ТАЛАНОВИТИЙ СХОДОЗНАВЕЦЬ ІЗ ЛУГАНСЬКА
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
На думку автора статті, В. М. Бейліс належить до того покоління радянських сходознавців, які втілювали в собі найкращі традиції вітчизняної орієнталістики кінця XIX – першої половини XX століття, тому що серед його вчителів були знамениті орієнталісти – А. Ю. Кримський і Т. Г. Кезма. Науковому світу В. М. Бейліс відомий як дослідник робіт Мас‘уда ібн Намдара, Абу Мухаммада ібн Мухаммада ібн ал-Хаббарійі, Халіфи ібн Хаййата ал-Усфурі та інших середньовічних мусульманських авторів. Відомий В. М. Бейліс і як засновник своєї школи в арабістиці. Автор статті вважає, що сходознавець із Луганська В. М. Бейліс зробив для розвитку радянської орієнталістики набагато більше, ніж деякі представники титульних сходознавчих центрів колишнього СРСР.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Абу Мухаммад ібн Мухаммада ібн ал-Хаббарійі, Луганськ, Мас‘уд ібн Намдар, Сходознавець, Халіфа ібн Хаййата ал-Усфурі
Бейлис В. М. Из наблюдений над текстом и терминологией сборника рассказов, стихов и писем Мас‘уда ибн Намдара (ок. 1111 г.) // Письменные памятники Востока. 1968. Ч. 1. Москва, 1970.
Бейлис В. М. Мас‘уд ибн Намдар. Сборник рассказов, писем и стихов. Факсимиле текста. Изд., предисловие, коммент. и указатели В. М. Бейлиса. Москва, 1970а.
Бейлис В. М. Из наблюдений над текстом и терминологией сборника рассказов, стихов и писем Мас‘уда ибн Намдара // Письменные памятники Востока. 1970. Ч. 2. Москва, 1974.
Бейлис В. М. Сатирическая эпиграмма в арабской поэзии периода сельджукского государства // Ближневосточный сборник. Тбилиси, 1983.
Минорский В. Ф. История Ширвана и Дербенда. Москва, 1963.
Сиасет-наме. Книга о правлении вазира XI столетия Низам ал-Мулька. Перев., введен. и примеч. проф. Б. Н. Заходера. Москва – Ленинград, 1949.
Cahen Cl. Mouvements populaires et autonomisme urbain dans l’Asie musulmane du Mayen age // Arabica, 1958, v. V.
Klausner Carla L. The Seljuk vezirat. A Study of Civil Administration. 1055–1194. Harvard – Cambridge (Mass.), 1973.
Lambton A. K. S. Theory and Medieval Persian Government. Variorum reprints. Oxford, 1980.
REFERENCES
Beylis V. M. (1970), “Iz nablyudeniy nad tekstom i terminologiyey sbornika rasskazov, stikhov i pisem Mas‘uda ibn Namdara (ok. 1111 g.)”, in Pis’mennyye pamyatniki Vostoka. 1968, Pt. 1, Moscow. (In Russian).
Beylis V. M. (1970a), Mas‘ud ibn Namdar. Sbornik rasskazov, pisem i stikhov, Faksimile teksta, Compl. by V. M. Beylis, Moscow. (In Russian).
Beylis V. M. (1974), “Iz nablyudeniy nad tekstom i terminologiyey sbornika rasskazov, stikhov i pisem Mas‘uda ibn Namdara”, in Pis’mennyye pamyatniki Vostoka. 1970, Pt. 2, Moscow. (In Russian).
Beylis V. M. (1983), “Satiricheskaya epigramma v arabskoy poezii perioda sel’dzhukskogo gosudarstva”, in Blizhnevostochnyy sbornik, Tbilisi. (In Russian).
Minorskiy V. F. (1963), Istoriya Shirvana i Derbenda, Moscow. (In Russian).
Siaset-name (1949), Kniga o pravlenii vazira XI stoletiya Nizam al-Mul’ka, Transl., preface and comment. by B. N. Zakhoder, Moscow and Leningrad. (In Russian).
Cahen Cl. (1958), “Mouvements populaires et autonomisme urbain dans l’Asie musulmane du Mayen age”, in Arabica, V. V.
Klausner Carla L. (1973), The Seljuk vezirat. A Study of Civil Administration. 1055–1194, Harvard, Cambridge (Mass.).
Lambton A. K. S. (1980), Theory and Medieval Persian Government, Variorum reprints, Oxford.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.