АМУЛЕТИ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ ХНУБІСА З КРИМУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Е. А. Хайредінова

Анотація

Геми ІІІ ст. з Феодосії і Керчі й перстень, знайдений у похованні першої чверті VІІ ст. у могильнику в с. Лучисте із зображенням левоголового змія Хнубіса, належать до групи медичних магічних амулетів, що призначалися для поліпшення травлення і для лікування хвороб травного тракту. Їхні знахідки дозволяють говорити про тривале існування й значне поширення уявлень про захисні й терапевтичні властивості декана Хнубіса, що зародилися в Єгипті ще в античний період, розширюють наші знання про вірування жителів ранньосередньовічного Криму і про зв’язки регіону із провінціями Візантії.

Як цитувати

Хайредінова, Е. А. (2013). АМУЛЕТИ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ ХНУБІСА З КРИМУ. Східний світ, (4 (81), 50-60. https://doi.org/10.15407/orientw2013.04.050
Переглядів статті: 60 | Завантажень PDF: 35

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Амулети, зображення, Крим, Хнубіс

Посилання

Абу Али ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки. В 5-ти книгах. Ташкент, 1979.

Агафий. О царствовании Юстиниана / Перевод, статья и примечания М. В. Левченко. Москва – Ленинград, 1953.

Айбабин А. И. Хронология могильников Крыма позднеримского и раннесредневекового времени // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. Вып. I. Симферополь, 1990.

Айбабин А. И. Этническая история ранневизантийского Крыма. Симферополь, 1999.

Айбабин А. И., Хайрединова Э. А. Могильник у с. Лучистое. Т. I. Симферополь – Керчь, 2008.

Банк А. В. Гемма с изображением Соломона // Византийский временник. Т. VIII. 1956.

Барабанов Н. Д. Византийские филактерии. Специфика арсенала // Античная древность и средние века. Вып. 33. 2002.

Гранстрем Е. Э. Отрывок медицинского трактата Аэция из Амиды в списке X–XI века // Византийский временник. Т. IX. 1956.

Журавлев Д. В. Две глиняные ампулы с изображением святого Мины из Крыма // Российская археология, 2012, № 3.

Залесская В. Н. Памятники византийского прикладного искусства IV–VII вв.: каталог коллекции. Санкт-Петербург, 2006.

Кобылина М. М. Изображения восточных божеств в Северном Причерноморье в первые века н. э. Москва, 1978.

Наследие византийского Херсона. Севастополь – Остин, 2011.

Неверов О. Я. Изображения на геммах – печатях, металлических перстнях и амулетах // М. М. Кобылина. Изображения восточных божеств в Северном Причерноморье в первые века н. э. Москва, 1978.

Неверов О. Я. Гностические геммы, перстни и амулеты Юга СССР // Вестник древней истории, 1979, № 1.

Неверов О. Я. Геммы античного мира. Москва, 1983.

Поляковская М. А., Чекалова А. А. Византия: быт и нравы. Свердловск, 1989.

Хайрединова Э. А. Женский костюм с южнокрымскими орлиноголовыми пряжками // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. Вып. VII. Симферополь, 2000.

Хайрединова Э. А. Византийские пряжки VII в. в женском костюме крымских готов // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. Вып. XIV. Симферополь, 2008.

Хайрединова Э. А. Костюм городского населения Боспора в VII–VIII вв. (по находкам из некрополя в Босфорском переулке) // Боспорские исследования. Вып. XXVIII. Симферополь – Керчь, 2013.

Bailey D. M. A Catalogue of the Lamps in the British Museum. IV. Lamps of Metal and Stone, and Lampstands. London, 1996.

Bénazeth D. L’art du métal au début de l’ère chrétienne. Paris, 1992.

Bonner C. Studies in Magical Amulets chiefly Graeco-Egyptian. University of Michigan Studies. Humanistic Series. Vol. XLIX. Ann Arbor, 1950.

The Campbell Bonner Magical Gems Database (CBd) // <http://classics.mfab.hu/talismans/>

Chambouillet M. Catalogue général et raisonné des camées de la bibliothèque impériale. Paris, 1858.

