок роботи в бібліотеках Синайського монастиря, Єрусалимського монастиря Святого Гробу та Єрусалимської патріархії єпископ знайшов понад тисячу різних церковних документів і рукописів, серед яких найбільш дискусійним виявився Синайський кодекс Священного Писання. У вивченні давніх рукописних текстів та історичних подій Порфирій був непримиримим критиком неперевірених фактів, які траплялися в християнській історії Сходу. Опрацьовані Порфирієм рукописи бесід Константинопольського патріарха Фотія містять важливу інформацію про походи київського князя Аскольда, яка досить фрагментарна в джерелах вітчизняного походження.

Вивчаючи стародавній живопис, Порфирій зазначав, що на Сході таких пам’яток обмаль; ті, що збереглися, були ним ретельно скопійовані та описані. До того ж єпископом зроблено порівняльний аналіз зображального стилю найважливіших стародавніх ікон.

Наукова спадщина Порфирія (Успенського) стала вагомим внеском у дослідження історії християнського Сходу.

Як цитувати

Бачинська, О. А., & Діанова, Н. М. (2022). Дослідження християнського Сходу в науковій спадщині єпископа Порфирія (Успенського). Східний світ, (2), 36-48. https://doi.org/10.15407/orientw2022.02.036
Переглядів статті: 195 | Завантажень PDF: 52

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

єпископ Порфирій (Успенський), християнський Схід, пам’ятки церковної історії, монастир, давньохристиянський живопис, рукопис, Синайський кодекс Священного Писання

