КАЛЕНДАРНИЙ ЦИКЛ У ПОХОВАЛЬНО-ПОМИНАЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ ДАВНІХ ТЮРКІВ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
Китайські династійні хроніки свідчать про те, що до першої третини VII ст. тюрки-тугю з їхнього головного племені спалювали своїх померлих, а потім ці останки ховали лише восени та навесні. Це можна пояснити тим, що давні тюрки, як і більшість кочівників Євразії, кочували в меридіональному напрямку і тому влітку вони перебували на північних пасовищах, а взимку – на південних. Таким чином, кочовий спосіб життя зумовлював розміщення їхніх родових кладовищ у центрі маршруту сезонних міграцій, де вони й ховали залишки кремації. Отже, давні тюрки могли досягати свого некрополя лише двічі на рік – навесні і восени. Крім того, давні тюрки мали поминати там своїх померлих біля їхніх зображень. Це збігається з днями весняного (21 березня) та осіннього (23 вересня) рівнодення.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
дні рівнодення, китайські хроніки, кремація, мерідіональне кочування, поминки, похорон, родовий некрополь, тюрки-тугю
Бичурин Н. Я. (Иакинф). Собрание сведений о народах, обитавших в Средней Азии в древние времена. Т. I. Москва – Ленинград, 1950.
Бубенок О. Б. “Скіфські” традиції в поминально-поховальній обрядовості давніх тюркських племен // Actes testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича. (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 20). Львів, 2011.
Геродот. История в девяти книгах / Пер. Г. А. Стратановского. Ленинград, 1972.
Дюмезиль Ж. Скифы и нарты. Москва, 1990.
Заходер Б. Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. Т. I. Горган и Поволжье в IX–X вв. Москва, 1962.
Каховский В. Ф. Происхождение чувашского народа. Чебоксары, 1965.
Кляшторный С. Г., Савинов Д. Г. Степные империи Древней Евразии. Санкт-Петербург, 2005.
Ковалевский А. П. Книга Ахмеда ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в 921–922 гг. Харьков, 1956.
Кызласов Л. Р. История Тувы в средние века. Москва, 1969.
Менандр. Продолжение истории Агафиевой // Византийские историки / Пер. с греч. С. Дестуниса. Санкт-Петербург, 1860.
Рапопорт Ю. А. Из истории религии древнего Хорезма. Москва, 1971.
Руденко С. И. Культура населения Горного Алтая в скифское время. Москва – Ленинград, 1953.
Руденко С. И. К вопросу о формах скотоводческого хозяйства и о кочевниках // Географическое общество СССР. Материалы по этнографии. Ч. I. Ленинград, 1961.
Фаминцын А. Древне-арийские и древне-семитские элементы в обычаях, обрядах, верованиях и культах славян // Этнографическое обозрение, 1895, № 3.
REFERENCES
Bichurin N. Ya. (Iakinf) (1950), Sobraniye svedeniy o narodakh, obitavshikh v Sredney Azii v drevniye vremena, Vol. I, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Bubenok O. B. (2011), “ ‘Skifs’ki’ tradytsiyi v pomynal’no-pokhoval’niy obryadovosti davnikh tyurks’kykh plemen”, in Actes testantibus, Yuvileynyy zbirnyk na poshanu Leontiya Voytovycha (Ukrayina: kul’turna spadshchyna, natsional’na svidomist’, derzhavnist’. Vyp. 20), Lviv, pp. 130–141. (In Ukrainian).
Gerodot (1972), Istoriya v devyati knigakh, Transl. by G. A. Stratanovskiy, Nauka, Leningrad. (In Russian).
Dyumezil’ Zh. (1990), Skify i narty, Nauka, Moscow. (In Russian).
Zakhoder B. N. (1962), Kaspiyskiy svod svedeniy o Vostochnoy Evrope, Vol. I: Gorgan i Povolzh’ye v IX–X vv., AN SSSR, Moscow. (In Russian).
Kakhovskiy V. F. (1965), Proiskhozhdeniye chuvashskogo naroda, Chuvash. kn. izd., Cheboksary. (In Russian).
Klyashtornyy S. G. and Savinov D. G. (2005), Stepnyye imperii Drevney Evrazii, Saint Petersburg. (In Russian).
Kovalevskiy A. P. (1956), Kniga Akhmeda ibn-Fadlana o ego puteshestvii na Volgu v 921–922 gg., KhGU, Kharkiv. (In Russian).
Kyzlasov L. R. (1969), Istoriya Tuvy v sredniye veka, MGU, Moscow. (In Russian).
Menandr (1860), “Prodolzheniye istorii Agafiyevoy”, in Vizantiyskiye istoriki, Transl. from Greek by S. Destunis, Saint Petersburg, pp. 311–470. (In Russian).
Rapoport Yu. A. (1971), Iz istorii religii drevnego Khorezma, Nauka, Moscow. (In Russian).
Rudenko S. I. (1953), Kul’tura naseleniya Gornogo Altaya v skifskoye vremya, AN SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Rudenko S. I. (1961), “K voprosu o formakh skotovodcheskogo khozyaystva i o kochevnikakh”, in Geograficheskoye obshchestvo SSSR, Materialy po etnografii, Part I, Leningrad, pp. 1–15. (In Russian).
Famintsyn A. (1895), “Drevne-ariyskiye i drevne-semitskiye elementy v obychayakh, obryadakh, verovaniyakh i kul’takh slavyan”, in Etnograficheskoye obozreniye, No. 3, pp. 1–48. (In Russian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.