Dasen V., Nagy A. M. Le serpent léontocéphale Chnoubis et la magie de l’époque romaine impériale // Antropozoologoca. 47.1. 2012. https://doi.org/10.5252/az2012n1a8

Davidson G. R. The minor objects. Corinth XII. Princeton, 1952. https://doi.org/10.2307/4390685

Everyday Live in Byzantium. Athens, 2002.

Lancellotti M. G. Médecine et religion dans les gemmes magiques // Revue de l’histoire des religions. № 4 (218). 2001. https://doi.org/10.3406/rhr.2001.985

Maspero J. Bracelets – amulettes d’époque byzantine // Annuales du service des antiquités de l’Egipte 9. 1908.

Michel S. Die magischen Gemmen. Zu Bildern und Zauberformeln auf geschnittenen Steinen der Antike und Neuzeit. Berlin, 2004. https://doi.org/10.1524/9783050050003

Mouterde R. Le glaive de Dardanos, objets et inscriptions magiques de Syrie // Mélanges de l’université Saint-Joseph Beyrouth. № 15. 1930–1931.

The Oxford Dictionary of Byzantium / Ed. A. Kazhdan. New York, Oxford, 1991.

Ross M. Catalogue of the Byzantine and early Mediaeval Antiquities in the Dumbarton Oaks Collection. Vol. I. Washington, 1962.

Ruelle C. E. Hermès Trismégistre, le livre sacré sur les décans // Revue de Philologie de Littérature et d’Histoire Anciennes. Vol. 32. 1908.

Schlumberger G. Amulettes Byzantins anciens destinées à combattre les maléfices et les maladies // Revue des Études grecques. T. V. 1892. https://doi.org/10.3406/reg.1892.5535

Les Tablettes astrologiques de Grand (Vosges) et l’astrologie en Gaule romaine: Actes de la table-Ronde du 18 mars 1992 organisée au Centre d’Etudes Romaines et Gallo-Romaines de l’Université Lyon III. Paris, 1993.

Vikan G. Art, medicine, and magic in Early Byzantium // Dumbarton Oaks Papers. 38. 1984. https://doi.org/10.2307/1291495

Vikan G. Two Byzantine Amuletic Armbands and the Group to which They Belong // The Journal of the Walters Art Gallery. 49/50. Baltimore, 1991/92.

REFERENCES

Abu Ali ibn Sina (Avitsenna) (1979), Kanon vrachebnoy nauki, V 5-ti knigakh, Tashkent. (In Russian).

Agafiy (1953), O tsarstvovanii Yustiniana, Transl. and comment. by M. V. Levchenko, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Aybabin A. I. (1990), “Khronologiya mogil’nikov Kryma pozdnerimskogo i rannesrednevekovogo vremeni”, in Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, Issue I, Simferopol. (In Russian).

Aybabin A. I. (1999), Etnicheskaya istoriya rannevizantiyskogo Kryma, Simferopol. (In Russian).

Aybabin A. I. and Khayredinova E. A. (2008), Mogil’nik u s. Luchistoye, Vol. I, Simferopol, Kerch. (In Russian).

Bank A. V. (1956), “Gemma s izobrazheniyem Solomona”, in Vizantiyskiy vremennik, Vol. VIII. (In Russian).

Barabanov N. D. (2002), “Vizantiyskiye filakterii. Spetsifika arsenala”, in Antichnaya drevnost’ i sredniye veka, Issue 33. (In Russian).

Granstrem E. E. (1956), “Otryvok meditsinskogo traktata Aetsiya iz Amidy v spiske X–XI veka”, in Vizantiyskiy vremennik, Vol. IX. (In Russian).

Zhuravlev D. V. (2012), “Dve glinyanyye ampuly s izobrazheniyem svyatogo Miny iz Kryma”, in Rossiyskaya arkheologiya, No 3. (In Russian).

Zalesskaya V. N. (2006), Pamyatniki vizantiyskogo prikladnogo iskusstva IV–VII vv.: katalog kollektsii, Saint Petersburg. (In Russian).

Kobylina M. M. (1978), Izobrazheniya vostochnykh bozhestv v Severnom Prichernomor’ye v pervyye veka n. e., Moscow. (In Russian).

Naslediye vizantiyskogo Khersona (2011), Sevastopol and Austin. (In Russian).

Neverov O. Ya. (1978), “Izobrazheniya na gemmakh – pechatyakh, metallicheskikh perstnyakh i amuletakh”, in M. M. Kobylina, Izobrazheniya vostochnykh bozhestv v Severnom Prichernomor’ye v pervyye veka n. e., Moscow. (In Russian).