Посилання
ДЖЕРЕЛА
Відділ рукописів Російської національної бібліотеки (ВР РНБ). Ф. 253 (Дмитрієвський О. А.). Спр. 179.
Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України (ІР НБУВ). Ф. ХІІІ (Канцелярія обер-прокурора Св. Синоду), № 1599.
Некролог о Преосвященном епископе Порфирии // Прибавление к Херсонским епархиальным ведомостям, 1885, № 9.
Письма Преосвященного Порфирия (Успенского) к Светлейшей княгине Елизавете Павловне Витгенштейн, урожденной Эйлер // Богословский Вестник, издаваемый Московской Духовной Академией, 1905, № 4.
Порфирий Успенский. Второе путешествие в Синайский монастырь в 1850 г. Санкт-Петербург, 1856.
Порфирий Успенский. Мнение о Синайской рукописи, содержащей в себе Ветхий Завет неполный и весь Новый Завет с посланием Святого Апостола Варнавы и книгою Ермы. Санкт-Петербург, 1862.
Порфирий Успенский. Четыре беседы Фотия, святейшего архиепископа Константинопольского и рассуждения о них архимандрита Порфирия Успенского. Санкт-Петербург, 1864.
Порфирий Успенский. Деяние Константинопольского собора, 1593 года, которым утверждено патриаршество в России // Труды Киевской Духовной академии. Т. 3. № 9–12. 1865a.
Порфирий Успенский. Письмо к Константину Тишендорфу // Труды Киевской Духовной академии. Т. 3. № 9–12. 1865b.
Порфирий Успенский. Первое путешествие в Афонские монастыри и скиты архимадрита, ныне епископа, Порфирия Успенского в 1845 г. Киев, 1877.
Порфирий Успенский. Книга бытия моего. Дневники и автобиографические записки: в 8 т. / Под ред. П. А. Сырку. Т. 1: С 3 мая 1841 г. по 1 мая 1844 г. Санкт-Петербург, 1894.
Порфирий Успенский. Книга бытия моего. Дневники и автобиографические записки: в 8 т. / Под ред. П. А. Сырку. Т. 2: 1844–1845 гг. Санкт-Петербург, 1895.
Порфирий Успенский. Книга бытия моего. Дневники и автобиографические записки: в 8 т. / Под ред. П. А. Сырку. Т. 3: С 1 января 1846 г. до 20 марта 1850 г. Санкт-Петербург, 1896.
Порфирий Успенский. Книга бытия моего. Дневники и автобиографические записки: в 8 т. / Под ред. П. А. Сырку. Т. 4: Годы 1850, 1851, 1852 и часть 1853 г. Санкт-Петербург, 1897.
Порфирий Успенский. Книга бытия моего. Дневники и автобиографические записки: в 8 т. / Под ред. П. А. Сырку. Т. 5: С 8 апреля 1853 г. по 22 июня 1854 г. Санкт-Петербург, 1898.
Порфирий Успенский. Книга бытия моего. Дневники и автобиографические записки: в 8 т. / Под ред. П. А. Сырку. Т. 6: Часть 1854 г. Санкт-Петербург, 1900.
Порфирий Успенский. Книга бытия моего. Дневники и автобиографические записки: в 8 т. / Под ред. П. А. Сырку. Т. 7: Часть 1854–1857; Часть 1858–1861 гг. Санкт-Петербург, 1901.
Порфирий Успенский. Книга бытия моего. Дневники и автобиографические записки: в 8 т. / Под ред. П. А. Сырку. Т. 8: Часть 1861–1885 гг. / Порфирий (Успенский). Санкт-Петербург, 1902.
ЛІТЕРАТУРА
Діанова Н. М. Внесок вищого православного духовенства Південної України у розвиток історичної науки і освіти (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.). Одеса, 2012.
Дмитриевский А. А. Поминки Преосвященного Порфирия Успенского и профессора Московской духовной академии И. Д. Мансветова // Труды Киевской Духовной Академии. Т. 1. Кн. 3. 1886.
Лисовой Н. Н. Сердце, вместившее Восток. К 200-летию со дня рождения великого русского церковного историка, основателя Русской Духовной Миссии в Иерусалиме епископа Порфирия (Успенского) // Православный паломнический центр “Россия в красках” в Иерусалиме. URL: http://palomnic.org/sz_sr/personalii/porfiri_uspenski/1/ (дата звернення: 21.05.2020).
Марченко А., протоиерей. Епископ Порфирий (Успенский) – критик афонских преданий // Императорское Православное Палестинское Общество: официальный сайт. 29 ноября 2012. URL: https://www.ippo.ru/ipporu/article/episkop-porfiriy-uspenskiy--kritik-afonskih-predan-200600 (дата звернення: 20.05.2020).
Норов А. С. Защита Синайской рукописи Библии от нападения о. Порфирия Успенского. Санкт-Петербург, 1863.
Поляков Ф. Б., Фонкин Б. Л. А. А. Дмитриевский и его работа о русских собирателях рукописей и старопечатных книг // Byzantinorussica, 1994, № 1.
REFERENCES
Dianova N. M. (2012), Vnesok vyshchoho pravoslavnoho dukhovenstva Pivdennoyi Ukrayiny u rozvytok istorychnoyi nauky i osvity (kinets’ XVIII – pochatok XX st.), Feniks, Odesa. (In Ukrainian).
Dmitriyevskiy A. A. (1886), “Pominki Preosvyashchennogo Porfiriya Uspenskogo i professora Moskovskoy dukhovnoy akademii I. D. Mansvetova”, in Trudy Kiyevskoy dukhovnoy Akademii, Vol. 1, Book 3, pp. 331–336. (In Russian).
Lisovoy N. N. (2012), “Serdtse, vmestivsheye Vostok. K 200-letiyu so dnya rozhdeniya velikogo russkogo tserkovnogo istorika, osnovatelya Russkoy Dukhovnoy Missii v Iyerusalime episkopa Porfiriya (Uspenskogo)”, in Pravoslavnyy palomnicheskiy tsentr “Rossiya v kraskakh” v Iyerusalime, available at: http://palomnic.org/sz_sr/personalii/porfiri_uspenski/1/ (accessed May 21, 2020). (In Russian).
Marchenko A., protoiyerey (2012), “Episkop Porfiriy (Uspenskiy) – kritik afonskikh predaniy”, in Imperatorskoye Pravoslavnoye Palestinskoye Obshchestvo: ofitsial’nyy sayt, November 29, available at: https://www.ippo.ru/ipporu/article/episkop-porfiriy-uspenskiy--kritik-afonskih-predan-200600 (accessed May 20, 2020). (In Russian).
Norov A. S. (1863), Zashchita Sinayskoy rukopisi Biblii ot napadeniya o. Porfiriya Uspenskogo, Saint Petersburg. (In Russian).
Polyakov F. B. and Fonkin B. L. (1994), “A. A. Dmitriyevskiy i ego rabota o russkikh sobiratelyakh rukopisey i staropechatnykh knig”, Byzantinorussica, No. 1, pp. 161–197. (In Russian).