Neverov O. Ya. (1979), “Gnosticheskiye gemmy, perstni i amulety Yuga SSSR”, in Vestnik drevney istorii, No. 1. (In Russian).

Neverov O. Ya. (1983), Gemmy antichnogo mira, Moscow. (In Russian).

Polyakovskaya M. A. and Chekalova A. A. (1989), Vizantiya: byt i nravy, Yekaterinburg. (In Russian).

Khayredinova E. A. (2000), “Zhenskiy kostyum s yuzhnokrymskimi orlinogolovymi pryazhkami”, in Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, Issue VII, Simferopol. (In Russian).

Khayredinova E. A. (2008), “Vizantiyskiye pryazhki VII v. v zhenskom kostyume krymskikh gotov”, in Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, Issue XIV, Simferopol. (In Russian).

Khayredinova E. A. (2013), “Kostyum gorodskogo naseleniya Bospora v VII–VIII vv. (po nakhodkam iz nekropolya v Bosforskom pereulke)”, in Bosporskiye issledovaniya, Issue XXVIII, Simferopol and Kerch. (In Russian).

Bailey D. M. (1996), A Catalogue of the Lamps in the British Museum, IV, Lamps of Metal and Stone, and Lampstands, London.

Bénazeth D. (1992), L’art du métal au début de l’ère chrétienne, Paris.

Bonner C. (1950), Studies in Magical Amulets chiefly Graeco-Egyptian, University of Michigan Studies, Humanistic Series, Vol. XLIX, Ann Arbor.

The Campbell Bonner Magical Gems Database (CBd), available at: http://classics.mfab.hu/talismans/

Chambouillet M. (1858), Catalogue général et raisonné des camées de la bibliothèque imperial, Paris.

Dasen V. and Nagy A. M. (2012), “Le serpent léontocéphale Chnoubis et la magie de l’époque romaine imperial”, in Antropozoologoca, Vol. 47, No. 1. https://doi.org/10.5252/az2012n1a8

Davidson G. R. (1952), The minor objects. Corinth XII, Princeton. https://doi.org/10.2307/4390685

Everyday Live in Byzantium (2002), Athens.

Lancellotti M. G. (2001), “Médecine et religion dans les gemmes magiques”, in Revue de l’histoire des religions, No. 4 (218). https://doi.org/10.3406/rhr.2001.985

Maspero J. (1908), “Bracelets – amulettes d’époque byzantine”, in Annuales du service des antiquités de l’Egipte, Vol. 9.

Michel S. (2004), Die magischen Gemmen. Zu Bildern und Zauberformeln auf geschnittenen Steinen der Antike und Neuzeit, Berlin. https://doi.org/10.1524/9783050050003

Mouterde R. (1930–1931), “Le glaive de Dardanos, objets et inscriptions magiques de Syrie”, in Mélanges de l’université Saint-Joseph Beyrouth, No. 15.

The Oxford Dictionary of Byzantium (1991), Kazhdan A. (Ed.), New York and Oxford.

Ross M. (1962), Catalogue of the Byzantine and early Mediaeval Antiquities in the Dumbarton Oaks Collection, Vol. I, Washington.

Ruelle C. E. (1908), “Hermès Trismégistre, le livre sacré sur les décans”, in Revue de Philologie de Littérature et d’Histoire Anciennes, Vol. 32.

Schlumberger G. (1892), “Amulettes Byzantins anciens destinées à combattre les maléfices et les maladies”, in Revue des Études grecques, T. V. https://doi.org/10.3406/reg.1892.5535

Les Tablettes astrologiques de Grand (Vosges) et l’astrologie en Gaule romaine (1993), Actes de la table Ronde du 18 mars 1992 organisée au Centre d’Etudes Romaines et Gallo-Romaines de l’Université Lyon III, Paris.

Vikan G. (1984), “Art, medicine, and magic n Early Byzantium”, in Dumbarton Oaks Papers, Vol. 38. https://doi.org/10.2307/1291495

Vikan G. (1991/92), “Two Byzantine Amuletic Armbands and the Group to which They Belong”, in The Journal of the Walters Art Gallery, Vol. 49/50, Baltimore.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають